Рішення

від 13.08.2024 по справі 440/4771/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4771/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача - Кабальського Р.О.,

представника відповідача Трофімченка В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства «Медпромсервіс» до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Науково-виробничого підприємства «Медпромсервіс» (надалі по тексту - позивач, НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС») до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2024 р. № 00008930701 Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, в частині збільшення суми грошового зобов`язання НВПП «Медпромсервіс» за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 1926808,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував на неправомірності вказаного податкового повідомлення-рішення та неврахуванні відповідачем всіх обставин. Зниження платоспроможності Позивача у період з початку 2020 року пояснив насамперед поширенням на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, а також пов`язаними із цим карантинними обмеженнями, запровадженими згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 (загальна та спеціальна позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Так само, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом (ст.ст. 257-259 загальна та спеціальна позовна давність), зупиняється на строк дії такого стану. Викладене виключає можливість списання безнадійної кредиторської/дебіторської заборгованості через сплив строку позовної давності. Тобто, згідно положень зазначених нормативно-правових актів України, до боргових зобов`язань НВПП «Медпромсервіс», які виникли за договорами поставки протягом періоду 2018 року, обґрунтовано застосовується правило пролонгації строків позовної давності починаючи з 12 березня 2020 року до цього часу.

Кредиторська заборгованість НВПП «Медпромсервіс», що виникла на підставі Договору поставки № 17 від 04.01.2017 в сумі 4337740,00 грн, постачальник ФОП ОСОБА_1 та на підставі Договору поставки № 17/1 від 04.01.2017 в сумі 6366753,75 грн, постачальник ФОП ОСОБА_2 , не може бути визнана як прострочена заборгованість, за якою минув строк позовної давності, оскільки:

- зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару виникли у Позивача протягом 2018 року. У період починаючи з 12 березня 2020 року до цього часу законодавчо обґрунтовано застосовується правило пролонгації строків позовної давності;

- термін дії договору поставки, а так само строк проведення розрахунків були пролонговані сторонами до 31.12.2024, шляхом внесення у нього змін, про що між сторонами укладено додаткову угоду;

- боржник визнає суму свого боргу та гарантував кредитору його оплату, про що останньому направлено відповідні листи;

- з метою підтвердження наявності боргу та стану проведення розрахунків між сторонами періодично підписуються акти звіряння розрахунків по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- боржник постійно періодично здійснює платежі з метою погашення боргу перед постачальником за договором поставки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 99-101/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки встановлено порушення в частині заниження податку на прибуток, а саме: пп. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI п. 7, п. 8 ПсБО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 (із змінами і доповненнями), п. 5, п. 6, п. 9.4 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 № 318, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, п. 2.2, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2121803,0 грн, в т.ч. за 2019 рік в сумі 74250,0 грн та за 9 місяців 2021 року в сумі 2047553,0 грн. Підставою для встановлення такого порушення послугувала непогашена кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відображена в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.10.2018 в сумі 10704494 грн та на 30.09.2021 в сумі 10704494 грн, а саме по: ФОП ОСОБА_1 на суму заборгованості 4337740 грн, ОВД - 62.01-комп`ютерне програмування, орган ДПС - 2651. ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький р-н м.Києва). Згідно наданого платником Акту звіряння розрахунків по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» між НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС та ФОП ОСОБА_1 станом на 01.10.2018, станом на 31.12.2018, станом на 31.12.2019, станом на 31.12.2020 та станом на 30.09.2021 рахується Кт сальдо в сумі 4 337 740,00 грн. Протягом перевіряємого періоду будь-які обороти та розрахунки не проводилися. Непогашена кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відображена в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». ФОП ОСОБА_2 на суму заборгованості 6366753,75 грн, ОВД - 47.74-роздрiбна торгiвля медичними й ортопедичними товарами в спецiалiзованих магазинах, орган ДПС - 1624. ГУ ДПС у Полтавській області. Згідно наданого платником Акту звіряння розрахунків по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» між НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС та ФОП ОСОБА_2 станом на 01.10.2018, станом на 31.12.2018, станом на 31.12.2019, станом на 31.12.2020 та станом на 30.09.2021 рахується Кт сальдо в сумі 6366753,75 грн. Протягом перевіряємого періоду будь-які обороти та розрахунки не проводилися. Непогашена кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відображена в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Під час перевірки платнику надано запит від 11.02.2022 №1/16-31, щодо надання пояснень та копій документів відносно встановленої кредиторської заборгованості станом на 01.10.2018 по постачальникам ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Листом НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» від 14.02.2022 № 07/02 повідомив, що актом від 27.12.2019 за №3 знищено первині документи, строк зберігання по яких минув «… проведено утилізацію (знищення) наявних на час цієї події документації підприємницької, бухгалтерської, господарської діяльності у зв`язку із закінченням мінімального трирічного строку їх зберігання». Інших пояснень, щодо виникнення кредиторської заборгованості платником не надано. Враховуючи викладене складено акт про не надання пояснень, оригіналів та копій документів № 649/16-31-07-01-02/32256828 від 18.12.2023 з яким було ознайомлено та вручено керівнику НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» ОСОБА_3 . Так, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 встановлено порушення п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, п. 5, п. 15 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (із змінами і доповненнями), пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого знижено суму інших операційних доходів, всього на суму 10704494,00 грн. Згідно первинних документів встановлено придбання товару у ФОП, але відсутня оплата за нього.

