Ухвала

від 23.08.2024 по справі 509/4936/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4936/24

УХВАЛА

23 серпня 2024 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ПанасенкоЄ.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву адвоката Канікаєва Юрія Олеговича подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 509/4936/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ:

22.08.2024 року до суду звернувся позивач із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» про захист прав споживачів, а саме просив визнати недійсним борг ОСОБА_1 перед ТОВ «КОМУНСЕРВІС» за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визнати незаконними та зобов`язати ТОВ «КОМУНСЕРВІС» скасувати нарахування плати ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 40579, 56 грн., стягнути також моральну шкоду, безпідставно отримані кошти та витрати на професійну правову допомогу.

22.08.2024 року в інтересах позивача подано також і заяву про забезпечення позову, в якій просять вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «КОМУНСЕРВІС» вчиняти певні дії, а саме вживати дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 в, від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення протягом розгляду справи в суді.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачка вказує на те, що оскільки відключення її будинку від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з боку відповідача є незаконним з підстав, що визначені у позові, то навіть погрози цього відключення є порушенням прав споживача. Ця ситуація може привести до небажаних наслідків як для позивачки, так і для інших мешканців ж/м «Совіньйон». У випадку відключення будинку позивачки від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, вона не бути мати можливість жити в нормальних умовах, буде обмежена у задоволенні своїх першочергових потреб, не зможе жити в нормальних санітарних умовах. Така ситуація без сумніву призведе до погрози здоров`ю позивачки, не кажучи вже про інші побутові незручності. Реальність погрози відключення підтверджується тим, що 26.03.2024 будинок позивачки вже було відключено від централізованого водопостачання та водовідведення. Проте 12.04.2024 надання цих послуг було відновлено.

Очевидно, що при відключенні будинку від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення позивачка не зможе там довго жити, а тому рано чи пізно вимушена буде потратити додаткові кошти на переїзд та оренду житла. Все це також буде предметом судового розгляду після подачі нею відповідного позову. Метою подачі даного позову, стосовно якого подається ця заява, є захист права на вільне та мирне користування своїм майном (земельною ділянкою та будинком), яке важко було збудувати та потрібно обслуговувати.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Прийняття рішення про забезпечення позову доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Отже з наведених обставин викладених у заяві з урахуванням доказової бази на які посилається Заявник (Позивач), суд вважає, що вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на заборону вчинення відповідних дій, що мають тотожне значення з вимогами викладеними в позові.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

При вивченні поданої заяви суд встановив, що звертаючись до суду з вищевказаною позовною заявою, позивачка просить: визнати недійсним борг ОСОБА_1 перед ТОВ «КОМУНСЕРВІС» за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визнати незаконними та зобов`язати ТОВ «КОМУНСЕРВІС» скасувати нарахування плати ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 40579, 56 грн., стягнути також моральну шкоду, безпідставно отримані кошти та витрати на професійну правову допомогу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявниця просить суд забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «КОМУНСЕРВІС» вчиняти певні дії, а саме - вживати дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 в, від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення протягом розгляду позову в суді.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову суд вважає, що позивачем не доведено, що у даному випадку невжиття заходу забезпечення позову, про який просить позивачка, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення її позову, а також, що забезпеченням позову не буде порушено баланс інтересів сторін.

Надані позивачкою до заяви не підтверджують, що у вказаних в листах проміжок часу останню було відключено від водопостачання та водовідведення.

В силу частини 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд вважає, що позивачем не доведена неможливість виконання рішення суду про задоволення позову без застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення виконання рішення відповідача та негайного поновлення водо- та електропостачання.

Із наведеного слідує, що зміст заяви про забезпечення цивільного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-151, 153, 260-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаявиадвокатаКанікаєва ЮріяОлеговича поданув інтересах ОСОБА_1 прозабезпечення позовуу цивільнійсправі №509/4936/24за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«КОМУНСЕРВІС» прозахист правспоживачів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Є.М. Панасенко