Ухвала

від 19.08.2024 по справі 175/3792/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3792/23

Провадження № 1-кс/175/3708/24

2024 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2024 року смт Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: слідчої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041440000481 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що 27 липня 2023 року надійшло повідомлення про те, що 26 липня 2023 року в результаті дій невстановлених осіб було викрадено грошові кошти ТОВ «АГРОФІРМА» АГРОС», які було переведено на рахунок а саме переведено на рахунок НОМЕР_1 , чим спричинено матеріальну шкоду ТОВ «АГРОФІРМА» АГРОС».

Крім того, 22 квітня 2024 року надійшло повідомлення про те, що 26 липня 2023 року в результаті дій невстановлених осіб було викрадено грошові кошти ТОВ «АГРОФІРМА» АГРОС», які було переведено на рахунок а саме переведено на рахунок НОМЕР_1 , чим спричинено матеріальну шкоду ТОВ «АГРОФІРМА» АГРОС». В ході вивчення матеріалів встановлено, що 26 липня 2023 року невстановлена особа, шляхом несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж отримала доступ до платіжної квитанції та шляхом зміни реквізитів, заволоділа грошовими коштами ТОВ «АГРОФІРМА» АГРОС».

Відомості про зазначені кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041440000481, правова кваліфікація правопорушень ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

В клопотанні прокурор просить накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на: грошові кошти в розмірі 4280333 гривні 70 копійок, що перебувають на рахунку НОМЕР_2 ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43633276) у АТ «А-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080).

В судове засідання прокурор не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядається слідчим суддею без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Так, враховуючи наведені вище положення КПК України, вбачається, що, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідного клопотання слідчий суддя зобов`язаний: сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, грошові кошти в розмірі 4280333 гривні 70 копійок, що перебувають на рахунку НОМЕР_2 ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» у АТ «А-БАНК», незаконно вибули із власності їх власника, ці грошові кошти дійсно можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій.

Отже, наявні достатні підстави вважати, що вказане вище майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки таке майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та накладення арешту на грошові кошти в розмірі 4280333 гривні 70 копійок, що перебувають на рахунку НОМЕР_2 ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43633276) у АТ «А-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080).

Керуючись ст.ст. 170 173, 175, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041440000481 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в розмірі 4280333 (чотири мільйони двісті вісімдесят тисяч триста тридцять три) гривні 70 копійок, що перебувають на рахунку НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43633276) у Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080), шляхом заборони їх користування, розпорядження та відчуження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також присутній під час оголошення ухвали особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна. У разі відсутності таких осіб під час проголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя: