Рішення

від 23.08.2024 по справі 380/12230/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 рокусправа № 380/12230/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" про стягнення санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", в якому просить стягнути 83746,01 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з отриманою інформацією у відповідача у 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників - 265 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 10 осіб; норматив працевлаштування осіб з інвалідністю 11 осіб. Вказує, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю впродовж звітного 2023 року відповідачем не виконано на 1 особу. На день подання позову 05.06.2024 року при обліковій ставці НБУ 13,5%, одноденний відсоток пені становить 13,5% * 120% / 100 / 366 = 0,04% від суми заборгованості. Розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу становить 82039,37 грн., а отже розмір пені за один день прострочки становить 82039,37 грн. * 0,04% = 32,82 грн. Кількість днів існування боргу у період з 16.04.2024 року по 06.06.2024 року становить 52 дні. Сума пені, яку необхідно сплатити: 32,82 грн. * 52 дні = 1706,64 грн.

Відповідач у відзиві вказує, що у позовній заяві наявні лише математичні відомості, які жодними належними і допустимими доказами не підтверджені. Стверджує, що впродовж 2023 року у нього налічувалось 15 працівників, яким встановлено інвалідність. Станом на кінець 2023 року у нього налічувалось 11 працівників, яким встановлено інвалідність.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідач перебуває на обліку в Львівському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Львівським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік та розміщено його в електронному кабінеті відповідача 07.03.2024 року.

Згідно з цим розрахунком середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 265 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 10 осіб, а норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 11 особа.

Відповідно до згаданого розрахунку сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 82039 грн. 37 коп.

Змістом спірних правовідносин є невиконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2023 році.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №875-XII).

Згідно зі ч.1 ст.17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч.2 ст.17 Закону №875-XII).

Частиною третьою ст.17 Закону №875-XII передбачено, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч.1 ст.18 Закону №875-XII).

Згідно із ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті (ч.6 ст.19 Закону №875-XII).

Згідно із ч.7 ст.19 Закону №875-XII отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до ч.8 ст.19 Закону №875-XII отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Як передбачено у ч.9 ст.19 Закону №875-XII порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування (ч.10 ст.19 Закону №875-XII).

Відповідно до ч.11 ст.19 Закону №875-XII керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону (ч.12 ст.19 Закону №875-XII).

Як передбачено у ч.13 вказаної норми розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-XII).

Згідно із ч.4 ст.20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки факту невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції.

Як уже згадувалось раніше, позивач зазначає, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2023 році, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 10 осіб, при цьому, норматив 11 осіб.

В матеріалах справи наявні наступні документи:

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №335/к від 31.07.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності; відповідно до наказів №622/к від 30.12.2023 року, №97/к від 28.02.2023 року; №199/к від 26.04.2023 року; №339/к від 29.06.2023 року, №458/к від 18.08.2023 року, №586/к від 27.10.2023 року, №629/к від 16.11.2023 року йому надано та неодноразово продовжено відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №321/к від 03.08.2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності; наказом №228/к від 09.05.2023 року звільнено з роботи за згодою сторін);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №57/к від 21.04.2011 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №425/к від 09.08.2023 року про прийняття на роботу ОСОБА_4 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №553/к від 30.11.2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_5 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №253/к від 30.06.2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_6 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності; наказом №127/к від 21.03.2023 року звільнено з роботи за власним бажанням);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №555/к від 06.10.2023 року про прийняття на роботу ОСОБА_7 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №228/к від 30.04.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_8 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №137/к від 17.05.2016 року про прийняття на роботу ОСОБА_9 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №356/к від 30.06.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_10 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №491/к від 14.09.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_11 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №492/к від 14.09.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_12 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №493/к від 14.09.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_13 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №533/к від 18.11.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_14 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності; наказом №111/к від 07.03.2023 року звільнено з роботи за згодою сторін);

- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" №602/к від 20.12.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_15 (відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності; наказом №173/к від 10.04.2023 року звільнено з роботи за згодою сторін).

Із зазначених документів вбачається, що станом на початок 2023 року у відповідача з урахуванням працівників, які були звільнені 07.03.2023 року, 21.03.2023 року, 10.04.2023 року, 09.05.2023 року, нараховувалось більше, ніж одинадцять працівників із інвалідністю.

При цьому, після звільнення згаданих працівників у відповідача залишились працювати десять працівників з інвалідністю.

Вказане сторонами не заперечується.

Однак, варто зазначити, що одинадцятий працівник з інвалідністю ОСОБА_1 не був звільнений.

Він протягом усього 2023 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину.

Відповідно до підп.2.5.7 п.2.5 розділу ІІ Інструкції зі статистики кількості працівників затвердженої наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005 року (з наступними змінами та доповненнями; далі Інструкція №286), в облікову кількість працівників включаються також працівники, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації.

Відтак, з урахуванням наведеної норми, ОСОБА_1 повинен був включатися в облікову кількість працівників відповідача як одинадцятий працівник із інвалідністю у 2023 році.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у кількості одинадцять працівників, а тому позовні вимоги у даному випадку є безпідставними.

З огляду на викладене, судом не встановлено у діях відповідача порушення виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, вказані витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович