Рішення

від 22.08.2024 по справі 916/3001/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3001/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання В.О. Ващенко

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Деснянського басейнового управління водних ресурсів до фізичної особи-підприємця Вороніна Івана Сергійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 13925,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Деснянське басейнове управління водних ресурсів звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Вороніна Івана Сергійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 13925,52 грн., в т.ч. основної заборгованості за договором про надання платних послуг № 129 від 19.06.2023 р. розмірі 11131,10 грн., пені в сумі 2184,63 грн., 3% річних у розмірі 330,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 279,06 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

Як вказує позивач, фізична особа-підприємець Воронін Іван Сергійович звернувся до Деснянського БУВР із заявою (вих. № 1 від 02.06.2023) про надання йому платних послуг, а саме: виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області, у якій зазначалося, що оплата за надані послуги гарантується. При цьому позивач зазначає, що Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів 15.06.2023 був виставлений рахунок на оплату № 258 за відповідні послуги на суму 11131,10 грн., в т.ч. ПДВ 1855,18 грн.

Також позивач додає, що 19.06.2023 року Деснянському БУВР від фізичної особи-підприємця Вороніна І.С. була надана повторна заява з проханням надати йому платні послуги з виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області.

19.06.2023 між фізичною особою-підприємцем Вороніним Іваном Сергійовичем (замовник) та Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів (виконавець) укладено договір про надання платних послуг № 129, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику платні послуги, а замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором. Виконавець надає замовнику послуги з виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району, Чернігівської області, згідно переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101.

Згідно з п. 2.1 договору № 129 вартість послуг за цим договором визначається відповідно до калькуляції на надання платних послуг, затвердженої начальником Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

Відповідно до п. 2.3 договору № 129 оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття наданих послуг, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця.

Так, позивач зазначає, що пунктом 3.2 договору № 129 сторони погодили, що за результатами наданих послуг складається акт здачі-прийняття наданих послуг, який підписується виконавцем та замовником та надаються відповідні документи, що містять результати проведеної роботи. Крім того, п. 3.3 договору № 129 зазначено, що підписання акту здачі-прийняття наданих послуг замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку до наданих виконавцем послуг. Відповідно до п. 3.4. договору № 129 після підписання акту здачі-прийняття наданих послуг виконавцем та замовником, послуги вважаються наданими і оскарженню чи переробці (повторному наданню) не підлягають.

Наразі позивач зауважує, що 30.06.2023 між Деснянським БУВР та ФОП Вороніним І.С. був підписаний акт № 129 здачі-прийняття наданих послуг згідно договору про надання платних послуг від 19.06.2023 № 129, що свідчить про те, що виконавець свої зобов`язання за договором № 129 виконав в повному обсязі, послуги надані в повному обсязі без будь-яких претензій та заперечень замовника.

Водночас, як вказує позивач, фізична особа-підприємець Воронін І.С. свої зобов`язання з вчасної та повної оплати за надані послуги не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість перед Деснянським БУВР у розмірі 11131,10 гривень.

При цьому позивач наголошує, що п.п. 4.2.2 п. 4.2 договору № 129 визначений обов`язок замовника вчасно та в повному обсязі оплатити та прийняти належним чином надані послуги, незалежно від отриманих результатів, якщо їх необ`єктивність не буде ним доведена.

Крім того, як вказує позивач, відповідно до пункту 5.1 договору № 129 за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

За ствердженнями позивача, 12.12.2023 Деснянським БУВР направлено претензію від 11.12.2023 № 1118/1-6/ДС/25-23 на адресу ФОП Вороніна І.С. про невиконання умов договору та сплату заборгованості у розмірі 11131,10 грн. за надані платні послуги. В подальшому, 15.02.2024 року Деснянським БУВР було повторно направлено на адресу ФОП Вороніна І.С. претензію від 15.02.2024 № 155/1-6/ДС/25-24 про невиконання умов договору та сплату заборгованості у розмірі 11131,10 грн. за надані платні послуги. Як вказує позивач, вказані претензії були направлені рекомендованими листами, проте відповідь від замовника за результатами розгляду таких претензій станом на дату подання позовної заяви до суду на адресу Деснянського БУВР не надходила.

Таким чином позивач зазначає, що ФОП Воронін І.С. зобов`язання з оплати за надані послуги у строк, встановлений договором № 129, не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість перед Деснянським БУВР у розмірі 11131,10 грн.

Наразі позивач посилається на п. 5.3 договору, згідно з яким у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. Відтак, за неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем здійснено нарахування пені, розмір якої з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу складає за розрахунком позивача 2184,63 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати вартості наданих послуг, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 330,73 грн. та інфляційні втрати в сумі 279,06 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. вказану позовну заяву Деснянського басейнового управління водних ресурсів прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3001/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.08.2024 р. о 12:30 год.

29.07.2024 р. від представника позивача - Рибалки О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача (вх. № 28418/24), в якому позивач просить суд прийняти дане клопотання до розгляду та розглянути справу № 916/3001/24 без участі уповноваженого представника Деснянського басейнового управління водних ресурсів за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 р., розгляд справи відкладено на 22.08.2024 р. з огляду на подане позивачем клопотання, неявку у судове засідання представників сторін та неможливість з`ясування заперечень відповідача на позов з огляду на відсутність відзиву на позов.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету ФОП Вороніна Івана Сергійовича в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/3001/24/47807/24 від 29.07.2024, за вих. № 916/3001/24/52050/24 від 20.08.2024, а також шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка зазначена ним у вказаному державному реєстрі як офіційна, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до відомостей, наявних у КП "ДСС", відповідач - ФОП Воронін Іван Сергійович є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в "Електронному суді" та має власний "кабінет" в "Електронному суді".

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

02.06.2023 р. фізична особа-підприємець Воронін Іван Сергійович звернуся до Деснянського басейнового управління водних ресурсів із заявою за вих. № 1 про надання платної послуги, а саме заявник просив провести інженерні вишукування на ділянці р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району, Чернігівської області (за межами території населеного пункту с. Сядрине), з метою отримання всіх основних складових вихідних даних для подальшого виготовлення дозволу на спеціальне водокористування, який передбачає збір води з р. Убідь з метою зрошення. У вказаній заяві заявник гарантував оплату наданих послуг.

В подальшому, 19.06.2023 р. ФОП Воронін І.С. повторно звернувся до Деснянського басейнового управління водних ресурсів із заявою про надання платних послуг, в якій заявник просив надати платні послуги з виконання інженерних вишукувань на ділянці р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області з наданням підтверджувальних документів про надані послуги.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 червня 2023 року між фізичною особою-підприємцем Вороніним Іваном Сергійовичем (замовник) та Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів (виконавець) укладено договір про надання платних послуг № 129, згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику платні послуги, а замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору виконавець надає замовнику послуги з виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області, згідно переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1101.

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг за цим договором визначається відповідно до Калькуляції на надання платних послуг, затвердженої начальником Деснянського басейнового управління водних ресурсів. коп.).

Ціна договору складає 11131,10 грн., в т. ч. ПДВ - 1855,18 грн. (п. 2.2 договору).

В п. 2.3 договору визначено, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця.

Умовами п. 3.1 договору визначено, що виконавець зобов`язується надати замовнику платні послуги протягом 20 робочих днів з моменту надання необхідної вихідної документації (картографічні матеріали та інше) для належного виконання зобов`язань, по наданню послуг, вказаних в п. 1.2 цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що за результатами наданих послуг складається акт здачі-прийняття наданих послуг, який підписується виконавцем та замовником та надаються відповідні документи, що містять результати проведеної роботи.

Згідно з п. 3.4 договору після підписання акту здачі-приймання наданих послуг виконавцем та замовником, послуги вважаються наданими і оскарженню чи переробці (повторному наданню) не підлягають.

Положеннями п. 4.1 договору передбачені обов`язки виконавця, зокрема: надати послуги, зазначені в п. 1.2 цього договору, та документи, складені за їх результатами, протягом 20 робочих днів з дня надходження від замовника матеріалів та документів, необхідних виконавцю для надання послуг (п.п. 4.1.1); підписувати та передавати замовнику акти здачі-приймання наданих послуг (п.п. 4.1.4).

Відповідно до п. 4.2 договору замовник зобов`язується: надавати виконавцеві за його вказівкою документи та інформацію, необхідні для належного виконання зобов`язань по наданню послуг, вказаних у п. 1.2 договору (п.п. 4.2.1); вчасно та у повному обсязі оплатити та прийняти належним чином надані послуги незалежно від отриманих результатів, якщо їх необ`єктивність не буде ним доведена (п.п. 4.2.2); приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором (п.п. 4.2.3); підписувати та передавати виконавцеві акти здачі-прийняття наданих послуг (п.п. 4.2.4).

В п. 5.1 договору сторони погодили, що за невиконання, чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. Усі спірні питання, які виникають між виконавцем та замовником щодо надання платних послуг, вирішуються за домовленість сторін чи в судовому порядку, згідно чинного законодавства України.

Пунктом 5.3 договору визначено, що у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Положеннями п. 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, вказаними вище у преамбулі, і діє до 31 грудня 2023 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених договором.

Згідно з п. 8.2 договору у разі порушення однією із сторін зазначених вище зобов`язань друга сторона має право в односторонньому позасудовому порядку відмовитися від виконання цього договору.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання платних послуг № 129 від 19.06.2023 р. є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 15.06.2023 р. Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів було сформовано для ФОП Вороніна І.С. рахунок на оплату № 285 за виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на суму 11131,10 грн. (в т.ч. ПДВ 1855,18 грн.), який підписано уповноваженою особою Деснянського басейнового управління водних ресурсів Марією Протченко та головним бухгалтером Світланою Ткаченко, а також скріплено гербовою печаткою.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 30.06.2023 р. сторонами був складений та підписаний акт здачі-прийняття наданих послуг № 129 згідно договору № 129 від 19.06.2023 р. про те, що за договором № 129 виконавець надав послуги з виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району, Чернігівської області. Згідно із вказаним актом загальна сума наданих послуг складає 11131,10 грн., в т.юч. ПДВ - 1855,18 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із претензією від 11.12.2023 р. за вих. № 1118/1-6/ДС/25-23, в якій Деснянське басейнове управління водних ресурсів вимагало від ФОП Вороніна І.С. виконання зобов`язань за договором № 129 від 19.06.2023 р. та сплату заборгованості у розмірі 11131,10 грн., що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 12.12.2023 р. Так, доказів надання відповідачем відповіді на вказану претензію матеріали даної справи не містять.

В подальшому позивач - Деснянське басейнове управління водних ресурсів повторно звернулось до ФОП Вороніна І.С. із претензією від 15.02.2024 р. за вих. № 155/1-6/ДС/25-24 з вимогою виконання зобов`язання за договором № 129 від 19.06.2023 р. та сплати заборгованості у розмірі 11131,10 грн., що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 15.02.2024 р. При цьому доказів надання відповідачем відповіді на повторну претензію матеріали даної справи також не містять.

Так, господарський суд зауважує, що вказані дії відповідача з неотримання претензій, направлені на уникнення відповідальності, що суперечить чесній діловій практиці та принципу добросовісності, який передбачає сумлінну, чесну і послідовну поведінку сторін під час реалізації своїх суб`єктивних прав та виконанні суб`єктивних обов`язків. Так, ухиляючись від виконання господарського зобов`язання, ФОП Воронін І.С. безстроково відтерміновує оплату за фактично надані послуги та неправомірно позбавляє позивача плати.

Разом з тим господарський суд зауважує, що матеріали даної господарської справи не містять доказів обґрунтованих письмових заперечень відповідача від підписання акту здачі-прийняття наданих послуг № 129 від 30.06.2023 р. із зазначенням про непогодження із обсягом та/або вартістю зазначених у ньому послуг. Водночас відсутність своєчасно висловлених письмових заперечень до наданих послуг свідчить про прийняття таких послуг.

При цьому господарський суд наголошує, що із акту здачі-прийняття наданих послуг № 129 від 30.06.2023 р., вбачається, що зауважень та претензій у замовника до якості наданих послуг, ціни та обсягу наданих послуг не має. Так, вказаний акт було підписано від Деснянського басейнового управління водних ресурсів начальником Корюківської ЕД - Прохоренко А.М., а також фізичною особою-підприємцем Вороніним Іваном Сергійовичем.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту спірного договору № 129 від 19.06.2023 р. та враховуючи той факт, що після надання позивачем і отримання відповідачем послуг, відповідач підписав акт № 129 від 30.06.2023 р., такі послуги вважаються виконаними та такими, що підлягають оплаті.

При цьому про належне виконання позивачем своїх обов`язків згідно умов спірного договору свідчить зазначення сторонами в акті здачі-прийняття наданих послуг № 129 відсутність претензій до якості надання послуг, ціни та обсягу, а також й відсутність скарг від відповідача як замовника послуг на адресу Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

За ствердженнями позивача, відповідачем не оплачені послуги з виконання інженерних вишукувань на ділянці р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району, Чернігівської області, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість за вказані послуги у розмірі 11131,10 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору про надання платних послуг № 129 від 19.06.2023 р. та чинного законодавства.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 2.3 договору визначено, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття наданих послуг, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не здійснив оплату наданих позивачем послуг за спірним договором про надання платних послуг № 129 від 19.06.2023 р., у зв`язку з чим у останнього існує заборгованість перед Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів у розмірі 11131,10 грн.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги згідно спірного договору в сумі 11131,10 грн., яку не оспорено відповідачем.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за надані послуги в розмірі 2184,63 грн. суд зазначає наступне.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати наданих послуг не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем наданих послуг з виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району, Чернігівської області ) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.3 договору визначено, що у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо здійснення оплати за поставлений надані послуги позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 2184,63 грн., розрахунок якої додано до позову. Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості наданих послуг з виконання інженерних вишукувань на р. Убідь на території Корюківської територіальної громади Корюківського району, Чернігівської області суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано пеню. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 2184,63 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 330,73 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг в розмірі 279,06 грн. та встановлено, що вказані інфляційні нарахування були здійснені позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 279,06 грн.

Разом з тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Наразі відповідач не оспорив наявність у нього невиконаного зобов`язання зі сплати наданих позивачем послуг в загальному розмірі 13925,52 грн. за договором № 129 від 19.06.2023 р.

Так, несплатою позивачу суми заборгованості згідно договору про надання платних послуг № 129 від 19.06.2023 р. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов`язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.

В даному випадку несплата відповідачем за фактично надані позивачем послуги з виконання інженерних вишукувань є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

За таких обставин, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором № 129 від 19.06.2023 р., що не спростовано відповідачем належним доказами, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по наданим послугам в загальному розмірі 13925,52 грн.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Деснянського басейнового управління водних ресурсів до фізичної особи-підприємця Вороніна Івана Сергійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 13925,52 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця Вороніна Івана Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Деснянського басейнового управління водних ресурсів (14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 39А; код ЄДРПОУ 34654458) заборгованість за договором № 129 від 19.06.2023 р. у розмірі 11131/одинадцять тисяч сто тридцять одна/грн. 10 коп., пеню в сумі 2184/дві тисячі сто вісімдесят чотири/грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 330/триста тридцять/грн. 73 коп., інфляційні втрати в сумі 279/двісті сімдесят дев`ять/грн. 06 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2024 р.

Суддя В.С. Петров