Рішення

від 12.08.2024 по справі 906/1243/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1243/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Сорока І.В.,

за участю:

прокурора: Дереча І.В., службове посвідчення №071204 від 01.03.2023р.;

представника відповідача: Потійчук О.В. - адвокат, діє на підставі ордеру серія АМ №1068230 від 13.11.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби;

2. Міністерства освіти і науки України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

2) Державного університету "Житомирська політехніка"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 69146 грн. 99 коп.

Процесуальні дії по справі.

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та Міністерства освіти і науки України до ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"(ТОВ "ЖОЕК") про визнання недійсними додаткових угод до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладених між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Міністерства освіти і науки України 69146,99 грн.

Ухвалою від 18.09.2023р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.10.2023 року.

10.10.2023р. від ТОВ ТОВ "ЖОЕК" надійшов відзив на позовну заяву (т.2, а.с.82-93).

17.10.2023р. від прокуратури надійшла відповідь на відзив (т.2, а.с.94-118).

20.10.2023р. від позивача 2 - Міністерства освіти і науки України надійшла відповідь на відзив (т.2, а.с.119-130).

20.10.2023р. від ТОВ "ЖОЕК" надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с.132-135).

Ухвалою від 24.10.2023р. підготовче засідання відкладено на 14.11.2023.

31.10.2023р. від позивача 1 - Управління Північного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (т.2, а.с.161-173).

14.11.2023р. від прокурора надійшли пояснення (т.2, а.с.176-185).

Ухвалою від 15.11.2023р. підготовче засідання призначено на 26.12.2023р.

29.11.2023р. від позивача 1 надійшли додаткові письмові пояснення (т.2, а.с.207-213).

26.12.2023р. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області.

Ухвалою від 27.12.2023р. підготовче судове засідання відкладено на 03.01.2024р.ї

03.01.2024р. від прокурора надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2321/22 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служб та Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 473 758,34 грн. (т.2, а.с.222-225).

В судовому засіданні 03.01.2024р. судом оголошено перерву до 09.01.2024р.

08.01.2024р. від ТОВ "ЖОЕК" надійшло клопотання про долучення доказів (т.2, а.с.231-240).

Ухвалою від 09.01.2024р. суд зупинив провадження у справі №906/1243/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2321/22.

Ухвалою суду від 19.02.2024р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.03.2024р.

01.03.2024р від прокуратури надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача Державного університету "Житомирська політехніка" (т.2, а.с.257-264).

05.03.2024р. від прокурора надійшла заява про відмову від поданої заяви про залучення співвідповідача (т.2, а.с.265-267).

В судовому засіданні 14.03.2024р. судом оголошено перерву до 25.04.2024р.

Ухвалою суду від 25.04.2024р. відкладено підготовче засідання на 23.05.2024р.

23.05.2024р. у судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою від 23.05.2024р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державний університет "Житомирська політехніка". Підготовче засідання відкладено на 27.06.2024р.

Ухвалою суду від 27.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 серпня 2024 р.

В судовому засіданні 06.08.2024р. судом оголошено перерву до 07.08.2024р.

В судовому засіданні 07.08.2024р. судом оголошено перерву до 12.08.2024р.

В судовому засіданні 12.08.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що між Державним університетом "Житомирська політехніка" та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" за результатами проведення процедури закупівлі 12.01.2021 укладено договір №147-Т/2 про закупівлю електричної енергії.

Предметом договору є електрична енергія (021:2015:09310000-5- Електрична енергія) з річним обсягом постачання 1150000 кВт/год, загальна сума договору визначена у розмірі 2225608,80 грн.

Відповідно до Комерційної пропозиції, що є додатком №1 до Договору №147-Т/2, ціна 1 кВт/год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 1,935312 грн. з урахуванням ПДВ.

Прокурор вказав, що протягом дії договору сторони підписали додаткові угоди, зокрема: № 2 від 31.03.2021, № 3 від 28.04.2021, № 4 від 25.05.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 27.10.2021, № 10 від 29.10.2021, № 11 від 26.11.2021, № 12 від 29.11.2021, якими збільшили вартість ціни за 1 кВт/год електричної енергії, а загальний обсяг її поставки зменшили.

На думку прокурора укладення вищевказаних додаткових угод здійснено з порушенням приписів п.2 ч.5статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки при їх укладенні ціну на закуповувану електроенергію підвищено більше ніж на 10% та за відсутності належного обгрунтування такого підвищення цін.

Вважає, що надані постачальником документи, неможливо розцінити як належні докази коливання ціни на ринку електричної енергії у період з дати укладання договору про закупівлю до дати оспорюваних додаткових угод.

Вказав, що внаслідок неправомірного збільшення вартості електроенергії Державний університет "Житомирська політехніка" переплатив ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 69146,99 грн., які підлягають стягненню з останнього на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "ЖОЕК" зазначило, що додаткові угоди укладались у зв`язку з коливанням вартості електроенергії на ринку.

На адресу університету направлялися листи з додатковими угодами та відповідними документами, що підтверджують таке коливання, а саме: аналітичними матеріалами з сайту ДП "Оператор ринку", висновками та довідками торгово-промислової палати.

Висновки прокурора про неналежне підтвердження коливання цін товару на ринку ТОВ "ЖОЕК" вважає такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Доводить, що зміна ціни за одиницю товару по кожній з угод не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в договорі.

На думку відповідача, внесені після 19.04.2020р. зміни до ст.41 Закону прямо передбачають можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%.

Міністерство освіти і науки України у відповіді на відзив ТОВ "ЖОЕК" підтримало позицію прокурора та просило задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Північний офіс Держаудитслужби в письмових поясненнях не заперечувало права прокурора на звернення до суду з даним позовом та просило розглядати справи за відсутності його представника.

Державний університет "Житомирська політехніка" письмового відзиву на позовну заяву не подав та свого представника для участі в судовому засіданні не направив.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Прокурор в засіданні суду позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Представники позивачів та відповідача 2 в засідання суду не з`явилися.

Судом було надано учасникам справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України та за відсутності представників позивачів та відповідача 2.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

За результатами проведення процедури закупівлі 12.01.2021 між Державним університетом "Житомирська політехніка" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) було укладено договір №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії (т.1, а.с.58-68), згідно п.1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Істотними умовами цього Договору є: предмет Договору, ціна та строк дії Договору. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункти 2.1, 2.2 договору).

За умовами п.3.1 договору постачальник продає електричну енергію для навчальних корпусів та гуртожитків споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Період постачання електричної енергії за цим договором: з 01 січня по 31 грудня 2021 року (п. 3.5 договору).

Ціна цього договору становить 2225608,80 грн. (п.5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Згідно п.5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5 договору).

Пунктом 13.1 договору сторони погодили, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситися у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (п. 13.5 договору).

Згідно із п. 13.7 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Пунктом 15.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Відповідно до підпункту 2 пункту 15.8 договору умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадків:

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

Зміна ціни за одиницю постачання електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РНД) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/web/772 або іншим документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Відповідно до Комерційної пропозиції, що є додатком №1 до договору, ціна 1 кВт/год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 1,935312 грн. з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.68).

Сторонами були укладені додаткові угоди №2 від 31.03.2021, №3 від 28.04.2021, № 4 від 25.05.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 27.10.2021,№ 10 від 29.10.2021, № 11 від 26.11.2021 та № 12 від 29.11.2021 до договору, якими збільшено ціну за одиницю постачання електричної енергії.

Підставами укладення додаткових угод стали листи ТОВ "ЖОЕК" та додані до листів цінові довідки Харківської ТПП №368/21 від 17.02.2021р. (т.2, а.с.238-239), №936-2/21 від 23.04.2021р. (т.2, а.с.236-237), №936-3/21 від 23.04.2021р. (т.2, а.с.234-235), №1884/21 від 13.08.2021р. (т.2, а.с.232-233), №1884-2/21 від 13.08.2021р. (т.1, а.с.82-86), №2355-2/21 від 24.09.2021р. (т.1, а.с.95-99), №1884-1/21 від 13.08.2021р. (т.1, а.с.101-105), №2355-1/21 від 24.09.2021р. (т.1, а.с.107-111), №2739/21 від 03.11.2021р. (т.1, а.с.113, 114).

Пунктами 2 вищезазначених додаткових угоди сторони визначили, що з урахуванням внесених змін, загальний обсяг товару зменшується у пропорційному співвідношенні загальної суми договору до ціни за 1 кВт в год.

На виконання умов договору ТОВ "ЖОЕК" поставило ДУ "Житомирська політехніка" електричну енергію обсягом 849269,88 кВт (рахунки та акти приймання-передачі на а.с.180-271, т.1).

Відповідач 2 отриману електроенергію оплатив в повному обсязі в сумі 1712749,18 грн. (платіжні доручення на а.с.137-179, т.1).

Вважаючи, що підписані сторонами додаткові угоди №2 від 31.03.2021, №3 від 28.04.2021, № 4 від 25.05.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 27.10.2021,№ 10 від 29.10.2021, № 11 від 26.11.2021 та № 12 від 29.11.2021 укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор надіслав Міністерству освіти і науки України, Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави (т.2, а.с.1-10, 13-23, 25-35, 47-48).

