Справа № 931/117/24
Провадження № 2/931/94/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,
прокурора - Грабовського О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про витребування земельної ділянки,
встановив:
15.02.2024 року заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області про витребування у власність держави земельної ділянки з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796,площею 1,7999 га.
Позов мотивує тим, що в ході проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району (наразі Затурцівської сільської ради Володимирського району) на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії та картографії № 45 від 15.03.2018 року «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», яка затверджена наказом ГУ «Держгеокадастру у Волинській області №3-389/15-19 СГ від 24.04.2019 року, було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0775, яка зареєстрована в ДЗК 20.04.2019 року. В результаті поділу вищевказаної земельної ділянки сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 площею 1,7999 га. Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 33- ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 передано у комунальну власність Затурцівської територіальної громади в особі Затурцівської сільської ради. Зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 зареєстровано у комунальній власності Затурцівської сільської ради Володимирського району 22.04.2021 року на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області №33-ОТГ від 10.12.2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».
Рішенням Затурцівської сільської ради № 7/374 від 09.04.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області №9/143 від 18.05.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,7999 га, кадастровий номер 0722484400:03:000:0796, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, не переданих у власність та не наданих у користування, за межами села Озютичі Локачинського району Волинської області (на даний час - Володимирський район Волинської області). У подальшому, 25.05.2021 зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 .
При цьому, за матеріалами лісовпорядкування ДП СЛАП «Локачіагроліс» 2010 2011 років, які розроблені на підставі розпоряджень голови Волинської ОДА від 11.08.2010 року №267 та від 27.09.2012 року № 411 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 знаходиться в межах земель лісового фонду, а саме у 9 кварталі 8, 10 виділі Локачинського лісництва.
Згідно інформації ВО «Укрдержліспроект» за № 1019 від 23.11.2021 року спірна земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду. До того ж на цій ділянці зростають лісові культури середнім віком 15 років, діаметром 14 см, висотою 8 м, що підтверджується актом обстеження насаджень в кварталі 9 Локачинського лісництва від 06.12.2023 року.
Отже, спірна земельна ділянка охоплена матеріалами лісовпорядкування державного підприємства на підставі відповідних рішень органів влади і може перебувати лише у державній власності.
Таким чином, вищевказана спірна земельна ділянка була передана у комунальну власність, а згодом передана у приватну власність відповідачу в порушення вимог Закону, оскільки має лісогосподарське призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, з володіння належного користувача не вилучалась, внаслідок чого відбулася незаконна зміна цільового призначення землі лісового фонду та вилучення її з постійного користування ДП СЛАП «Локачіагроліс», яке припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДП «Володимир Волинське лісомисливське господарство», яке, в свою чергу, також припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Просить витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796,площею 1,7999 га, та стягнути з відповідача судовий збір на користь Волинської обласної прокуратури.
16.02.2024 року ухвалою суду забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій.
Ухвалою від 19 лютого 2024 року позовну заявуприйнято дорозгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10:00 18 березня 2024 року.
18.03.2024 року відповідачем подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року витребувано у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" у справі 931/117/24 Проект організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс» затвердженого Протоколом другої лісовпорядної наради проведеної в лютому 2012 року з обов`язковою таблицею «Динаміка лісового фонду».
19.03.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивовано тим, що дії та доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, є необґрунтованими та не можуть бути задоволені з огляду на наступне. Володимирська окружна прокуратура не довела обгрунтованість і підставність свого звернення до суду в інтересах Волинської ОДА. При цьому відповідач наголошує на незаконності одночасногопредставництва інтересівВолинської ОДА, якпредставником Володимирськоїокружної прокуратури, такі представником ВолинськоїОДА в одному судовому засіданні. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначений законом. Прокурор здійснює представництво в суді (ст.23 Закону України про прокуратуру) в двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади; якщо немає органу державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокурором,як всамому позовітак ів доданихдо ньогоматеріалах,не обґрунтованота недоведено бездіяльністькомпетентного органу(ВолинськоїОДА)щодо захистуінтересів держави.Вважає,що потрібновраховувати правовийвисновок щодопрезумпції можливостіта обов`язкуособи знатипро стансвоїх майновихправ,оскільки доведеннятого факту,що позивачне знавпро порушеннясвого цивільногоправа ісаме зцієї причинине звернувсяза йогозахистом досуду -недостатньо.У структурі ВолинськоїОДА дієуправління містобудуваннята архітектуриі самецьому органу,згідно відповідногоПоложення,доручено здійснюватиповноваження обласноїдержавної адміністраціїз питаньземельних відносин.А тому,саме доданого структурногопідрозділу,а,отже,в ціломудо ВолинськоїОДА застосовується презумпція можливості та обов`язку державного органу знати про стан його майнових прав, в разі їх порушень.
Крім цього, стверджує, що оскільки спірна земельна ділянка вибула з державного володіння 10.12.2020, слід прийти до висновку, що саме тоді і настала подія правомірність якої оскаржується. А тому, враховуючи як вимоги ст.256, ст. 258 і ст. 267 ЦК України до даного позову у справі № 931/117/24 слід було застосувати наслідки спливу позовної давності у вигляді відмови у його задоволенні. Адже при поданні віндикаційного позову, застосовується загальний строк позовної давності у 3 (три) роки, без будь-яких виключень.
Щодо розпорядження Голови Волинської обласної державної адміністрації від 11.08.2010 за № 267, за яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою ДП СЛАП«Локачіагроліс» земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства, розташованих на території Озютичівської сільської ради (площею 686 га) та Затурцівської сільської ради (площею 13 га), яким прокурор обгрунтовує свої вимоги, вважає, що даний документ не ідентифікує спірну земельну ділянку, як предмет спору. Адже до даного часу, на протязі більш як 13 років, будь-яким державним органом, в т.ч. ДП СЛАП«Локачіагроліс» не виготовлено проекту землеустрою на земельну ділянку площею 686 га, розташованої на території Озютичівської сільської ради чи 13 га розташованій на території Затурцівської сільської ради. Тобто належно і достовірно не встановлено, які саме конкретно землі включені до цих ділянок і чи входить спірна земельна ділянки до цих 686 га чи 13 га виділених земель.
Щодо Перспективногоплану організаціїта веденнялісового господарства ДПСЛАП «Локачіагроліс»,(даліпо тексту-Перспективний план) складеного у 2011 році в м.Ірпінь ВО «Укрдержліспроект», в розрізі вимог ст.77-79 ЦПК України зазначає наступне.
Прокурор не надає будь-яких документів, які засвідчують, що цей Перспективний план з2011року реалізовувався,а ВО«Укрдержліспроект», зайого реалізацією,здійснювало авторськийнагляд отримуючиза цевизначену,відповідним договором,оплату.Єдиний документ,на якийфактично покладається прокурор, стверджуючи що цей Перспективний план міг,на йогодумку,реалізовуватись,це Протоколдругої лісовпорядноїнаради проведеноїв лютому2012року (беззазначення конкретноїдати місяця), якоюбули врахованіта погодженівище вказанірозпорядження ВолинськоїОДА вПроекті організаціїта розвиткулісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс». При цьому,прокурор ненадав судусам Проекторганізації тарозвитку лісовогогосподарства ДПСЛАП «Локачіагроліс», який цим протоколом затверджувався.
Що стосуєтьсякартографічних робіт,нібито здійснених ВО «Укрдержліспроект» на спірнійділянці,належній відповідачу, прокурор фактичнообмежився Фрагментомз публічноїкадастрової картиУкраїни станомна 19.11.2021з нанесенимимежами частиникварталу ДПСЛАП «Локачіагроліс» наданою ВО«Укрдержліспроект», зякої вбачається,що нібитоця спірнаділянка повністюнакладається наземлі лісовогофонду.Вказує,що привирішенні належності,допустимості тадостовірності цьогодоказу обов`язковослід врахувативимоги Порядкуведення Державногоземельного кадастру,затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від17.10.2012за №1051 (даліпо тексту-Порядок №1051) іЗакону України«Про державнийземельний кадастр»від 07.07.2011за №3613-VI (даліпо тексту-ЗаконУкраїни №3613). Фрагментз публічноїкадастрової картиУкраїни станомна 19.11.2021,не єі неможе бутивитягом зДержавного земельногокадастру,оскільки вінотриманий бездотримання вимогч.3ст.38на ЗаконуУкраїни №3613 та Порядку№ 1051; на ньому відсутнє обов`язкове посилання на Державний земельний кадастр та обов`язковий атрибут у вигляді QR-коду. При цьому він сформований не уповноваженою на це особою.
Крім цього,у наданому прокурором, напідтвердження своїхвимог листі ДПСЛАП «Локачіагроліс» від 29.11.2021 за № 01.18/253-21 з додатками є заперечення його позиції, адже, представники цього лісового господарства безпосередньо, у письмовому вигляді визнають, що до даного часу не мають жодного документа на підтвердження права користуватися земельними ділянками в тому числі і тією, що належить відповідачу і являється предметом спору.
Вважає, що позивач фактично не має допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
04.04.2024року через"Електроннийсуд"від прокуроранадійшла відповідьна відзивз долученимидоказами скеруваннякопії відповідіна відзиввідповідачу тадодаткові поясненняв порядкуст.174ЦПК України,у якихвін вважаєдоводи представниківвідповідача необґрунтованимита такими,що непідлягають дозадоволення,із врахуваннямнаступного. Щодо підстав представництва прокурором Волинської обласної державної адміністрації. В позовній заяві вірно зазначено про те, що Волинська обласна державна адміністрація не вчиняла дій щодо повернення земельної ділянки у державну власність. Доказами цього є наступні обставини та документи. Так, прокурором надано час та можливість позивачу самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, позаяк проінформовано позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 23.11.2023 №50/1-2749вих-23, а позов пред`явлено до суду 15.02.2024. Крім цього, Волинська ОДА про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, а згідно із листом від 29.11.2023 № 1364/01-19/2-23 проти подання прокурором позову в її інтересах не заперечувала. Також слід врахувати, що у вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу. Установлено, що земельна ділянка, що передана у приватну власність відповідача має лісогосподарське призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. В результаті винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відбулася незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення її з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс». Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво, оскільки уповноважений орган - Волинська обласна державна адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснювала належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася. Поряд з цим, слід зазначити, що Володимирською окружною прокуратурою лист- запит від 23.11.2023 №50/1-2749вих-23, відповідь на який відповідач вважає неналежним та недопустимим доказом, скеровувався безпосередньо на адресу Волинської обласної державної адміністрації, а вже керівництво адміністрації доручало та передоручало його виконання іншим управлінням чи відділам обласної державної адміністрації. Також, Володимирська окружна прокуратура повідомила Волинську обласну державну адміністрацію щодо наміру звернення до суду в її інтересах із позовом (листом від 31.01.2024 № 50-266вих-24), і ці наміри по сьогоднішній день не оскаржено. Таким чином, Володимирською окружною прокуратурою дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Волинської обласної державної адміністрації.
Щодо застосування строків позовної давності. Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796, реєстрація в ДЗК з зазначенням цільового призначення відбулася 20.11.2019 року. Отже, саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тому на час звернення з позовом до суду прокурора станом 15.02.2024 строк позовної давності не закінчився.
Щодо включенняспірної земельноїділянки дочисла земельнихділянок якінадавались розпорядженнямголови Волинськоїобласної державноїадміністрації від11.08.2010№267.Зазначає,що розпорядженнямголови Волинськоїобласної державноїадміністрації №267від 11.08.2010«Про наданнядозволів нарозроблення проектівземлеустрою щодовідведення земельнихділянок» ззмінами,внесеними розпорядженнямголови Волинськоїобласної державноїадміністрації №411від 27.09.2012,ДП СЛАП«Локачіагроліс» наданодозвіл нарозроблення проектівземлеустрою щодовідведення земельнихділянок упостійне користуваннядля веденнялісового господарства,в томучислі іспірної земельноїділянки.Згідно зперспективним планоморганізації іведення лісовогогосподарства ДПСЛАП «Локачіагроліс»спірна земельнаділянка зкадастровим номером0722484400:03:000:0796належить доземель лісовогофонду.Вказує,що іззмісту протоколудругої лісовпорядноїнаради відлютого 2012року зрозгляду основнихположень проектуорганізації ірозвитку лісовогогосподарства ДПСЛАП «Локачагроліс»Волинської області(погодженийначальником Волинськогообласного управліннялісового тамисливського господарствата Державнимуправлінням охоронинавколишнього природногосередовища вВолинській області)вбачається,що підготовкаі затвердженняматеріалів лісовпорядкуваннявідбувалось уперіод 2010-2011років,тобто,раніше,ніж буливнесені відомостіпро спірнуземельну ділянкудо Державногоземельного кадаструяк таку,що маєсільськогосподарське призначеннята пізнішесформована довідкаформи 6-земвід 01.01.2016,відтак доводиВідповідача проте,що у2010році Волинськаобласна державнаадміністрація розпорядиласьземлями сільськогосподарськогопризначення зробленіза відсутностідоказів напідтвердження такихтверджень.З матеріалівлісовпорядкування,зокрема,з Планумайстерської дільниці№1ДП СЛАП«Локачіагроліс» слідуєщо,земельна ділянказ кадастровимномером 0722484400:03:000:0796знаходиться вмежах земельлісового фонду.З актуобстеження насадженьв кварталі9Локачинського лісництвавід 06.12.2023,проведеного комісієюв складіінженера лісовогогосподарства тапомічника лісничогона земельнійділянці зкадастровим номером0722484400:03:000:0796,зростають лісовікультури середнімвіком 15років,діаметром 14см,висотою 8м.З інформаціїВО «Укрдержліспроект»за №1019від 23.11.2021вбачається,що зазначеназемельна ділянкаповністю накладаєтьсяна землілісового фондута знаходитьсяв кварталі9.Посилається направовий висновокВерховного Суду,який буловикладено упостановах від13.11.2019у справі№361/6826/16,від 06.07.2022у справі№372/1688/17,згідно зяким відомості щодорозташування земельлісового фонду,надані ВО"Укрдержліспроект",як єдинимна територіїУкраїни суб`єктом,що виконуєлісовпорядні роботи,є належними,оскільки об`єднанняволодіє інформацієюпро лісовпорядкування.
Щодо необхідності обґрунтування причин не виготовлення державним лісогосподарським підприємством правовстановлюючих документів на землю зазначає, що виготовити землевпорядну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 не вбачається за можливе, оскільки у Державному земельному кадастрі з 2019 року зареєстрована земельна ділянка із невірною категорією земель та цільовим призначенням.
Щодо доводіввідповідача проналежність спірноїземельної ділянкидо земельсільськогосподарського призначення,а нелісогосподарського призначення,та законностірозпорядження такоюземлею Волинськоюобласною державноюадміністрацією,зазначає наступне.Відповідно донаказу Державноїслужби статистикивід 19серпня 2015року №190«Про визнаннятаким,що втративчинність,наказу Державногокомітету статистикиУкраїни від05листопада 1998року №377«Про затвердженняформ державноїстатистичної звітностіз земельнихресурсів таІнструкції ззаповнення державноїстатистичної звітностіз кількісногообліку земель(форми№№ 6-зем,6а-зем,6б-зем,2-зем)»,зареєстрованого уМіністерстві юстиціїУкраїни 14грудня 1998року за№ 788/3228(зізмінами),з 01січня 2016року скасованоформу державноїстатистичної звітності№ 6-зем.Довідка здержавної статистичноїзвітності пронаявність земельта розподілїх завласниками земель,землекористувачами,угіддями (заданими форми6-зем)станом на01.01.2016не встановлюєцільового призначенняземельної ділянки.Зазначає,що згідноч.1ст.20Земельного кодексуУкраїни (вредакції,яка діялана моментвинесення розпорядженьВолинською ОДА)віднесення земельдо тієїчи іншоїкатегорії здійснюєтьсяна підставірішень органівдержавної владита органівмісцевого самоврядуваннявідповідно доїх повноважень.Частиною 4ст.20Земельного кодексуУкраїни (вредакції,яка діялана моментвинесення розпорядженьВолинською ОДА)передбачено,що обласнідержавні адміністраціїпередають земельніділянки наїх територіїіз земельдержавної власностіу власністьабо укористування умежах містобласного значеннята замежами населенихпунктів длявсіх потреб,крім випадків,визначених частинамитретьою,сьомою цієїстатті (ч.3-повноваження районнихдержавних адміністраційщодо передачіземель длясільськогосподарського використання,ведення водногогосподарства,будівництва об`єктів,пов`язанихз обслуговуваннямжителів територіальноїгромади району;ч.7-порядок вилученняземельних ділянокта особливоцінних земель).Таким чином,Волинська ОДАрозпорядженням від11.08.2010№267про наданняДП «СЛАПЛокачіагроліс» спірноїземельної ділянкиу постійнекористування дляведення лісовогогосподарства фактично віднесла відповідну земельну ділянку до земель лісогосподарського призначення.
Щодо доводів відповідача про те, що у ДП «СЛАП Локачіагроліс» відсутній проект організації та розвитку лісового господарства, зазначає наступне. Статтею 48 Лісового Кодексу України (в редакції що діяла на момент проведення лісовпорядкування) передбачено, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Однак,на моментпроведення лісовпорядкування2010-2011років нормативно-правовимиактами, якірегулювали організаціюлісовпорядкування булинаказ Міністерстваохорони навколишньогоприродного середовищаУкраїни від05.02.2007№ 38«Про затвердженняІнструкції пропорядок погодженнята затвердженнярозрахункових лісосік»,зареєстрований вМіністерстві юстиціїУкраїни 21.02.2007за №160/13427та наказМіністерства екологіїта природнихресурсів Українивід 05.03.2013№ 91«Про затвердженняРегламенту поданняінформації пропроведення рубокдеревини улісах»,зареєстрований вМіністерстві юстиціїУкраїни 22.03.2013року за№ 479/23011, які не містили чіткого переліку матеріалів, які повинні містити матеріали лісовпорядкування. Вказує, що Перспективний план організації та ведення лісового господарства ДП «СЛАП Локачіагроліс», складається з документів передбачених чинним на даний час Порядком здійснення лісовпорядкування та чинною на час проведення лісовпорядкування Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік та Регламенту подання інформації про проведення рубок деревини у лісах. Отже, стверджує, що долучені до позовної заяви витяги з Перспективного плану організації та ведення лісового господарства ДП «СЛАП Локачіагроліс» і є матеріалами лісовпорядкування державного підприємства.
Щодо доводів про необхідність обґрунтування реалізації Перспективного плану організації та ведення лісового господарства ДП «СЛАП Локачіагроліс». Вказує, що з інформації ВО «Укрдержліспроект» за №1019 від 23.11.2021 вбачається, що зазначена земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду та знаходиться у виділі 8 кварталі 9 СЛАП «Локачіагроліс». Поряд з цим, з таксаційного опису лісів, який є складовою Перспективного плану організації та ведення лісового господарства ДП «СЛАП Локачіагроліс», вбачається, що виділ 8 кварталу 9 СЛАП «Локачіагроліс» призначений для створення лісових культур. З акту обстеження насаджень в кварталі 9 Локачинського лісництва від 06.12.2023, на земельній ділянці з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796, зростають лісові культури середнім віком 15 років, діаметром 14 см, висотою 8 м. Таким чином, вважає, що ним надано докази реалізації Перспективного плану, які свідчать про створення нових лісових культур на спірній земельній ділянці.
Враховуючи викладене, вважає доводи відповідача необгрунтованими та безпідставними, у зв`язку із чим просить позов Володимирської окружної прокуратури про витребування земельної ділянки задовольнити.
11.04.2024 року до суду від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на виконання ухвали суду надійшли пояснення та копії документів.
24.05.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про виключення з числа доказів Перспективного плану організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс», виготовленого у 2011 році ВО "Укрдержліспроект".
29.05.2024року всудовому засіданнібуло задоволеноклопотання відповідачапро долученнядо матеріалівсправи документів,а саме: Копії тавикопіювання картографічнихматеріалів тачергових кадастровихкарт поВійницькій таОзютичівській сільськихРад Локачинськогорайону (теперішньоїЗатурцівської ОТГВолодимирського району);Проект зроздержавлення таприватизації земельВійницькій таОзютичівській сільськихРад Локачинськогорайону (теперішньоїЗатурцівської ОТГВолодимирського району);Проект формуваннятериторії цихРад;Проект встановленнямеж населенихпунктів таінша інформаціящодо даноїтериторії;Технічну документаціюіз землеустроющодо інвентаризаціїземель таземельних діляноксільськогосподарського призначеннядержавної власності(замежами населенихпунктів)на територіїВійницької об`єднаноїтериторіальної громадиЛокачинського районуВолинської областіз урахуваннямперспективного плануформування територійгромад Волинськоїобласті затвердженогорозпорядженням КМУвід 23.09.2015 за N2 993-р.; Наказна затвердженнядокументації;Інформацію щодоземельної ділянкиз кадастровим номером 0722484400:03:000:0775, зокремапідстави формування,до якоїкатегорії земельналежить,цільове призначенняз обов`язковою,по можливості,копією витягупро земельнуділянку 0722484400:03:000:0775 площею 51,3697 га,який виданийна підтвердженняреєстрації даноїділянки 20 квітня 2019 рокузгідно технічноїдокументації ізземлеустрою щодоінвентаризації земель,яка розробленаВолинською регіональноюДП ЦентрДЗК зацільовим призначеннямК 16.00 Землізапасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
05 червня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів: інформації Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 24.05.2024 року № 194 з додатками.
10.06.2024 року ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 від 24.05.2024 року про виключення із числа доказів відмовлено, клопотання відповідача ОСОБА_1 від 05.06.2024 року про долучення документів до матеріалів справи задоволено, долучено до матеріалів справи інформацію Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 24.05.2024 року № 194 з додатками, підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених у ньому, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просив його задовольнити.
Представник позивача Волинської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав суду заяву, в якій зазначає, що позов підтримує повністю та просить задовольнити, справу розглядати за відсутності представника позивача (а.с. 36 - 40 Том 2).
Відповідач та представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату час і місце розгляду справи, кожен зокрема, були повідомлені належним чином. 26.06.2024 року відповідач та представники відповідача подали клопотання про проведення судового засідання без їх участі, в клопотанні зазначають, що позов не визнають із підстав, викладених у відзиві, просять відмовити у його задоволенні (а.с. 203, Т.2).
Представник третьої особи Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав суду заяву, в якій зазначає, що позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, розгляд справи проводити без його участі ( а.с. 203 Том 1).
Представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, 09.04.2024 року подав клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с 33-35, Том 2).
Згідно із вимогами ст.223 ЦПК України неявка представника позивача, відповідача, представників відповідача та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, тому суд дійшов висновку про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що позов слід задовольнити, враховуючи такі встановлені обставини справи та відповідні їм норми права.
Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №45 від 15.03.2018 року "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності" було проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, в тому числі і на території Затурцівської сільської об`єднаної територіальної громади Локачинського району, згідно Додатку 1 до вказаного наказу (т.1 а.с. 84 з/с-86).
Технічну документацію з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району (на даний час - Затурцівської сільської ради Володимирського району), загальною площею 401,7806 га, затверджено наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області №3-389/15-19-СГ від 24.04.2019р. (т.1 а.с. 89, 81-84).
В результаті інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0775, яка зареєстрована в ДЗК 20.04.2019 (т.1 а.с. 98-100).
В результаті поділу вищевказаної земельної ділянки сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 площею 1,7999 га.
Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області №33-ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 передано у комунальну власність Затурцівської територіальної громади в особі Затурцівської сільської ради (т. 1 а.с. 130-134).
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0711486472021 від 13.05.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796, площею 1,7999 га, з видом цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель землі сілськогосподарського призначення, форма власності комунальна, зареєстрована в ДЗК 20.11.2019 року, розташована: Волинська область, Локачинський район, Затурцівська сільська рада (т. 1 а.с. 101-103).
З копії поземельної книги кадастровий номер земельної ділянки - 0722484400:03:000:0796, відкритої 20.11.2019 року вбачається, що місце розташування спірної земельної ділянки (зареєстрованої в ДЗК 20.11.2019) - Волинська область, Локачинський район, Озютичівська сільська рада, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, площею 1,7999 га, з видом цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, форма власності комунальна, дата державної реєстрації речового права 22.04.2021 року (т. 1 а.с. 106-124).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 зареєстрована 22.04.2021 у комунальній власності Затурцівської сільської ради Володимирського району на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області №33-ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (т.1 а.с. 139-140).
Рішенням Затурцівської сільської ради № 7/374 від 09.04.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с. 129з/с).
На підставі вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7999 га ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Затурцівської сільської ради (колишня Озютичівська сільська рада) Локачинського району Волинської області. Згідно з пояснювальною запискою вищевказаного проекту землеустрою земельна ділянка, яка відводиться ОСОБА_1 сформована, кадастровий номер 0722484400:03:000:0796 та віднесена до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, у використанні земельної ділянки встановлена охоронна зона навколо об`єкта енергетичної системи площею 0,0607 га (т. 1 а.с. 125-138).
Рішенням Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області №9/143 від 18.05.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,7999 га, кадастровий номер 0722484400:03:000:0796, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, не переданих у власність та не наданих у користування, за межами села Озютичі Локачинського району Волинської області (на даний час - Володимирський район Волинської області) (т.1 а.с.141).
У подальшому, 25.05.2021 зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (т.1 а.с.139-140).
Згідно з витягом від 18.12.2023 року № НВ-9934058542023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 становить 23915,76 грн (т.1 а.с. 144).
Разом з тим, розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації № 267 від 11.08.2010 року "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" із змінами, внесеними розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №411 від 27.09.2012 року, Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Локачіагроліс" (далі - ДП "СЛАП "Локачіагроліс") було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства, згідно із додатком, в тому числі на території Озютичівської сільської ради - 686 га (т.1 а.с.79-80).
На підставі зазначених розпоряджень ДП "СЛАП "Локачіагроліс" було складено матеріали лісовпорядкування 2010-2011 років, що погоджені протоколом другої лісовпорядної наради лютого 2012 року, проведеної за участю директора та головного лісничого ДП "СЛАП "Локачіагроліс", заступника начальника відділу заповідної справи біорізноманіття та комплексного управління Державного управління охорони навколишнього середовища, начальника відділу Волинського ОУЛМГ, начальника партії ВО "Укрдержліспроект" Комплексна експедиція (т.1 а.с. 48-74).
До матеріалів лісовпорядкування ДП "СЛАП "Локачіагроліс" належать, зокрема: перспективний план ведення лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс» (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, відомості запроектованих заходів, пояснювальна записка, документація державного лісового кадастру за 2011 рік), план майстерської дільниці № 1 ДП СЛАП «Локачіагроліс» (лісовпорядкування 2010 року), протокол другої лісовпорядної наради лютого 2012 року (т.1 а.с. 48-74).
З інформації ВО "Укрдержліспроект", а саме: фрагменту з публічної кадастрової карти України станом на 19.11.2021 року з нанесеними межами частини кварталу №9 СЛАП "Локачіагроліс" за даними базового лісовпорядкування 2013 року, вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 повністю накладається на землі лісового фонду, а саме 8, 10 виділу 9 кварталу (т.1 а.с.149-150).
З паперової копії викопіювання з ДЗК, вбачається, що спірна земельна ділянка покрита лісом та знаходиться на землях лісового фонду (т. 1 а.с. 142, 143).
Відповідно до Акту обстеження насаджень в кварталі 9 Локачинського лісництва від 06.12.2023р., проведеного комісією в складі інженера лісового господарства та помічника лісничого на земельній ділянці з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796, яка знаходиться в кварталі 9 виділі 8, 10 Локачинського лісництва, на ній зростають лісові культури віком 15 років, середнім діаметром 14 см, висотою 8 м, повнотою 0,8 (т.1 а.с.77).
Згідно з інформацією ДП «СЛАП «Локачіагроліс» № 01.18/253-21 від 29.11.2021, надісланої Володимир Волинській окружній прокуратурі, земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та передано її в приватну власність без належних на те законодавчих підстав (т.1 а.с. 17-22).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).
Відповідно до частини першої, пункту «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Положеннями частини першої, п`ятої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Ст. 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земельдержавної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої, пункту «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Статтею 5 Лісового кодексу України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Відповідно до пунктів 4, 5, 8 частини першої статті 31 ЛК України в редакції, чинній на час прийняття розпорядження голови Волинської ОДА від 11.08.2010), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними; забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в`їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством.
Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення (пункт 4 частини першої статті 32 ЛК України).
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України (в редакції на час прийняття розпорядження голови Волинської ОДА від 11.08.2010) у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Пунктом 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, в редакції, чинній до 16.01.2020 року, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Пунктом 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України (в редакції після 16.01.2020 року) до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.
Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 Розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16, від 23.10.2019 р. у справі №488/402/16-ц, постановах Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018р. у справі №278/1735/15-ц.
Відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.
Згідно ч. 9 ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу), Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Згідно з пунктами «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття рішення Затурцівської сільської ради від 18.05.2021 року), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, спірна земельна ділянка на час проведення інвентаризації ГУ Держгеокадастру у Волинській області, передання її у комунальну власність згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області та надання у власність ОСОБА_1 рішенням Затурцівської сільської ради відносилась до земель лісового фонду, що надана на праві постійного користування ДП СЛАП «Локачіагроліс», яке підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
На даний час усі майнові та немайнові права ДП «Володимир- Волинське ЛМГ» як юридичної особи (правонаступника ДП "СЛАП "Локачіагроліс") перейшли до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ту обставину, що спірну земельну ділянку було вилучено Кабінетом Міністрів України для нелісогосподарських потреб.
Відтак спірну земельну ділянку ГУ Держгеокадастру у Волинській області незаконно вилучено із земель лісового фонду, змінено цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано із державної власності в комунальну, як наслідок земельну ділянку неправомірно зареєстровано в комунальній власності Затурцівської сільської ради.
Таким чином, рішення ГУ Держгеокадастру у Волинській області прийняті в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 56, 57, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень), ст. ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України, оскільки землі лісогосподарського призначення не можуть передаватись у користування для інших потреб без їх вилучення у постійних користувачів.
Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
На час пред`явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, площею 1,7999 га, з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області №9/143 від 18.05.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 .
Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис наділяє ОСОБА_1 певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника державу.
ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).
Статтею 388 ЦК України встановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача.
Згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи, передбачено чинним законодавством України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.
Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пунктах 95-99 постанови від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц.
Судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.04.2020 року у справі №504/2457/15-ц.
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду і вибула з володіння власника Держави Україна поза її волею, то вимога про витребування земельної ділянки на користь держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 є правомірною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Представниками відповідача у відзиві викладено заяву про застосування до позовних вимог прокурора строку позовної давності.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення вимог позову, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але якщо позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позовної вимоги як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (пункти 46, 48, 65, 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
У цій справі суду необхідно було встановити, чи прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з інформацією ДП «СЛАП «Локачіагроліс» № 01.18/253-21 від 29.11.2021, надісланої листом на адресу Володимир Волинської окружної прокуратури, земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та передано її в приватну власність без належних на те законодавчих підстав. Вищезазначене підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект» за №1019 від 23.11.2021, згідно з якою вищевказана земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду (том 1 а.с.17-22,149-150).
Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише після надходження вказаного листа на адресу Володимир Волинської окружної прокуратури, при цьому лист датовано 29.11.2021 року, а позов прокурором подано 15.02.2024 року.
Про факти вилучення земельних ділянок з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс», а, отже, із земель лісового фонду, в тому числі спірної земельної ділянки, Волинську обласну державну адміністрацію прокурором повідомлено листом від 23.11.2023 року (том 1, а.с. 147).
Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА від 29.11.2023 року № 1364/01-19/2-23 інформація про факти вилучення земельних ділянок з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс», в тому числі спірної земельної ділянки, в обласній військовій адміністрації відсутня (том 1, а.с. 148).
В матеріалах справи відсутні докази того, що прокурору чи органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, раніше стало відомо про порушене право.
Підтверджень того, що до Волинської ОДА надходила інформація про вилучення земельних ділянок з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс» та передання спірної земельної ділянки у комунальну, а потім і у приватну власність, чи це стало відомо Волинській ОДА чи прокурору в ході проведення тих чи інших перевірок, суду не надано, з огляду на що доводи представників відповідача про те, що Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА могло довідатися про порушене право, здійснюючи належним чином свої повноваження, є безпідставними.
Прокурор звернувся з позовом 15.02.2024 року.
Отже, строк позовної давності не пропущений.
Щодо доводів представників відповідача про те, що у прокурора відсутні повноваження на звернення з вказаним позовом, суд враховує наступне.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18,від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Судом встановлено, що прокурором проінформовано позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 23.11.2023 №50/1-2749 вих-23 (т.1 а.с. 147), а позов пред`явлено до суду 15.02.2024.
Разом з тим, Волинська ОДА про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, а згідно із листом від 29.11.2023 № 1364/01-19/2-23 проти подання прокурором позову в її інтересах не заперечувала (т.1 а.с. 148).
Звертаючись з цим позовом, прокурор просить врахувати, що у вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу. Установлено, що земельна ділянка, що передана у приватну власність відповідача має лісогосподарське призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. В результаті винесення спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відбулася незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення їх з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс».
Крім того, прокурор вказує, що незаконна зміна цільового призначення земель лісового фонду та вилучення їх з користування належного землекористувача, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах становили саме ті обставини, які потребували невідкладного захисту з огляду на їх значимість. Невжиття заходів до усунення наявних порушень, могло привести до знищення лісу, відтак бездіяльність позивача зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків.
Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво, оскільки уповноважений орган - Волинська обласна державна адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснила належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Володимирська окружна прокуратура повідомила Волинську обласну державну адміністрацію щодо звернення до суду в її інтересах із позовом (листом від 31.01.2024 року № 50-266вих-24 (т.1 а.с.151).
Таким чином, прокурор обґрунтував підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, і наведені обставини у сукупності свідчать про наявність достатніх підстав для здійснення захисту інтересів держави прокурором.
Щодо покликань представників відповідача про те, що фрагмент з публічної кадастрової карти України станом на 19.11.2021 року з нанесеними межами частини кварталу №9 СЛАП "Локачіагроліс" за даними базового лісовпорядкування 2013 року, наданий ВО «Укрдержліспроект», з якого вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796 повністю накладається на землі лісового фонду, а саме 8, 10 виділу 9 кварталу є неналежним доказом, оскільки витяг з публічної кадастрової карти не є витягом з Державного земельного кадастру, відповідно до законодавства може бути наданий лише державним кадастровим реєстратором, то вказані покликання є необгрунтованими з огляду на таке.
ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.
А тому суд бере до уваги інформацію, надану даним органом, та вважає її належним доказом у даній справі.
Такі висновки суду відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року, справа № 361/6826/16-ц.
На спростування вказаного доказу, представники відповідача, всупереч вимогам ст.12, 81 ЦПК України, належних доказів того, що спірна земельна ділянка, не накладається на землі лісового фонду, суду не подали. Про проведення земельно технічної експертизи клопотань не заявляли.
Щодо покликань представників відповідача про те, що перспективний план ведення лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс» та протокол другої лісовпорядної наради лютого 2012 року без додаткових доказів та самого Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс» не свідчить про проведення лісовпорядних робіт на спірній земельній ділянці, то вказані покликання є необгрунтованими з огляду на таке.
Статтею 48ЛК України(вредакції,що діялана моментпроведення лісовпорядкування)передбачено,що уматеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.
На момент проведення лісовпорядкування 2010-2011 років нормативно-правовими актами, які регулювали організацію лісовпорядкування були наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 № 38 «Про затвердження інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік» та та наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.03.2013 року№ 91 «Про затвердження регламенту подання інформації про про проведення рубок деревини у лісах, які не містили чіткого переліку матеріалів, які повинні містити матеріали лісовпорядкування.
Прокурором було надано перспективний план ведення лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс», протокол другої лісовпорядної наради лютого 2012 року, що належать до матеріалів лісовпорядкування ДП "СЛАП "Локачіагроліс". Також, на виконання ухвали суду про витребування у ДСГП "Ліси України" у справі 931/117/24 Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс», затвердженого Протоколом другої лісовпорядної наради проведеної в лютому 2012 року з обов`язковою таблицею «Динаміка лісового фонду», ДСГП «Ліси України» надало Перспективний план організації та ведення лісового господарства ДП «СЛАП «Локачіагроліс», Витяг з Перспективного плану організації та ведення лісового господарства ДП «СЛАП «Локачіагроліс» Таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, Витяг з матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП «СЛАП «Локачіагроліс» з таблицею «Динаміка лісового фонду», Витяг з Плану майстерської дільниці № 1 ДП «СЛАП «Локачіагроліс» (т.2 а.с. 41-112).
Таким чином, витяг з Перспективного плану організації та ведення лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс» і є матеріалами лісовпорядкування державного підприємства.
Надані представникамивідповідача Копіїта викопіюваннякартографічних матеріалівта черговихкадастрових картпо Війницькійта Озютичівськійсільських РадЛокачинського району(теперішньоїЗатурцівської ОТГВолодимирського району);Проект зроздержавлення таприватизації земельВійницькій таОзютичівській сільськихРад Локачинськогорайону (теперішньоїЗатурцівської ОТГВолодимирського району);Проект формуваннятериторії цихРад;Проект встановленнямеж населенихпунктів таінша інформаціящодо даноїтериторії;Технічну документаціюіз землеустроющодо інвентаризаціїземель таземельних діляноксільськогосподарського призначеннядержавної власності(замежами населенихпунктів)на територіїВійницької об`єднаноїтериторіальної громадиЛокачинського районуВолинської областіз урахуваннямперспективного плануформування територійгромад Волинськоїобласті затвердженогорозпорядженням КМУвід 23.09.2015 за N2 993-р.; Наказна затвердженнядокументації;Інформацію щодоземельної ділянкиз кадастровим номером 0722484400:03:000:0775, зокремапідстави формування,до якоїкатегорії земельналежить,цільове призначенняз обов`язковою,по можливості,копією витягупро земельнуділянку 0722484400:03:000:0775 площею 51,3697 га,який виданийна підтвердженняреєстрації даноїділянки 20 квітня 2019 рокузгідно технічноїдокументації ізземлеустрою щодоінвентаризації земель,яка розробленаВолинською регіональноюДП ЦентрДЗК зацільовим призначеннямК 16.00 Землізапасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (т. 2 а.с. 138-180), не підтверджують тієї обставини, що спірна земельна ділянка, починаючи з 01.01.2010 року була ділянкою сільсьскогосподарського призначення, а тому Волинська обласна адміністрація не мала права нею розпоряджатися, як стверджують представники ОСОБА_1 .
При цьому, відповідно до ч. 1 ст 19 ЗК України такої категорії земель за цільовим призначенням, як землі запасу, не визначено. Частиною другою цієї ж статті визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель за цільовим призначенням, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Отже, віднесення земельних ділянок до земель запасу не визначає їх цільове призначення.
Наявність у складі земель запасу сільськогосподарських угідь також не свідчить про віднесення їх до земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Таким чином, суду не подано належних доказів про належність спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення на час прийняття розпоряджень голови Волинської ОДА, розроблення та затвердження матеріалів лісовпорядкування, якими спірну земельну ділянку віднесено до земель лісогогосподарського призначення.
При цьому, проведення інвентаризації земель шляхом розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель не може змінювати цільове призначення земель, а лише встановлює їх місце розташування, межі та правовий статус.
Надана представниками відповідача інформація Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 24.05.2024 року № 194 з додатками у вигляді форми результатів поіменного голосування щодо надання дозволу і затвердження проекту землеустрою на спірну земельну ділянку (т. 2 а.с. 190-192),з якої вбачається лише те, хто саме голосував, не спростовує висновків суду про підставність позову.
Інші доводи та заперечення відповідача судом розглянуті та відхилені, зокрема, як такі, що на результат вирішення спору задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень та доказів в обґрунтування останніх, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення пред`явлених прокурором позовних вимог.
На підставіп.1ч.2 ст.141ЦПК необхідно стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір, сплачений прокурором під час звернення до суду із заявою про забезпечення позову та з позовною заявою (всього - 4542 грн).
Ухвалою суду від 16.02.2024 року за заявою прокурора вжито заходи забезпечення позову у справі і, виходячи із характеру спірних правовідносин між сторонами, суд вважає, що підстави для скасування таких заходів на час ухвалення цього рішення не має.
Разом з тим, необхідно роз`яснити учасникам справи, що відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 78, 80, 84, 116, 122, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, ст.ст. 15, 16, 256, 257, 261, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722484400:03:000:0796,площею 1,7999 га.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) витрати по сплаті судового збору в сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн 00 коп. на р/р UА138201720343140001000004945, МФО 820172, ДКСУ м.Київ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23.08.2024 року.
Учасники справи:
Володимирська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: м. Володимир, вул. Драгоманова, 31, Волинської області.
Позивач: Волинська обласна державна адміністрація (Волинська обласна військова адміністрація), адреса місцезнаходження: м. Луцьк, Київський майдан, 9, Волинської області, код ЄДРПОУ 13366926.
Відповідач: ОСОБА_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, адреса місцезнаходження: с. Затурці вул. Липинського, 66 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04332087.
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна
Суд | Локачинський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 26.08.2024 |
Номер документу | 121178747 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Локачинський районний суд Волинської області
Масляна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні