Ухвала

від 20.08.2024 по справі 925/1635/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 серпня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1635/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина Довганя, із секретарем судового засідання Тетяною Дяченко за участю представників: позивача Сергія Постриганя самопредставництво, відповідача Адоніса Чакалова адвоката за ордером, третьої особи не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Чигиринської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Продагроінвест за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Черкаській області про стягнення 44 725,33 грн. та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2023 року Чигиринська міська рада звернулась до суду з позовною заявою в якій просить:

-стягнути 44725,33 грн. заборгованість по орендній платі;

-розірвати договір оренди землі від 14.04.2010, зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 20.05.2010 № 041079800740 з припиненням права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125485000:01:001:0003, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2010, запис №52618773.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Про хід розгляду справи визначено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

11 червня 2024 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Клопотання мотивовано тим, що позивачем було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка вмотивована Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року у справі № 925/457/23 щодо застосування аналогічного підходу до даної справи. Однак, на вказану Постанову адвокатом Чакаловим А.К. було подано касаційну скаргу, за насідками чого було відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наполягає на ухваленні оскаржуваного рішення без урахування висновків суду касаційної інстанції, викладених у постановах 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 01.09.2020 у справі № 925/362/19, від 22.12.2021 у справі № 818/100/18, від 21.09.2022 у справі № 925/632/19, від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012, від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (щодо застосування статті 125 Земельного кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі"); від 01.10.2020 у справі № 910/10465/19, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18, від 18.09.2013 у справі № 6- 75цс13, від 14.10.2014 у справі № 3-143гс14 (щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України, статті. 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України); від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 (щодо неможливості застосування подвійної індексації орендної плати та індексації нормативної грошової оцінки). А також відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування положень статей 204, 207 Господарського процесуального кодексу України під час апеляційного розгляду справи крізь призму частини першої статті 270 та частини першої статті 252 цього ж Кодексу. 29.05.2024 року Верховний Суд у справі № 925/457/23 виніс Ухвалу, якою вказану справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивами Ухвали ВС стало те, що касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.03.2024 у справі № 160/240/23 вирішуючи питання щодо правомірності нарахування податкового зобов`язання із орендної плати за землю, виходячи із умов, визначених додатковою угодою, дійшов висновку, що додаткова угода до договору оренди підлягала державній реєстрації. За встановлення у судовому процесі обставин відсутності факту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у сторін цієї додаткової угоди не виникли права та обов`язки, які обумовлені нею. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.06.2024 3 Суду від 13.12.2018 у справі № 812/465/17, від 23.04.2019 у справі № 812/371/18), від 13.06.2019 у справа № 812/466/17, від 18.06.2019 у справі № 812/778/17, від 25.10.2019 у справі № 812/777/17, від 19.03.2021 у справі № 812/1198/17, від 08.09.2022 у справі № 812/1460/16 та від 19.01.2023 у справі № 803 /806/17.

У свою чергу, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 дійшов висновку, що підлягає державній реєстрації лише саме виникнення речового права права оренди земельної ділянки та його строк, а не умови договору оренди землі, зокрема такі як розмір орендної плати. Отже, наведене вище переконливо свідчить про принципово різний підхід Касаційного адміністративного суду та Касаційного господарського суду щодо застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права в частині необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди, що на переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є неприпустимим. Правовідносини у цій справі № 925/1635/23 та у справі № 925/457/23 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними. Враховуючи те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/457/23 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність та принципу пропорційності, вважаємо, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/457/23 матимуть значення при вирішенні справи № 925/1635/23 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі. Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді «Верховенство права», схваленій на 86-му пленарному засіданні 25-26.03.2011, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).

Представник відповідача клопотання в судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Суд розглянувши клопотання та заслухавши доводи представника відповідача та позивача приходить до наступного.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду справи у касаційному порядку.

Отже, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що правовідносини у цій справі № 925/1635/23 та у справі № 925/457/23 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними, а також враховуючи, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі № 925/457/23, має суттєве значення для вирішення спору у цій справі, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/457/23.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

УХВАЛИВ:

Зупинити розгляд справи № 925/1635/23 до набрання законної сили рішення у справі № 925/457/23.

Ця ухвала набирає законної сили 20 серпня 2024 року і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя К.І.Довгань