Вирок

від 23.08.2024 по справі 442/6889/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/6889/24

Провадження № 1-кп/442/320/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141110000161 від 02.02.2024, яке надійшло з угодою про визнання винуватості від 20.08.2024 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трускавець, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України,-

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 , в осінній період 2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день, близько 14 год., перебуваючи у парку - пам`ятці садово-паркового мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на АДРЕСА_3 побачив під лавкою, що знаходиться неподалік «Музичної альтанки» поліетиленовий пакет жовтого кольору, який у подальшому підняв та, оглянувши його вміст, виявив корпус гранати імітаційно-тренувальної з активною чекою «ГПРО-5М» спорядженою зарядом вибухової речовини та готовими вражаючими елементами - тридцятьма п`ятьма камінцями (галькою) та засобом ініціювання даної гранати, які в конструктивному поєднанні між собою є саморобним вибуховим пристроєм типу «граната», яка відноситься до бойового припасу та придатна до вибуху, після чого діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження із вогнепальною зброєю та бойовими припасами, діючи всупереч вимогам постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року №2471-XII, якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (далі - Перелік), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу7 патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 (зі змінами, внесеними наказами МВС України від 13 квітня 1999 року №292 та від 07 серпня 2013 року №749) (далі - Інструкція), без передбаченого законом дозволу, вирішив вказаний бойовий припас придбати шляхом привласнення знахідки,

В подальшому, ОСОБА_2 про придбану ним гранату «ПІРО 5М», уповноважену службову особу правоохоронного органу не повідомив, добровільно органу влади її не здав, а умисно, всупереч вказаних у Переліку та Інструкції вимог незаконно, без передбаченого законом дозволу, незаконно переніс до гаражного приміщення, розташованого на прибудинковій території житлового будинку за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконного зберігав її до моменту проведення працівниками поліції обшуку за вказаною адресою, у період з 07 год. 27 хв. по 09 год. 55 хв. 22.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду №442/2125/24 від 18.03.2024, під час якого вказаний бойовий припас було вилучено.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав, носив та зберігав боєприпаси без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та при невстановлених обставинах придбав рослини особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг яких обмежено - канабіс та всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02. 1995 та ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, із наступними змінами та доповненнями, згідно яких обмежено незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, не маючи на це спеціального дозволу, переніс та незаконно зберігав їх за місцем свого фактичного проживання на горищі житлового будинку та гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту, коли працівники Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області у період з 07 год. 27 хв. по 09 год. 55 хв. 22.03.2024 провели обшук на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду №442/2125/24 від 18.03.2024, під час якого вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс загальною вагою 18,0297 грам, що у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров`я №188 від 01.08.2000 є невеликим розміром, який ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 309 КК України.

20 серпня 2024 року між прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_2 в межах санкції інкримінованих останній статей покарання за вчинення даного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України, отримана згода обвинуваченого на його призначення.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правилаКПКтаКК України, просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання.

ОСОБА_2 та його захисник також просили вказану угоду затвердити. При цьому, ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом встановлено, дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він незаконно придбав, носив та зберігав боєприпаси без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України та придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 309 КК України.

Прокурор та обвинувачений, в присутності захисника, добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогамст. 472 КПК Українита закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7ст. 474 КПК України, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін судового провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбаченіст. 476 КПК України.

Обвинувачений раніше не судимий, покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

При таких обставинах з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), відсутність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджений сторонами вид покарання обвинуваченій ОСОБА_2 в межах санкцій ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом роз`яснено ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому, з обвинуваченої на корись держави необхідно стягнути витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні в сумі 12873,76 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався, а відтак, підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.373,374,475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 20 серпня 2024 року про визнання винуватості між прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 309 КК України один рік пробаційного нагляду;

-за ч. 1 ст. 263 КК України три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 12873,76 грн. витрат за проведення експертиз в кримінальному провадженні №12024141110000161 від 02.02.2024.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, а саме - арешт майна згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.04.2024.

Речові докази:

Речовину рослинного походження жовто-коричневого кольору, яку поміщено у спецпакет №PSP2166985, речовину рослинного походження жовто-зеленого кольору, яку поміщено у сейф пакет №WAR762065 та предмет зовні схожий на гранату, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуюча-суддя ОСОБА_1