Ухвала

від 22.08.2024 по справі 761/16857/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16857/24

Провадження № 1-кс/761/11074/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194

ВСТАНОВИЛА

До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194.

Ініціатор клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 20 березня 2018 року у справі № 761/9877/18 (провадження 1-кс/761/6830/2018) клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України задоволено.

Накладено арешт шляхом заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку загальною площею 3,3 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0029 та загальною площею 3,58 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0031 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

Адвокат ОСОБА_3 вважаю, що даний арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 підлягає частковому скасуванню.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 3,3 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0029 та загальною площею 3,58 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0031 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Однак, остання не може вільно розпоряджатися своїм майном, оскільки, як виявилось, на вказану земельну ділянку накладений арешт ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/9877/18.

20 вересня 2019 року старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на підставі ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю складу злочину та у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року у справі № 761/9877/18 щодо земельної ділянки загальною площею загальною площею 3,3 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0029 та загальною площею 3,58 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0031 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явилась, в той же час до матеріалів клопотання про скасування арешту майна долучено клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про розгляд справи без участі, зазначено, що клопотання про часткове скасування арешту майна (земельних ділянок) підтримує в повному обсязі.

У судове засідання уповноважений прокурор не з`явився будучи належним чином повідомлений, заяв/ клопотань на адресу суду не надходило.

Слідча суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №42018111200000194.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, справа №761/9877/18 накладено арешт шляхом заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів (посадовим особам Мінюсту, нотаріусам) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами, зокрема на 3220485800:01:005:0029 та 3220485800:01:005:0031.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на майно.

При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Ініціатором клопотання не надано доказів на підтвердження своїх доводів, що станом на момент звернення до суду з клопотанням кримінальне провадження №42018111200000194 закрито та потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, відомості наведені адвокатом в обґрунтування своїх доводів датовані вереснем 2019 року, будь яких актуальних відомостей, в тому числі щодо руху кримінального провадження адвокатом ОСОБА_3 , надано не було.

За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень.

При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

За таких обставин не встановлено підстав для скасування накладеного арешту, а відтак слідча суддя прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1