Рішення

від 08.08.2024 по справі 607/5015/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2024 Справа №607/5015/24 Провадження №2/607/1668/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Великогаївської сільської ради, третя особа Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Великогаївської сільської ради, третя особа Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 є колишнім колгоспним двором, членами якого були: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивача батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому частку, а саме 1/2 частини вказаного житлового будинку. Спадкоємцями, які прийняли спадщину ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частина вказаного житлового будинку належала матері позивача ОСОБА_3 особисто як члену колгоспного двору, та 1/2 частина, яку ОСОБА_3 успадкувала, але не оформила на неї своїх спадкових прав, після смерті її чоловіка та батька позивача ОСОБА_4 . Факт прийняття спадщини, а саме 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 встановлено по спільному проживанню зі спадкодавцем ОСОБА_4 .

Окрім того, позивач вказує, що житловий будинок АДРЕСА_1 є колишнім колгоспним двором, членом якого одноосібно була баба позивача ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті якої відкрилась спадщина на вказаний житловий будинок. Спадкоємець ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом та вступила у фактичне управління спадковим майном, але не оформила своїх спадкових прав.

Позивач є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , та житловий будинок АДРЕСА_1 , нотаріусом позивачу було відмовлено, з підстав відсутності державної реєстрації права власності.

Відтак позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку «А» з прибудовою (1987 р.з.), загальна площа 60,9 м.кв., житлова площа 44,8 м.кв., господарська будівля «Б» (1952 р.з.), 44,9 м.кв., по АДРЕСА_1 , та житловий будинок АДРЕСА_2 , що складається з житлового будинку «А», 40,7 м.кв., літня кухня «Б», площею 22,9 м.кв, по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.03.2024 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано у Тернопільської районної державної нотаріальної контори копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4

21.03.2024 судом зареєстровано копію матеріалів спадкової справи № 500/2021, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , наданої Тернопільською районною державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду. Разом з тим, у листі Тернопільської районної державної нотаріальної контори №590-01-16 від 14.03.2024 зазначено, що спадкова справа №203/1998, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , була передана до державного нотаріального архіву Тернопільської області на зберігання.

Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2024 постановлено витребувати у Тернопільської районної державної нотаріальної контори інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та якщо така справа заводилась, надати суду належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи, а також постановлено витребувати у Державного нотаріального архіву Тернопільської області належним чином засвідчену копію спадкової справи №203/1998, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Великогаївської сільської ради у судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Представник третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, проте подав заяву про слухання справи без його присутності, при розгляді справи покладається на думку суду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі та витребувані судом копії спадкових справ

№ 500/2021, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , та №203/1998, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 одружились 04.06.1964, про що зроблено відповідний запис за № 9 Козівською сільською радою Підволочиського райбюро ЗАГС.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Козівською сільською радою Тернопільською району, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки № 188 від 13.10.2021, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, про те, що в колгоспному дворі в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 членами двору були: голова двору - ОСОБА_3 , чоловік - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_1 . Присадибна земельна ділянка, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміром 0,12 га не приватизована.

Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1379 від 03.11.2021, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Як вбачається зі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Виконавчим комітетом Козівської сільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР від 30.06.1991, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , зареєстрований Тернопільським бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу №1 сторінка №67, дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, що складається з 3-х членів, головою якого є ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козівка, Тернопільського району, Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно 28.02.2023 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно з довідкою № 335 від 29.11.2022, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті постійно проживав та перебував на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою на день його смерті були зареєстровані і проживали: дружина - ОСОБА_3 та дочка - ОСОБА_1 .

На підставі заяви ОСОБА_3 №307 від 26.05.1998, 26.05.1998 завідуючою Тернопільської районної державної нотаріальної контори Бурою Н.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1623, відповідно до якого спадкоємцем майна гр-на ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є: гр-ка ОСОБА_3 , дружина померлого, проживаюча в селі Козівка Тернопільського району Тернопільської області. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: права на земельну частку/пай/ у землі, яка перебуває в колективній власності колгоспу «За вільну Україну», що знаходиться в селі Козівка Тернопільського району Тернопільської області, розміром 2,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі/на місцевості, яке належало померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку/пай/ серії TP №000989, виданого Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області 09 лютого 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку/пай/ вказаної державної адміністрації 12 лютого 1996 року за № 25.

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до довідки № 189 від 13.10.2021, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, в колгоспному дворі в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 членами двору були: голова двору - ОСОБА_5 . Присадибна земельна ділянка, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміром 0,16 га не приватизована.

Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1373 від 03.11.2021, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_5 .

Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Виконавчим комітетом Козівської сільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР від 30.06.1991, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , зареєстрований Тернопільським бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу №1 сторінка №69, дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, що складається з 1-го члена, головою якого є ОСОБА_5 .

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Козівської сільської ради Тернопільського району 28.01.1998, ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_3 все своє майно, яке на день смерті буде належати їй, де б воно не знаходилось і в чому б воно не було виражене і все те, на що вона за законом матиме право.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Козівка, Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 15.11.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області України.

Листом Тернопільської районної державної нотаріальної контори №749-01-16 від 08.04.2024 на виконання ухвали суду повідомлено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не заводилася.

Згідно з довідкою № 191 від 13.10.2021, виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на дату своєї смерті постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті та на даний час після її смерті за даною адресою ніхто не зареєстрований і не проживає.

Відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №2-3236/2006 від 13.06.2006, ОСОБА_3 вступила у фактичне управління спадковим майном, яке належало ОСОБА_5 . Вказаним рішенням суду за ОСОБА_3 , як спадкоємцем за заповітом визнано право власності на земельну ділянку, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козівка, Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 07.06.2018 Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно з довідкою № 190 від 13.10.2021, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою на день її смерті та на даний час після її смерті зареєстрована і проживає дочка - ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №66795287 від 11.10.2021, у реєстрі немає даних про наявність чинних заповітів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

11.10.2021 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою №1469 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Козівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Також вказала, що інших спадкоємців згідно з ст. 1261 ЦК України немає.

23.11.2022 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстровані в реєстрі за №523, №526, №527, №529, №531, №533, на земельні ділянки розташовані на території Козівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №708/02-31 від 11.04.2023, ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , частка якого належала померлій особисто, а інша частка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, та на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_3 , яка вступила у фактичне управління спадковим майном, але не оформила своїх спадкових прав. Підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину стало відсутність державної реєстрації права власності на вказані житлові будинки.

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який виготовлений 26.10.2021 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 має загальну площу 40,7 кв.м., житлову площу 32.2 кв.м.

Як роз`яснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01.07.1990.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК УPCP 1963 в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Відповідно до змісту ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Враховуючи вищенаведене, житловий будинок АДРЕСА_1 є колишнім колгоспним двором, членами якого були: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , та який належав кожному із них в рівних частках, а саме по 1/3 частці кожному.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» роз`яснено, що правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01.07.1990. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30.06.1990 спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому частку, а саме 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до роз`яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Враховуючи дату смерті ОСОБА_4 , а саме 01.09.1997, правовідносини щодо спадкування після його смерті регулюються нормами ЦК УРСР 1963.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст. 527 ЦК УРСР 1963, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

За нормами ст. 529 ЦК УРСР 1963, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР 1963, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину за законом, про що отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1623 від 26.05.1998. Іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину за фактом спільної реєстрації разом з померлим ОСОБА_4 на час смерті була дочка померлого ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою, виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області №335 від 29.11.2022.

Таким чином, спадкоємцями, які прийняли спадщину ОСОБА_4 , а саме 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , за законом у рівних частках по 1/6 кожна, є ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 , однак не оформили своїх спадкових прав та не отримали свідоцтво про право на спадщину на успадковане майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме 1/3 частина вказаного житлового будинку ОСОБА_3 особисто як члену колгоспного двору, та 1/6 частина, успадкована ОСОБА_3 після смерті її чоловіка ОСОБА_4 .

Щодо позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , суд назначає наступне:

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 є колишнім колгоспним двором, членом якого одноосібно була позивача баба ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи дату смерті ОСОБА_5 , а саме 24.10.2005, правовідносини щодо спадкування після її смерті регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , прийняла спадщину шляхом вступу у фактичне управління спадковим майном, однак не оформила своїх спадкових прав на це майно.

Відтак до складу спадкового майна ОСОБА_3 також входить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як така що постійно проживала із спадкодавцем на момент смерті, а також шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

За умовами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 557/1209/16-ц, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Так само у листі Вищого господарського суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що до 2004 року нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

У п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва. Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30.12.2004) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Згідно з п. 84 постанови документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.09.1992.

Також відповідно до п. 42 вказаного вище Порядку документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Системний аналіз зазначених вище положень свідчить про те, що до 05.08.1992 законодавець не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов`язувало виникнення права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами з державною реєстрацією такого права. Відтак, її відсутність не свідчить про відсутність права власності, а правові засади прийняті в експлуатацію об`єктів, побудованих до 05.08.1992 року, відсутні.

Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна і містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1379 від 03.11.2021, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, будинковолодіння АДРЕСА_1 складають житловий будинок з прибудовою 1987 року побудови, господарська будівля, 1952 року побудови, а відтак відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна цей будинок не є самочинним будівництвом і не потребує введення в експлуатацію.

Також відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1373 від 03.11.2021, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, будинковолодіння АДРЕСА_2 складають житловий будинок з прибудовою 1939 року побудови, літня кухня та хліб 1955 року побудови, криниця та огорожа 1990 року побудови, а відтак відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна цей будинок не є самочинним будівництвом і не потребує введення в експлуатацію.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Судом встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, як і підтвердити своє право власності на успадковане нерухоме майно, зокрема на 2/3 частки житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , та на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавців на вказані житлові будинки.

При цьому, 08.08.2024 до суду надійшов супровідний лист ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , у якому просить долучити до матеріалів справи витяг про реєстрацію речових прав на будинок АДРЕСА_1 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав №386571709 від 12.07.2024, 09.07.2024 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи викладені вимоги законів, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна померлих членів колишнього колгоспного двору, підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області,та на житловий будинок АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 200, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Великогаївської сільської ради, третя особа Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_3 , з відповідною частиною господарських будівель та споруд, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Козівка Тернопільського району Тернопільської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 40,7 кв.м., житловою площею 32,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідною частиною, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Козівка Тернопільського району Тернопільської області.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 23.08.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада, код ЄДРПОУ 04394875, адреса місцезнаходження: вул. Галицька, 47 с. Великі Гаї Тернопільський район Тернопільська область, 47722.

Третя особа: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, 27 м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяН. Р. Кунець