Рішення

від 15.08.2024 по справі 598/2236/23

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/2236/23

провадження № 2/598/67/2024

РІШЕННЯ

іменем України

"15" серпня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Гудими І.В.

секретаря Жиляк Н.Я.

з участю представника позивача адвоката Дитинчук В.М., представника відповідача адвокатат Радібової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року,

в с т а н о в и в :

До суду звернулося АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЮНЕКС БАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.01.2022 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №23.24.0122.1 на умовах, що зазначені в ньому, та відповідно до публічної пропозиції «Правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», що оприлюднені на офіційному сайті банку. Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 189990 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі визначеному кредитним договором. Позичальник зобов`язався в порядку й на умовах п.п. 2.3, 2.4 Кредитного договору та пунктів 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.8, 3.9 Правил повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту щомісячно, шляхом сплати чергових платежів зі строком погашення кредиту - не пізніше 27.10.2027 року. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника. Відповідач взятих на себе за договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом, інші платежі, у зв`язку з чим станом на 10.08.2023 сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 258376,56 грн., у тому числі: сума заборгованості за кредитом200770,53 грн., сума заборгованості за процентами та комісією57606,03 грн.. На підставі викладеного просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, а також сплачений позивачем судовий збір в сумі 3875,00 грн..

Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

18 грудня 2023 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Радібової І.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить позовні вимоги АТ «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 152441,86 грн., в решті позову відмовити. При цьому, посилається на те, що відповідачем були сплачені суми в рахунок погашення заборгованості всього на суму 16768,50 грн, однак в розрахунку заборгованості не відображено вказаних обставин. Крім того, розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви підтверджується, що фактична заборгованість за кредитом була збільшена з 189990 грн до 200770,53 грн. Отже банк, пред`являючи вимогу про погашення кредиту, просить у тому числі, крім отриманого та несплаченого тіла кредиту стягнути складові його вартості разом з комісією за обслуговування кредиту, розмір якої первісно встановлювався відповідачу на рівні 0,00% річних. Окрім того, відповідачу доводився графік платежів у 51 місяць з 25.02.2022 року по 27.04.2026 року, що не відповідає остаточному строку повернення кредиту, зазначеному в самому кредитному договорі (до 27.10.2027).

28 грудня 2024 року від представника позивача адвоката Дитинчук В.М. надійшла відповідь на відзив, у якому вона просить відмовити відповідачу щодо вимог, заявлених у відзиві на позовну заяву, натомість задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, зазначає, що відзивом на позов не спростовані обставини укладення 27.01.2022 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору №23.24.0122.1 на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», що оприлюдненні на офіційному сайті банку за електронною адресою www.unexbank.ua. Підписанням договору позивальник підтвердив своє розуміння, згоду та приєднання до Правил, які є невід`ємною частиною цього договору. Однак клієнтом зобов`язання за кредитним договором не виконано, кошти не повернуто та не сплачено проценти за користування кредитними коштами, що в свою чергу призводить до порушення прав товариства як кредитора.

17 серпня 2024 року від представника позивача адвоката Дитинчук В.М. надійшли додаткові пояснення, в яких вона просить залучити додаткові пояснення з екземпляром додаткового договору від 24.08.2022 року до кредитного договору №23.24.0122.1 від 27.01.2022 року до матеріалів цивільної справи 598/2236/23 та врахувати їх при прийнятті рішення. При цьому зазначає, що даним додатковим договором сторони погодили нову редакцію п.1.1. договору, де визначили загальний розмір кредиту 204477,32 грн, який наданий строком з 27.01.2022 року до 27 жовтня 2027 року, відтак умови додаткового договору від 24.08.2022 року до кредитного договору №23.24.0122.1 від 27.01.2022 року узгоджуються з наданим з позовною заявою розрахунком заборгованості, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Дитинчук В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача-адвокат РадібоваІ.О.в судовомузасіданні позовнівимоги визнала частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 189990 грн. Щодо стягнення відсотків за користуванням кредиту, то просить відмовити, оскільки позивачем не надано первинного фінансового документа на підставі якого можна зробити висновок щодо даної суми заборгованості по відсотках та тілу кредиту у розмірі 200770,53 грн. При цьому, зазначає, що матеріали справи не містять також відомостей про те, що у даній справі мав місце додатковий договір, на підставі якого заявлено позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного.

Судом встановлено, що 27.01.2022 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №23.24.0122.1 на умовах, що зазначені в ньому, та відповідно до публічної пропозиції «ПРАВИЛА (ДОГОВІРНІ УМОВИ) НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ АТ «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на Офіційному сайті банку за електронною адресою: www.unexbank.com.ua (а.с. 9-14).

Згідно п.1 умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 189990,00 грн. на споживчі потреби шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок IBAN НОМЕР_1 на строк з 27.01.2022 року по 27.04.2026 року, а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору. Цільове призначення (мета) кредиту - споживчі потреби. Процентна ставка за користування кредитом 44.44% річних нараховується починаючи з дня надання кредиту (списання з позичкового рахунку) до повного погашення заборгованості за цим договором; тип процентної ставки фіксована; метод нарахування факт/факт; комісія за надання кредиту разово 0.0; від суми кредиту = 0 грн. 00 коп.; комісія за обслуговування кредиту щомісячно 0.0% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1., яка включається до щомісячного платежу = 0,00 грн.; термін погашення процентів за користуванням кредитом та інших платежів згідно з графіком платежів відповідно до Додатку №1 до договору; орієнтовна реальна річна процентна ставка 52, 83359789% річних максимальна. Реальна річна процентна ставка, враховуючи неможливість визначити модель поведінки позичальника по використанню та поверненню коштів за договором про споживчий кредит; орієнтовна загальна вартість кредиту 428390,88 грн.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує своє розуміння, згоду та приєднання до правил, які є невід`ємною частиною цього договору, що оприлюднені на офіційному сайті банку за електронною адресою: www.unexbank.ua.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору надання кредиту банком здійснюється одноразово в безготівковій формі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок IBAN НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику в банку.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору банк відкриває позичальнику рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Юнекс банк», виключно з метою погашення кредиту шляхом зарахування коштів, спрямованих на повернення заборгованості (кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів) за цим договором. Позичальник щомісячно до 25 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього договору (відповідно до графіку платежів) починаючи з місяця, наступного за місцем підписання цього договору, здійснює внесення грошових коштів в сумі, щ вказано у додатку №1 до кредитного договору стовпчик «сума платежу за розрахунковий період, грн..» за відповідний період (далі платіж) на рахунок, вказаний в п.2.3. цього договору.

Відповідно до п.2.7. кредитного договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником однієї або декількох умов цього договору, а також строків сплати платежів, у т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, які сплачуються позичальником згідно з п.п.1.4.1. та несвоєчасної сплати комісії за обслуговування кредиту згідно п.п.1.4.2. цього договору позичальник сплачує банку штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 200 гривень.

Відповідно до п.2.8. кредитного договору позичальник погоджується з тим, що складовою та невід`ємною частиною цього договору є правила, з якими він попередньо ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє і положення яких неухильно зобов`язується дотримуватися та повідомлений, що чинна редакція правил розміщена на офіційному сайті банку: www.unexbank.ua.

Відповідно до п.2.11 кредитного договору, підписанням цього кредитного договору позичальник заявляє, що: 2.11.1. йому була надана вичерпна інформація про послуги, що йому надаються банком та третіми особами і повністю роз`яснені всі питання, що мав позичальник по цьому кредитному договору. Зміна умов кредитного договору, встановлено правилами, порядок перегляду та зміни позичальнику зрозумілий і він з ним погоджується. Банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформація передбачену законодавством, що захищає права споживачів фінансових послуг; 2.11.2. перед укладенням цього кредитного договору, банк надав в повному об`ємі інформацію, зазначену в ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в тому числі, шляхом надання доступу до такої інформації на офіційному сайті банку. Примірними кредитного договору, тарифів банку позичальником отримано у дату укладення кредитного договору; 2.11.3. перед укладенням цього кредитного договору його ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення цього кредитного договору. Позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах. 2.11.4. умовами кредитування та тарифами банку, які є невід`ємною частиною кредитного договору/правил та які розміщені на офіційному сайті банку, позичальник ознайомлений і згоден, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; 2.11.5. послуги банку, пов`язані з видачею кредиту, позичальник отримав у повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу наданих банком послуг та оплати комісійної вигоди за видачу кредиту (за наявності) у позичальника відсутні.

Пунктом 2.12. кредитного договору передбачені та обумовлені права позичальника.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування кредиту та/або процентів та/або інших комісій (у разі наявності) позичальник сплачує банку додатково до встановленої за кредитним договором процентної ставки пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань позичальником та/або банком за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.3. кредитного договору якщо клієнт своєчасно не поверне суму кредиту в терміни, встановлені цим договором (в дати, передбачені графіком платежів, в виключну дату повернення, або іншу дату, визначену банком, банк має право вимагати, а клієнт зобов`язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання (як спеціальний вид відповідальності, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України в розмірі 44,44% річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості. Проценти за порушення грошового зобов`язання, встановлені цим пунктом, підлягають сплаті клієнтом у гривні на вимогу банку, на рахунок погашення.

В даному договорі сторони узгодили графік платежів, розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг, а також паспорт споживчого кредиту (а. с.9-16, 19-25).

Відповідач підписав заяву на здійснення Регулярного платежу з поточного (карткового) рахунку на рахунок відкритий в АТ «Юнекс Банк», про що свідчить її копія (а.с. 18).

Встановлено судом і те, що взяті на себе за договором зобов`язання позивач перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит по кредитному договору № 23.24.0122.1 від 27.01.2022 в сумі 189990,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією банку №1923 від 27.01.2022 року (а.с.8).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року відповідач свої зобов`язання перед банком не виконував та станом на 10.08.2023 року має заборгованість в розмірі 258376,56 грн., у тому числі: сума заборгованості за кредитом 200770,53, сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями складає 57606,03 грн (а.с.7).

Як встановлено судом, та не оспорювалось сторонами по справі, сума першочергового кредиту, який надано АТ «Юнекс Банк» відповідачу ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору №23.24.0122.1 від 27.01.2022 року складає 189990 гривень, і саме на цю суму у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Даючи належну оцінку розрахунку заборгованості сторін, здійснюючи власний розрахунок боргу, судом враховано наступне.

В рахунок погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_1 проведені операції на загальну суму 8387,21 грн. При цьому, суд бере до уваги інформацію з розрахунку заборгованості, де є зазначена сума сплачена в рахунок погашення кредиту 5387,21 грн (а.с.7), та квитанцію за сплату №294109356 від 09.10.2023 року на суму 3000 грн (а.с.117).

Разом з тим, суд не приймає до уваги надані представником відповідача квитанції на суму 6532,50 грн та 7236,00 грн., про сплату боргу за кредитом, оскільки з них не можливо встановити факт оплати суми в рахунок погашення кредиту саме позивачу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ «Юнекс Банк» становить 181602 гривні (сто вісімдесят одну тисячу шістсот дві) гривні 79 копійок (189990 5387,21 3000 = 181602,79) заборгованості за кредитним договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року.

Разом із цим, суд вважає, що позивач, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, 81 ЦПК України, не довів за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, з урахуванням положень ст. ст. 76-80 ЦПК України, зазначені ним обставини щодо правомірності нарахування та стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами.

Перш за все, даючи оцінку законності розрахунку позивачем заборгованості, суд має врахувати, що вказаний розрахунок повинен бути здійснений на підставі первинно-облікового документа виписки про рух коштів з картрахунку, яка містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Оскільки позивачем не представлено виписки про рух коштів з картрахунку, суд позбавлений можливості встановити суму відсотків, яка підлягала б стягненню з відповідача

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові (а.с.7) не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення відсотків не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами.

Також, з позовних вимог та з розрахунку заборгованості доданого позивачем до позовної заяви вбачається, що фактично розмір кредитних коштів (тіло кредиту) було збільшено із 189990 грн до 200770,53 грн.

Натомість у справі, що є предметом розгляду, позивачем АТ «Юнекс Банк» належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується наданий ним розрахунок заборгованості відповідача суду не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильності здійснених нарахувань.

Пунктом 4 частини 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Частинами 2, 4 статті 83 ЦПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19) вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2023 у справі № 205/7739/21 /провадження № 61-3175св23/).

Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року, враховуючи вищевказане, в судовому засіданні представнику позивача відмовлено в долучені та досліджені додаткового договору від 24.08.2022 року до кредитного договору №23.24.0122.1 від 27.01.2022 року, де збільшено розмір кредиту до 200770,53 грн, оскільки він поданий з порушенням строків та в розумінні ст.95 ЦПК України не засвідченими належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством. Інших належних та допустимих доказів збільшення кредитного ліміту в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано.

Суд наголошує, що справа перебуває у провадженні суду з жовтня 2023 року, а отже у позивача (який є професійним учасником ринку фінансових послуг), у випадку добросовісного користування своїми процесуальними правами, було достатньо часу для того, щоб подати всі докази у справі, проте він, користуючись своїми правами на власний розсуд, необхідних доказів, в тому числі тих, що мають виключне значення для розгляду даної справи протягом всього цього часу до суду не подав та про те, що такі докази з об`єктивних причин не можуть бути подані у встановлений законом строк, - суд не повідомляв, з клопотанням про витребування доказів до суду не звертався, з огляду на що суд вирішив спір за наявними матеріалами справи.

Натомість, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді справи роз`яснювати необхідність вчинення певних процесуальних дій учасникам, оскільки це може призвести до порушення встановленого у ст. 6 ЦПК України принципу рівності перед законом і судом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 443/1012/18 /провадження № 61-6304св22).

За таких обставин, на підставі долучених до позову доказів, суд позбавлений можливості перевірити правильність здійснених позивачем розрахунків заборгованості по сплаті відстоків, у зв`язку з чим вважає, що сума, яка є доведеною та яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в рахунок заборгованості за кредитним договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЮНЕКС БАНК становить саме 181602 гривні (сто вісімдесят одну тисячу шістсот дві) гривні 79 копійок.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЮНЕКС БАНК (2724 гривень сплаченого судового збору. При цьому суд бере до уваги платіжне доручення за №786 від 25.09.2023 року про сплату позивачем судового збору (а.с.6).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 526, 549, 611, 612, 625, 626, 628, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЮНЕКС БАНК (місцезнаходження м.Київ вул.Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 20023569) 181602 гривні (сто вісімдесят одну тисячу шістсот дві) гривні 79 копійок заборгованості за кредитним договором №23.24.0122.1 від 27 січня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЮНЕКС БАНК (місцезнаходження м.Київ вул.Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 20023569) 2724 гривень сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 20 серпня 2024 року

Суддя: Ігор ГУДИМА