29 травня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 107-109/, в якій представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

14 червня 2024 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача по суті справи /а.с. 120-123/.

В ході підготовчого засідання, призначеного на 25 червня 2024 року, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

05 серпня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача по суті справи /а.с. 153-154, 159/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст.77, п. 81.1 ст.81, п. 82.1 ст. 82, п. 62.22 розділу 10 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі ПК України), щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем під сумнів не ставиться.

За результатами перевірки складено акт від 18.12.2023 № 12914/16-31-07-01-02/32256828 (надалі по тексту акт перевірки), згідно висновку якого встановлено порушення в частині заниження податку на прибуток, а саме: пп. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) п. 7, п. 8 ПсБО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 (із змінами і доповненнями), п. 5, п. 6, п. 9.4 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 № 318, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), п. 2.2, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2121803,00 грн, в т.ч. за 2019 рік в сумі 74250,0 грн. та за 9 місяців 2021 року в сумі 2047553,0 грн /а.с. 11-39/.

НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» не погоджуючись з висновками акта перевірки, направлено на адресу ГУ ДПС у Полтавській області заперечення від 27.12.2023 № 129/12 (вх. № 57030/6/16-31 від 29.12.2023), в якому платником висловлено незгоду по встановленим в ході перевірки порушенням, а саме в частині донарахування податку на прибуток по кредиторській заборгованості в сумі 1926809,00 грн /а.с. 137-139/.

Відповідно до листа ГУ ДПС в Полтавській області від 12.01.2024 №686/6/16-31-07-01-08 такі заперечення залишені без задоволення.

На підставі такого акту перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2024 № 00008930701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2140365,50 грн, у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 2121903 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18562,50 грн /а.с. 40-41/.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 19.01.2024 № 00008930701 Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області в частині збільшення суми грошового зобов`язання НВПП «Медпромсервіс» за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 1926808,88 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість заборгованість, що відповідає зокрема одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Національному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі П(С)БО №11).

Пунктом 5 НП(С)БО №11 передбачено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності затверджено НП(С)БО 15 «Дохід», згідно вимог якого:

- дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 15);

- доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню (п. 15 НП(С)БО 15).

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» (це рахунок 71 «Інший операційний дохід») узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла вході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності.

Разом із тим, рахунок 71 за кредитом кореспондує із дебетом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». За таких обставин, списання кредиторської заборгованості має вигляд: Дт 63 Кт 717 на всю суму заборгованості.

Розкриття інформації за статтями Балансу, Звіту про фінансові результати, викладено у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 за № 433.

Пунктом 3.10 Методичних рекомендацій № 433 вказано на те, що у статті «Інші операційні доходи» ряд. 2120 Звіту за формою 2 відображаються суми інших доходів, в т.ч. дохід від списання кредиторської заборгованості.

У відповідності до п. 44.2 ст. 44 ПК України, обрахунок об`єкта оподаткування податку на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку та сформованих показників фінансової звітності.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України «Об`єктом оподаткування є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу».

Таким чином, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 встановлено порушення п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, п. 5, п. 15 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (із змінами і доповненнями), пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого знижено суму інших операційних доходів, всього на суму 10704494,00 грн.

Проведеною перевіркою НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» встановлено порушення в частині не включення до складу інших операційних доходів (ряд.2180) Звіту про фінансові результати (Форма №2) та як наслідок до Декларації по податку на прибуток суми простроченої кредиторської заборгованості за 9 місяців 2021 року в сумі 10 704 494,00 грн., зокрема:

Непогашена кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відображена в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.10.2018 в сумі 10704494 грн та на 30.09.2021 в сумі 10704494 грн, а саме по: ФОП ОСОБА_1 , п.н. НОМЕР_1 на суму заборгованості 4337740 грн, ОВД - 62.01-комп`ютерне програмування, орган ДПС - 2651. ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький р-н м.Києва).

Згідно наданого платником Акту звіряння розрахунків по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» між НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС та ФОП ОСОБА_1 , п.н. НОМЕР_1 , станом на 01.10.2018, станом на 31.12.2018, станом на 31.12.2019, станом на 31.12.2020 та станом на 30.09.2021 рахується Кт сальдо в сумі 4337740,00 грн. Протягом перевіряємого періоду будь-які обороти та розрахунки не проводилися.

Непогашена кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відображена в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». ФОП ОСОБА_2 , п.н. НОМЕР_2 на суму заборгованості 6366753,75 грн, ОВД - 47.74-роздрiбна торгiвля медичними й ортопедичними товарами в спецiалiзованих магазинах, орган ДПС - 1624. ГУ ДПС у Полтавській області.

Згідно наданого платником Акту звіряння розрахунків по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» між НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС та ФОП ОСОБА_2 , п.н. НОМЕР_2 , станом на 01.10.2018, станом на 31.12.2018, станом на 31.12.2019, станом на 31.12.2020 та станом на 30.09.2021 рахується Кт сальдо в сумі 6366753,75 грн. Протягом перевіряємого періоду будь-які обороти та розрахунки не проводилися. Непогашена кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відображена в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Під час перевірки платнику надано запит від 11.02.2022 №1/16-31, відповідно до якого у зв`язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» (п.н. 32256828) щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 на підставі пп. 20.1.2, пп.20.1.6, п.п.20.1.14 п:20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ), позивачу встановлено в термін до 12.00 год. 14.02.2022 року надати пояснення та копії документів, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою з таких питань: Щодо встановленої кредиторської заборгованості станом на 01.10.2018 року по, зокрема, ФОП ОСОБА_1 , п.н. НОМЕР_1 в сумі 4337740,00 грн, ФОП ОСОБА_2 , п.н. НОМЕР_2 в сумі 6366753,75 грн. В зв`язку з виявленими фактами визначено надати пояснення та копії документів які є в наявності, а саме: оборотно-сальдову відомість (акт звірки), журнал - ордер по 631 рахунку, акти приймання передачі наданих послуг, видаткові та прибуткові накладні, податкові накладні, рахунки, оформлені контракти (договора) (з додатками) між Покупцем та Постачальником, платіжні доручення щодо сплати за придбаний товар, ТТН, акти звірки взаємних розрахунків з покупцями та постачальниками зазначених ТМЦ та інше /а.с. 127/.

Листом НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» від 14.02.2022 № 07/02 повідомив, що всі наявні запитувані документи підприємством надано та буде надано в процесі проведення документальної планової виїзної перевірки НВПП «Медпромсервіс» щодо дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 рр. Надання вказаних документів потребує певного часу для їх винайдення, групування та надання. Субота та неділя тижня - є вихідними днями на підприємстві. В зв`язку із вказаним просило конкретизувати вимоги, викладені у вищезгаданому запиті, щодо надання пояснень та завірених копій документів, оскільки особа, що працює на посаді бухгалтера підприємства займає дану посаду з кінця 2021 р. Попередній бухгалтер звільнилась у грудні 2021 року. Також надано до даної відповіді копію Акту № 3 від 27.12.2019 про знищення первинних документів, строк зберігання по яких минув, в якому зазначено про те, що було проведено утилізацію (знищення) наявних на час цієї події документації підприємницької, бухгалтерської, господарської діяльності, за період до 31.12.2016 року належних НВПП "Медпромсервіс" /зв.а.с. 127 -128/.

Враховуючи викладене відповідачем складено акт про не надання пояснень, оригіналів та копій документів № 649/16-31-07-01-02/32256828 від 18.12.2023, з яким було ознайомлено представника позивача та вручено керівнику НВПП «МЕДПРОМСЕРВІС» ОСОБА_3 .

Суд зауважує, що позивач, отримавши акт перевірки скористався своїм правом надання заперечення від 27.12.2023 № 129/12 (вх. № 57030/6/16-31 від 29.12.2023), в якому платником висловлено незгоду по встановленим в ході перевірки порушенням, а саме в частині донарахування податку на прибуток по кредиторській заборгованості в сумі 1926809,00 грн /а.с. 137-139/.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з пунктом 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючою органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував положення статей 44, 85 ПК України у їх взаємозв`язку і сформовані ним підходи щодо застосування означених норм податкового законодавства є усталеними.

Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29 травня 2020 року (справа N 826/27811/15), від 06 серпня 2019 року (справа N 160/8441/18), від 31 січня 2020 року (справа N 826/15328/18), від 03 жовтня 2023 року (справа N 420/534/20) Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Поряд з цим факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26 січня 2021 року у справі N 814/3617/14, від 03 березня 2021 року у справі N 824/638/18-а, від 08 вересня 2022 року у справі N 640/26351/20, від 11 липня 2023 року у справі N 822/554/17, від 10 січня 2023 року у справі N 814/876/16 тощо).

Крім того, у постанові від 08 вересня 2019 року (справа N 802/1069/13-а) Верховний Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

Також у постановах від 08 вересня 2019 року (справа N 802/1069/13-а), від 01 квітня 2020 року (справа N 640/637/19), від 04 березня 2020 року (справа N 0440/5658/18) Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов`язаний призначити та провести позапланову перевірку.

При цьому у постановах від 24 лютого 2020 року (справа N 440/4443/18), від 27 квітня 2022 року (справа N 420/13197/20) Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Узагальнюючи наведені вище підходи, суд касаційної інстанції у постанові від 14.08.2024 у справі № 560/12984/23 зазначив, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

Судом в межах даної справи встановлено, що позивач подав заперечення до акту перевірки з долученням відповідних документів та пояснень. При цьому, матеріали справи містять відомості про надання позивачем до перевірки усіх наявних первинних документів.

Разом з тим, оцінюючи акт документальної перевірки, який слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в згаданій частині, суд виходить з таких тверджень.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року N 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1300/27745 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок N 727).

Порядком N 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з нормами Розділу II Порядку N 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, акт перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині, що оскаржується, не містить детального посилання на первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, чи будь-які інші документи, а саме не наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документів, що стосуються формування позивачем показників спірних рядків, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Як вже зауважувалося судом раніше, позивачем після отримання акту перевірки відповідача, у порядку та спосіб визначенні ПК України, було надано свої письмові заперечення на такий акт перевірки та документи, які на думку позивача обґрунтовується його твердження викладені в таких запереченнях та спростовують висновки контролюючого органу, викладені в такому акті перевірки.

Зокрема в такому запереченні позивачем було наголошено на вимогах ЦК України щодо продовження строків (загальної та спеціальної позовної давності) на строк дії карантину. Також до вказаного заперечення позивачем було долучено ряд первинних документів в підтвердження продовження взаємовідносин із його контрагентами (ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 ) в спростування висновків відповідача щодо ненадання таких документів під час проведення виїзної документальної перевірки та в підтвердження посилань позивача про не закінчення строку позовної давності за розрахунками позивача із такими контрагентами з огляду на укладенні додаткові угоди до договорів, здійснення переписки з ними та продовження здійснення періодичних платежів, що в свою чергу, згідно вимог ЦК України свідчить про продовження строку позовної давності за такими вимогами, а відтак спростовує висновки відповідача, зроблені в такому акті перевірки, щодо необхідності оприбуткування позивачем вказаних сум заборгованості перед контрагентами як безнадійної у зв`язку із закінченням, на думку контролюючого органу, строку позовної давності.

Однак, відповідачем не було враховано надані позивачем заперечення та винесено оскаржене рішення виходячи із висновків акту перевірки, у тому числі спираючись на те, що позивачем не було надано документів. Будь-яких належних та допустимих обґрунтувань не взяття до уваги надані позивачем заперечення та додані до нього документи, відповідачем надано не було.

Саме по собі твердження відповідача про ненадання позивачем документів на його запит під час перевірки, без врахування всіх інших обставин, які ним мали бути враховані, та складання на цій підставі акту про не надання пояснень, оригіналів та копій документів № 649/16-31-07-01-02/32256828 від 18.12.2023 є необґрунтованим, з огляду на те, що по-перше, перевіряємий період був з 01.10.2018 по 30.09.2021 у той час як в Акті № 3 від 27.12.2019, наданому позивачем, про про знищення первинних документів, строк зберігання по яких минув, зазначено про те, що було проведено утилізацію (знищення) наявних на час цієї події документації підприємницької, бухгалтерської, господарської діяльності, за період до 31.12.2016 року належних НВПП "Медпромсервіс". Тобто позивачем було повідомлено відповідача про те, що знищені документи, які власне не охоплюються періодом перевірки, у тому числі і щодо вказаних контрагентів. По-друге, позивачем в частині що входить до періоду перевірки та щодо взаємовідносин із контрагентами та продовженням строку позовної давності по розрахунках із такими контрагентами було надано відповідачу відповідні первинні документи, які було долучено до заперечень до акту перевірки. Тобто у відповідача були в наявності відповідні документи, однак ним необґрунтовано зроблено висновок про ненадання таких документів позивачем.

Отже, акт перевірки відповідача зазначеним вище вимогам не відповідає, відповідно унеможливлює оцінку об`єктивності висновку відповідача щодо наявності/відсутності факту заниження податкового зобов`язання НВПП "МЕДПРОМСЕРВІС" з податку на прибуток за охоплений перевіркою період, зокрема в оскарженій частині.

В той же час, з метою офіційного з`ясування обставин справи, надаючи оцінку доводам сторін в заявах по суті спору, суд звертає увагу на наступне.

По суті зафіксованого таким актом перевірки порушенням та доводам сторін в обґрунтування свої тверджень, судом встановлено наступне.

04 січня 2017 року між НВПП «Медпромсервіс» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) було укладено договір поставки № 17. Предметом договору є поставка товарів медичного призначення та їх комплектуючих, попередньо встановлений термін дії договору 31.12.2019. Протягом 2018 року на підставі договору постачальником було відвантажено чергову партію товару на загальну суму 4337740,00 грн без ПДВ /а.с.45/.

Товар у період за 2018 рік було відвантажено Постачальником та прийнято Покупцем згідно наступних накладних:

- № 42 від 12.01.2018 (664000,00 грн); - № 11 від 16.01.2018 (270000,00 грн); - № 25 від 05.02.2018 (70080,00 грн); - № 28 від 08.02.2018 (71550,00 грн); - № 32 від 16.02.2018 (375000,00 грн); - № 45 від 01.03.2018 (73000,00 грн); - № 36 від 12.03.2018 (125000,00 грн); - № 44 від 22.03.2018 (206000,00 грн); - № 58 від 03.04.2018 (364000,00 грн); - № 60 від 12.04.2018 (58065,00 грн); - № 62 від 25.04.2018 (41475,00 грн); - № 64 від 10.05.2018 (58065,00 грн); - № 98 від 18.05.2018 (70000,00 грн); - № 135 від 05.06.2018 (182000,00 грн); - № 121 від 11.07.2018 (294000,00 грн); - № 73 від 19.07.2018 (720000,00 грн); - № 75 від 31.07.2018 (62500,00 грн); - № 84 від 06.08.2018 (186500,00 грн); - № 69 від 15.08.2018 (61000,00 грн); - № 92 від 31.08.2018 (48305,00 грн); - № 101 від 03.09.2018 (63000,00 грн); - № 83 від 14.09.2018 (274200,00 грн) /а.с. 47/.

27.12.2019 року боржник звертався до постачальника із листом за № 39, у якому залишок боргу за поставлений товар в сумі 4337740,00 грн визнавав у повному обсязі, гарантував його оплату та просив про пролонгацію терміну проведення остаточного розрахунку /а.с. 48/.

В результаті між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2019, якою термін дії основного договору поставки, та відповідно терміни виконання зобов`язань за ним, було продовжено на 5 років, до 31.12.2024 /а.с. 46/.

Разом із тим, з метою підтвердження наявності боргу та стану проведення розрахунків, між постачальником та покупцем періодично підписувались акти звіряння розрахунків по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на: 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 18.12.2023 /а.с 58-60/.

Крім того, Покупець здійснив часткову оплату вартості поставленого протягом 2018 року товару в сумі 1135700,00 грн, що також свідчать про визнання боргу, у такому порядку:

- 60000,00 грн (платіжне доручення № 286 від 01.02.2022); - 60000,00 грн (платіжне доручення № 7243 від 09.03.2022); - 60000,00 грн (платіжне доручення № 7308 від 04.04.2022); - 280000,00 грн (платіжне доручення № 7349 від 11.04.2022); - 224000,00 грн (платіжне доручення № 7350 від 12.04.2022); - 106000,00 грн (платіжне доручення № 7362 від 13.04.2022); - 105000,00 грн (платіжне доручення № 7439 від 11.05.2022); - 61000,00 грн (платіжне доручення № 7458 від 12.05.2022); - 18000,00 грн (платіжне доручення № 7991 від 17.10.2022); - 20000,00 грн (платіжне доручення № 8208 від 28.11.2022); - 60000,00 грн (платіжне доручення № 8220 від 30.11.2022); - 80000,00 грн (платіжне доручення № 8311 від 15.12.2022); - 1700,00 грн (платіжне доручення № 8343 від 21.12.2022) /зв.а.с.48-57/.

Станом на 18.12.2023 року фактичний залишок заборгованості НВПП «Медпромсервіс» перед ФОП ОСОБА_1 складав 3202040,00 грн, згідно відомостей бухгалтерського обліку, що підтверджує обігово-сальдова відомість за період з 01.01.2018 по 18.12.2023, долучена до матеріалів справи.

Також, 04 січня 2017 року між НВПП «Медпромсервіс» (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) було укладено договір поставки № 17/1. Предметом договору є поставка товарів медичного призначення та їх комплектуючих, попередньо встановлений термін дії договору 31.12.2019. Протягом 2018 року на підставі договору постачальником було відвантажено чергову партію товару на загальну суму 6366753,75 грн без ПДВ /а.с. 61-62/.

Товар у період за 2018 рік було відвантажено Постачальником та прийнято Покупцем згідно наступних накладних:

- № 6 від 10.01.2018 (164100,00 грн); - № 9 від 17.01.2018 (94260,00 грн); - № 12 від 24.01.2018 (364000,00 грн); - № 15 від 06.02.2018 (34800,75 грн); - № 24 від 13.02.2018 (63928,00 грн); - № 27 від 28.02.2018 (387410,00 грн); - № 30 від 06.03.2018 (81800,00 грн); - № 35 від 16.03.2018 (1134,00 грн); - № 44 від 11.04.2018 (581700,00 грн); - № 65 від 27.04.2018 (123260,00 грн); - № 141 від 15.05.2018 (880,00 грн); - № 160 від 15.06.2018 (147000,00 грн); - № 142 від 18.06.2018 (36416,00 грн); - № 154 від 26.06.2018 (262840,00 грн); - № 168 від 02.07.2018 (79845,00 грн); - № 98 від 03.07.2018 (8537,00 грн); - № 175 від 25.07.2018 (147000,00 грн); - № 182 від 07.08.2018 (323245,00 грн); - № 243 від 10.08.2018 (75798,00 грн); - № 250 від 20.08.2018 (563983,00 грн); - № 258 від 31.08.2018 (1549264,00 грн); - № 265 від 03.09.2018 (6695,00 грн); - № 268 від 06.09.2018 (129870,00 грн); - № 273 від 19.09.2018 (656766,00 грн); - № 280 від 27.09.2018 (482222,00 грн) /зв.а.с. 63-64, зв.а.с. 65-71/.

27.12.2019 боржник звертався до постачальника із листом за № 40, у якому залишок боргу за поставлений товар в сумі 6366753,75 грн визнавав у повному обсязі, гарантував його оплату та просив про пролонгацію термінів проведення остаточного розрахунку /а.с. 63/.

В результаті між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2019, якою термін дії основного договору поставки, та відповідно терміни виконання зобов`язань за ним, було продовжено на 5 років, до 31.12.2024 /зв.а.с. 62/.

Разом із тим, з метою підтвердження наявності боргу та стану проведення розрахунків, між постачальником та покупцем періодично підписувались акти звіряння розрахунків по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на: 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 18.12.2023 /а.с. 76-78/.

Крім того, Покупець здійснив часткову оплату вартості поставленого протягом 2018 року товару в сумі 1 988 753,75 грн, що також свідчать про визнання боргу, у такому порядку:

- 60000,00 грн (платіжне доручення № 279 від 31.01.2022);- 40000,00 грн (платіжне доручення № 7233 від 03.03.2022); - 48000,00 грн (платіжне доручення № 7244 від 14.03.2022); - 90000,00 грн (платіжне доручення № 7268 від 22.03.2022); - 166000,00 грн (платіжне доручення № 7364 від 13.04.2022); - 78000,00 грн (платіжне доручення № 7366 від 14.04.2022); - 102000,00 грн (платіжне доручення № 7438 від 11.05.2022); - 74000,00 грн (платіжне доручення № 7802 від 13.09.2022); - 72500,00 грн (платіжне доручення № 7968 від 13.10.2022); - 44000,00 грн (платіжне доручення № 8135 від 11.11.2022); - 40000,00 грн (платіжне доручення № 8209 від 28.11.2022); - 73000,00 грн (платіжне доручення № 8290 від 12.12.2022); - 800561,50 грн (платіжне доручення № 8413 від 30.12.2022); - 300692,25 грн (платіжне доручення № 9228 від 12.06.2023) /а.с. 72-75/.

Станом на 18.12.2023 року фактичний залишок заборгованості НВПП «Медпромсервіс» перед ФОП ОСОБА_2 складав 4378000,00 грн, згідно відомостей бухгалтерського обліку, що підтверджує обігово-сальдова відомість за період з 01.01.2018 по 18.12.2023, долучена до матеріалів справи /а.с. 126/.

Відповідно до визначення понять, викладених у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійною заборгованістю являється заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно визначень п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Визначення бази оподаткування містяться у ст. 135 Податкового кодексу України.

Згідно п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, сума зобов`язання включається до складу доходу звітного періоду, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню.

Згідно п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Також доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню (п. 15 НП(С)БО 15 «Дохід»).

Згідно п. 6 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Згідно роз`яснень, які викладені в п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: - визнання пред`явленої претензії; - зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; - письмове прохання відстрочити сплату боргу; - підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; - письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; - часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 (загальна та спеціальна позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020. Карантин було встановлено з 12 березня 2020 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 (зі змінами та доповненнями), та було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651. Так само, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом (ст.ст. 257-259 загальна та спеціальна позовна давність), зупиняється на строк дії такого стану. Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023. Воєнний стан було введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану в Україні вчергове продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 року. Тобто, воєнний стан продовжує діяти на момент подання цієї позовної заяви та розгляду справи по суті.

Окрім того, на підставі п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що введений в Україні, було зупинено перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Дане положення діяло з 17.03.2022 року, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 15 березня 2022 року № 2120-IX, до 01.08.2023, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 30 червня 2023 року № 3219-IX. Згідно з абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. При цьому зміни, внесені згідно Закону України № 3219-IX, стосуються лише положень Податкового кодексу України щодо строків подання податкової звітності, нарахування та сплати грошових зобов`язань, а також проведення перевірок контролюючими органами стосовно дотримання цих строків платниками податків. Однак такі зміни не стосуються строків, які встановлені у цивільному законодавстві. Тобто у відношенні строків, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, у тому числі перебіг позовної давності, досі діють особливості їх продовження (внесені згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 року) на весь період дії воєнного стану в Україні, до його припинення або скасування. Тобто, згідно положень зазначених нормативно-правових актів України, до боргових зобов`язань НВПП «Медпромсервіс», які виникли за договорами поставки протягом періоду 2018 року, обґрунтовано застосовується правило пролонгації строків позовної давності починаючи з 12 березня 2020 року до цього часу.

Відповідно до визначення понять, викладених у пп 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, заборгованість Позивача за вказаними договорами поставки не може бути визнана безнадійною заборгованістю, оскільки не відповідає жодній із перелічених у даній нормі ознак. Відтак Позивач не мав правових підстав для визнання власної заборгованості за договорами поставки безнадійною.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 1926808,88 грн є безпідставним, а перевіряючи оскаржене рішення на предмет вимог частини другої статті 2 КАС України, суд констатує, що воно прийняте не на підставі та не в межах повноважень, що визначені законами України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак таке податкове повідомлення-рішення відповідача в оскарженій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 28902,13 грн /а.с.8, 85, 88/.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Науково-виробничого підприємства «Медпромсервіс» (вул. Комарова, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 32256828) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.01.2024 р. № 00008930701 Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, в частині збільшення суми грошового зобов`язання НВПП «Медпромсервіс» за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 1926808,88 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь Науково-виробничого підприємства «Медпромсервіс» (вул. Комарова, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 32256828) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28902,13 грн /двадцять вісім тисяч дев`ятсот дві гривні тринадцять копійок/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 серпня 2024 року.

Суддя І.Г. Ясиновський