Рішення

від 23.08.2024 по справі 460/13464/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2024 року м. Рівне№460/13464/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (далі ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС", позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000007;

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UA204060/2023/000006/2.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, володіючи всіма необхідними документами та відомостями для проведення процедури декларування товарів, протиправно сформував картки відмови прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 08.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позов є безпідставним. В обґрунтування заперечень вказано, що декларантом не було надано повного переліку додаткових документів. Отже, оспорювані рішення та картка відмови прийняті на виконання вимог чинного законодавства, в межах повноважень митного органу, а тому є правомірними. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивачем було надано відповідь на відзив, згідно з якою у відзиві не наведено обставин, які підтверджують законність оскаржуваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (ідентифікаційний код юридичної особи 42702563, місцезнаходження: 34504, Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Варшавська, буд.6Г) зареєстроване як юридична особа 14.12.2018. Основний вид діяльності товариства за КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

08 листопада 2022 року між ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (Покупець) було укладено контракт №SC2022/11/08 (далі Контракт) з SPORTRAK TIRE CO.,LTD (Продавець), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставляти та передавати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар (а.а.с.41-44).

Відповідно до п.1.2 Контракту, найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару, комерційні інвойси на поставку товару є невід`ємною частиною цього контракту. Країна виготовлення продукції Китай.

Згідно з п.2.1 Контракту, загальна вартість товару, який підлягає поставці за цим контрактом, міститься в комерційних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.3.1 Контракту, продавець здійснює поставку товару на умовах поставки FOB Циндао, Китай морем включаючи упаковку, порт відвантаження Циндао, Китай.

Згідно з п.3.5 Контракту, виробником товару, вантажовідправником та отримувачем коштів є продавець, вантажоодержувачем є покупець.

Відповідно до п.4.1 Контракту, покупець здійснює передоплату товару в розмірі, зазначеному в інвойсі, заздалегідь перед завантаженням.

Згідно із сформованим SPORTRAK TIRE CO.,LTD попереднім рахунком-фактурою від 08.11.2022 SP221108/1497, покупцеві ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" належить сплатити на умовах 100% передоплати за автомобільні шини 36470,32 доларів США (а.с.45).

21 листопада 2022 року ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" було подано до АТ КБ "Приватбанк" заяву №RIDSM911213D443 про купівлю іноземної валюти в сумі 36470,32 доларів США з метою виконання своїх зобов`язань з оплати товару за контрактом №SC2022/11/08. У цей же день відповідну суму коштів було сплачено позивачем SPORTRAK TIRE CO., LTD згідно із свіфт-повідомленням та платіжною інструкцією в іноземній валюті від 21.11.2022 №28 (а.а.с.46-48).

Згідно з комерційним інвойсом від 28.11.2022 №SP221108/1497, SPORTRAK TIRE CO., LTD поставило ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" автомобільні шини на суму 36470,32доларів США (а.с.51).

02 грудня 2022 року до митних органів Китайської Народної Республіки було подано експортну вантажну митну декларацію №425020220000014274 у якій вказано, що 05 грудня 2022 року з Циндао вантажоодержувачу ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" буде відправлено вантаж автомобільних радіальних шин на загальну суму 36470,32 доларів США до порту Гданськ, Польща, на судні Манчестер Маерск загальною кількістю 214 місць, вагою брутто 15077 кг, у контейнері CAIU4994362 (а.а.с.53-54).

05 грудня 2022 року вантаж (автомобільні шини) у кількості місць 214, вагою 15077 кг, у контейнері CAIU4994362 від SPORTRAK TIRE CO., LTD було завантажено в порту Циндао, Китай, на судно Манчестер Маерск для поставки вантажоотримувачу ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" у порт Гданськ, Польща, згідно з коносаментом №HS122111294 (а.с.9).

09 січня 2023 року ТОВ "Дайрект Лайн" сформувало для ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" рахунок на оплату №17 за організацію перевезення водним транспортом та транспортно-експедиційне обслуговування вантажу за контейнером CAIU4994362 на суму 97875,86грн згідно з договором від 01.11.2022 ТЕО №1/11/22 (а.с.17).

09 січня 2023 року ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" згідно з платіжною інструкцією №1548 сплатило ТОВ "Дайрект Лайн" 97875,86грн (а.с.11).

15 січня 2023 року ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" уклало з ФОП ОСОБА_1 договір №15/01 перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з умовами якого перевізник зобов`язувався доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його вантажоодержувачу, а товариство сплатити за перевезення вантажу винагороду (а.с.12).

Цього ж дня ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" було подано ФОП ОСОБА_1 заявку на перевезення вантажу №15/01, у якій замовило перевезення контейнера вагою 15077кг з м.Гданськ, Польща, до м.Сарни Рівненської області (а.с.13).

17 січня 2023 року перевізником ФОП ОСОБА_1 було отримано у порту Гданська для перевезення вантаж за інвойсом від 28.11.2022 №SP221108/1497 згідно з міжнародною автотранспортною накладною №09657 (а.с.14).

Згідно з довідкою ТОВ "Дайрект Лайн" від 17.01.2023 №17-01/14, витрати з перевезення вантажу морським транспортом за межами митної території України за маршрутом порт Циндао, Китай, - Гданськ, Польща, у контейнері CAIU4994362 згідно з коносаментом №HS122111294 складає 96 435,86грн без ПДВ, а витрати у порту Польщі склали 26687,11грн без ПДВ (а.с.15).

17 січня 2023 року ТОВ "Дайрект Лайн" сформувало для ТОВ "Дайрект Лайн" рахунок на оплату №60 на суму витрат у порту Польщі 26687,11грн та транспортно-експедиційне обслуговування вантажу у сумі 1400грн (а.с.16).

18 січня 2023 року ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" сплатило ТОВ "Дайрект Лайн" 28367,11грн згідно з платіжною інструкцією №1586 (а.с.17).

19 січня 2023 року ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" листом №04-ю повідомило митні органи про надходження товару за контрактом від 08.11.2022 №SC2022/11/08, а також про те, що страхування вантажу не здійснювалося (а.с.18).

19 січня 2023 року ФОП ОСОБА_1 сформував ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" рахунок-фактуру №21 на оплату послуг з перевезення вантажу за маршрутом Гданськ пункт пропуску Дорогуськ на суму 74706,40грн та за маршрутом пункт пропуску Дорогуськ м.Сарни на суму 35000грн (а.с.19).

Надання позивачу ФОП ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажу за зазначеними маршрутами підтверджується актом №1 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) на суму 109706,40грн (а.с.20).

20 січня 2023 року декларантом позивача ФОП ОСОБА_2 було подано відповідачу митну декларацію 23UA204060000429U7 для митного оформлення товарів, згідно з якою фактурна вартість товару становить 36470,32 доларів США, а митна вартість товару - 1534617,91грн (а.с.37).

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

До вказаної митної декларації було додано такі документи: пакувальний лист SP221108/1497 від 28.11.2022, попередній рахунок-фактуру (Proforma invoice) №SP221108/1497 від 08.11.2022, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №SP221108/1497 від 28.11.2022, коносамент (Bill of lading) №HS122111294 від 05.12.2022, міжнародну товарно-транспортна накладну (Road consignment note) №09657 від 17.01.2023, декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №SP221108/1497 від 28.11.2022, заяву на купівлю валюти №RIDSM від 21.11.2022, платіжну інструкцію в іноземній валюті №28 від 21.11.2022, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17 від 09.01.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №21 від 19.01.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №60 від 17.01.2023, платіжну інструкцію №1548 від 09.01.2023, платіжну інструкцію №1586 18.01.2023, прайс лист б/н від 11.08.2022, контракт №SC2022/11/08 від 08.11.2022, договір про надання послуг митного брокера №362/2019 від 19.08.2019, договір (контракт) про перевезення №1/11/22 від 01.11.2022, договір (контракт) про перевезення №15/01 від 15.01.2023, довідку про страхування №04-ю від 19.01.2023, заявку на транспорт №15/01 від 15.01.2023, копію митної декларації країни відправлення №425020220000014274 від 02.12.2022.

Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем декларанту позивача було направлене електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів №484852 (а.с.35), у якому зазначено таке:

1.1.В митній декларації заявлено виробником товару Bayi Rubber Co., Ltd, що не відповідає інвойсу від 28 листопада 2022 року №SP221108/1497 де зазначено, що виробником товару є Sportrak Tire Co., Ltd.

1.2.1.2 В графі 2 митної декларації заявлено відправника товару та його адресу Sportrak Tire Group Limited, International Trade Center, №230 Changjiang Middle Road, Qingdao, China, що не відповідає інвойсу від 28 листопада 2022 року №SP221108/1497, а саме Sportrak Tire Co., Ltd. Shandong Highspeed Center 877 Lijiang West Road, Huangdao District, Qingdao, China.

1.3.На банківському платіжному документі від 21.11.2022 №28, що стосується товару, не містяться всі реквізити банку та не завірені належним чином установою банку.

Враховуючи викладене, відповідач запропонував позивачу надати:

1.Виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки.

2.Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листом від 23.01.2023 №23/ (а.с.40) ФОП ОСОБА_3 , декларант ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" надала митниці платіжне доручення від 21.11.2022 №28 (а.с.48), рахунки на придбання аналогічних товарів від 21.01.2023 №ХВ-0213367, від 21.01.2023 №ХВ-0213333, від 21.01.2023 №ХВ-0213341 (а.а.с.25-26) та прибуткову накладну від 14.10.2022 №822(а.с.24).

У цьому ж листі декларант повідомила про те, що інші документи надаватися не будуть, просила прийняти рішення на підставі поданих до митного оформлення документів, без врахування термінів згідно із ст.53 Митного кодексу України.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UA204060/2023/000006/2, згідно з яким митну вартість товарів збільшено з 1534617,91грн до 1723944,86грн (а.с.31).

У вказаному рішенні зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

І. При проведенні відповідно до положень ст.54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, виявлені неточності:

1.1 Декларантом до митної декларації внесено відомості про те, що виробником заявленого товару є Bayi Rubber Co., Ltd, що не відповідає відомостям, зазначеним в комерційних документах, а саме: в Invoice (рахунок-фактура (інвойс)) від 28.11.2022 №SP221108/1497 та Контракт (Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів) від 08.11.2022 №SC2022/11/08, де виробником товару зазначено Sportrak Tire Co., Ltd.

1.2 Декларантом до графи 2 митної декларації внесено відомості про відправника товару та його адресу Sportrak Tire Group Limited, (International Trade Center, №230 Changjiang Middle Road, Qingdao, China), що не відповідає відомостям, зазначеним в комерційних документах, а саме: Контракт від 08.11.2022 №SC2022/11/08, Invoice (рахунок-фактура (інвойс)) від 28.11.2022 №SP221108/1497, автотранспортна накладна від 17.01.2023 №09657, Коносамент (Вill of lading) від 05.12.2022 №HS122111294, де відправником та виробником товару вказано Sportrak Tire Co., Ltd. (Shandong Highspeed Center 877 Lijiang West Road, Huangdao District, Qingdao, China).

1.3 В поданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 21.11.2022 №28, що стосується товару, не містяться всі реквізити банку та не завірені належним чином установою банку.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товару.

2. Ненадання додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України та відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р.

ІІ. Митниця володіє інформацією стосовно митної вартості подібного товару того ж виробника, що призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно з ціновою інформацією, наявною в ЄАІС Держмитслужби: Товар №1 МД від 28.10.2022 №UA100060/2022/159076 за ціною 3,1268 EUR/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2) виписки з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

Відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 1723944,86грн, або у валюті контракту 47142,76USD.

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UA204060/2023/000006/2 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000007 (а.с.33).

Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією від 23.01.2023 №UA204060000502U1, з донарахуванням митних платежів на суму 40515,99грн, з яких : 13252,90грн мито, 40515,99грн ПДВ (а.с.39).

Вважаючи зазначені картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.2 ст.321 Митного кодексу України, у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п.1 ч.6 ст.321 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 Митного кодексу України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У силу вимог ч.5 тс.53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Поряд з цим, з урахуванням положень ч.3 ст.318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Незазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Оскільки декларантом не надано витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, таку було визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці щодо розмитнення аналогічного транспортного засобу.

У спірному рішенні від 23.01.2023 №UA204060/2023/000006/2 відповідачем в обґрунтування розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, зазначено:

- декларантом до митної декларації внесено відомості про те, що виробником заявленого товару є Bayi Rubber Co., Ltd, що не відповідає відомостям, зазначеним в комерційних документах, а саме: в Invoice (рахунок-фактура (інвойс)) від 28.11.2022 №SP221108/1497 та Контракт (Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів) від 08.11.2022 №SC2022/11/08, де виробником товару зазначено Sportrak Tire Co., Ltd;

- декларантом до графи 2 митної декларації внесено відомості про відправника товару та його адресу Sportrak Tire Group Limited, (International Trade Center, №230 Changjiang Middle Road, Qingdao, China), що не відповідає відомостям, зазначеним в комерційних документах, а саме: Контракт від 08.11.2022 №SC2022/11/08, Invoice (рахунок-фактура (інвойс)) від 28.11.2022 №SP221108/1497, автотранспортна накладна від 17.01.2023 №09657, Коносамент (Вill of lading) від 05.12.2022 №HS122111294, де відправником та виробником товару вказано Sportrak Tire Co., Ltd. (Shandong Highspeed Center 877 Lijiang West Road, Huangdao District, Qingdao, China);

- в поданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 21.11.2022 №28, що стосується товару, не містяться всі реквізити банку та не завірені належним чином установою банку.

Щодо стосується тверджень відповідача про зазначення у митній декларації виробником товару Bayi Rubber Co., Ltd, то такі не підтвердилися під час розгляду справи.

Суд, ретельно дослідивши кожну графу митної декларації 23UA204060000429U7(а.с.37), найменування виробника товару Bayi Rubber Co., Ltd не виявив.

Натомість, у графі 31 митної декларації, яка містить опис товару, декларантом було зазначено таку інформацію про товар: "Шини пневматичні гумові, нові, безкамерні, всесезонні, тип протектора універсальний, для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: 315/70R22.5-18PR, Sportrak, SP303, індекс навантаження 151/148, індекс швидкості М(130км/год) 104 шт; 385/65R22.5-24PR, Sportrak, SP507, індекс навантаження 164, індекс швидкості J(100км/год) 110 шт…".

Таким чином, у митній декларації виробника товару зазначено правильно.

Крім того, у митній декларації було правильно вказано найменування постачальника, оскільки Sportrak Tire Group Limited і Sportrak Tire Co., Ltd це повна і скорочена назви однієї і тієї ж компанії.

Так, на офіційному сайті компанії https://www.sportraktire.com зазначено два найменування компанії: SPORTRAK TIRE GROUP LIMITED (повне) та SPORTRAK TIRE CO., LTD (скорочене).

Суд зазначає, що помилка, допущена декларантом в адресі постачальника, не мала жодного впливу на визначення митної вартості товарів та не могла бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товар.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що в поданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 21.11.2022 №28 що стосується товару, не містяться всі реквізити банку та не завірені належним чином установою банку, суд зазначає таке.

Згідно із сформованим SPORTRAK TIRE CO.,LTD попереднім рахунком-фактурою (proforma invoice) від 08.11.2022 SP221108/1497, покупцеві ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" належить сплатити на умовах 100% передоплати за автомобільні шини 36470,32доларів США(а.с.45).

21 листопада 2022 року ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" було подано до АТ КБ "Приватбанк" заяву №RIDSM911213D443 про купівлю іноземної валюти на суму 36470,32доларів США з метою виконання зобов`язань з оплати товару за контрактом №SC2022/11/08 (а.с.46).

У цей же день відповідну суму коштів було сплачено SPORTRAK TIRE CO., LTD згідно із свіфт-повідомленням та платіжною інструкцією в іноземній валюті від 21.11.2022 №28(а.а.с.47-48).

Згідно з комерційним інвойсом (commercial invoice) від 28.11.2022 №SP221108/1497 SPORTRAK TIRE CO., LTD поставило товариству автомобільні шини на суму 36470,32доларів США (а.с.51).

Суд звертає увагу на те, що платежі за контрактом від 08.11.2022 №SC2022/11/08 не здійснювалися з використання паперових документів, платіжна інструкція на переказ коштів була надана банку засобами електронного зв`язку.

Відтак, на підтвердження сплати коштів товариством були надані усі наявні документи заяву на купівлю валюти від 21.11.2022 №RIDSM, свіфт-повідомлення та платіжну інструкцію в іноземній валюті від 21.11.2022 №28.

Сума платежу, вказана у цих документах, відповідала вказаній у контракті та інших документах, наданих для митного оформлення.

При цьому, вказівка відповідача на відсутність у банківському платіжному документі усіх реквізитів банку не була конкретною та не містила інформації про ті реквізити, які не були зазначені. Відповідачем не було зазначено, яким нормативним вимогам не відповідає надана позивачем платіжна інструкція, що формується не товариством, а з використанням програмних засобів доступ до яких надається банком.

Надалі, на вимогу митного органу листом від 23.01.2023 декларантом позивача було надано платіжне доручення, засвідчене банком (а.с.48).

Факт надання позивачем відповідачу всіх необхідних документів на підтвердження митної вартості товарів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000007 (а.с.33).

У сукупності викладеного, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу непідтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, митна декларація, на яку відповідач посилається у спірному рішенні та використав при коригуванні митної вартості товарів, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідний товар було імпортовано до України.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Поряд з цим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості товару при прийнятті спірного рішення, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС. При прийнятті оспорюваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Проте, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів, не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Крім того, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, що передбачені Митним Кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість, відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оспорюваному рішенні.

Митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

У відзиві відповідач також посилається на висновки з питань права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п.32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, п.38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, п.40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16)

Суд зазначає, що обставини справи, яка розглядається, і справи №817/1869/16, на яку посилається відповідач, відрізняються. Так у справі №817/1869/16 до митного оформлення було надано три рахунки (інвойси) від однієї дати і за одним номером на той же транспортний засіб, які містили різну інформацію стосовно його вартості, а також декларантом не було надано підтвердження оплати транспортування. Наведені фактичні обставини свідчать про те, що правовідносини у вказаній справі та справі, яка розглядається, не є подібними.

Також відповідач у відзиві посилається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №460/3038/19, однак вказане судове рішення не є таким, що містить обов`язкові для судів перших інстанцій висновки з питань права з огляду на положення ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, відповідач у відзиві посилається на постанови Верховного Суду України у справах №21-354-а13 та №21-270а13, №21-342а13.

Проте, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п.6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; п.8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

У відзиві відсутні будь-які вказівки на те, які саме норми матеріального права, на думку відповідача, повинні бути застосовані судом у такий же спосіб, як і у справах, на які посилається Рівненська митниця. Відсутність такої інформації у відзиві унеможливлює перевірку обґрунтованості доводів відповідача.

Відповідач також вказує, що:

- у справі №21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено;

- у справах №21-270а13 та №21-342а13 Верховний Суд України дійшов висновку, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах інформації про іншу митну вартість ідентичних або подібних товарів.

Проте, в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів митну вартість товару відповідачем скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості із посиланням на те, що інформація щодо вартості ідентичних, аналогічних товарів відсутня.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого ним рішення та сформованої картки відмови, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" згідно з платіжною інструкцією від17.05.2023 №1478 сплачено судовий збір у загальній сумі 4294,00грн(а.с.38).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір у сумі 4294,00грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України, для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Кітовський В.Л.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 28 квітня 2023 року, укладений між Адвокатським бюро "Віталія Кітовського" (надалі Бюро) та ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (надалі Клієнт), рахунок від 28.04.2023 за надання правничої допомоги на суму 4500,00грн, платіжну інструкцію від 28.04.2023 №1357 (а.а.с.32, 34, 36).

Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги від 28.04.2023, Бюро зобов`язується здійснювати захист, представництво та/або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з п.1.2 договору про надання правничої допомоги від 28.04.2023, Бюро зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу, яка включатиме підготовку позовної заяви щодо оскарження картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості №UA204060/2023/000006/2 та представництво інтересів товариства у суді першої інстанції.

Винагорода (гонорар) Бюро за надання правничої допомоги за цим Договором встановлюється у фіксованому розмірі і становить 9000 гривень (п.3.1 договору про надання правничої допомоги від 28.04.2023).

Відповідно до п.3.3 п.1.2 договору про надання правничої допомоги від 28.04.2023, Клієнт сплачує Бюро 4500 гривень протягом 5 днів після підготовки проекту позовної заяви, а решту 4500 гривень не пізніше 30 днів з моменту винесення судом рішення у справі.

Згідно з платіжною інструкцією від 28.04.2023 №1357, ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" сплатило Адвокатському бюро "Віталія Кітовського" 4500 гривень як оплату за правничу допомогу згідно з рахунком від 28.04.2023 №28/04/23 (а.с.36).

Визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19), при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, суд зважає на характер та предмет позову.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, кількості поданих позивачем доказів, обсягу обставин, що підлягали доказуванню, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 4000,00грн.

Отже, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00грн.

Що стосується стягнення судових витрат на оплату послуг перекладача в сумі 1147,50грн, то ці витрати стягненню на користь позивача не підлягають як не підтверджені жодними доказами.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 23.01.2023 №UA204060/2023/000006/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000007.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати із сплати судового збору в сумі 4294(чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривень 00коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000(чотири тисячі) гривень 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (вул.Варшавська, буд.6Г, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34504; ідентифікаційний код юридичної особи 42702563).

Відповідач: Рівненська митниця (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43958370).

Рішення складено 23 серпня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар