Рішення

від 31.07.2024 по справі 917/657/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024 Справа № 917/657/24

м. Полтава

За позовною заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080

до Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул.1 Травня, буд. 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800

про стягнення грошових коштів в сумі 144 815,58 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін

Обставини справи: 19.04.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до відповідача Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у розмірі 144 815,58 грн, з яких: 90 440,48 грн - основний борг, 27 286,22 грн - інфляційні втрати, 27 088,88 грн - 15 % річних (вх. № 699/24).

В обґрунтування позову позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитої ним електричної енергії згідно договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Ухвалою від 25.04.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа, ухвалу суду від 25.04.2024 року відповідачу доставлено до його електронного кабінету 26.04.2024 року.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 25.04.2024 року є 26.04.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданих вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго" постачальник, позивач), що діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Виконавчим комітетом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі - споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 року (додаток № 1 до договору, далі - Комерційна пропозиція), розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

На виконання вимог ч.11 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою: www.uie.кiev.ua ДПЗД "Укрінтеренерго" розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 5 до договору.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені в додатку 1 до договору "Комерційна пропозиція № 5" від 08.10.2021, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

У пункті 1.1 договору визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання споживача до договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи договором випадках. Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2 договору).

У п. 2.1. договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно із п. 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем у терміни, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (пункт 5.10 договору).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору (пункт 6.2 договору).

Умовами п. 4.1 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 року визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно до п. 4.2 додатку 1 до договору "Комерційна пропозиція № 5" - остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Пунктом 4.3 Комерційної пропозиції передбачено, рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану оператором системи або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п. 16.2 цієї комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв"язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатись дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від оператора системи розподілу (далі - ОСР).

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку; у разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності, визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (пункт 6.1 Комерційної пропозиції).

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків , сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (п. 7.4 Комерційної пропозиції).

Сторони також уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", пунктом 2.4 якої визначено обсяг постачання електричної енергії на 01.01.2022 р. - 31.03.2022 р. (січень - 16 225 кВт*год, лютий - 16 429 кВт*год, березень - 16429 кВт*год) та викладено п. 13.1 договору в новій редакції:

"Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 01.01.2022 року та діє до 31.12.2022 року, а в частині постачання електричної енергії по 31.03.2022 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором".

Відповідач відноситься до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Полтаваобленерго".

Як зазначено в позовній заяві, за даними АТ "Полтаваобленерго", на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень п. 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року, відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.01.2022 року, що підтверджується листом АТ "Полтаваобленерго" від 28.12.2021 року № 04-32/29722.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2022 року позивачем направлено відповідачу на його електронну адресу примірник договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з додатками.

Положеннями п. 4.4 Комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є Додатком 1 до Договору, встановлено, що Атком купівлі - продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

На виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу АТ «Полтаваобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 16.11.2018 №1442) на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2022 року (копія додається) Відповідачу Позивачем складено Акт № 019317 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 р. від 31 січня 2022 року та рахунок № 000004057534/14/О01/26792 від 21.02.2022р. на обсяг споживання електричної енергії 16 225 кВт.*год. на суму 90 440,48 грн (з ПДВ) та направлено Відповідачу на його електронну адресу 23.02.2022 р.

Отже, Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії за січень 2022 р.

Проте Відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем за спожиту електричну енергію, яка станом на дату подання цього позову становить 90 440,48 грн (з урахуванням ПДВ).

Також в матеріалах справи наявна претензія - вимога позивача № 44/11-004155 від 31.10.2022 року про сплату заборгованості, що була направлена на офіційну електронну адресу відповідача, яка залишилася без відповіді та задоволення.

22.01.2024 на електронну адресу відповідача направлено попередження від 22.01.2024 № 44/11-009360/П про припинення постачання електричної енергії 14 лютого 2024 року з 9:00 години.

Листом від 06.02.2024 № 02-22/640 Виконавчий комітет Хорольської міської ради повідомив, що не заперечує щодо необхідності оплати електроенергії на суму 90 440,48 грн та зазначав, що підставою для погашення заборгованості є лише рішення суду.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) стосуються сфери електроенергетики та регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, а також укладеним між ними договором, який за своєю правовою природою є договором електропостачання та підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264 - 271, 275, 276 Господарського кодексу України. До договору постачання енергетичними ресурсами застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

В силу вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному вебсайті.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до пункту 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2019 № 312 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 3.4.4., п. 6.2.3. Правил, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Положеннями пункту 6.2.4. Правил встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

За пунктом 6.2.5. Правил, споживач має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (протягом 5 днів з дня повідомлення адміністратором комерційного обліку про його переведення на постачання електричної енергіїпостачальником "останньої надії") укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих, які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному сайті електропостачальника.

У такому разі обраний електропостачальник (постачальник універсальних послуг) має протягом дня з моменту укладення договору постачання електричної енергії споживачу (договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) повідомити адміністратора комерційного обліку. Адміністратор комерційного обліку в той же день переводить такого споживача до обраного електропостачальника (постачальника універсальних послуг) шляхом внесення змін в одноденний строк до облікових записів електропостачальника щодо обраного електропостачальника (постачальника універсальних послуг) та відповідного споживача, якому він почав здійснювати постачання електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

Відповідно до пункту 6.2.6 Правил, якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи та постачальника "останньої надії".

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії". Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що у період з січня - по березень 2022року відповідач не мав підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як встановлено матеріалами справи, позивач, як постачальник «останньої надії», в січні 2022 року поставив відповідачу електричну енергію в обсягах 16 225 кВт*год на загальну суму 90 440,48 грн., що підтверджується актом № 019317 купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2022 та рахунком на оплату № 000004057534/14/О01/26792 від 21.02.2022.

Порядок здійснення розрахунків за договором викладений в розділі 5 договору та розділі 4 Комерційної пропозиції.

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем у терміни, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (пункт 5.10 договору).

Пунктом 4.2 Комерційної пропозиції визначено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі.

Пунктом 4.3 Комерційної пропозиції передбачено, рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану оператором системи розподілу або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п. 16.2 цієї комерційної пропозиції.

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатись дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.

Отже, відповідно до умов договору та комерційної пропозиції, відповідач мав оплатити отримані рахунки протягом 5 банківських (робочих) днів з дати отримання вказаного рахунку.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в частині примусового стягнення з відповідача 90 440,48 грн основного боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 7.4 Комерційної пропозиції зазначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 15 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 27 088,88 грн 15 % річних та 27 286,22 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 03.03.2022 року по 29.02.2024 року (розрахунок в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку вказаних розрахунків, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 90 440,48 грн основної заборгованості за поставлену електроенергію за період січня 2022 року, 27 088,88 грн - 15 % річних та 27 286,22 грн інфляційних втрат, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору та Комерційної пропозиції № 5.

Відповідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( вул. 1 Травня, буд. 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 04057534) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк") заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 90 440,48 грн.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( вул. 1 Травня, буд. 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 04057534) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області) заборгованість по сплаті 15% річних в розмірі 27 088,88 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 286,22 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.