Міністерство освіти і науки України за результатами розгляду звернення прокурора, просило вжити заходи спрямовані на захист інтересів держави (т.2, а.с.11-12).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на звернення прокурора повідомило, що надана інформація може бути перевірена лише у випадку здійснення моніторингу закупівлі в наступних планових періодах (т.2, а.с.36).

За вказаних обставин, Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та Міністерства освіти і науки України до ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"та Державного університету "Житомирська політехніка" про визнання недійсними додаткових угод до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладених між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Міністерства освіти і науки України 69146,99 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 3, 4статті 53 ГПК Українипередбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно зістаттею 143 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Як свідчать матеріали справи, прокурор надсилав Міністерству освіти і науки України, Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області повідомлення про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави (т.2, а.с.1-10, 13-23, 25-35, 47-48).

У зв`язку з невжиттям вказаними особами жодних дій, направив їм повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 23.08.2023р. (т.2, а.с.47-48) та звернувся до суду з даним позовом.

Отже, при зверненні з даним позовом прокурором дотримано нормистатті 53 ГПК Українитастатті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган державної влади та орган державного фінансового контролю, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами не дотримано вимог ч.5ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідност. 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно дост.215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Частиною третьоюстатті 215 ЦК Українипередбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першоїстатті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1статті 203 ЦК Українивстановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК Українивстановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об`єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечивЦивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, відповідачі уклали договір №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021р. за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимогЗакону України "Про публічні закупівлі".

Положеннями частини 1статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі"визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 1статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного таГосподарського кодексів Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно дост.714 ЦК Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до положень частин 1, 2статті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК Українипередбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом частини 5статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"(в редакції, яка діяла до 26.06.2021р. та поширюється на додаткові угоди №№2, 3, 4) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно частини 5статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"(в чинній редакції, яка діє з 26.06.2021р.) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, зроблено висновок, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну,але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної нормиЗакону "Про державні закупівлі"нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 02.07.2024р. у справі №910/13579/23).

Суд зауважує, що ст.36 старої редакції Закону передбачала, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача про те, що внесені після 19.04.2020р. зміни до Закону прямо передбачають можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%.

Як вже вказувалось, пунктом 15.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Відповідно до підпункту 2 пункту 15.8 договору умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадків:

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

Зміна ціни за одиницю постачання електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РНД) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні ОЕС України та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/web/772 або іншим документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Матеріали справи свідчать, що в Комерційній пропозиції, що є додатком №1 до договору, сторони визначили ціну 1 кВт/год електричної енергії 1,935312 грн. з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.68).

Додатковою угодою №2 від 31.03.2021р. сторони погодили зміну ціни за одиницю товару та визначили її в розмірі 2,091989 грн. та вказали, що вона діє з 01.03.2021. (т.1, а.с.72).

Фактично, вказаною угодою сторони збільшили ціну товару від первинно погодженої у договорі на 8%, тобто у межах дозволеної частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"зміни вартості товару - не більше ніж на 10 відсотків.

Підставою для укладення вказаної угоди стала цінова довідка Харківської ТПП №368/21 від 17.02.2021р., в якій зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України за 10 днів січня 2021 становила 1149,41 грн./м.Вт.год, за 10 днів лютого 2021 - 1698,79 грн., та вказано, що ціна за 10 днів лютого в порівнянні з січнем зросла на 47,8% (т.2, а.с.238-239).

Верховний Суд в аналогічних спорах неодноразово вказував, що довідка уповноваженого органу, на підставі якої вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, має містити інформацію про коливання ціни товару на ринку, у зв`язку з чим у такій довідці має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Враховуючи, що додаткова угода укладена сторонами 31.03.2021р., а визначена нею ціна застосовується з 01.03.2021р., довідка про коливання ціни мала відображати ціну станом на дату укладення договору, ринкову ціну станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, а також ціну електричної енергії на ринку у відповідному розрахунковому періоді, тобто у березні 2021р.

Натомість довідка Харківської ТПП №368/21 від 17.02.2021р. містить інформацію про ціну електричної енергії на ринку за період з 01.01.-10.01.2021р., з 01.02.-10.02.2021р. та відсоток її коливання в період з 01.02.-10.02.2021р.

Дана довідка не відображає об`єктивну інформацію про коливання ціни на електричну енергію на момент відповідного розрахункового періоду - березень 2021р., з якого мають бути застосовані відповідні ціни.

Окрім того, з даних сайту оператора ринку вбачається, що станом на 01.03.2021р. середньозважена ціна на електроенергію на ринку добу наперед становить 1630,23 грн./м.Вт.год., станом на 16.03.2021р. (дата направлення листа про укладення додаткової угоди) - 1166,04 грн./м.Вт.год., станом на 31.03.2021р. (дата укладення додаткової угоди №2) - 1 095,03 грн./м.Вт.год.

Тобто, вартість електричної енергії на ринку в березні 2021р. була меншою, ніж за даними цінової довідки за 10 днів лютого 2021р. (1698,79 грн.), та меншою за ціну погоджену сторонами у додатковій угоді №2, що свідчить про відсутність належних підстав для зміни сторонами ціни на електроенергію у бік збільшення.

Також, суд звертає увагу, що за умовами п.15.2 договору постачальник мав повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування.

Враховуючи наведене, додаткова угода №2 до договору є такою, що укладена за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення, що виключає підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю, а тому вона підлягає визнанню недійсною.

Відносно правомірності укладення відповідачами додаткових угод №3 від 28.04.2021, №4 від 25.05.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 27.10.2021, №10 від 29.10.2021, № 11 від 26.11.2021 та № 12 від 29.11.2021, суд зазначає, що внаслідок укладення вказаних угод, збільшено вартість електроенергії на більш ніж 10% у порівнянні з первісною вартістю товару, визначеною у договорі.

В силу положень частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Вказана вимога Закону при укладенні додаткових угод №3 від 28.04.2021, №4 від 25.05.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 27.10.2021, №10 від 29.10.2021, № 11 від 26.11.2021 та № 12 від 29.11.2021 сторонами дотримана не була.

Суд зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з наведеного, додаткові угоди №№ 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 слід визнати недійсними.

Щодо стягнення з відповідача 69146,99 грн., суд зазначає наступне.

Прокурор вважає, що внаслідок неправомірного збільшення вартості електроенергії Державний університет "Житомирська політехніка" переплатив ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 69146,99 грн., які підлягають стягненню з останнього на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2331/22 від 24.01.2024р. висловлено правову позицію, що кошти, сплачені за недійсними угодами, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Та обставина, що прокурором правовою підставою для стягнення з відповідача 1 на користь позивача 2 грошових коштів зазначено частину 1 статті 670 ЦК України не є підставою для відмови в задоволенні позову, суд зобов`язаний застосувати ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, незалежно від того, чи посилаються на них сторони.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З урахування вище викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки додаткові угоди були укладені сторонами договору за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни і визнані судом недійсними, обрахунок вартості електричної слід здійснювати згідно визначеної у комерційній пропозиції до договору ціні - 1,935312 грн.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "ЖОЕК" поставило ДУ "Житомирська політехніка" електричну енергію обсягом 849269,88 кВт (рахунки та акти приймання-передачі на а.с.180-271, т.1).

Виходячи з визначеної договором вартості 1,935312 грн./м.Вт.год., сплаті відповідачем2 підлягала сума в розмірі 1643602,19 грн., замість 1712749,18 грн.

За таких обставин, в результаті укладення та виконання сторонами недійсної додаткової угоди позивачем надмірно сплачено грошові кошти в розмірі 69146,99 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 9 вказаної статті у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у справі виник також внаслідок неправильних дій ДУ "Житомирська політехніка", які полягали у підписанні додаткових угод без належного аналізу норм чинного законодавства, тому судовий збір, сплачений за розгляд немайнових вимог покладається на відповідачів в рівних сумах по 13420,00 грн., судовий збір в сумі 2684,00 грн. сплачений за розгляд майнової вимоги покладається на відповідача 1, до якого вказана вимога була заявлена.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 31.03.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 28.04.2021 до Договору №147-7/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом «Житомирська політехніка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія».

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 25.05.2021 до Договору №147-172 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 25.08.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 26.08.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 26.10.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирськаобласна енергопостачальна компанія".

8. Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 27.10.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю"Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

9. Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 29.10.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом "Житомирська політехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю"Житомирськаобласна енергопостачальна компанія".

10. Визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 26.11.2021 до Договору № 147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом «Житомирська політехніка» та Товариством з обмеженоювідповідальністю «Житомирськаобласнаенергопостачальна компанія».

11. Визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 29.11.2021 до Договору №147-Т/2 на закупівлю електричної енергії від 12.01.2021, укладеного між Державним університетом «Житомирська політехніка» та Товариством з обмеженоювідповідальністю«Житомирськаобласнаенергопостачальна компанія».

12 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42095943, 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Майдан Перемоги, буд. 10)

на користь Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185):

- 69146,99 грн. безпідставно набутих коштів.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 42095943)

на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)

- 16104,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

14. Стягнути з Державного університету "Житомирська політехніка" (10005, м.Житомир, вул.Чуднівська, 103, код ЄДРПОУ 05407870)

на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)

- 13420,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.08.23

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи