Ухвала

від 19.08.2024 по справі 10/23-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 10/23-09

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача (стягувача) не з`явився,

від відповідача (боржника, скаржника) не з`явився,

від ВДВС не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2-1125/24 від 04.07.2024) на бездіяльність Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по справі № 10/23-09 за позовом Приватного підприємця Левченка Олега Петровича до Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича про стягнення 31144,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.01.2009 року у справі № 10/23-09 стягнуто з Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича на користь Приватного підприємця Левченко Олега Петровича 27708,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 1418,61 грн. інфляційних втрат, 224,09 грн. процентів річних, 1792,76 грн. пені, 311,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.06.2024 року до Господарського суду Одеської області через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла скарга ОСОБА_1 як фізичної особи (вх. № 2-1008/24 від 17.06.2024) на бездіяльність Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по справі № 10/23-09.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.06.2024 року вказану скаргу на бездіяльність ВДВС по справі № 10/23-09 передано на розгляд судді Петрову В.С.

Наразі слід зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус судді змінив територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області), шляхом передачі до Господарського суду Одеської області.

За актами прийому-передачі евакуйованих справ, справа № 10/23-09 не була передана Господарським судом Херсонської області до Господарського суду Одеської області.

З метою виконання передбачених ст. 2 ГПК України завдань господарського судочинства, для належного та об`єктивного розгляду скарги ОСОБА_1 , з`ясувавши факт відсутності справи № 10/23-09 у Господарському суді Одеської області, Господарський суд Одеської області листом від 18.06.2024 року звернувся до керівника апарату Господарського суду Херсонської області Костянтина Бабіжаєва з проханням у випадку наявності у Господарському суді Херсонської області матеріалів справи № 10/23-09 направити їх до Господарського суду Одеської області.

24.06.2024 року на електронну адресу господарського суду від керівника апарату Господарського суду Херсонської області Костянтина Бабіжаєва надійшло повідомлення (вх. № 24514/24) про те, що матеріали справи № 10/23-09 знищені у 2015 році через закінчення строків зберігання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 р. скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2-1008/24 від 17.06.2024) на бездіяльність Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по справі № 10/23-09 повернуто скаржнику без розгляду.

04.07.2024 року до Господарського суду Одеської області через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла скарга ОСОБА_1 (вх. № 2-1125/24 від 04.07.2024) на бездіяльність Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України по справі № 10/23-09, в якій скаржник просить суд зобов`язати Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 11568551 з примусового виконання судового наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області.

Зокрема, скаржник у поданій скарзі вказує, що у травні 2024 року він дізнався, що все його нерухоме майно арештоване. При цьому заявник зазначає, що згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що арешт накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 23 березня 2009 року, що винесена ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні. Разом з тим, за ствердженнями заявника, з огляду на те, що станом на травень 2024 року за офіційними даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 відсутні відкриті виконавчі провадження за даними параметрами, останній звернувся через адвоката до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту із такого майна. Наразі скаржник додає, що на вказану заяву ним отримана відповідь від 11.06.2024 року за № 38921, в якій зазначено, що дійсно малося виконавче провадження № 11568551 із примусового виконання судового наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 31753,66 грн., яке є завершеним внаслідок повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (у редакції, чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа), а на сьогоднішній день не існує жодного діючого виконавчого провадження, де ОСОБА_1 є боржником, з питанням щодо зняття арешту останній має звернутися до суду.

Таким чином скаржник зазначає, що із вказаної відповіді вбачається, що ОСОБА_1 виступав боржником у виконавчому провадженні, в рамках якого було накладено арешт на його майно в якості забезпечення реальності виконання рішення суду, що винесено Господарським судом Херсонської області.

При цьому скаржник зауважує, що за сталою правовою позицією Верховного суду, що також викладена у постановах від 14.08.2023 у справі № 927/322/14, від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18, від 01.02.2023 у справі № 206/2832/21 визначено, що за змістом положень чинного законодавства боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця у визначеному відповідним процесуальним законом порядку.

За ствердженнями скаржника, державний виконавець безпідставно не вчинив дії із зняття арешту з майна ОСОБА_1 , при цьому у даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно скаржника у виконавчому провадженні, унеможливить у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна. Між тим скаржник зауважує, що наявність протягом тривалого часу (майже 15 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2024 р. скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження; розгляд скарги призначено в засіданні суду на 09 липня 2024 р. о 15:45 год.; повідомлено стягувача, боржника та ВДВС про розгляд скарги у судовому засіданні; витребувано із Суворовського ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копії матеріалів виконавчого провадження № 11568551; запропоновано стягувачу та ВДВС надати пояснення стосовно поданої скарги.

08.07.2024 р. від ФОП Левченка Олега Петровича на електронну адресу та через підсистему Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Одеської області надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 26122/24 та вх. № 26127/24), в яких ФОП Левченко О.П. заперечує проти зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 11568551 щодо примусового виконання судового наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області. Також заявник вказав, що йому необхідна правова допомога для написання заперечень, з огляду на що фізична особа-підприємець Левченко О.П. просить суд відкласти розгляд скарги на іншу дату у зв`язку з необхідністю укладення договору про надання правової допомоги, а також подання до суду пояснень.

Розгляд скарги в засіданні суду 09.07.2024 р. о 15:45 год. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 р. розгляд скарги призначено в засіданні суду на 06 серпня 2024 р. о 10:00 год.

01.08.2024 р. від представника Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Федосєєва С.М. через підсистему Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28903/24), в якому ВДВС вважає скаргу та доводи викладені в ній безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, з огляду на що просить суд ухвалити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця. В обґрунтування заперечень ВДВС зазначає, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження ВП № 11568551 з примусового виконання наказу № 10/23-09, виданого 17.02.2009 Господарським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 31573,66 грн. При цьому ВДВС вказує, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів 22.10.2013 року прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (редакції № 606-XIV від 21.04.1999). За ствердженнями ВДВС, боржником борг, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.

В подальшому, як вказує ВДВС, 14.02.2014 на підставі заяви стягувача державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 10/23-09, виданого 17.02.2009 Господарським судом Херсонської області, при цьому в результаті вжитих державним виконавцем заходів було неможливо встановити місцезнаходження боржника, з огляду на що 28.06.2017 року було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

При цьому ВДВС зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

За ствердженнями ВДВС, в даному випадку виконавчий документ повернуто стягувачу, а не до суду, який його видав.

05.08.2024 р. від ФОП Левченка Олега Петровича через підсистему Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Одеської області надійшли пояснення та заперечення щодо скарги на бездіяльність державного виконавця (вх. № 29222/24), в яких заявник заперечує про зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 11568551 з примусового виконання судового наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області. Також заявник зауважує, що 14.02.2014 року на підставі заяви стягувача державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 10/23-09, виданого 17.02.2009 р. Господарським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 31573,66 грн., водночас врезультаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо було встановити місце знаходження боржника, з огляду на що 28.06.2017 року прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження. Між тим заявник зазначає, що на жаль, хоча законодавством і передбачений досить широкий функціонал засобів примусового виконання, які можна застосовувати до недобросовісного боржника, однак деякі засоби взагалі не працюють на практиці, що призводить до того, що боржники десятиріччями не виконують судові рішення. Зважаючи на те, що заявник по скарзі - боржник ОСОБА_1 звернувся через свого представника ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, заявник вважає, боржник знайшовся. З огляду на викладене ОСОБА_4 зазначає, що 30.07.2024 р. ним була подана заява про примусове виконання наказу № 10/23-09 від 17.02.2009 р. до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про що 02.08.2024 р. отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75666209. Зважаючи на викладене заявник просить суд долучити дані письмові пояснення до матеріалів справи та вважати невід`ємною їх частиною; ухвалити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця та зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 11568551 з примусового виконання судового наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області; ознайомити скаржника боржника ОСОБА_1 та представника скаржника з інформацією про відкрите провадження ВП № 75666209 від 02.08.2024 р.

06.08.2024 р. від представника ОСОБА_1 - Лодиги М.Т. через підсистему Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. № 29320/24) для з`ясування обставин та перевірки доказів, викладених у запереченнях сторони.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 р. розгляд скарги відкладено на 19 серпня 2024 р. о 16:30 год. з огляду на клопотання скаржника та неявку представників сторін у судове засідання.

Представники стягувача, боржника та ВДВС у судове засідання не з`явилися, проте за приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи і скарги, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як зазначається стягувачем та ВДВС, наказ Господарського суду Херсонської області 27.01.2009 р. про примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 10/23-09 щодо стягнення з Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича на користь Приватного підприємця Левченко Олега Петровича 27708,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 1418,61 грн. інфляційних втрат, 224,09 грн. процентів річних, 1792,76 грн. пені, 311,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, був пред`явлений у 2009 році стягувачем - Приватним підприємцем Левченком Олегом Петровичем до примусового виконання до Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області згідно із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми названого Закону (як і норми іншого законодавства) у редакції, яка була чинною станом на період дії спірних правовідносин.

Таким чином, до правовідносин між сторонами підлягає застосуванню Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент пред`явлення стягувачем до ВДВС до виконання наказу суду по даній справі) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п.п. 1, 1-1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент пред`явлення стягувачем до ВДВС до виконання наказу суду по даній справі) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент пред`явлення стягувачем до ВДВС до виконання наказу суду по даній справі) встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент пред`явлення стягувачем до ВДВС до виконання наказу суду по даній справі).

В ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент пред`явлення стягувачем до ВДВС до виконання наказу суду по даній справі) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.

Так, як зазначається стягувачем та ВДВС, а також вбачається з Автоматизованої системи виконавчого провадження, 25.02.2009 року державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 11568551 з виконання виданого Господарським судом Херсонської області наказу по справі № 10/23-09 від 27.01.2009 р. про стягнення з Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича на користь Приватного підприємця Левченко Олега Петровича 27708,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 1418,61 грн. інфляційних втрат, 224,09 грн. процентів річних, 1792,76 грн. пені, 311,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, як стверджує скаржник та вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка № 382992415 від 14.06.2024 р.) 23.03.2009 року Херсонською філією Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження: арешт всього нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 8569807) стосовно суб`єкта: ОСОБА_1 на підставі постанови ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 23.03.2009 р.

В подальшому, як зазначається стягувачем та ВДВС, а також вбачається із наявної в матеріалах справи копії наказу ГСХО від 17.02.2009 р. по справі № 10/23-09 (а.с. 53) державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області 22.10.2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 р.).

В подальшому, на підставі заяви стягувача 14.02.2014 року державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 42038629 з виконання виданого Господарським судом Херсонської області наказу по справі № 10/23-09 від 27.01.2009 р. про стягнення з Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича на користь Приватного підприємця Левченко Олега Петровича 27708,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 1418,61 грн. інфляційних втрат, 224,09 грн. процентів річних, 1792,76 грн. пені, 311,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, 28.06.2017 р. державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області у ВП № 42038629 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження, з підстав того, що неможливо встановити місцезнаходження боржника.

Разом з тим скаржник вважає, що державний виконавець при винесенні 22.10.2013 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження в межах ВП № 11568551 безпідставно не вчинив дії із зняття арешту із майна ОСОБА_1 .

При цьому скаржник зауважує, що у зв`язку з тим, що станом на травень 2024 року за офіційними даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 не мається відкритих виконавчих проваджень, останній звернувся до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту із свого майна. У відповідь на таку заяву Суворовським ВДВС у місті Херсоні ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 11.06.2024 року за вих. № 38921 була надана відповідь, що згідно даних з АСВП на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № ВП 11568551 з примусового виконання судового наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області. Також у вказаній заяві ВДВС зазначив, що 22.10.2013 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з відсутністю майна було завершено виконавче провадження, що не передбачає підставу для зняття арешту з майна. Також ВДВС сказав, що оскільки відсутні підстави, передбачені ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження для зняття арешту з нерухомого майна, керуючись ч. 5 ст. 59 Закону ВДВС рекомендовано звернутися до суду для отримання відповідного рішення для зняття арешту.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Проаналізувавши зміст скарги, суд вважає, що подана ОСОБА_1 скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент повернення ВДВС виконавчого документу стягувачу по ВП № 11568551) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент повернення ВДВС виконавчого документу стягувачу по ВП № 11568551) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент повернення ВДВС виконавчого документу стягувачу по ВП № 11568551) передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З огляду на вказане господарський суд зазначає, що обов`язок зняття арешту, накладеного на майно боржника, був передбачений для державного виконавця саме у випадку винесення останнім постанови про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. У даному ж випадку, наказ Господарського суду Херсонської області № 10/23-09 від 17.02.2009 р. в межах ВП № 11568551 відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження був повернутий не до суду, який його видав, а стягувачу Приватному підприємцю Левченку Олегу Петровичу.

Враховуючи вище наведені норми та встановлені обставини, господарський суд доходить висновку, що у державного виконавця у даному випадку були відсутні будь-які правові підстави для зняття арешту з майна боржника Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича, оскільки виконавчий документ у ВП № 11568551 було повернуто саме стягувачеві та саме без виконання, та наслідком такого повернення не є зняття арешту, який був накладений раніше.

Більш того господарський суд зауважує, що 02.08.2024 р. головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 7566620 з виконання виданого Господарським судом Херсонської області наказу по справі № 10/23-09 від 17.02.2009 р. про стягнення з Приватного підприємця Ткача Валерія Павловича на користь Приватного підприємця Левченко Олега Петровича 27708,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 1418,61 грн. інфляційних втрат, 224,09 грн. процентів річних, 1792,76 грн. пені, 311,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, господарським судом встановлено, що станом на дату розгляду даної скарги, рішення Господарського суду Херсонської області від 27.01.2009 року у справі № 10/23-09 є невиконаним боржником ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приймаючи рішення про відсутність підстав для зняття арешту з майна з огляду на повернення наказу ГСХО від 17.02.2009 р. стягувачу саме відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження в межах ВП № 11568551, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України Про виконавче провадження.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд не вбачає підстав для зобов`язання Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 11568551 з примусового виконання наказу № 10/23-09, виданого Господарським судом Херсонської області.

Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах скарги докази в сукупності, враховуючи вищевикладені обставини та необґрунтованість вимог скаржника, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Керуючись ст.ст. 342, 343, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 (вх. № 2-1125/24 від 04.07.2024) на бездіяльність Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по справі № 10/23-09 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 23.08.2024 р.

Суддя В.С. Петров