Ухвала

від 23.08.2024 по справі 160/22998/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 серпня 2024 р.Справа №160/22998/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа Південний відділ державної виконавчої служби в місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

УСТАНОВИВ:

23.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа Південний відділ державної виконавчої служби в місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), у якій він просив суд:

-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-280380-55-У від 13.09.2021 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення грошових коштів на підставі виконавчого документа по виконавчому провадженню: ВП № 74447821 від 15.03.2024, з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу(недоїмки) № Ф-280358-55 від 13.09.2021 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, по суті.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що предметом позову є скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), на підставі якої у виконавчому провадженні накладено арешт на належні йому грошові кошти та провадиться списання грошей з банківської картки. Позивач вказує, що сума стягнення за вимогою є значною для бюджету його родини, надає в обґрунтування інформацію про доходи.

Статтями 150-157 КАС України визначаються підстави, види забезпечення позову, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову, порядок її подання та розгляд, порядок виконання та скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає за можливе вирішити цю заяву на підставі частини 1 статті 154 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимог.

Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову суд зазначає, що предмет позову та обраний позивачем вид забезпечення позову по`вязані між собою, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання рішення.

Суд погоджується із позивачем, що з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження», яким не передбачений строк на добровільне виконання боржником майнового обов`язку по сплаті боргу, а також за відсутності правового механізму іншим чином зупинити процес стягнення з позивача суми, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки), щодо скасування якої позивачем поданий позов до суду, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа Південний відділ державної виконавчої служби в місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа Південний відділ державної виконавчої служби в місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) шляхом зупинення стягнення грошових коштів на підставі виконавчого документа по виконавчому провадженню: ВП № 74447821 від 15.03.2024, з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу(недоїмки) № Ф-280358-55 від 13.09.2021 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез