Рішення

від 12.08.2024 по справі 570/2590/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2590/24

Номер провадження 2/570/977/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.

за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,

учасники справи:

позивач - не з`явився

представник позивача не з`явився

відповідач - не з`явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява, подана адвокатом - Фінкевичем В.Г. в інтересах ОСОБА_1 ( далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав.

Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.

У позовній заяві представник позивача просить позбавити відповідачку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 04 вересня 2024 року позивач - ОСОБА_1 перебуває з відповідачкою - ОСОБА_2 у шлюбі, у якому у них народився малолітній син - ОСОБА_3 ..

Спільне життя у подружжя не склалося, оскільки відповідачка майже три роки з сім`єю не проживає.

Зазначив, що відповідачка про сина не піклується, станом його здоров`я, успіхами, досягненнями та розвитком не цікавиться, оскільки у 2021 році виїхала за кордон на заробітки і з того часу за адресою спільного зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 не з`являлась.

У відзиві на позовну заяву, відповідачка - ОСОБА_2 підтвердила факт тривалого перебування за межами України в Іспанії. Повідомила, що повертатися до України найближчим часом наміру не має.

Вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечила щодо їх задоволення, просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання за участю сторін на 27 червня 2024 року.

27 червня 2024 року через канцелярію суду, представником позивача - адвокатом Фінкевичем В.Г. подано клопотання в порядку статті 24 ЦПК України про витребування з Державної прикордонної служби України інфрмації щодо перетину кордону відповідачкою за період з 2021 року та залучення Служби у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області до розгляду справи, просив розглянути подані ним клопотання за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання 27 липня 2024 року сторони не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 червня 2024 року клопотання представника позивача адвоката - Фінкевича В.Г. про залучення до участі у справі служби у справах дітей Зорянської сільської ради та витребування інформації у Державної прикордонної служби України - задоволено.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України в десятиденний надати Рівненському районному суду Рівненської області інформацію про перетин кордону України відповідачкою - ОСОБА_2 з 2021 року по даний час.

Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав в якості третьої особи службу у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Зобов`язано орган опіки та піклування - службу у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області надати Рівненському районному суду Рівненської області письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11:15 год. 08 липня 2024 року.

01 липня 2024 року відповідачка та третя особа додатково повідомлені про призначення розгляду справи №569/2590/24 через сайт Рівненського районного суду Рівненської області у вигляді: "Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме", де вказано, що судове засідання призначене на 11 год. 15 хв. 08 липня 2024 року.

03 липня 2024 року до Рівненського районного суду надійшло клопотання від 03 липня 2024 року №118/01-13/24 Служби у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, у якому просили відкласти розгляд справи призначений на 08 липня 2024 року у зв`язку із засіданням виконавчого комітету Зорянської сільської ради, яке відбудеться 10 липня 2024 року.

08 липня 2024 року до Рівненського районного суду від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України надійшов лист-відповідь № 6634/2024, яким повідомлено про неможливість надати інформацію щодо перетину державного кордону України громадянкою ОСОБА_2 в період з 2021 року, у зв`язку із відсутністю обов`язкових реквізитів, а саме «Громадянства» та «Дати народження» (число, місяць та рік), що унеможливлює однозначну ідентифікацію особи.

08 липня 2024 року судове засідання не відбулося, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Рівне. Розгляд справи відкладено на 09:45 год. 17 липня 2024 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 08 липня 2024 року повторно зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати Рівненському районному суду Рівненської області інформацію про перетин кордону України громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 липня 2024 року відповідачка та третя особа додатково повідомлені про призначення розгляду справи №569/2590/24 через сайт Рівненського районного суду Рівненської області у вигляді: "Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме", де вказано, що судове засідання призначене на 09 год. 45 хв. 17 липня 2024 року.

15 липня 2024 року до Рівненського районного суду Службою у справах дітей Зорянської сільської ради до Рівненського району Рівненської області скеровано висновок та рішення виконавчого комітету Зорянської сільської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав» від 10 липня 2024 року № 121.

Зазначили, що заявлені вимоги у позовній заяві підтримують повністю, просили розглядати справу без їхньої участі.

15 липня 2024 року, засобами електронної пошти та 24 липня 2024 року через канцелярію суду повторно Рівненським районним судом, отримано інформаційний лист від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 570/2590/24 від 08 липня 2024 року, який містить інформацію щодо перетину кордону України відповідачкою.

17 липня 2024 року через канцелярію суду, представник позивач - адвокат Фінкевич В.Г. подав заяву про розгляд підготовчого судового засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У підготовче судове засідання 17 липня 2024 року учасники справи не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненського району від 17 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав до судового розгляду по суті на 10:45 год.12 серпня 2024 року в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд.10).

У судове засідання 12 серпня 2024 року учасники справи не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який укладено 04 вересня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим Зорянською сільською радою Рівненського району Рівненської області 04 вересня 2007 року, актовий запис № 73. В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08 вересня 2008 року, актовий запис № 116.

Відповідно до акту обстеження проживання Служби у справах дітей Зорянської сільської ради від 22 травня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . проживають за адресою АДРЕСА_1 .

Помешкання обладнане усіма комунальними зручностями, умови проживання - задовільні. Дитина має окрему кімнату, речі необхідні для навчання та розвитку, ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні батька, а мати - ОСОБА_2 участі у вихованні та забезпеченні сина участі не приймає.

Із висновку про доцільність позбавлення батьківських прав Виконавчого комітету Зорянської сільської ради від 10 липня 2024 року встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Довідкою, виданою Спеціальною школою № 1 в смт. Клевань Рівненської обласної ради підтверджується, що мати - ОСОБА_2 контакту із школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує, розвитком сина не піклується, його успіхами та станом здоров`я не цікавиться, оскільки 2021 року виїхала за межі України, в Іспанію та за адресою спільного проживання сім`ї не з`являється. Відповідно до заяви від 03 липня 2024 року ОСОБА_2 не заперечила щодо позбавлення її батьківських прав відносно її сина - ОСОБА_3 ..

Врахувавши сукупність фактів орган опіки та піклування Зорянської сільської ради Рівненського Району Рівненської області дійшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 570/2590/24 від 15 липня 2024 р. відповідачка ОСОБА_2 з 30 вересня 2021 року періодично виїздила за кордон і востаннє виїхала за межі території України 12 грудня 2023 року.

У відзиві на позовну заяву, відповідачка - ОСОБА_2 підтвердила факт тривалого перебування за межами України, в Іспанії. Повідомила, що повертатися до України найближчим часом наміру не має. Позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечила щодо їх задоволення.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Законодавцем передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Статтею 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Положеннями ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року за №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У п.п.16, 18 вищезазначеної постанови роз`яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 621/492/20 та від 12 травня 2021 року у справі № 689/551/20-ц.

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку, в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).

Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідачки батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5, 6 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні

При вирішенні судом питання про позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17).

В межах розгляду даної справи про позбавлення відповідачки батьківських прав, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Зорянської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 , оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факту самоусунення від виконання батьківських обов`язків, відсутність прояву інтересу до здоров`я, виховання сина, його долі, що свідчить про факт ухилення матір`ю від виконання нею батьківських обов`язків.

Також, суд констатує, що відповідачкою не проявлено жодної ініціативи у відстоюванні своїх батьківських прав та інтересів, а навпаки нею до суду скеровано згоду на позбавлення батьківських прав щодо неповнолітнього сина.

Така позиція, беззаперечно свідчить про небажання відповідачки докласти свої зусилля і змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків та брати участь у вихованні сина.

Аналізуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку про доведеність невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, умисність таких дій та свідоме нехтування ними, безвідповідальне ставлення до їх виконання.

Через самоусунення матері від виконування батьківських обов`язків та її незацікавленості у відстоюванні збереження батьківських прав, суд дійшов висновку що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесенні позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату № 4981-6013-3823-2119 від 27 травня 2024 року про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141, ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 100 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Керуючись ст.ст.12, 1 3, 76-81, 82, 89, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 354, 430, ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав - задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно, неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 відсотків сплаченого судового збору у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

третя особа: Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 44148058, місцезнаходження: 35314, с. Зоря, площа В. Плютинського, буд. 1

Повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2024 року.

Суддя Гладишева Х.В.