Рішення

від 22.08.2024 по справі 140/2806/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2806/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міленіум Авто до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міленіум Авто (далі ТзОВ Міленіум Авто, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 30.05.2023 №UA205170/2022/000004/2; від 13.06.2023 №UA205170/2023/000010/2; від 08.11.2023 №UA205170/2023/000040/1; від 08.11.2023 №UA205170/2023/000004/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митним органом були сформовані рішення про коригування митної вартості: від 30.05.2023 за №UA205170/2022/000004/2 в сторону збільшення митної вартості автомобіля марки MAN, моделі TGX з номером кузова НОМЕР_1 з 16400,00 євро до 17500,00 євро; від 13.06.2023 за №UA205170/2023/000010/2 в сторону збільшення митної вартості автомобіля марки RENAULI, моделі Trafic з номером шасі НОМЕР_2 з 12500,00 євро до 18000,00 євро; від 08.11.2023 № UA205170/2023/000040/1 в сторону збільшення митної вартості автомобіля марки DAF, моделі XF460 з номером шасі НОМЕР_3 з 8500,00 євро до 20000,00 євро та 08.11.2023 № UA205170/2023/000004/1 в сторону збільшення митної вартості автомобіля марки DAF, моделі XF460 з номером шасі НОМЕР_4 з 8 500,00 євро до 20 000,00 євро.

Вказані рішення винесені з тих підстав, що подані документи містять розбіжності та неточності.

Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 87).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з підстав правомірності оскаржуваних рішень (а.с. 91-104). Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД 23UA205170015267U0 від 29.05.2023, за МД № 23UA205170016684U4 від 12.06.2023, за МД № 23UA205170035267U3 від 07.11.2023 та за МД № 23UA205170035269U1 від 07.11.2023 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про коригування митної вартості товарів.

З наведених підстав відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 23.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с. 173).

Ухвалою суду від 22.08.2024 поновлено строк звернення до суду в частині позовних вимог.

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТзОВ Міленіум Авто укладено зовнішньоекономічні контракти з іноземними компаніями, а саме, 15.05.2023 за №17-05 укладено контракт з компанією Auto-Handel Transport Samochodowy Darius Idec (а.с. 18-19), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю тягач марки MAN, моделі TGX, 2015 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 , технічний стан пошкоджений, а покупець прийняти і оплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до пункту 2.2 контракту, ціна товару становить 16400 євро. Передача товару у власність покупця здійснюється протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк згідно правил Інкотермс 2010. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку на рахунок продавця, або іншим способом, узгодженим сторонами.

02.06.2023 ТзОВ Міленіум Авто укладено з компанією Autohandel NRW контракт № 05/2023 (а.с. 30-31), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю автомобіль марки RENAULT, моделі Trafic з номером шасі НОМЕР_2 , 2021 року випуску, а покупець прийняти і оплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до пункту 3.1 контракту, ціна товару становить 12300 євро. Передача товару у власність покупця здійснюється протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне згідно правил Інкотермс 2010. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку на рахунок продавця, або іншим способом, узгодженим сторонами.

Додатковою угодою № 001 від 05.06.2023 до контракту № 05/2023 від 02.06.2023 пункт 3.2 контракту викладено в новій редакції, згідно з якою передача товару у власність покупця здійснюється протягом терміну дії договору на умовах EXW-Munster згідно правил Інкотермс 2010 (а.с. 32).

В свою чергу, 20.02.2023 ТзОВ Міленіум Авто укладено контракт з компанією KANETO Sp. z o.o. № 02-23 (а.с. 46-47), за умовами якого продавець зобов`язався передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Пунктом 3.1. цього контракту передбачено, що ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, а саме євро (EURO) або долар США (USD).

Передача товару у власність покупця здійснюється протягом терміну дії договору на умовах DAP Рівне, Дубно, Луцьк, Ковель, Ужгород, Мукачево згідно правил Інкотермс 2010 (п. 3.2 контракту).

Відповідно до пункту 3.3. оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як передоплата та/або по факту.

До вказаного контракту сторонами укладено Додаткову угоду №02-23-1 від 01.08.2023, якою пункт 3.3. контракту викладено у новій редакції, а саме Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як оплата по факту постачання товару. Термін оплати заборгованості 1 рік (а.с. 48).

На виконання умов договорів, компанії-експортери виставили позивачу рахунки-фактури, а саме: від 23.05.2023 № 2023/05/08 згідно з яким вартість товару тягач марки MAN, 2015 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 становить 16400 євро (а.с. 24). Вказаний рахунок-фактура виписаний компанією Auto-Handel Transport Samochodowy Darius Idec.

В свою чергу, компанія Autohandel NRW виставила позивачу рахунок-фактуру від 02.06.2023 № 262023, згідно з яким вартість товару автомобіль марки RENAULT, моделі Trafic з номером шасі НОМЕР_2 становить 12300 євро (а.с. 36).

Також компанією KANETO Sp. z o.o. складено рахунки-фактури (інвойси) від 24.10.2023 № 78-10К на продаж транспортних засобів - сідельного тягача марки DAF, номер шасі НОМЕР_3 за ціною 8500 євро (а.с. 51) та від 24.10.2023 № 76-10К на продаж сідельного тягача марки DAF, номер шасі НОМЕР_4 за ціною 8500 євро (а.с. 64).

29.05.2023 ТзОВ «Міленіум Авто» для митного оформлення ввезеного на територію України товару сідельного тягача, призначеного для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, б/у, марки MAN, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 подало МД №23UA205170015267U0 (а.с. 110). Митна вартість товару становить 16400 євро (еквівалентно 644793,88 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: рахунок-фактуру № 2023/05/06 від 23.05.2023, сертифікат з перевезення № PL/MF/AS 0620942 від 25.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 27.09.2019, платіжний документ № 6 від 22.05.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 6082/23 від 29.05.2023, зовнішньоекономічний договір № 1705 від 15.05.2023, копію митної декларації країни відправлення 23PL445010Е1367533 від 25.05.2023.

Крім того, 12.06.2023 для митного оформлення ввезеного на територію України товару автомобіля вантажного, б/у, призначеного для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки RENAULT, моделі Trafic, 2021 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_2 ТзОВ «Міленіум Авто» подало МД №23UA205170016684U4 (а.с. 124). Фактурна вартість імпортованого товару становить 12300,00 євро; митну вартість визначено на рівні 492602,50 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 200 євро), з урахуванням витрат на транспортування в сумі 200 євро, за першим методом. До митної декларації додано: рахунок-фактуру № 262023 від 02.06.2023, декларацію про походження товару № 6896/23 від 12.06.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 22.05.2023, платіжний документ № 8 від 07.06.2023, довідка про транспортні витрати від 12.06.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 6896/23 від 12.06.2023, зовнішньоекономічний договір № 05/2023 від 02.06.2023, доповнення до договору № 001 від 05.06.2023, копію митної декларації країни відправлення 23DE830408060496E9 від 05.06.2023.

Разом з цим, 07.11.2023 для митного оформлення ввезеного на територію України товару сідельного тягача, призначеного для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування марки DAF, 2016 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_3 ТзОВ «Міленіум Авто» подало МД №23UA205170035267U3 (а.с. 141). Митна вартість товару становить 8500 євро (еквівалентно 329125,10 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: рахунок-проформу від 12.10.2023 № 0030322165, рахунок-фактуру № 78-10К від 24.10.2023, супровідний документ Т1 № 23GB0000601575D9D5 від 20.10.2023, декларацію про походження товару № 78-10К від 24.10.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 3271 926 0211 від 28.09.2023, платіжний документ № CEN2310130297540 від 13.10.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 16778/23 від 07.11.2023, зовнішньоекономічний договір № 02-23 від 20.02.2023, доповнення до договору № 02-23-1 від 01.08.2023, копію митної декларації країни відправлення 23UA205170035267U3 від 07.11.2023.

Також 07.11.2023 ТзОВ «Міленіум Авто» для митного оформлення ввезеного на територію України товару сідельного тягача, призначеного для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування марки DAF, 2016 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_4 подало МД №23UA205170035269U1 (а.с. 153). Митна вартість товару становить 8500 євро (еквівалентно 329125,10 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: рахунок-проформу від 12.10.2023 № 0030322166, рахунок-фактуру № 76-10К від 24.10.2023, супровідний документ Т1 № 23GB00006015774653 від 23.10.2023, декларацію про походження товару № 76-10К від 24.10.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 3075 926 0530 від 16.03.2023, платіжний документ № CEN2310130297540 від 13.10.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 16777/23 від 07.11.2023, зовнішньоекономічний договір № 02-23 від 20.02.2023, доповнення до договору № 02-23-1 від 01.08.2023, копію митної декларації країни відправлення 23UA205170035269U1 від 07.11.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту було запропоновано подати документи:

- по МД №23UA205170015267U0 від 29.05.2023 - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

- по МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023 договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, транспортні документи (контракт, рахунки, калькуляція транспортних витрат тощо);

- по МД №23UA205170035267U3 від 07.11.2023 та МД №23UA205170035269U1 від 07.11.2023 - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару платіжні документи згідно даної операції, декларацію країни відправлення Великобританія.

Декларантом на вимогу митниці надано листи-пояснення від 26.05.2023, від 13.06.2023 та від 08.11.2023 та листами від 30.05.2023, від 13.06.2023 та від 08.11.2023 повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 № UA 205170/2023/000004/1 (а.с. 17), від 13.06.2023 № UA 205170/2023/000010/2 (а.с. 29), від 08.11.2023 № UA 205170/2023/000040/1 (а.с. 43) та від 08.11.2023 № UA 205170/2023/000041/1 (а.с. 56), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205170/2023/000438 (а.с. 16), №UA205170/2023/000488 (а.с. 28), №UA205170/2023/000880 (а.с. 42) та №UA205170/2023/000881 (а.с.55).

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №23UA205170015267U0 від 29.05.2023 числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL445010E1367533 від 25.05.2023 - 76 046 польських злотих не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 23.05.2023 № 2023/05/06 -74 241,16 польських злотих; відповідно до вказаного в інвойсі № 2023/05/06 від 23.05.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є AUTOHANDEL TRANSPORT SAMOCHODOWY Dariusz Idec Kotowa Wola 259, 37-416 Zbydniow, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 зазначений власник транспортного засобу - SARL LAILLY TRANSPORTS, що свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу; в гр. 70 платіжного доручення №6 від 22.05.2023 зазначена проформа 2023/05/05 від 15.05.2023, однак даний документ не подано до митного оформлення.

2) за МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023 - довідка про надання транспортних витрат від 12.06.2023 видана - EL SAED MOUSTAFA, контракт про перевезення не поданий до митного оформлення. Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; відповідно до вказаного в інвойсі № 262023 від 02.06.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є Autohandel NRW August-Horch-Str 5, 48157 Munster, Deutschland, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 зазначений власник транспортного засобу - EL SAED MOUSTAFA ALFERSHEIDE 31 Munster. Згідно декларації країни відправлення №23DE830408060496E9 відправником є фізична особа EL SAED MOUSTAFA; в гр. 70 платіжного доручення №8 від 07.06.2023 зазначена проформа 262023 від 02.06.2023, однак даний документ не подано до митного оформлення;

3) за МД №23UA205170035267U3 від 07.11.2023 та МД №23UA205170035269U1 від 07.11.2023 - супровідний документ Т1 № 23GB0000601575D9D5 від 20.10.2023 містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення; в платіжному документі № CEN2310130297540 від 13.10.2023 зазначена сума 12000 GBP не відповідає сумі в інвойсі № 78-10K від 24.10.2023 - 8500 євро; відповідно до вказаного в інвойсі № 78-10K від 24.10.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 зазначений власник транспортного засобу - FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY- інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті, що свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

В оскаржуваних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснене на рівні 17500 євро за МД №UA204080/2023/5498 від 19.05.2023 (оскаржуване рішення №UA205170/2023/000004/1 від 30.05.2023), на рівні 18000 євро за МД №UA205170/2023/7656 від 21.03.2023 (оскаржуване рішення №UA205170/2023/000010/2 від 13.06.2023), на рівні 20000 євро за МД №UA204080/2023/18934 від 28.09.2023 (оскаржуване рішення №UA205170/2023/000040/1 від 08.11.2023) та на рівні 20000 євро за МД №UA204080/2023/18934 від 28.09.2023 (оскаржуване рішення №UA205170/2023/000041/1 від 08.11.2023).

Також в оскаржуваних рішення зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205170015728U7 від 02.06.2023 (а.с.15), МД №23UA205170016944U8 від 147.06.2023 (а.с. 27), МД №23UA205170035538U0 від 08.11.2023 (а.с. 41) та МД №23UA205170035540U2 від 08.11.2023 (а.с. 54) відповідно шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостоїстатті 54 МК Українидекларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант подав разом із МД №23UA205170015267U0 від 29.05.2023, МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023, МД №23UA205170035267U3 від 07.11.2023 та МД №23UA205170035269U1 від 07.11.2023 такі документи: рахунки-фактури № 2023/05/06 від 23.05.2023, № 262023 від 02.06.2023, № 78-10К від 24.10.2023, № 76-10К від 24.10.2023, сертифікат з перевезення № PL/MF/AS 0620942 від 25.05.2023; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 27.09.2019, № GV068450 від 22.05.2023, № 3271 926 0211 від 28.09.2023, № 3075 926 0530 від 16.03.2023, платіжні документи № 6 від 22.05.2023, № 8 від 07.06.2023, № CEN2310130297540 від 13.10.2023, № CEN2310130297540 від 13.10.2023; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями № 6082/23 від 29.05.2023, № 6896/23 від 12.06.2023, № 16778/23 від 07.11.2023, № 16777/23 від 07.11.2023, зовнішньоекономічні договори № 17-05 від 15.05.2023, № 05/2023 від 02.06.2023 з доповненням № 001 від 05.06.2023, № 02-23 від 20.02.2023 з доповненням № 02-23-1 від 01.08.2023, копії митних декларацій країни відправлення 23PL445010Е1367533 від 25.05.2023, 23DE830408060496E9 від 05.06.2023, 23UA205170035267U3 від 07.11.2023, 23UA205170035269U1 від 07.11.2023; декларації про походження товару № 6896/23 від 12.06.2023, № 78-10К від 24.10.2023, № 76-10К від 24.10.2023; довідку про транспортні витрати від 12.06.2023; рахунки-проформи від 12.10.2023 № 0030322165, від 12.10.2023 № 0030322166 та супровідні документи Т1 № 23GB0000601575D9D5 від 20.10.2023, Т1 № 23GB00006015774653 від 23.10.2023.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактами від 15.05.2023 за №17-05, від 02.06.2023 № 05/2023, від 20.02.2023 № 02-23 визначено предмет та умови поставки, строк дії контрактів та основні зобов`язання продавців та покупця

При цьому, пунктом 3.1. контракту від 15.05.2023 за №17-05 сторонами погоджено, що ціна товару становить 16400 євро; пунктом 3.1. контракту від 02.06.2023 за №05/2023 сторонами погоджено, що ціна товару становить 12300 євро, а контрактом від 20.02.2023 № 02-23 сторонами визначено, що ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, а саме євро (EURO) або долар США (USD).

Відповідно до рахунків-фактур від 23.05.2023 № 2023/05/08 вартість товару становить 16400 євро (а.с. 24); від 02.06.2023 № 262023 становить 12300 євро (а.с. 36); рахунків-фактур (інвойсів) від 24.10.2023 № 78-10К (а.с. 51) та від 24.10.2023 № 76-10К вартість становить 8500 євро за кожний товар (а.с. 64). Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість та ціну.

Ціна товару в рахунках-фактурах від 23.05.2023 № 2023/05/06, від 02.06.2023 № 262023, від 24.10.2023 № 78-10К та від 24.10.2023 № 76-10К відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205170015267U0 від 29.05.2023, МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023, МД №23UA205170035267U3 від 07.11.2023 та МД №23UA205170035269U1 від 07.11.2023.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД

№23UA205170015267U0 від 29.05.2023, МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023, МД №23UA205170035267U3 від 07.11.2023 та МД №23UA205170035269U1 від 07.11.2023 ціна оцінюваних товарів відповідає тій, що зазначена в рахунках-фактурах (інвойсах) від 23.05.2023 № 2023/05/06, від 02.06.2023 № 262023, від 24.10.2023 № 78-10К, від 24.10.2023 № 76-10К та становить 16400 євро, 12300 євро (з врахуванням витрат на транспортування в сумі 200 євро), 8500 євро та 8500 євро відповідно.

Крім того, на підтвердження проведеної оплати за товар у відповідності до умов поставки декларант надав митному органу платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 6 від 22.05.2023 (а.с. 22), № 8 від 07.06.2023 (а.с. 35), квитанції від 13.10.2023 (а.с. 52, 65), про оплату за товар на адресу іноземних контрагентів коштів.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо твердження відповідача в оскаржуваному рішенні від 30.05.2023 №23UA205170/2023/000004/1 про те, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 76046 польських злотих не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 23.05.2023 № 2023/05/06 74241,16 польських злотих, то суд його вважає безпідставним, з наступних підстав.

Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. У свою чергу, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни відправлення, яка зазначена, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до контракту від 15.05.2023 №17-05 вартість товару визначається в Євро та становить 16400 євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість гартованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Щодо твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях від 30.05.2023 №3UA205170/2023/000004/1, від 13.06.2023 №UA205170/2023/000010/2, про те, що в графі 70 платіжних доручень № 6 від 22.05.2023 та № 8 від 07.06.2023 зазначені проформи № 2023/05/06 від 15.05.2023 та № 262023 від 02.06.2023 відповідно, проте такі не подані до митного оформлення, то суд його вважає безпідставним з огляду на те, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Позивачем до митного оформлення товару як за МД 23UA205170015267U0 від 29.05.2023 та за МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023 подавався один з обов`язкових документів - рахунки-фактури (інвойси) від 23.05.2023 № 2023/05/06, від 02.06.2023 № 262023, якими підтверджено рівень митної вартості задекларованих товарів, а тому додаткове подання ще й рахунку-проформи є безпідставним.

Щодо посилання митного органу в оскаржуваних рішеннях від 08.11.2023 № UA205170/2023/000040/1 та від 08.11.2023 № UA205170/2023/000041/1 на те, що в платіжних документах №CEN2310130297540 від 13.10.2023 зазначена сума 12000 GBR не відповідає сумі в інвойсі №78-10К від 24.10.2023 - 8500 євро, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ «Міленіум Авто» разом з МД №23UA205170035267U3 та МД №23UA205170035269U1 від 07.11.2023 до митного оформлення подано рахунки-проформи від 12.10.2023 № 0030322165 та № 0030322166 у яких зазначено, що вартість товару - сідельних тягачів, марки DAF, номер шасі НОМЕР_3 та марки DAF, номер шасі НОМЕР_4 становить 6000 GBR кожний (а.с. 50, 63). Ці товари відповідають товарам, вказаним в інвойсах від 24.10.2023 № 78-10К та від 24.10.2023 № 76-10К.

Водночас, позивач повідомляв митний орган про вказану обсттавину листами від 13.06.2023 та від 08.11.2023 (а.с. 44-45, 57-58).

Отже, цілком логічним є те, що поданий платіжний документ №CEN2310130297540 від 13.10.2023 на суму 12000 GBR підтверджує оплату товару відповідно до двох рахунків-фактур від 24.10.2023 №76/10К та №78-10К.

Відтак, у даному випадку жодних розбіжностей в оплаті товару не має. Придбані товари оплачені ТзОВ «Міленіум Авто» у повному обсязі та відповідачу надано достатньо документів на підтвердження даного факту.

Крім того суд зазначає, що Верховний Суду у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 дійшов висновку, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Також, суд вважає безпідставними твердження митного органу про наявність розбіжностей щодо продавця товару, вказаних в інвойсах та в свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів, з огляду на таке.

Так, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно рахунків-фактури № 2023/05/06 від 23.05.2023, продавцем (власником) транспортного засобу є AUTOHANDEL TRANSPORT SAMOCHODOWY Dariusz Idec Kotowa Wola 259, 37-416 Zbydniow, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 зазначений власник транспортного засобу - SARL LAILLY TRANSPORTS; згідно інвойсу № 262023 від 02.06.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є Autohandel NRW August-Horch-Str 5, 48157 Munster, Deutschland, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 зазначений власник транспортного засобу - EL SAED MOUSTAFA ALFERSHEIDE 31 Munster; в інвойсі № 78-10K від 24.10.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 зазначений власник транспортного засобу - FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

В оскаржуваних рішеннях від 08.11.2023 №UA205170/2023/000040/1 та №UA205170/2023/000041/1 також зазначено, що супровідний документ Т1 № 23GB0000601575D9D5 від 20.10.2023 містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення.

Однак, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача, наведеному в рішенні від 13.06.2023 № UA205170/2023/000010/2 про не надання контракту про перевезення товару, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Як встановлено судом, товар поставлявся на умовах EXW. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Визначаючи митну вартість товару за МД №23UA205170016684U4 від 12.06.2023 за першим методом, декларант відповідно до пункту 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 200 євро, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ Міленіум Авто для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення довідку про транспортні витрати з доставки транспортного засобу, зазначеного в інвойсі № 262023 від 02.06.2023, видану компанією Autohandel NRW (а.с. 132), за змістом якої витрати до кордону України становлять 200 євро; страхування вантажу не проводилося.

Окрім цих витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту та рахунка-фактури).

Тому твердження відповідача з даного приводу є безпідставними.

Отже, на думку суду, декларант надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Суд наголошує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було доведено, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Також вимога митного органу надати бухгалтерські документи є доцільним, якщо з документів продавця не вдається однозначно визначити вартість товару, ціну за одиницю. Проте ненадання таких документів продавцем не може ставитися в залежність від можливості митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості.

На думку суду, надання таких документів не є обов`язковим, з огляду на те, що наданими до митного оформлення документами підтверджено митну вартість товару.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати МД, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій UA204080/2023/5498 від 19.05.2023 рівень митної вартості 17500 євро, МД UA205170/2023/7656 від 21.03.2023 рівень митної вартості 18000 євро, МД UA204080/2023/18934 від 28.09.2023 рівень митної вартості 20000 євро, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Стосовно спрацювання системи управління ризиками, то суд зазначає, що це є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2022 по справі №280/1824/19, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA205170/2023/000004/1; від 13.06.2023 №UA205170/2023/000010/2; від 08.11.2023 №UA205170/2023/000040/1; від 08.11.2023 №UA205170/2023/000041/1 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 5419,90 грн сплачений відповідно до платіжних інструкцій № 95 від 11.03.2024, № 202 від 05.12.2023, № 112 від 28.03.2023 (а.с. 13, 14, 84).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA205170/2023/000004/1; від 13.06.2023 №UA205170/2023/000010/2; від 08.11.2023 №UA205170/2023/000040/1; від 08.11.2023 №UA205170/2023/000041/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міленіум Авто судовий збір у розмірі 5419,90 грн (п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Міленіум Авто (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, 10, код ЄДРПОУ 44472092).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк