Ухвала
від 21.08.2024 по справі 761/21579/24
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21579/24

Провадження № 1-кс/761/14038/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання керівника ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000107

ВСТАНОВИЛА

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання керівника ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000107.

Ініціатор клопотання зазначає, що у результаті ознайомлення із даними Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо про наявність арештів нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЛЛЕРКОМ», а саме: нежилих приміщень з №1 по №7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень №43), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, № 4. Арешт накладено на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 у справах № 761/19327/23.

ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ» вважає накладення арешту необґрунтованим, здійсненим без достатніх правових підстав, без перевірки та встановлення обставин справи, без дотримання засад кримінального провадження, а також без потреби у застосуванні такого заходу.

Нежилі приміщення самі по собі жодних відомостей, необхідних для розслідування у справі, не містять, у збереженні їх характеристик та властивостей, завдяки яким вони могли би мати доказове значення, як речові докази, потреби немає. Нерухоме майно ТОВ "ВАЛЛЕРКОМ" не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто не може бути віднесено до речових доказів.

Як зазначає ініціатор клопотання, нежиле приміщення набуте ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ» у законний спосіб, шляхом його придбання через електронні торги. При цьому ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ» має основний напрям діяльності щодо купівлі-продажу та передання в оренду нерухомості. Накладення арешту у застосований Шевченківським районним судом м. Києва спосіб, є прямим втручанням у право власності, яке за своїм змістом фактично позбавляє, а не обмежує власника у його правоздатності. Цим також створено прямі ризики позбавлення власника права на користування належним йому майном та отримання доходів від передання його у користування третім особам.

Посадові особи ТОВ "ВАЛЛЕРКОМ" не є стороною кримінального провадження або особами, яким може бути повідомлено про підозру за фактом незаконного заволодіння майном, і в такому заході, як накладення арешту на його майно, відсутня потреба.

У зв`язку з чим ініціатор клопотання просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 р. у справі № 761/19327/23 про накладення арешту на майно ТОВ "ВАЛЛЕРКОМ", а саме на нежилі приміщення з №1 по №7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень №43), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання ініціатор клопотання не з`явився, в той же час через канцелярію суду адвокатом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ», подану заяву, у якій остання просила справу про скасування арешту майна за її відсутності, просила клопотання задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 про накладення арешту на ТОВ «ВАЛЛЕРКОМ», а саме на нежилі приміщення з №1 по №7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень №43), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Уповноважений прокурор у судове засідання не з`явився, в той же час, через канцелярію суду прокурором ОСОБА_5 подано заяву, у якій просив клопотання про скасування арешту майна розглядати без його участі, зазначив, що проти задоволення клопотання заперечує, оскільки всупереч абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК України представником власника майна не доведено, що в подальшому арешті відпала потреба, або його накладено необґрунтовано.

Слідча суддя дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників, дійшла до наступного висновку.

Слідчою суддею з матеріалів скарги встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року у справі №761/19327/23 накладено арешт на нежилі приміщення з АДРЕСА_2 , які належить на праві власності ТОВ «Валлерком» (код ЄДРПОУ 42593767), із забороною здійснення будь-якого відчуження, розпорядження та користування власниками чи будь-якими іншими особами зазначеним майном.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним, вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов`язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.

Клопотання прокурора, яке слугувало підставою арешту майна заявника, мотивоване тим, що накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Ініціатором клопотання наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження в частині заборони користування нежилими приміщеннями з №1 по № 7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень № 43) - офіс (літера А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належить на праві власності ТОВ «Валлерком» (код ЄДРПОУ 42593767), з огляду на те, що такий захід забезпечення кримінального провадження буде найменш обтяжливий для власника майна - ТОВ «Валлерком», що відповідає положенням ч. 4 ст. 173 КПК України.

Крім того, слідчій судді не надано підтвердження того, що потреби досудового розслідування і надалі виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи ТОВ «Валлерком» у в частині заборони користування арештованим майном.

Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Також слід звернути увагу, що згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так й іншими нормативно-правовими актами, зокрема статтею 41 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Із урахування викладеного, станом на день розгляду клопотання забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

За вказаних обставин, слідча суддя вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023, справа №761/19327/23, у кримінальному провадженні №12019000000000107, на нежилі приміщення з №1 по № 7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень № 43) - офіс ( АДРЕСА_1 , які належить на праві власності ТОВ «Валлерком» (код ЄДРПОУ 42593767), в частині заборони користування вказаним майном, в той же час, в іншій частині клопотання залишити без задоволення, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та з огляду на мету арешту майна - збереження його як речового доказу.

Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309,372, 376, 532 КПК України слідча суддя

УХВАЛИЛА

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023, справа №761/19327/23, у кримінальному провадженні №12019000000000107, на нежилі приміщення з №1 по № 7, № ІІ, тераса 30% (групи приміщень № 43) - офіс ( АДРЕСА_1 , які належить на праві власності ТОВ «Валлерком» (код ЄДРПОУ 42593767), в частині заборони користування вказаним майном.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.08.2024
Оприлюднено26.08.2024
Номер документу121180186
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —761/21579/24

Ухвала від 21.08.2024

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Кваша А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні