Рішення

від 08.08.2024 по справі 910/3486/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/3486/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМЛ Індастріал Сервіс"

про стягнення 5101866,76 грн.

за участі представників:

від позивача: Кучеренко І.В.

від відповідача: Пікалова Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМЛ Індастріал Сервіс" про стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 27.10.2017 № 1312/17 у сумі 5101866,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМЛ Індастріал Сервіс" про продовження строку на подання відзиву задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТМЛ Індастріал Сервіс" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 22.04.2024 включно.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно з заявкою від 13.01.2022 № 51 вантаж відповідача мав бути доставлений у м. Маріуполь, однак у зв`язку з введенням на території України воєнного стану доставка вантажу до вказаного місця призначення виявилася неможливою. У зв`язку з цим, у травні-червні 2022 року сторонами відновлено переговори щодо виконання заявки та досягнуто згоди про доставку вантажу за маршрутом Польща, Ропчище. Разом із цим, відповідач навів заперечення проти виставлених позивачем рахунків, зокрема, із приводу направлення таких рахунків через систему M.E.Doc, та з приводу відсутності належних первинних документів на підтвердження надання відповідних послуг.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що рахунки та акти наданих послуг, виставлені позивачем раніше та направлені через систему M.E.Doc, приймались відповідачем без зауважень та скріплювались електронним цифровим підписом. У той же час, відсутність окремих реквізитів у первинних документах не свідчить про відсутність фактичного виконання господарської операції. Також позивач вказав, що перевезення вантажу відповідача здійснювались трьома партіями в контейнерах, номери яких можуть повторюватись при подальшому перевезенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2017 між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено договір № 1312/17 про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів (надалі - Договір), згідно з п.1.1 якого Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що організація виконання Експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки, яка оформлюється та узгоджується Сторонами. Заявка є додатком та невід`ємною частиною Договору.

Згідно вимог п. 2.2 Договору, в Заявці визначаються характеристика вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням шпати Експедитору, перелік послуг, що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови, (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п.3.1.2 Договору Експедитор укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями. їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.

Згідно з п. 3.3.10 Договору та Заявки Клієнт зобов`язаний вчасно оплачувати послуги та додаткові витрати за понаднормовий простій контейнерів в порту і кінцевому місці призначення (демередж, детеншн, зберігання) за тарифами судноплавної лінії і порту призначення та додаткові заходи контролю (зважування, рентген, огляд) за тарифами відповідного терміналу, на підставі рахунків Експедитора. Податок на додану вартість за такі послуги нараховуються згідно чинного законодавства.

Відповідно до вимог п. 3.3.17 Договору після надання Експедитором послуг, передбачених цим Договором, приймає та підписує акт надання послуг. Якщо в межах 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання акту наданих послуг Клієнт не повернув підписаний акт та не надіслав зауваження до нього, послуги вважаються прийнятими Клієнтом без зауважень.

У пункті 4.3. Договору встановлено, що оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з часу пред`явлення рахунку на умовах передплати, якщо в Заявці або інших додатках до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків.

Рахунки, що пред`являються Експедитором за цим Договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб, або вручаються особисто представнику Клієнта.

Згідно з п. 4.4. Договору остаточні розрахунки Сторонами здійснюються з врахуванням фактичних витрат Експедитора. У разі якщо витрати Експедитора перевищили узгоджену Сторонами суму, Клієнт компенсує понесені Експедитором додаткові витрати, що підтверджені документально

Відповідно до п. 4.7. Договору передбачено, що усі додаткові витрати (демередж, детеншн, зберігання, митний огляд, оформлення додаткових документів тощо), які виникли у Експедитора в процесі транспортування вантажу з вини Клієнта та / або в результаті інших непередбачених і непідконтрольних Експедитору обставин, що не відносяться до форс - мажорних, підлягають сплаті Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту їх припинення.

За положеннями пункту 9.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не надішле письмове повідомлення другій стороні про його розірвання.

13.01.2022 відповідачем оформлено заявку № 51 про надання транспортно-експедиторських послуг щодо організації перевезення вантажу, а саме: Магнезиту обпаленого в 1743 бігбегах, загальною масою 2353 тони, що прибув до ІМРП, м. Чорноморськ; автодоставка вантажу за адресою ЧРП - Маріуполь; умови оплати: 48 доларів США/тонна + 200 дол./ВМД; зберігання: до 5 днів - безкоштовно; 6-30 день - 0.1 долар США без ПДВ за добу; більше 30 днів - 0,15 долар США без ПДВ за добу.

Для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом позивачем залучено перевізника ТОВ «ГОЕЛ», з яким укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2015/0107-ГЛ від 01.07.2015 року.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних за період з 02.02.2022 до 21.01.2022 автомобільним транспортом доставлено частину вантажу відповідача загальною вагою 1354,704 тони, за маршрутом: ІМРП, м. Чорноморськ - Маріуполь.

На підтвердження оплати наданих ТОВ «ГОЕЛ» транспортно-експедиторських послуг позивачем долучено: рахунок на сплату та акт здачі- приймання робіт (наданих послуг) № 419773 від 13.02.2022 на суму 266 000 грн. з ПДВ, що оплачена позивачем згідно з платіжною інструкцією № 2941 від 22.03.2022; рахунок на сплату та акт здачі- приймання робіт (наданих послуг) № 419806 від 14.02.2022 на суму 402 000 грн., що сплачена згідно з платіжною інструкцією № 2894 від 21.03.2022; рахунок на сплату та акт здачі- приймання робіт (наданих послуг) № 420067 від 22.02.2022 на суму 276 000 грн., що оплачена позивачем згідно з платіжними інструкціями № 2942 від 22.03.2022 та № 2979 від 23.03.2022; рахунок на сплату та акт здачі- приймання робіт (наданих послуг) № 420438 від 28.02.2022 на суму 215 000 грн., що сплачена згідно з платіжними інструкціями № 2982 від 23.03.2022 та № 3012 від 24.03.2022 року.

Відтак, позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату вантажно-розвантажувальних робіт та послуг з автоперевезення № 001033 від 15.02.2022 на суму 1 244 436,01 грн. з ПДВ та рахунок № 002016 від 20.03.2022 на суму 729 032,74 грн. з ПДВ, що залишилися відповідачем не оплаченими.

У зв`язку з неможливістю доставки вантажу відповідача до місця вивантаження (м. Маріуполь) через введення на території України воєнного стану, вантаж продовжував зберігатися на території до ІМРП, м. Чорноморськ.

13.05.2022 сторони дійшли згоди організувати відправку залишку вантажу залізничним транспортом за погодженою ставкою за маршрутом: Польща - Ропчице - 112 євро за тону.

Для здійснення перетарки вантажу відповідача, а також для додаткових портових робіт, подачі рухомого складу та зберігання позивачем залучено ТОВ «Чорноморський рибний порт» відповідно до Договору № 173/21Є від 27.08.2021 та Договору № 48а/10Т від 15.11.2010 року.

На виконання договору № 173/213 від 27.08.2021 позивачем сплачено аванс 150 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 4350 від 23.05.2022; 20 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 1437 від 18.04.2023; 300 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 1330 від 11.04.2023; 300 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 1311 від 10.04.2023; 200 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 786 від 19.01.2022; 200 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 958 від 21.01.2022, № 8506 від 26.12.2022 на 500 000,00 грн., №993 від 24.01.2022 на 200 000.00 грн.; № 711 від 24.02.2023 на 600 000 грн., № 709 від 18.01.2022 на 200 000 грн., № 862 від 20.01.2022 на 200 000 грн.

Також позивачем сплачено за договором № 48а/10Т від 15.11.2010 аванс у сумі 20 000 грн. згідно з платіжною інструкцією № 857 від 10.03.2023 та 18259,95 грн. згідно з платіжною інструкцією № 938 від 16.03.2023 року.

За надані послуги ТОВ «Чорноморський рибний порт» надані Акти наданих послуг за № Т1327/1 від 14.09.2022 за послуги перетарування біг-бегів на суму 106792,01 грн., № Т1477/1 від 31.10.2022 за послуги перетарування біг-бегів на суму 24684,70 грн., № 1-198/3 від 13.04.2023 за зберігання на суму 437 313.00 грн., № Т-130/1 від 15.01.2022 за вантажно-розвантажувальні роботи на суму 1 023 601,74 грн., за період 31.01.2023-31.05.2023 акти за додаткові роботи з видачі прийняття навантаженого контейнера, за період березень-травень 2022 року за оформлення перепусток на вантажний автотранспорт, за період лютий-травень 2023 року за подавання забирання залізничного рухомого складу та за використання інфраструктури порту залізничним рухомим складом понад 1 добу.

Для здійснення перевезення вантажу відповідача залізничним транспортом на території України позивачем залучено перевізника ТОВ «Філія «ЦТС «Ліски» AT «Укрзалізниця», з яким у позивача наявний договір про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні № 30-ТЕ від 04.01.2021 року.

За надані послуги ТОВ «Філія «ЦТС «Ліски» AT «Укрзалізниця» надано рахунки на сплату послуг № ECF-44 від 15.02.2023 на суму 102924 грн., № ECF-1203 від 30.11.2022 на суму 224550 грн., № ECF-77 від 01.03.2023 на суму 102924 грн., № ECF-53 від 17.02.2023 на суму 41160 грн., № ECF-7 від 17.01.2023 на суму 41 160 грн., № ECF-826 від 27.07.2022 на суму 99705 грн., № ECF-683 від 23.05.2022 на суму 66510 грн., а також відповідні акти наданих послуг та звірки розрахунків.

У свою чергу, позивач оплатив надані послуги відповідно до платіжних інструкцій №№ 4607 від 03.06.2022, № 4336 від 20.05.2022, № 7811 від 04.11.2022, № 989 від 21.03.2023, № 6981 від 14.09.2022, № 8179 від 29.11.2022, № 1228 від 05.04.2023, № 1036 від 24.03.2023, № 600 від 15.02.2023, № 3905 від 28.04.2022, № 4527 від 4527 від 31.05.2022, № 6049 від 02.08.2022 року.

Також, для організації перевезення вантажу відповідача залізничним транспортом поза територією України позивачем залучено компанію UAB Global Ocean Link Lithuania відповідно до контракту на надання послуг №GL-321/21/1 від 04.01.2021 року.

На підтвердження оплати виставлених компанією UAB Global Ocean Link Lithuania рахунки на оплату серії GOLLT № 2195 від 31.03.2023, № 022410 від 30.06.2023, актів виконаних робіт (послуг) серії GOLLT № 21695 від 31.03.2023, №022410 від 30.06.2023, позивачем надані платіжні доручення в іноземній валюті № 67 від 12.05.2023, № 71 від 19.05.2023, № 72 від 19.05.2023, № 73 від 23.05.2023, № 75 від 24.05.2023, № 112 від 01.08.2023, № 113 від 03.08.2023 року.

Факт надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення підтверджується також залізничними накладними № 41512567, 40024549, 40371536, 40872053, 41015975, 41217183.

У зв`язку з цим позивачем сформовано додатковий рахунок № 009445 від 28.10.2022 на суму 1532 583,46 грн., який залишений відповідачем не сплаченим.

Крім того, позивачем оформлені рахунки та акти наданих послуг, а саме: № 010191 від 24.11.2022 на суму 1 089 805,53 грн. з ПДВ, та рахунок № 015460 від 29.03.2023 на суму 2 952 770,17 грн. з ПДВ, що був частково сплачений відповідачем згідно платіжних інструкцій № 673 від 20.04.2023, № 675 від 21.04.2023, № 681 від 23.05.2023, № 682 від 24.05.2023, № 688 від 08.06.2023, № 694 від 10.07.2023, № 695 від 24.07.2023 на загальну суму 2 030 166,35 грн.

Поряд із цим, позивачем сформовано рахунок за послуги зберігання в порту та акт наданих послуг № 020247 від 30.06.2023 на суму 583 405,20 грн. з ПДВ.

Отже, за відповідачем утворилась заборгованість у загальній сумі 5 101 866,76 грн., а саме: за рахунком від 15.02.2022 № 001033 на суму 1 244 436,01 грн., за рахунком від 20.03.2022 № 002016 на суму 729 032,74 грн., за рахунком від 28.10.2022 № 009445 на суму 532 583,46 грн., за рахунком від 04.11.2022 № 010191 на суму 1 089 805,53 грн., за рахунком від 29.03.2023 № 015460 на суму 922 603,82 грн. (сума рахунку 2 952 770,17 грн., часткова оплата в сумі 2 030 166,35 грн.), за рахунком від 30.06.2023 № 020247 на суму 583 405,20 грн.

Із метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за надані послуги № 07/02 від 07.02.2024 із копіями рахунків та актів на оплату, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом частини 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 ГК України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень установлюються договором, якщо іншого не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

У частині 1 статті 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує з викладених відповідачем у відзиві заперечень, у рахунках від 04.11.2022 № 010191 на суму 1 089 805,53 грн., від 30.06.2023 № 020247 на суму 583 405,20 грн. ціна за надані послуги не відповідає погодженій сторонами в договорі, а надані позивачем докази не підтверджують надання цих послуг. Поряд із цим, надання послуг згідно з рахунками від 15.02.2022 № 001033 на суму 1 244 436,01 грн., № 002016 від 20.03.2022 на суму 729 032,74 грн. не підтверджується відповідними первинними документами, з яких неможливо встановити особу, яка отримувала вантаж. Щодо рахунку від 28.10.2022 № 009445 на суму 532 583,46 грн., то відповідач зауважив, що не визнає доставку вантажу за рахунками від 15.02.2022 № 001033, № 002016 від 20.03.2022, та зазначений позивачем веб-сайт із курсом гривні до іноземної валюти не містить відповідних даних. Одночасно, відповідач наголосив, що позивачем не доведено надання послуг за рахунком від 30.06.2023 № 020247 на суму 583 405,20 грн., та що послуги зберігання надані саме щодо вантажу відповідача. У той же час, відповідачем вже здійснювалася оплата за зберігання вантажу, відтак відповідні суми включені позивачем повторно. До того ж, сторонами не погоджено інших ставок за зберігання вантажу, ніж у заявці від 13.01.2022 № 51. Також відповідач наголосив, що позивачем усупереч умовам договору спірні рахунки та акти направлені через систему M.E.Doc, а не на електронну пошту відповідача.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі в редакції, чинній на час оформлення спірних рахунків) наведено визначення поняття «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час, коли оформлювалися спірні рахунки) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити (редакція до 10.08.2022 передбачала умову: «якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України»): назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (у редакції від 10.08.2022: «посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення»); особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Долучені до матеріалів справи докази на підтвердження надання послуг за виставленими позивачем відповідачу рахунками від 15.02.2022 № 001033, від 20.03.2022 № 002016, від 28.10.2022 № 009445, від 04.11.2022 № 010191, від 29.03.2023 № 015460, від 30.06.2023 № 020247 відповідають наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення первинних документів.

При цьому, зазначені відповідачем недоліки в відповідних документах не є такими, що унеможливлюють встановлення факту реальності цих господарських операцій.

Також відповідач посилався на повторне включення сум оплати за зберігання вантажу з 14.11.2022 до червня 2023 року через зазначення однакових номерів контейнерів, за що позивачем вже здійснювалася оплата згідно з рахунками № 003524 від 16.05.2022 на суму 500 000 грн. (як авансовий рахунок) та № 009890 від 11.11.2022 на суму 2 576 505,66 грн., з якої фактично сплачено 2 191 172,90 грн., решта 500 000 грн. виключено як вже сплачені кошти за зберігання.

У той же час, за поясненнями позивача, вантаж вивозився з порту трьома різними партіями, через що контейнери використовувалися по декілька разів. При цьому, зберігання нараховувалось по факту вивезення кожної партії, у зв`язку з чим відповідач не міг сплатити за послуги зберігання з листопада 2022 року до червня 2023 року лише відповідно до рахунку від № 009890 від 11.11.2022 року. Так, перша партія вантажу вагою 237,6 тон у 15 контейнерах вивезена з порту 09.06.2022; друга партія вантажу вивезена з порту у лютому 2023 року у 12 контейнерах; третя партія вантажу вивезена з порту у квітні-травні 2023 у 24 контейнерах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем повторного включення позивачем плати за зберігання вантажу, оскільки вивезення вантажу з порту в декілька етапів підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

Ураховуючи наведені обставини, посилання відповідача на електронне листування від листопада 2022 року, в якому позивач повідомив про не нарахування плати за послуги зберігання портом із 14.11.2022, не охоплює та не спростовує подальші обставини щодо зберігання вантажу протягом періоду його вивезення з листопада 2022 року до червня 2023 року.

Одночасно судом відхиляються доводи відповідача з приводу відсутності підстав для застосування інших тарифів за зберігання вантажу, ніж погоджені сторонами в заявці від 13.01.2022 № 51, а саме: до 5 днів - безкоштовно, 6-30 день - 0,1 доларів США без ПДВ за добу, вище 30 дня - 0,15 доларів США без ПДВ за добу.

За змістом статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як слідує зі вказаної заяви, сторонами погоджено плату за зберігання в межах визначеного маршруту ЧРП - Маріуполь, у той час як фактично частина вантажу спрямована надалі відповідачем унаслідок активних бойових дій у місці вивантаження за іншим маршрутом Польща-Ропчище, про що зазначалося вище.

До того ж, не є підставою для звільнення відповідача від плати за зберігання посилання останнього на закінчення 30.06.2022 дії додатку № 18 до договору від 15.11.2010 № 48а/10Т, оскільки позивачем у спірний період здійснювалася на користь ТОВ «Чорноморський рибний порт» плата за додаткові портові роботи, в тому числі за зберігання, за Договорами № 173/21Є від 27.08.2021 та № 48а/10Т від 15.11.2010.

Поряд із цим, судом ураховані зауваження відповідача на тому, що розрахована позивачем сума доплати за рахунком від 28.10.2022 № 009445 на суму 532583,46 грн. внаслідок зміни офіційного курсу гривні до іноземної валюти (долару США) здійснена на підставі неналежних даних, оскільки веб-сайт http://mezhbank.org.ua не оновлюється з 28.02.2022 року.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату оплати послуг середньозважений курс гривні до іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними (http://mezhbank.org.ua) буде вище на 3% порівняно з курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату оформлення рахунку, то вартість комплексу транспортно-експедиторських послуг або окремої послуги коригується відповідно до міжбанківського курсу гривні до долару США, діючого на момент оплати рахунку. При цьому, середньозважений курс гривні до іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку означає ціну (котирування), що склалася на міжбанківському валютному ринку України під впливом попиту й пропозицій, визначену у гривнях, за якою 1,00 долар США пропонувався до продажу у день, який передував дню виставлення рахунку Експедитором. У випадку якщо міжбанківський курс гривні до долара США на відповідну дату мав декілька значень. Сторони домовились використовувати за цим Договором максимальне значення міжбанківського курсу гривні до долара США, зазначеного за даними (http://mezhbank.org.ua) на дату здійснення платежу. Клієнт зобов`язаний доплатити суму коригування вартості комплексу транспортно- експедиторських послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з дати пред`явлення Експедитором відповідного рахунку. Формат перерахунку вважається остаточним та не потребує будь-яких додаткових підтверджень.

Із розрахунку позивача слідує, що ним визначено втрати в сумі еквівалентній 9579,92 доларів США та 4983,99 доларів США наступним чином: рахунок на клієнта № 001033 від 15.02.2022 виставлено на суму 1 244 436,01 грн. за курсом НБУ від 15.02.2022 - 28,5355 = 43610,10 доларів США; рахунок на клієнта № 002016 від 20.03.2022 виставлено на суму 729 032,74 грн. за курсом НБУ від 20.03.2022 - 29,2549 = 24920,02 доларів США. На дату виставлення додаткового рахунку № 009445 на сплату курсової різниці 28.10.2022, офіційний курс встановлений НБУ складав 36,5686 грн. за 1 долар США, у зв`язку з чим позивачем понесено втрати у зв`язку зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти: по рахунку № 001033 від 15.02.2022 станом на дату 28.10.2022 сума у іноземній валюті становить 34 030,18 доларів США (втрата у зв`язку зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти становить 9 579,92 доларів США); по рахунку № 002016 від 20.03.2022 станом на дату 28.10.2022 сума у іноземній валюті становить 19 936,03 доларів США (втрата у зв`язку зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти становить 4983,99 доларів США).

У свою чергу, відповідачем не надано власного контррозрахунку коригування відповідно до міжбанківського курсу гривні до долару США розміру плати за надані позивачем послуги, а також не надано даних щодо неналежності застосованого позивачем при розрахунку курсу НБУ станом на 28.10.2022 року. Відсутність даних значення міжбанківського курсу гривні до долара США на вказаному сторонами в договорі веб-сайті http://mezhbank.org.ua не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку з відшкодування відповідних втрат позивача.

Судом прийняті до уваги доводи відповідача про те, що направлення відповідачу спірних рахунків та актів здійснювалося позивачем через систему M.E.Doc, а не на електронну пошту, як погоджено сторонами в договорі. При цьому, відповідач стверджував, що не приймав та не погоджував відповідні документи в системі.

Відповідно до пункту 8.1 договору будь-які документи (включаючи замовлення, повідомлення, ін.), які згідно з положеннями цього договору відправляються будь-якою із сторін по факсу чи електронній пошті іншій стороні, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до судових інстанцій в якості належних доказів та не можуть заперечуватися жодною із сторін.

До матеріалів справи надана роздруківка щодо відправлення в електронному виді з використанням гарантованої доставки акту № 10191 - 30.11.2022, рахунку № 9445 - 05.11.2022, акту № 15460 - 18.07.2023, акту № 20247 - 18.07.2023 року.

Також, позивачем направлені відповідачу спірні рахунки та акти на оплату разом із претензією № 07/02 від 07.02.2024 про сплату заборгованості за надані послуги.

Приймаючи до уваги, що відповідач у відзиві підтвердив одержання через систему M.E.Doc спірних рахунків та актів, сам факт направлення їх позивачем в іншій спосіб, ніж передбачено договором, не може бути достатнім для неврахування таких доказів.

Крім того, судом прийнято до уваги, що рахунок № 015460 від 29.03.2023 на суму 2 952 770,17 грн. частково був оплачений відповідачем у сумі 2 030 166,35 грн. протягом квітня-липня 2023 року.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Ураховуючи вищевикладене, враховуючи що надані позивачем докази на підтвердження суми наявної заборгованості є більш вірогідними, ніж надані відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМЛ Індастріал Сервіс» (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 52Б, кв. 3; ідентифікаційний код 36443884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Оушен Лінк» (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83-А, бізнес-центр «Престиж», офіс 404; ідентифікаційний код 36554180) 5101866 (п`ять мільйонів сто одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн. 76 коп. заборгованості, а також 76528 (сімдесят шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 22.08.2024 року.

Суддя К.В. Полякова