Постанова
від 22.08.2024 по справі 380/13261/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13261/23 пров. № А/857/14980/24 А/857/15372/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Курильця А.Р., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засіданняКулабухової М.М.,

представника позивача Балабанова О.В.,

представника відповідача Крутоузова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення від 30 квітня 2024 року та на додаткове рішення від 21 травня 2024 року Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/13261/23 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Братичак У.В. в м. Львові 30.04.2024 року повний текст судового рішення складено 10.05.2024, та 21.05.2024 повний текст складено 24.05.2024), -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (далі позивач, АТ «Онур») звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, податковий орган, контролюючий орган, ЦМУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2023 № 446/Ж10/31-00-04-02-04/26579227.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням від 21 травня 2024 року частково задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто на користь АТ «Онур» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 250000 грн.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, їх оскаржив відповідач, який вважає, що рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та 21 травня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що актом перевірки встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України (далі ПК України), зокрема в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі також ПДВ), оскільки договори, які укладені із Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, із Службою автомобільних доріг у Полтавській області, Контрактні угоди, укладені із Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР», не є довгостроковими в розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України. Відтак, податкові зобов`язання з ПДВ повинні були декларуватися по факту оплати за виконання певних етапів робіт відповідно до вимог пункту 187.7 статті 187 ПК України, згідно з яким датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Також, перевіркою встановлено декларування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами стосовно яких встановлено відсутність технічної та матеріальної можливості для здійснення господарських операцій з позивачем та наявності рішень про віднесення таких до ризикових. Як наслідок податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за квітень 2021 - серпень 2022.

Окрім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що полягало у невірному поданні уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за відповідні періоди, що також призвело до завищення податкового кредиту позивачем.

Щодо витрат на правничу допомогу, апелянт покликається на відсутність дотримання судом критеріїв реальності витрат та розумності їхнього розміру.

Позивач не скористався правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу. Разом з тим, надав апеляційному суду письмові пояснення, в яких наводить доводи на спростування апеляційної скарги.

Представник відповідача в режимі відеоконференції наполягав на задоволенні заявлених апеляційних скарг.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, АТ «Онур», місцезнаходженням якого є Турецька Республіка, м. Анкара, здійснює господарську діяльність, пов`язану із створенням об`єктів архітектури та діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (ЄДРПОУ 26579227) (далі також Представництво), що зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, корп.2.

На підставі наказу ЦМУ ДПС від 24.10.2022 № 126/Ж1 ревізорами-інспекторами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку Представництва з питань законності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з ПДВ за серпень 2022 року (вх. № 9187143264 від 19.09.2022) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 26.12.2022 № 1613/Ж5/31-00-04-02-04/26579227 (далі також Акт перевірки), у якому встановлено порушення позивачем пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201, пункту 185.1 статті 185, підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186, пунктів 187.1, 187.7 статті 187, пункту 189.9 статті 189, підпункту. 192.1.1, пункту 192.1 статті 192, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі також Порядок № 21), в результаті чого:

- занижено ПДВ всього на суму - 871958303 грн, у тому числі по періодах: червень 2021 року в сумі 45029454 грн; травень 2022 року в сумі 15139836 грн; липень 2022 року 773047641 грн; серпень 2022 року в сумі 38741373 грн;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за звітний податковий період серпень 2022 року в сумі 781096121 грн;

- не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на загальну суму ПДВ 1429295940,01 грн, у тому числі по періодах: квітень 2021 року в сумі 59082550,1 грн; травень 2021 року в сумі 43030561,3 грн; червень 2021 року в сумі 167051121,8 грн; липень 2021 року в сумі 56646669,1 грн; серпень 2021 року в сумі 237321241,2 грн; вересень 2021 року в сумі 130506308,7 грн; жовтень 2021 року в сумі 90640682,6 грн; листопад 2021 року в сумі 143581182,6 грн.; грудень 2021 року в сумі 355302757,8 грн; січень 2022 року в сумі 57733183,3 грн; березень 2022 року в сумі 27665641,3 грн; квітень 2022 року в сумі 9817018,8 грн; червень 2022 року в сумі 16775949,1 грн; липень 2022 року в сумі 3079491 грн; серпень 2022 року в сумі 31061580,72 грн.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки, позивач подав заперечення на нього (вих. № 48 від 08.02.2023) та відповідні первинні документи з питань господарської діяльності за період, що перевірявся.

22 березня 2023 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 № 446/Ж10/31-00-04-02-04/26579227, яким, на підставі зазначеного Акту перевірки та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечення № 54/Ж7/31-00-04-02-04 від 22.02.2023, встановлено порушення пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201, пункту 185.1 статті 185, підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186, пунктів 187.1, 187.7 статті 187; пункту 189.9 статті 189, підпунктів 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1 статті 192, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та Порядку № 21, і у зв`язку із чим зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість в декларації за серпень 2022 року на суму 781096121,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України від 26.05.2023 № 13322/6/99-00-06-01-02-06 оскаржуване ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином, не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 01.03.2023 № 446/Ж10/31-00-04-02-04/26579227, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що обставини, викладені в акті перевірки стосовно завищення позивачем від`ємного значення ПДВ по декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року не знайшли свого підтвердження в суді, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без урахування вимог ПК України та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принципів, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку у тому числі з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПК України визначено, що місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном у тому числі послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктом 187.9 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом 3 пункту 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з підпунктами 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, з наведених правових норм слідує висновок, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

З матеріалів справи встановлено, що перевіркою повноти визначення позивачем податкових зобов`язань по деклараціях з податку на додану вартість за звітні податкові періоди з квітня 2021 року по серпень 2022 року встановлено їх заниження всього в сумі 1429306824 грн, в т.ч. по періодах: за квітень 2021 року в сумі 59082550 грн; за травень 2021 року в сумі 43030561 грн; за червень 2021 року в сумі 167051122 грн; за липень 2021 року в сумі 5646669 грн; за серпень 2021 року в сумі 237321241 грн; за вересень 2021 року в сумі 130510727 грн; за жовтень 2021 року в сумі 90640683 грн; за листопад 2021 року в сумі 143581183 грн; за грудень 2021 року в сумі 355302758 грн; за січень 2022 року в сумі 57733183 грн; за березень 2022 року в сумі 27665641 грн; за квітень 2022 року в сумі 9817018 грн; за червень 2022 року в сумі 16782414 грн; за липень 2022 року в сумі 3079491 грн; за серпень 2022 року в сумі 31061581 грн.

Перевіркою достовірності відображених позивачем показників (рядків 1-9) у податкових деклараціях з ПДВ за звітні податкові періоди квітень 2021 року - серпень 2022 року встановлено, що на формування показників рядків 1.1, 1.2 (кол. «Б») «Операції на митній території України, що оподатковуються основною ставкою» найбільший вплив мали операції по наданню послуг з будівництва автомобільних доріг України.

В ході проведення перевірки встановлено, що між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (далі також - Замовник) та позивачем (далі також - Генпідрядник) укладено договір на виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь «Під`їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі) (І черга будівництва) від 03 березня 2020 року № 301АМ-20.

Також, між позивачем та Службою автомобільних доріг у Полтавській області укладено типові за умовами між собою договори про закупівлю робіт та додаткові угоди до них, на виконання яких протягом квітня 2021 року - серпня 2022 року виконувалися роботи на дорозі державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка-Кобеляки Решетилівка, а саме: від 10.05.2018 №12-01-18 (96+550 100+300) і додатковий договір від 29.11.2021 № 12-04-21 до договору про закупівлю робіт від 10.05.2018 № 12-01-18, від 10.05.2018 № 12-07-18 (137+900 141+200), від 10.05.2018 № 12-02-18 (100+300 103+500) і додатковий договір від 29.11.2021 № 12-05-21 до договору про закупівлю робіт від 10.05.2018 № 12-02-18, від 10.05.2018 № 12-03-18 (105+200 108+000) і додатковий договір від 24.12.2021 № 12- 06-21 до договору про закупівлю робіт від 10.05.2018 № 12-03-18, від 10.05.2018 № 12-04-18 (108+000 111+120), від 10.05.2018 № 12-05-18 (131+150 133+500), від 10.05.2018 № 12-06-18 (133+500 137+900), від 07.06.2019 № 12-09-19 (113+000 114+000), від 23.05.2019 № 12-07-19 (116+500 119+700), від 25.02.2019 № 12-03-19 (114+000 116+500), від 25.02.2019 № 12-04-19 (141+200 146+081) і додатковий договір від 02.09.2019 № 12-10-19 (114+000 116+500) до договору про закупівлю робіт від 25.02.2019 № 12-04-19, від 05.04.2019 №12-05-19 (111+120 113+000), від 25.02.2019 № 12-01-19 (103+500 105+200) і додатковий договір від 23.10.2021 № 12-01-21 до договору про закупівлю робіт від 25.02.2019 № 12-01-19, від 04.06.2019 № 12-08-19 (146+081 150+000), від 23.05.2019 № 12-06-19 (155+000-км 159+965), від 09.10.2019 № 12-11-19 (159+965-км 168+110), від 09.10.2019 № 12-12-19 (168+110-км 172+140), від 25.02.2019 № 12-02-19 (МОЗ Н31), від 23.10.2021 № 12-02-21 (111+120 113+000), від 23.10.2021 № 12-03-21 (113+000 114+000), від 24.12.2021 № 12-07-21 (108+000 111+120).

Умовами вказаних договорів встановлено, що: ціна договору є динамічною; виконання робіт здійснюється відповідно до календарного плану, який передбачає терміни виконання робіт з будівництва кожного пускового комплексу окремо; окремо здійснюється приймання - передача фактично виконаних робіт (підписується акт КБ-2в) та передачу закінчення всіх робіт (підписується акт приймання - передачі робіт); перевірку представником Замовника та інженером-консультантом виконання робіт згідно представленого акту, який підписує його в частині фактично виконаних робіт.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 затверджено кошторисні норми України у будівництві (далі також - Кошторисні норми), до цього діяли ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293.

Відповідно до пункту 6.1 Кошторисних норм взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо).

При визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єкту будівництва застосовуються первинні облікові документи «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3).

У вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість.

При розрахунках за виконанні будівельні роботи за контрактами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародних фінансових установ за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються первинні облікові документи «Звіт про виконання робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період (місяць/рік)», «Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період», «Акт здавання - приймання виконаних будівельних робіт».

Згідно з пунктом 6.2 Кошторисних норм за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття ризиків враховуються в «Актах приймання виконаних будівельних робіт» або в «Звітах про виконання робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період (місяць/рік)» пропорційно вартості виконаних у звітному періоді робіт, в розмірі передбаченому договірною ціною без підтвердження розрахунками.

При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, враховуються в «Актах приймання виконаних будівельних робіт», в порядку, обумовленому договором, за відповідними обґрунтованими розрахунками, у межах розміру коштів, передбачених договірною ціною.

У пункті 6.3 Кошторисних норм зазначено, що за динамічної договірної ціни:

Прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні. Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами відповідно до умов, передбачених договором підряду.

Відповідно до пункту 6.4 Кошторисних норм вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості.

Згідно з пунктом 6.6 Кошторисних норм при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття витрат підрядника на зведення або пристосування тимчасових будівель і споруд визначаються:

1)при динамічній договірній ціні - за виконавчим кошторисом, складеним на підставі фактично збудованих (пристосованих) будівель і споруд згідно з рішенням ПОБ, та погодженим із замовником;

2)при твердій договірній ціні - за розрахунком, складеним при формування договірної ціни на підставі рішення ПОБ, та згідно з умовами договору.

Таким чином, як вірно зауважив суд першої інстанції, згідно з пунктами 6.1-6.3, 6.6. Кошторисних норм: при твердій договірній ціні не обов`язкове поетапне прийняття виконаних робіт; при динамічній договірній ціні - обов`язкове поетапне прийняття робіт, як фіксація цін та витрат за фактично виконані та прийняті замовником роботи, для неможливості подальшого перегляду вартості витрат по роботам, результати яких вже прийнято. Платежі здійснюються, як компенсація понесених витрат по фактично виконаним та прийнятим роботам.

Відтак, вищевказані договори, які укладені між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, Службою автомобільних доріг у Полтавській області та Представництвом не є довгостроковими у розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України, оскільки умовами договору передбачено, а також підтверджено Актом перевірки поетапну здачу виконання робіт, їх здавання.

До того ж, в Акті перевірки зазначено, що при здійсненні аналізу ЄРПН за період з січня 2020 року по 26 грудня 2022 року встановлено, що 07.10.2020 Представництвом виписано податкову накладну (яка була зареєстрована за № 9343579003) за виконані роботи з будівництва обходу с. Красне на ділянці км 108+000-км 111+120 при реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка (Полтавська область) на загальну суму ПДВ 42998333,3 грн.

Тобто, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач, зареєструвавши вищезазначену накладну самостійно визнав договір про закупівлю робіт від 10.05.2018 №12-04-18 (108+000 111 + 120) не довгостроковим.

В ході проведення перевірки встановлено, що протягом квітня 2021 - серпня 2022 року здійснено перерахування коштів з рахунків Державної казначейської служби України на банківські рахунки Представництва всього на суму 4242380597,72 грн (в т.ч. ПДВ - 707063433 грн), у т.ч.: по контрактам, укладених із Службою автомобільних доріг у Запорізькій області на загальну суму 3212742287,96 грн; із Службою автомобільних доріг у Полтавській області на загальну суму 1803616566,4 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те що, позивач не декларує податкові зобов`язання по виконанню робіт вище зазначених договорів, укладених із Службою автомобільних доріг у Запорізькій області та Службою автомобільних доріг у Полтавській області, за рахунок маніпулювання нормами ПК України, шляхом безпідставного застосування норми пункту 187.9 статті 187 ПК України при визначанні дати виникнення податкових зобов`язань.

Однак дані висновки податкового органу є хибними, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1.1. Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 Генпідрядник зобов`язується виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи по об`єкту «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі» (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь «Під`їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі) (І черга будівництва)».

Згідно з пунктом 1.3 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 кількість робіт: склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначені затвердженою стадією «Проект» та Технічним завданням на розробку робочої документації (Додаток 3).

В пункті 3.1 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 передбачено, що фінансування Договору здійснюється за рахунок коштів, державного, місцевого бюджетів та інших джерел фінансування. У відповідності до пункту 13.4. Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20, - будь-які зобов`язання Замовника за договором виникають у разі наявності та виключно в межах затверджених бюджетних призначень, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів.

Кожна із сторін зобов`язана виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені Договором, Цивільним і Господарським кодексами України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, та іншими актами законодавства (пункти 4.2 і 4.4 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20).

Згідно з пунктом 13.4 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань та оплачуються бюджетні фінансові зобов`язання за виконані роботи на підставі «Актів приймання виконаних підрядних робіт» (форма № КБ -2в) та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3) в межах виділених коштів (реального фінансування).

Згідно з пунктом 15.2 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 розрахунки проводяться Замовником Генпідряднику після підписання Сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинного ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, які складаються Генпідрядником і подаються для підписання інженеру-консультанту та Замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником виконаних робіт.

У відповідності до пункту 15.5 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи з Генпідрядником протягом 30 календарних днів після отримання коштів від головного розпорядника коштів по цьому Договору та на підставі підписаних «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ 2в) та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3).

Крім того, згідно з пунктом 14.2 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Згідно з пунктом 14.5 Договору підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Умовами Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 також передбачено складення Календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 початок та закінчення етапів виконання робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 4). В Додатку 4 до Договору від 03.03.2020 № 301АМ-20 міститься документ під назвою «Календарний графік на виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі» (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь «Під`їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі) (І черга будівництва)», яким передбачено: найменування видів робіт згідно з проектом організації виробництва та терміни виконання робіт. Погоджені терміни охоплюють періоди від 4 до 32 місяців кожен.

Наведені вище договори зі Службою автомобільних доріг у Полтавській області ідентичні за змістом та відрізняються лише деякими істотними умовами: конкретизованим предметом в частині ділянки автомобільної дороги державного значення Н-31, ціною договору, строками виконання.

Закон України від 5 листопада 2009 року № 1704-VI «Про будівельні норми» регулює відносини у сфері нормування у будівництві та визначає правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм.

У відповідності до частини першої статті 1 цього Закону будівельні норми - нормативний акт технічного характеру, що встановлює обов`язкові вимоги до об`єкта нормування у будівництві. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі якщо будівельні норми містять посилання на національні стандарти, що стосуються вимог до виготовлення містобудівної, проектної, науково-проектної та робочої документації, методів проектування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та Інженерних систем, такі стандарти є обов`язковими до застосування.

Державні будівельні норми України ДБН В.2.3.-4:2015 «Автомобільні дороги», розроблені Державним підприємством «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна», затверджені наказом від 21.09.2015 № 234 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, чинні з 01.04.2016, в Частині П. «Будівництво» серед іншого визначають і технічні вимоги щодо приймання робіт.

Так, згідно пункту 21.1. ДБН В.2.3.-4:2015 при прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об`єкта та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірів і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технологічною документацією згідно з вимогами ДБН А 3.1-5.

Згідно з абзацом 3 пункту 21.2. ДБН В.2.3.-4:2015 приймання робіт по дорозі здійснюється після завершення спорудження окремих елементів дороги.

Згідно з пунктами 2 і 3 Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України 25 червня 2021 року № 162, застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві є обов`язковим для визначення вартості проектування та експертизи об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - бюджетні кошти), а при будівництві об`єктів за рахунок інших джерел фінансування застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення проектування та експертизи об`єктів обумовлюється договором.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 затверджено Кошторисні норми України у будівництві, зокрема Настанову з визначення вартості будівництва.

Згідно з пунктом 6.1. цієї Настанови взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо). При визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єкту будівництва застосовуються первинні облікові документи «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), які наведено у додатку 36 та додатку 37 цієї Настанови, та при твердій договірній ціні за укрупненими показниками вартості «Звіт про виконання робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період (місяць/рік)», «Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період» та «Акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт», які наведено у додатках 38,39 та 40 цієї Настанови. В Додатку 40 до Настанови (пункт 6.1) міститься форма акту здавання-приймання виконаних будівельних робіт «Акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт».

Позивачем до матеріалів справи долучено Висновок науково-правової експертизи Інституту Держави і Права імені В.М. Корецького Національної Академії Наук України від 27.01.2023 № вих. 126/5-с та Висновок експертного дослідження від 19.04.2023 № 8869/23-72 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) щодо тлумачення поняття «поетапне здавання» виконаних будівельних робіт в розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України

У вказаних висновках експертами визначено, що під поетапним здаванням виконаних будівельних робіт слід розуміти «прямо передбачені договором будівельного підряду взаємні права та обов`язки його сторін (замовника і підрядника), якими узгоджено передачу замовникові закінченого виконанням конкретного обсягу будівельних робіт, що є частиною об`єкту будівництва чи всього погодженого обсягу робіт та задовольняє замовника як окремий результат, на підставі Акту здавання-приймання виконаних будівельних робіт (типова форма, затверджена в додатку 40 до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281) для робіт, що виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих лід державні гарантії, або на підставі аналогічного акту про виконані роботи (в довільній формі) для виконання робіт за рахунок інших джерел фінансування».

Таким чином, права та обов`язки і Замовника, і Генпідрядника щодо передачі Замовникові кожного окремого періоду (етапу) виконання робіт згідно із Календарним графіком повинні бути закріпленими умовами Договору, а сама передача таких робіт завершуватися складенням Акту здавання-приймання виконаних будівельних робіт (типова форма, затверджена в додатку 40 до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року № 281).

Поетапного здавання закінчених виконанням етапів робіт, термін виконання яких погоджено Календарним графіком відповідними договорами, що укладені позивачем з Службою автомобільних доріг у Запорізькій області та із Службою автомобільних доріг у Полтавській області не передбачено. Умовами таких договорів не передбачено поступового (поетапного) виконання умов цього договору, етапи виконання робіт не відокремлені, не визначено порядок їх здавання Генпідрядником і приймання Замовником, хоча визначені терміни їх виконання.

Вказаними договорами передбачено застосування «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ 2в) та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), зокрема в частині здійснення розрахунків за виконані роботи.

Також, згідно з висновком експертів Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та/або Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №Кб-3), складені на виконання відповідних договорів, не є підтвердженням поетапного здавання робіт за цими договорами.

Враховуючи вищенаведене, договори підряду, що укладені позивачем з Службою автомобільних доріг у Запорізькій області та із Службою автомобільних доріг у Полтавській області є довгостроковими в розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України, а відтак спростовуються висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податкових зобов`язань з ПДВ.

Також Актом перевірки встановлено, що Державне агентство автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» (Замовник) та позивач (Підрядник) уклали Контрактну угоду від 21 травня 2018 року щодо виконання робіт по ремонту та реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський: Лот 3.2 (км. 340+961 - км. 344+817, км 347+200 - км 356+200, км 335+104 - км 336+873); Лот 3.3. (км 356+200 - км 385+100); Лот 3.5 (км 395+064 - км 420+050).

Встановлено, що 20.01.2020 між тими ж сторонами за результатами тендерної процедури було укладено Контракт на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса, Лоти 1-3: Лот 1, км 87+442 - км 98+400; Лот 2, км 98+400 - км 113+400; Лот 3, км 13+400 - км 128+028.

Окрім того, було укладено Контрактну угоду від 20 травня 2020 року щодо виконання робіт з покращення безпеки руху (реконструкція і капітальний ремонт) відповідно до рекомендації EuroRAP на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Вінниця - Кіровоград - Знам`янка (км 291+240 - км 332+052): Лот 1, км 291+240 - км 323+785; Лот 2, км 323+785 - км 332+052.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що Контрактними угодами від 21 травня 2018 року і від 20 травня 2020 року передбачено поетапну здачу робіт, а в ході розгляду справи Господарським судом м. Києва встановлено, що на виконання умов Контракту від 20.01.2020 було виконано частину робіт.

Тобто, умовами договору передбачено поетапну здачу робіт.

Так, зокрема 21.05.2018 між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» (Замовник) та позивачем (Підрядник) було укладено Контракту угоду, за якою (пункт 3) в обмін на оплату з боку Замовника в користь Підрядника у відповідності до Угоди, Підрядник зобов`язується перед Замовником виконати Роботи, а також усунути будь-які дефекти в них у відповідності до умов Контракту. Роботами, згідно із Контрактною угодою від 21.05.2018, є «Роботи з капітального ремонту та реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, Три Лоти, в т.ч.: Лот 3.2, км 340+961 - км 344+817, км 347+200 - км 356+200, км 335+104 - км 336+873; Лот 3.3, км 356+200 - км 385+100; Лот 3.5, км 395+064 - км 420+050».

Згідно з пунктом 2 Контрактної угоди від 21.05.2018 наступні документи повинні читатися і тлумачитися як частина цієї Угоди: лист про прийняття тендерної пропозиції; кореспонденція між Підрядником і Замовником від дати отримання Тендерної пропозиції: а) лист Замовника Підряднику від 3 жовтня 2017 року № 2421/1/9.1-11 - запит на згоду з арифметичними помилками та упущеннями, б) лист Підрядника Замовнику від 9 жовтня 2014 року № ONUR_UKR_RW_TNDR_M03_Lot 3.2.-3.3.-3.5_2017_04 - прийняття скоригованої Ціни Тендерної пропозиції; лист з тендерною пропозицією від 14 вересня 2017 року; доповнення №1 до Тендерної документації, скероване листом Замовника від 19 серпня 2017 року № 2021/1/9.1-11; Спеціальні умови; Загальні умови; Специфікації; Креслення; Заповнені Відомості (Відомість об`ємів робіт); будь-які інші документи, що формують частину Контракту, включаючи, але не обмежуючись наступними документами: Стратегії управління і Плани виконання Вимог до охорони оточуючого середовища і соціальної сфери, здоров`я та безпеки; Кодекс поведінки (Вимоги до охорони оточуючого середовища і соціальної сфери, здоров`я та безпеки).

Загальними умовами Контрактної угоди від 21.05.2018 є видання, що гармонізоване Банком, Умов контракту на будівельні роботи, підготовлених Міжнародною Федерацією Інженерів- консультантів, FIDIC 2010 ( видання 2010 року). В додатку «Спеціальні умови» зазначено, що наступні Спеціальні Умови доповнюють Загальні Умови. У випадку розбіжностей, ці умови перевершують Загальні Умови.

20 січня 2020 року між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» (Замовник) та позивачем (Підрядник) було укладено Контракту угоду, за якою (пункт 3) в обмін на оплату з боку Замовника на користь Підрядника відповідно до цієї Угоди, Підрядник бере на себе зобов`язання перед Замовником виконати Роботи, а також усунути в них будь-які дефекти відповідно до положень Контракту, далі - «Контрактна угода віл 20.01.2020». Роботами, згідно з Контрактною угодою є капітальний ремонт автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса, Лоти 1-3; Лот 1, км 87+442 - км 98+400; Лот 2, км 98+400 - км 113+400; Лот З, км 113+400 - км 128+028.

Згідно з пунктом 2 Контрактної угоди від 20.01.2020 - наступні документи повинні читатися і тлумачитися як частина цієї Угоди: (а) Лист про прийняття Тендерної пропозиції від 12.12,2019 року № 3210/1/9.1-9, (б) Кореспонденція між Підрядником та Замовником з дати отримання Тендерної пропозиції: лист Замовника від 26 листопада 2019 року № 2999/1/9.1-9 - запит погодження із арифметичними помилками і упущеннями; лист Підрядника від 27 листопада 2019 року № ONUR_UKR_RW_TD_M-05 Kyiv-Odesa Road_2019_02 - прийняття виправленої Ціни Тендерної пропозиції; (с) Доповнення 1 до Тендерної документації від 11 жовтня 2019 № 2582/7/9.1 -9 - подовження кінцевого терміну подачі тендерних пропозицій; (d) Відповідь Замовника на запити учасників щодо роз`яснень: лист Замовника від 11 жовтня 2019, № 697/01-04/19; Лист Замовника від 22 жовтня 2019, № 730/01-04/19; (е) Тендерна пропозиція від 14 листопада 2019 року, (f) Спеціальні умови, (g) Загальні умови, (h) Специфікація, (і) Креслення; (j) Заповнені Відомості (Відомість обсягів робіт).

Сторонами погоджено, що частина А розділу «Умови Контракту» - «Загальні умови» повинна співпадати зі змістом розділу VII «Умови контракту на будівництво», 1-е видання 1999 року, підготовлене Міжнародною федерацією Інженерів-консультантів (ФІДІК). При цьому зазначено, що в зміст цих умов можуть вноситися зміни та доповнення, викладені в розділі VIU цього документу «Частина В. Спеціальні умови Контракту». Таким чином, загальними умовами Контрактної угоди від 20.01.2020 є FIDIC (видання 1999 року), далі - «FIDIC 1999 року».

Крім того, 20 травня 2020 року міждержавним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» (Замовник) та позивачем (Підрядник) було укладено Контракту угоду, за якою (пункт 3) в обмін на оплату з боку Замовника на користь Підрядника відповідно до цієї Угоди, цей Підрядник бере на себе зобов`язання перед Замовником виконати Роботи, а також усунути в них будь-які дефекти відповідно до положень Контракту, далі - «Контрактна угода віл 20.05.2020». Роботами, згідно з Контрактною угодою є Роботи з покращення безпеки руху (реконструкція і капітальний ремонт) відповідно до рекомендацій EuroRAP на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Вінниця - Кіровоград - Знам`янка (км 291+240 - км 332+052): Лот 1, км 291+240 - км 323+785; Лот 2, км 323+785 - км 332+052» - МКТ-2.

Згідно з пунктом 2 Контрактної угоди від 20.05.2020 - наступні документи повинні читатися і тлумачитися як частина цієї Угоди: (І) Лист про прийняття Тендерної пропозиції, (ІІ) Кореспонденція між Підрядником і Замовником від дати отримання Тендерної пропозиції: а) лист Замовника Підряднику від 24 лютого 2020 року № 686/1/9.1-11 - щодо погодження арифметичних помилок і упущень, б) Лист Підрядника Замовнику від 26 лютого 2020 року вих. № ONUR_UKR_RW_TNDR_M-12_2 LOT ІСВ-2_2020_03 - щодо прийняття виправленої Ціни Тендерної пропозиції, (ІІІ) відповідь Замовника на запити щодо роз`яснення: лист Замовника від 27 січня 2020 року вих. № 64/01-04/20, (ІV) Тендерна пропозиція від 13 лютого 2020 року, (V) Спеціальні умови, (VI) Загальні умови, (VII) Специфікація, (VIII) Креслення, і (IX) Заповнені Відомості (Відомість об`ємів робіт) і будь-які інші документи, що становлять частину Контракту, включаючи, але не обмежуючись такими документами: Стратегії управління і Плани виконання Вимог до охорони довкілля і соціальної сфери; Кодекс поведінки для Персоналу Підрядника (довкілля і соціальна сфера).

Загальними умовами Контрактної угоди від 20.05.2020 є FIDIC (видання 2017 року), далі - «FIDIC 2017 року».

Спільним у зазначених вище договорах (Контрактних угодах) є застосування Сторонами для врегулювання прав та обов`язків між ними умов типових форм контрактів FIDIC, що є фактично Загальними умовами описаних вище Контрактних угод.

За своєю сутністю типові форми контрактів FIDIC в будь-якій редакції видання - це не нормативні акти, а лише рекомендовані документи, які розроблені та регулярно вдосконалюються Міжнародною федерацією інженерів-консультантів FIDIC (Federation Internationale Des Ingenieurs-Conseils), найбільшою міжнародною асоціацією в сфері будівельного консультування (далі - FIDIC).

Процес запровадження FIDIC в Україні і визнання цих умов на законодавчому рівні було розпочато наприкінці 2016 року відповідно до статті Закону України від 8 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» в редакції Закону від 17.11.2016, якою зазначено, що з метою активізації інвестиційної діяльності, підвищення якості та ефективності дорожнього будівництва під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг можуть застосовуватися принципи та умови контрактів Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 19 липня 2019 року № 529/2019 «Про деякі заходи щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг» поставлено завдання Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 січня 2020 року встановлення обов`язку для замовників будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг залучати на конкурсних засадах незалежного інженера консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC) на етапах закупівель, виконання робіт, гарантійного обслуговування у сфері будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон № закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Таким чином, станом на сьогоднішній день обов`язковість застосування типових форм контрактів FIDIC в Україні, як правило, встановлюється умовами міжнародних фінансових організацій, які надають кошти для реалізації інвестиційних проектів в Україні.

Закупівля робіт та послуг, узгоджених вищевказаними Контрактними угодами, здійснювалася за кошти вказаних в Законі № 922-VIII міжнародних фінансових установ, а правилами і процедурами проведення тендерних закупівель, запроваджених цими організаціями, передбачено застосування саме умов FIDIC.

Матеріалами справи не спростовано факту, що роботи передбачені контрактними угодами здійснювалися за рахунок коштів міжнародних організацій.

За своєю структурою контракти FIDІC складаються з двох взаємопов`язаних частин - Загальних умов і Особливих (Спеціальних) умов. При цьому, Загальні умови можуть доповнюватися, змінюватися та/або виключатися Особливими (Спеціальними) умовами. В такий спосіб відбувається «адаптація» обраних сторонами договору умов FIDIC в конкретні господарські зобов`язання, господарські договори.

Видання («книги») FIDIC і 1999 року (Червона Книга), і 2010 року, і 2017 року містять пункт 1.4 «Law and Language» (т.т. «Законодавство і Мова Спілкування»).

Так, в пункті 1.4 FIDIC 2010 року (що є Загальними умовами Контрактної угоди від 21.05.2018) зазначено, що контракт регулюється законодавством країни чи іншої юрисдикції, вказаної в Відомостях про Контракт.

У відповідності до частини А «Відомості про Контракт» Спеціальних умов Контрактної угоди від 21.05.2018 зазначено, що контракт регулюється законодавством України (пункт 1.4).

Із врахуванням пункту 1.4 FIDIC 1999 року, т.т. Загальних умов Контрактної угоди від 21.01.2020, контракт регулюється законодавством України.

У відповідності до пункту 1.4 FIDIC 2017 року, т.т. Загальних умов Контрактної угоди від 20.05.2020, контракт регулюється законодавством Країни (чи іншої юрисдикції), вказаної в Відомостях про Контракт (якщо не вказано, законодавством країни), виключаючи будь-які колізійні норми. У відповідності до частини А «Відомості про Контракт» Спеціальних умов Контрактної угоди від 20.05.2020, - контракт регулюється законодавством України (пункт 1.4).

Таким чином, господарські зобов`язання між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» (Замовник) та позивачем за Контрактними угодами від 21.05.2018, 21.01.2020 та 20.05.2020 регулюються самими угодами, в т.ч. і відповідними умовами FIDIC, та законодавством України.

Разом з тим, в Акті перевірки контролюючий органи звертає увагу на такі норми законодавства щодо державних закупівель.

Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Розділу II «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

При цьому, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку).

У розумінні Закону № 922-VIII обсяг та кількість є тотожними поняттями.

Таким чином, за обсягом, номенклатурою та місцем замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або робіт.

Ураховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов`язком замовника.

Частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).

Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону № 922-VIII оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.

У випадку, якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).

Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону № 922-VIII, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо.

При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 31 Закону.

Тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону № 922-VIII, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.

У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону № 922-VIII замовник відміняє торги у випадках, встановлених у цій статті Закону. При цьому торги може бути відмінено частково (за лотом).

Згідно з частиною другою статті 32 Закону № 922-VIII замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у випадках , встановлених у цій статті Закону. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

Таким чином, якщо за лотом(ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.

Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону.

Водночас, у разі якщо вартість таких закупівель є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Щодо укладення договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 41 Закону.

Водночас, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб`єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору.

Застосовуючи власне тлумачення наведених правових норм Закону № 922-VIII, відповідач вважає, що укладені договори між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» та позивачем не є довгостроковим у розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України, оскільки передбачено умовами договорів та встановлено в ході проведення перевірки поетапну здачу виконання робіт, їх здавання.

В ході проведення перевірки встановлено, що протягом квітня 2021 - серпня 2022 року позивачем отримано кошти від Міжнародних фінансових організацій на виконання умов договорів, укладених із Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» всього в сумі 3096351784,09 грн (в т.ч. ПДВ - 516058630,7 грн), у т.ч.:

- по контрактній угоді від 21 травня 2018 року щодо виконання робіт по ремонту та реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський всього в сумі 2335447075,71 грн.;

- по контрактній угоді від 20 травня 2020 року щодо виконання робіт з покращення безпеки руху (реконструкція і капітальний ремонт) відповідно до рекомендації EuroRAP на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Вінниця - Кіровоград - Знам`янка (км 291+240 - км 332+052) всього в сумі 760904708,38 грн.

Пункт 187.9 статті 187 ПК України містить спеціальну норму (особливий порядок) виникнення податкових зобов`язань з ПДВ для виконання довгострокових договорів (контрактів).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, законодавство України в сукупності його загальних та спеціальних норм дає підставу стверджувати, що під поетапним здаванням виконаних будівельних робіт, що виконуються за кошти міжнародних фінансових установ слід розуміти прямо передбачені договором будівельного підряду взаємні права та обов`язки його сторін (замовника і підрядника), якими узгоджено передачу замовникові закінченого виконанням конкретного обсягу будівельних робіт, що є частиною об`єкту будівництва чи всього погодженого обсягу робіт та задовольняє замовника як окремий результат, на підставі Акту здавання-приймання виконаних будівельних робіт за формою і змістом, що обумовлені договором.

Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з частиною першою статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Отже, законодавець чітко визначає, що у випадку передання етапу робіт, про це має бути зазначено в договорі.

Відповідно до частини третьої статті 882 ЦК України замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Згідно з Контрактною Угодою від 21.05.2018, результатом робіт є закінчений виконанням комплекс робіт з капітального ремонту та реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, Три Лоти, в т.ч.: Лот 3.2, км 340+961 - км 344+817, км 347+200 - км 356+200, км 335+104 - км 336+873; Лот 3.3, км 356+200 - км 385+100; Лот 3.5, км 395+064 - км 420+050, в повному їх погодженому обсязі.

Умовами пункту 10.1. Загальних умов Контрактної угоди від 21.05.2018 (т.т. FIDIC 2010 року) передбачено, що «За винятком випадків, передбачених у Пункті 9.4 (Невдалий результат випробувань по завершенні будівництва), Об`єкти повинні бути прийняті Замовником після того як (І) вони завершені відповідно до Контракту, включаючи положення Пункту 8.2 (Термін завершення робіт)... і (ІІ) повинен бути виданий або вважатися виданим Акт здачі-приймання, відповідно до даного Пункту. Підрядник може направити Інженеру повідомлення із проханням про видачу Акту здачі-приймання не раніше, ніж за 14 днів до дати, на яку Об`єкти або їх Частина будуть, на думку Підрядника, завершені і готові до приймання. Якщо Об`єкти розділені на Частини, Підрядник має право аналогічним чином звернутися із проханням про видачу Акту здачі-приймання для кожної Частини».

Згідно з Контрактною Угодою від 21.01.2020 результатом робіт є закінчений виконанням комплекс робіт з капітальний ремонт автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса, Лоти 1-3: Лот І, км 87+442 - км 98+400; Лот 2, км 98+400 - км 113+400; Лот 3, км' 113+400 - км 128+028, в повному їх погодженому обсязі.

Умовами пункту 10.1. Загальних умов Контрактної угоди від 21.01.2020 (т.т. FIDIC 1999 року) передбачено, що ... «Об`єкти повинні бути прийнятими Замовником після того, як (І) вони завершені відповідно до Контракту, включаючи положення Пункту 8.2 (Термін завершення робіт) і ... (ІІ) повинен бути виданий або вважатися виданим Акт здачі-приймання, відповідно до даного Пункту. Підрядник може направити Інженеру повідомлення із проханням про видачу Акту здачі-приймання не раніше, ніж за 14 днів до дати, на яку Об`єкти або їх Частина будуть, на думку Підрядника, завершені і готові до приймання. Якщо Об`єкти розділені на Частини, Підрядник має право аналогічним чином звернутися Із проханням про видачу Акту здачі-приймання для кожної Частини».

Згідно з Контрактною Угодою від 20.05.2020 результатом робіт є закінчений виконанням комплекс робіт з покращення безпеки руху (реконструкція і капітальний ремонт) відповідно до рекомендацій EuroRAP на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Вінниця - Кіровоград - Знам`янка (км 291+240 - км 332+052): Лот 1, км 291+240 - км 323+785; Лот 2, км 323+785 - км 332+052» - МКТ-2, в повному їх погодженому обсязі.

Умовами пункту 10.1. Загальних умов Контрактної угоди від 20.05.2020 (т.т. FIDIC 2017 року) передбачено, що «За винятком випадків, передбачених у Пункті 9.4 (Невдалий результат випробувань по завершенні будівництва), Пункті 10.2 (Приймання частини Об`єктів) І Пункті 10.3 (Перешкоди проведення випробувань по завершенні будівництва) Об`єкти повинні бути прийняті Замовником після того, як: (а) вони завершені відповідно до Контракту... (е) повинен бути виданий або вважатися виданим Акт здачі-приймання, відповідно до даного Пункту. Підрядник може направити Інженеру повідомлення із проханням про видачу Акту здачі-приймання не раніше, ніж за 14 днів до дати, на яку Об`єкти або їх Частина будуть, на думку Підрядника, завершені і готові до приймання. Якщо Об`єкти розділені на Частини, Підрядник має право аналогічним чином звернутися із проханням про видачу Акту здачі-приймання для кожної Частини».

Згідно з пунктом 10.2 FIDIC 2010 року «Інженер, виключно за індивідуальним рішенням Замовника, може видати Акт здачі-приймання для будь-якої частини постійних об`єктів».

Разом із цим, пункт 10.2 FIDIC 2010 року лише встановлює порядок дій Сторін у випадку набрання чинності рішенням Замовника про прийняття частини Робіт.

Однак, згідно із частиною А «Відомості про Контракт» розділу IX «Спеціальні Умови», т.т. частина контракту, якою адаптовано Умови FIDIC 2010 року до Контрактної угоди від 21.05.2018 приймання-передача частини Робіт (пункт10.2) не застосовується.

Згідно з пунктом 11.9 FIDIC 2010 року свідоцтво про виконання Контракту є свідченням остаточного приймання Об`єктів.

Акти здачі-приймання щодо будь-якої частини Постійних Об`єктів, Сертифікати про приймання-передачу щодо будь-якої частини Постійних Об`єктів або ж Свідоцтва про виконання наведених вище контрактних угод в цілому не складалися.

Таким чином, Контрактні угоди або ж їх Спеціальні умови не визначають, що зазначені в них ділянки автомобільних доріг виконуються і здаються (передаються) Замовникові поокремо. Зазначені ділянки поокремо хоч і є частинами всього погодженого обсягу робіт, проте не вбачається, що завершення будь-якої з них задовольнятиме Замовника як окремий результат. Контрактні угоди ні в Загальній, ні в Спеціальній частинах не містять визначення що саме є частиною Об`єкту/етапом Робіт для прийняття Замовником рішення про застосування п. 10.2, який обсяг для цієї частини/етапу повинен бути виконаним, яка вартість цього обсягу, які строки виконання цієї частини/етапу. До того ж, як зазначалося вище, пункт 10.2. Загальних умов (FIDIC 2010 року) до цих контрактів не застосовується.

Позивачем до матеріалів справи долучено Висновок науково-правової експертизи Інституту Держави і Права Імені В.М. Корецького Національної Академії Наук України, яким надано науково-правове доктринальне тлумачення чи передбачено Контрактними угодами від 21.05.2018, 21.01.2020 та 20.05.2020 між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» та позивачем, поетапне здавання виконаних будівельних робіт в розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України.

Згідно з вказаним експертним висновком умовами Контрактних угод від 21.05.2018, 21.01.2020 та 20.05.2020, укладених між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» та позивачем, поетапне здавання виконаних будівельних робіт в розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України не передбачено.

Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи висновок Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ).

Згідно з Висновком експертного дослідження від 19.04.2023 № 8869/23-72 за результатами проведення економічного дослідження Договори (Контрактні угоди) від 21.05.2018, від 20.01.2020, від 20.05.2020 між Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР» (Замовник) та позивачем (Підрядник) є довгостроковими в розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України.

Отже, позивач правомірно застосував спеціальну норму (пункт 187.9 статті 187 ПК України) для визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за вищевказаними Контрактними угодами із Державним агентством автомобільних доріг України «УКРАВТОДОР».

Щодо реальності господарських операцій з контрагентами позивача, які ставить під сумнів контролюючий орган в Акті перевірки, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

г)ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За вимогами Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

А статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з підпунктом 2.4 пункту 2 цього ж Положення первинні документи (на паперових і машино-зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.15 та 2.16 пункту наведеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

За змістом цих норм первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування. В іншому випадку первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними. Тобто, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

З огляду на викладене, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки, акти, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Лише на підставі первинних документів формується податкова звітність та визначаються податкові зобов`язання.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Геомакс».

Відповідно до даних декларацій з податку на додану вартість, за звітні податкові періоди з квітня 2021 року по серпень 2022 року, позивачем задекларовано податковий кредит всього в сумі 2655256789 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за звітні податкові періоди з квітня 2021 року по серпень 2022 року встановлено його завищення всього в сумі 614069116 грн, в т.ч. по періодах: квітень 2021 року в сумі 2883211 грн; червень 2021 року в сумі 3521517 грн; липень 2021 року в сумі 4181632 грн; серпень 2021 року в сумі 3036543 грн; вересень 2021 року в сумі 4367185 грн; жовтень 2021 року в сумі 6797818 грн; листопад 2021 року в сумі 486253 грн; грудень 2021 року в сумі 588594540 грн; січень 2022 року в сумі 84730 грн; лютий 2022 року в сумі 252 грн; березень 2022 року в сумі 297 грн; травень 2022 року в сумі 53185 грн; червень 2022 року в сумі 61951 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників (рядків 10 - 17) у податкових деклараціях з ПДВ за звітні податкові періоди квітень 2021 року - серпень 2022 року встановлено, що на формування показників рядку 10.1 (кол. «Б») «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» мали вплив здійснення операцій із придбання матеріалів, товарів, ТМЦ, робіт, послуг, паливно-мастильних матеріалів, комунальних послуг, електроенергії; основних засобів тощо.

Господарські операції між позивачем і ТОВ «Геомакс» (код ЄДРПОУ 32137080) відбулися на підставі договорів від 09.04.2020 № 2020-040901, від 22.07.2020 № 2020-07221Х, від 01.10.2021 № 2021-100101А.

У відповідності до вказаних договорів позивач придбавав щебінь з щільних гірських порід фр. 5-40 мм., ЩПС С7 (фр. 0-40 мм), щебеневу суміш фр.5-40 мм, щебеневу продукцію.

Крім того, до перевірки було надано видаткові накладні, залізничні накладні та товарно-транспортні накладні, перелік яких зазначено у Додатку № 32137080/2, Додатку № 32137080/3, Додатку № 32137080/4 до Акта перевірки.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітня - грудня 2021 року та лютого 2022 року ТОВ «Геомакс» було виписано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «Щебінь» на загальну суму ПДВ 19415193,61 грн, з яких зареєстровано на суму ПДВ 19 272 902,1 грн, зупинено реєстрацію на суму ПДВ 142291,51 грн. Позивачем включено зазначені вище податкові накладні до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за: квітень 2021 року в сумі ПДВ 2256081 грн; червень 2021 року в сумі ПДВ 2529406 грн; липень 2021 року в сумі ПДВ 4678551 грн; серпень 2021 року в сумі ПДВ 2630686 грн; вересень 2021 року в сумі ПДВ 3397292 грн; жовтень 2021 року в сумі ПДВ 891349,9 грн; листопад 2021 року в сумі ПДВ 2827987 грн; грудень 2021 року в сумі ПДВ 47150,1 грн.

За період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у ТОВ «Геомакс» наявне придбання товарної номенклатури, відмінної від реалізованої на адресу позивача, а саме «нефракційний відсів».

Відповідно до даних ЄРПН у період квітня-вересня 2021 року ТОВ «Геомакс» було придбано у ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» товар з номенклатурою «нефракційний відсів» у кількості 941375 тон.

Згідно поданих ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» Розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено, що товариство здійснює видобуток лише залізистих кварцитів.

Кварцитовий щебінь утворюється в результаті розробки сховищ залізної руди та у ході переробки залізистих кварцитів. Щебінь із залізної руди значно відрізняється своєю якістю так властивостями, у порівнянні з гранітним щебнем.

Також, під час перевірки у ході аналізу інформації із відкритих джерел встановлено, що:

«...турецька компанія проводить капітальний ремонт траси М-03 за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку.»; «... компанія при ремонті дороги використовує не гранітний, а кварцитовий щебінь, використання якого не було прописано у проектній документації та схвалено технаглядом з самого початку будівництва».

Разом з тим, на адресу Служби автомобільних доріг у Полтавській області було направлено лист від 24.11.2022 № 1257/5/31-00-04-02-04 щодо отримання інформації про використання позивачем нефракційного відсіву залізної руди при будівництві автомобільної дороги державного значення М-03, Н-31 та його відповідності технічній документації.

У відповідь на запитувану інформацію отримано лист від 19.12.2022 № 2693/5, у якому Служба автомобільних доріг у Полтавській області повідомила про те, що використання нефракційного відсіву залізної руди позивачем за період квітня - грудня 2021 року не зафіксовано. Вказане підтверджується відповіддю Керівника проекту Представництва Службі автомобільних доріг Полтавської області, що була долучена до листа від 19.12.2022 № 2693/5.

Крім того, посадовими особами позивача було вручено запит від 15.12.2022 № 16 щодо надання документів та письмових пояснень в ході документальної позапланової виїзної перевірки, а саме інформацію щодо оприбуткування придбаної у ТОВ «Геомакс» продукції та її подальше використання в господарській діяльності підприємства із відповідним наданням даних бухгалтерського обліку, які це підтверджують. Проте, відповіді на даний запит не було отримано.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що не встановлено зберігання станом на 31.08.2022 придбаної продукції у ТОВ «Геомакс», використання її в господарській діяльності підприємства (у т.ч. під час здійснення будівництва автомобільної дороги державного значення М-03, Н-31), а також неможливо встановити її подальшу реалізацію.

Судом з матеріалів справи встановлено, що інформація в Акті перевірки про те, що посадовим особам позивача було вручено запит від 15.12.2022 № 16 щодо надання документів та письмових пояснень в ході документальної позапланової виїзної перевірки, а саме інформації щодо оприбуткування придбаної у ТОВ «Геомакс» продукції та її подальше використання в господарській діяльності підприємства із відповідним наданням даних бухгалтерського обліку, які це підтверджують, проте, відповіді на даний запит не було отримано, не відповідає дійсності.

На цей запит відповідача було повідомлено, що доступ до всіх документів про взаємовідносини, в т.ч. із ТОВ «Геомакс», надано за місцем їх зберігання. Даний факт не відображено в Акті перевірки. Разом з тим, на підставі пункту 44.6 статті 44 ПК України позивачем разом із запереченнями на Акт перевірки надано копії господарських договорів, первинних та інших документів про взаємовідносини із названим контрагентом за вказаний період.

Окрім того, господарські операції за Договорами від 22.07.2020 № 2020- 07220ІХ від 09.04.2020 № 2020-040901 вже були предметом дослідження як податковим органом під час проведення іншої (планової) перевірки (Акт Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з Великими Платниками Податків від 11.08.2021 № 321/33-00-07-01/26579227 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Представництва (ЄДРПОУ 26579227)» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2018 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 31.03.2021»), так і судом під час розгляду адміністративної справи № 380/22930/21.

У висновках Акту перевірки від 11.08.2021 № 321/33-00-07-01/26579227 також йшлося про проведення «ймовірно» ризикових операцій з «пересорту» реалізованого та придбаного товару (безпідставна зміна (підміна) номенклатури товарів по ланцюгу постачання), та поставка ПДВ на «торгівців ПК», тобто товарний обрив, коли придбається одна група товару, а реалізовується інша (яка не придбавалась). Даний факт, на думку податкового органу, свідчить про безтоварність операцій, відображених згідно накладних по ланцюгу постачання, з метою надання податкової вигоди для кінцевого споживача, а саме позивача. Як зазначено в Акті перевірки від 11.08.2021 № 321/33-00-07-01/26579227, перевіркою не підтверджено отримання позивачем товару від ТОВ «Геомакс», тому податкові накладні та видаткові накладні, виписані зазначеним підприємством вважаються не підтвердженими і, відповідно, не надають права на податковий кредит.

Такі висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи № 380/22930/21. Рішення першої та апеляційної інстанцій у цій справі залишено без змін Верховним Судом.

Водночас відповідність господарських операцій позивача з ТОВ «Геомакс» підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами № 21/04-2021 від 21.04.2021, № 06/05-2021 від 06.05.2021, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період травень 2021 року - січень 2022 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження, тому є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Гелікс Актив» слід зазначити наступне.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «Гелікс Актив» укладено Договір Поставки від 01.06.2020 № 6, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали (надалі за текстом - «Товар»), відповідно до умов Договору, будь-яких прийнятих Сторонами змін та доповнень до Договору та будь-яких додатків до нього. Асортимент і вартість товару, що поставляється за Договором, відображається Сторонами у видаткових накладних та/або специфікаціях, рахунках до Договору. Ціна товару визначається на підставі Специфікації до Договору та рахунка Постачальника. Датою поставки Товару вважається день передачі Товару Покупцю та підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період квітень 2021 року - серпень 2022 року між позивачем та ТОВ «Гелікс Актив»: станом на 01.04.2021 наявна заборгованість на користь ТОВ «Гелікс Актив» в сумі 6949453,82 грн.; станом на 31.08.2022 наявна заборгованість на користь ТОВ «Гелікс Актив» в сумі 8362435,2 грн.

До перевірки було надано видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, перелік яких наведено у Додатку № 42119398/3 до Акта перевірки.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень - жовтень 2021 року ТОВ «Гелікс Актив» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «епоксидна смола», «пісок кварцовий в мішках», «фарба», «грунтівка», «ремонтна суміш», «клей», «розчинник» на загальну суму ПДВ 2096318,4 грн.

Як зазначено в акті перевірки, проведеним аналізом даних, відображених у первинних документах, та реальності здійснення таких операцій (руху активу), законності походження товару та введення його в обіг встановлено відсутність матеріально - технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «Гелікс Актив» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів матеріально - технічну можливість проведення господарських операцій. Також, відповідно до наявних відомостей у НАІС ДДАІ МВС України, ТОВ «Гелікс Актив» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що свідчить про неможливість транспортування та перевезення товарів. ТОВ «Гелікс Актив» здійснює придбання палива (дизельне паливо, бензин), проте відсутні ліцензії на зберігання пального, оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі, виробництво пального, зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що може свідчити лише про формування реєстраційного ліміту з ПДВ. Формування реєстраційного ліміту з ПДВ за рахунок оформлених операцій з ризиковими підприємствами. Відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення господарських операцій не встановлено походження товару.

Господарські операції за Договором від 01.06.2020 № 6 також були предметом дослідження як податковим органом під час проведення іншої (планової) перевірки (Акт Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з Великими Платниками Податків від 11.08.2021 під № 321/33-00-07-01/26579227 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Представництва (ЄДРПОУ 26579227)» з питань дотримання вимог податкового валютного та Іншого законодавства за період з 01.07.2018 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 31.03.2021»), так і судом під час розгляду справи № 380/22930/21.

У висновках акту від 11.08.2021 під № 321/33-00-07-01/26579227 йшлося про відсутність підтвердження фактичного придбання товару в ТОВ «Гелікс Актив» по ланцюгу постачання та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності платника податку, відсутність підстави для включення вартості даних товарно-матеріальних цінностей до складу витрат.

Ці висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом справи № 380/22930/21.

Судом встановлено, що відповідність господарських операцій позивача з ТОВ «Гелікс Актив» підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором № 6 від 01.06.2020, видатковими накладними, ТТН, банківськими виписками та платіжними дорученнями за період квітень - жовтень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ПП «ДОР МАСТЕР», колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що між позивачем та ПП «ДОР МАСТЕР» укладено Договір Поставки від 25.10.2021№ 25/10, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцю матеріали, необхідні для будівництва та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури: ґрунт (глина, суглинок, пісок, супісок піщаний), а Покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати Товар відповідно до умов цього Договору. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, кількість, ціна Товару, що підлягає постачанню, вказується у Специфікаціях до даного договору (далі - Специфікація) із зазначенням терміну, умов поставки та оплати товару, які є невід`ємною частиною даного Договору після належного їх оформлення.

Відповідно до даних ЄРПН у період серпня 2021 року ПП «ДОР МАСТЕР» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «Ґрунт» на загальну суму ПДВ 1837580 грн., які наведені в Додатку № 35473677/3 до Акту перевірки.

Позивачем включено зазначені вище податкові накладні до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року.

Як зазначено в акті перевірки, проведеним аналізом даних, відображених у первинних документах, та реальності здійснення таких операцій (руху активу), законності походження товару та введення його в обіг встановлено відсутність законного походження товару, введення його в обіг, неможливість видобутку/зняття родючого шару ґрунту, відсутність матеріально - технічної можливості проведення господарських операцій. ПП «ДОР МАСТЕР» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ПП «ДОР МАСТЕР» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій. У ПП «ДОР МАСТЕР» відсутнє придбання: послуг оренди нежитлових, складських та виробничих приміщень; послуг оренди транспортних засобів та послуг з транспортування, перевезення, навантаження, розвантаження. Вказане вище свідчить про відсутність технічної та матеріальної можливості ПП «ДОР МАСТЕР» для здійснення господарських операцій з Представництвом.

Крім того, комісією ГУ ДПС у Київській області відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165), прийнято Рішення від 29.06.2022 № 2024 про відповідність ПП «ДОР МАСТЕР» критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, суд зазначає, що відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача, підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 25.05.2021 № 05/05/01, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період листопад - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «ЕНЕРДЖ ПЛЮС».

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «ЕНЕРДЖ ПЛЮС» укладено Договір Поставки від 25.05.2021 № 25/05-2021, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю (передавати у власність) матеріали антикорозійного захисту (надалі - товар), а Покупець зобов`язується, на умовах та в порядку визначених цим Договором, приймати та оплачувати товар. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі погоджених сторонами Специфікацій. Специфікація вважається погодженою, якщо вона підписана уповноваженими представниками сторін. З моменту підписання Специфікації сторонами вона стає невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до даних ЄРПН у період лютого-травня 2021 року ТОВ «ЕНЕРДЖ ПЛЮС» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «грунтівка, фарба, розчинник» на загальну суму ПДВ 1293651,28 грн. Перелік вказаних податкових накладних зазначено у Додатку №43630872/2 до Акту перевірки.

Позивачем включено зазначені вище податкові накладні до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за: квітень 2021 року в сумі 1050281,88 грн. ПДВ; липень 2021 року в сумі 243369,4 грн ПДВ.

Проведеною перевіркою встановлено наступні обставини: відсутність походження товару з номенклатурою ««розчинник», «фарба», «грунтівка», постачання якого лише документально оформлено на адресу позивача; неможливістю постачання товару з номенклатурою «розчинник», «фарба», «грунтівка» у задекларованих обсягах, у зв`язку із фактичною відсутністю матеріально-технічних та трудових ресурсів; формуванням фіктивного/безтоварного кредиту по ланцюгу постачання суб`єктами господарювання із транзитно-конвертаційною спрямованістю для надання податкової вигоди іншим особам.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийнято Рішення від 17.02.2022 № 29794 про відповідність ТОВ «ЕНЕРДЖ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 18.02.2021 № 18/02-2021, видатковими накладними, ТТН, банківськими виписками та платіжними дорученнями за період квітень - серпень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача ТОВ «ЗНАКИ.УА» апеляційний суд зазначає наступне.

Встановлено, що між Представництвом та ТОВ «ЗНАКИ.УА» укладено Договір Постачання від 16.03.2021 № 06-03/21, відповідно до умов якого Постачальник виготовляє та передає у власність Покупцю товар, відповідно до видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар. Постачальник зобов`язується виготовити та поставити замовлені Замовником товари визначені Додатковою угодою до Договору. Здача-приймання кожної партії товару здійснюється Сторонами згідно видаткової накладної на складі постачальника, а саме за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 1.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень - грудень 2021 року ТОВ «ЗНАКИ.УА» було виписано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «блоки дорожні», «дорожні знаки», знаки індивідуальні», «маски дорожнього знаку», «стійки оцинковані» на загальну суму ПДВ 2789320,74 грн, з яких зареєстровано на суму ПДВ 2349370,83 грн та зупинено реєстрацію на суму ПДВ 439859,91 грн.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 17.01.2022 № 4027, від 16.02.2022 № 22708, від 31.05.2022 № 127141, від № 136116, від 22.08.2022 № 148958 про відповідність ТОВ «ЗНАКИ.УА» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 16.03.2021 № 06-03/21, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період квітень - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ТРАНС АТІКА» колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що між Представництвом та ТОВ «ТРАНС АТІКА» укладено наступні договори:

Договір субпідряду від 21.04.2021 № 21/04-2021ГП, відповідно до умов якого Субпідрядник (ТОВ «Транс Атіка») зобов`язується виконати власними силами та засобами та здати в обумовлені цим договором та контрактною документацією строки Генеральному підрядникові (Представництво) закінчений виконанням комплекс робіт по гідропосіву газону на автомобільній дорозі державного значення Н-31 «Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка на ділянці км 116+500-км 119+700 та км 131+150-км 133+500, Полтавська обл., що є частиною робіт за головним Контрактом, а Генеральний Підрядник зобов`язується прийняти вказані вище роботи проведені належним чином (тобто згідно з Контрактною документацією, стандартами, ДБН та чинним законодавством України).

Договір Поставки від 06.05.2021 № 06/05-2021, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «Транс Атіка») зобов`язується виготовити та передати у визначений цим Договором строк у власність Покупця Товар, а саме залізобетонні конструкції, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

До Договору також надано Додаток від 06.05.2021 № 1, Специфікації від 06.05.2021 №№ 1-3.

До перевірки було надано видаткові накладні та акти виконаних робіт, перелік яких наведено у Додатку № 43823743/1 до Акту перевірки.

Також, до перевірки було надано товарно-транспорті накладні, перелік яких наведено у Додатку № 43823743/2 до Акту перевірки.

Відповідно до даних ЄРПН у період травня та липня 2021 року ТОВ «ТРАНС АТІКА» було виписано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «лісоматеріали» «дошки та бруси обрізні з хвойних порід», «гідропосів газону», «дріт оцинкований», «карниз мостовий», «укісне крило», «щити опалубки», «портальна стінка» на загальну суму ПДВ 2321026,32 грн, з яких зареєстровано на суму ПДВ 603328,5 грн та зупинено реєстрацію на суму ПДВ 1717697,82 грн.

Позивачем включено зазначені вище зареєстровані податкові накладні до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2021 року в сумі 603328,5 грн ПДВ.

Згідно з актом перевірки, проведеним аналізом даних, відображених у первинних документах, та реальності здійснення таких операцій (руху активу), законності походження товару та введення його в обіг встановлено відсутність матеріально - технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «ТРАНС АТТКА» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержагелем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. Згідно даних ЄРПН у ТОВ «ТРАНС АТІКА» взагалі відсутнє придбання: послуг оренди нежитлових, складських та виробничих приміщень; послуг оренди транспортних засобів та послуг з транспортування, перевезення, навантаження, розвантаження. ТОВ «ТРАНС АТІКА» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 18.11.2021 № 83544, від 02.12.2021 № 86641, від 24.12.2021 № 92635, від 28.06.2022 № 34158 про відповідність ТОВ «ТРАНС АТІКА» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами від 21.04.2021 № 21/04-2021 ГП, від 06.05.2021 № 06/05-2021 та Додатком від 06.05.2021 № 1, Специфікаціями від 06.05.2021 №№ 1-3, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період травень 2021 р. - січень 2022 р., які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «МВК ГРУП», апеляційний суд зазначає наступне.

Встановлено, що між Представництвом та ТОВ «МВК ГРУП» укладено Договір Поставки від 25.05.2021 № 25/05-2021, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю (передавати у власність) матеріали антикорозійного захисту (надалі - товар), а Покупець зобов`язується, на умовах та в порядку визначених цим Договором, приймати та оплачувати товар. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі погоджених сторонами Специфікацій. Специфікація вважається погодженою, якщо вона підписана уповноваженими представниками сторін. З моменту підписання Специфікації сторонами вона стає невід`ємною частиною Договору. Найменування товару, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що підлягає поставці, умови, строк і місце поставки товару, строк оплати товару вказуються у погоджених сторонами Специфікаціях. Разом з товаром передаються наступні товаросупровідні документи: видаткова накладна, копія сертифікату відповідності або іншого документу, який підтверджує його якість. Транспортування товару здійснюється з оформленням товарно-транспортного документа, передбаченого для відповідного виду транспорту. Оформлення і підписання сторонами товарно-транспортних документів здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до даних ЄРПН у період червень - жовтень 2021 року ТОВ «МВК ГРУП» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «фарба», «розчинник» на загальну суму ПДВ 1631824,2 грн.

Комісією ГУ ДПС у Київській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 08.12.2021 № 104335, від 19.01.2022 № 4809 про відповідність ТОВ «МВК ГРУП» критеріям ризиковості платника податку.

Обставини взаємовідносин між Представництвом і ТОВ «МВК ГРУП» (код ЄДРПОУ 37446746) досліджувалися як податковим органом під час проведення іншої (планової) перевірки (Акт Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з Великими Платниками Податків від 11.08.2021 під № 321/33-00-07-01/26579227 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Представництва (ЄДРПОУ 26579227)» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2018 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 31.03.2021»), так і судом під час розгляду справи № 380/22930/21.

У висновках акту від 11.08.2021 під № 321/33-00-07-01/26579227 також зазначалося про відсутність підтвердження фактичного придбання товару у ТОВ «МВК ГРУП» по ланцюгу постачання та їх зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку, та відсутня підстава для включення вартості такого товару до складу витрат.

Такі висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом справи № 380/22930/21.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 25.05.2021 № 25/05-2021, видатковими накладними, ТТН, банківськими виписками за період квітень - жовтень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача ТОВ «СТОУН-ТРАНС» колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що між Представництвом та ТОВ «СТОУН-ТРАНС» укладено наступні договори: Договір поставки щебеневої продукції від 25.02.2019 № 25/02-19-2 та Договір поставки від 20.08.2021 № 20/08/21.

До перевірки було надано видаткові накладні, перелік яких наведено у Додатку № 41797785/2 до Акту перевірки та товарно-транспорті накладні, перелік яких наведено у Додатку № 41797785/3 до Акту перевірки.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень - жовтень 2021 року ТОВ «СТОУН-ТРАНС» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «відсів гранітний», «щебінь» на загальну суму ПДВ 12570378,18 грн. Перелік зазначених податкових накладних зазначено у Додатку № 41797785/4 до Акту перевірки.

Проведеним аналізом даних, відображених у первинних документах, та реальності здійснення таких операцій (руху активу), законності походження товару та введення його в обіг встановлено відсутність матеріально - технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «СТОУН-ТРАНС» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «СТОУН-ТРАНС» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій. У ТОВ «СТОУН-ТРАНС» здійснює придбання палива (дизельне паливо, бензин), проте відсутні ліцензії на зберігання пального, оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі, виробництво пального, зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що може вказувати на відсутність технічної можливості проведення господарських операцій, що свідчить лише про формування реєстраційного ліміту.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийнято Рішення від 17.02.2022 № 20036 про відповідність ТОВ «СТОУН-ТРАНС» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами від 25.02.2019 № 25/02-19-2, від 20.08.2021 № 20/08/21, видатковими накладними, залізничними накладними, відомостями вагонів та платіжні доручення за період квітень - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ», апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між Представництвом та ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ» укладено Договори Поставки від 24.05.2021 № 24/05-21ВР та від 17.06.2021 № 17/06-21ВР, відповідно до умов яких Постачальник зобов`язується виготовити та передати Товар протягом строку, визначеним цим Договором, у власність Покупця, а саме збірні залізобетонні конструкції, як описано в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до даних ЄРПН у період червень - грудень 2021 року ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «Блок косоура», «Блок розпірки», «Блок сходів», «Блок типу «Нью-Джерсі», «Сходова площадка» на загальну суму ПДВ 2755175,5 грн. Перелік зазначених податкових накладних наведено у Додатку № 42935330/3 до Акту перевірки.

Актом перевірки встановлено відсутність матеріально-технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 05.02.2020 № 21522, від 31.01.2022 № 11454 про відповідність ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами від 24.05.2021 № 24/05-21ВР, від 17.06.2021 № 17/06-2IBP, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період червень - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК».

Встановлено, що між Представництвом та ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК» укладено наступні договори:

Договір субпідряду від 31.05.2021 №№ М05С09-10, М05С09-11 на Капітальний ремонт автомобільної дороги М-05: Контракт 9: Лот 1 км 87+442-км 98+400; Лот 2 - км 98+400 - км 113+400; Лот З - км 113+400 - км 128+028, реорганізація комунікаційних мереж.

Договір субпідряду від 25.03.2021 № М05-С09 на Капітальний ремонт автомобільної дороги М-05: Контракт 9: Лот 1 км 87+442-км 98+400; Лот 2 - км 98+400 км 113+400; Лот З - км 113+400 - км 128+028, зовнішнє освітлення.

До зазначених договорів надано Розрахунки вартості виконаних робіт від 17.11.2021 № 1, від 02.08.2021 № 1, від 01.10.2021 № 2, від 16.12.2021 № 3.

Відповідно до даних ЄРПН у період травень - грудень 2021 року ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК» було виписано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою послуг «Виконання будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт автомобільної дороги М05 Київ-Одеса» на загальну суму ПДВ 1790095,45 грн, з яких зареєстровано на суму ПДВ 1379271,23 грн та зупинено реєстрацію на суму ПДВ 410824,22 грн. Перелік зазначених податкових накладних зазначено у Додатку № 32973706/1 до Акту перевірки.

Актом перевірки встановлено відсутність матеріально-технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК» здійснює придбання палива (дизельне паливо, бензин), проте відсутні ліцензії на зберігання пального, оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, оптову торгівлю пальним.

Комісією ГУ ДПС у Київській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 05.06.2020 № 18134, від 05.08.2021 № 19565, від 25.10.2021 № 24601, від 28.01.2022 № 3513 про відповідність ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами від 25.03.2021 № М05-С09, від 31.05.2021 №№ М05С09-10, М05С09-11, розрахунками вартості виконаних робіт від 17.11.2021 № 1, від 02.08.2021 № 1, від 01.10.2021 № 2, від 16.12.2021 № 3, проміжними платіжними сертифікатами та платіжними дорученнями за період квітень - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ВЕСТРОАД» апеляційним судом встановлено, що між Представництвом та ТОВ «ВЕСТРОАД» укладено типовий для зазначеного виду діяльності Договір Поставки від 15.02.2020 № 1502-20.

Відповідно до даних ЄРПН у період серпень - грудень 2021 року ТОВ «ВЕСТРОАД» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «мембрана шиповидна ГЕО Н400», «геотекстиль GeoStren 40540 S» на загальну суму ПДВ 5767941,8 грн.

З метою дослідження реальності господарських операцій встановлено відсутність матеріально - технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «ВЕСТРОАД» не є власником, орендарем, суборендарем та Іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «ВЕСТРОАД» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій. У ТОВ «ВЕСТРОАД» відсутнє придбання послуг перевезення, транспортування у авто перевізників, що зазначені у товарно-транспортних накладних.

Відповідність господарських операцій з даним контрагентом відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 15.02.2020 № 1502-20, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період серпень - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП» з матеріалів справи встановлено, що між Представництвом та ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП» укладено договір купівлі-продажу № 108-0518 від 22.05.2018.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень - грудень 2021 року ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «геокомпозит GEOKOMPOSITE», «гнучка армуюча георешітка», «геотекстиль GeoStren» на загальну суму ПДВ 5516614,84 грн.

З метою дослідження реальності господарських операцій встановлено відсутність матеріально-технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «ВЕСТХЕМ ЕРУП» не є власником, орендарем, суборенарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП» не має у власності вантажного транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні операцій. У ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП» відсутнє придбання послуг перевезення, транспортування у автоперевізників, що зазначені у товарно-транспортних накладних.

Відповідність господарських операцій з ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП» відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 22.05.2018 № 108-0518, додатком до договору від 08.01.2019 № 15, специфікаціями до договору № 1-14, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період серпень - грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД».

З матеріалів справи встановлено, що між Представництвом та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» укладено Договір Поставки від 09.09.2020 № 09/09/01, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцю матеріали, необхідні для будівництва та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури: ґрунт (глина, суглинок, пісок, супісок піщаний), а Покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати Товар відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до даних ЄРПН у період серпня 2021 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» було виписано та зареєстровано податкову накладну з номенклатурою товару «Ґрунт» на загальну суму ПДВ 1000000 грн.

Позивачем включено зазначену вище податкову накладну до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Проведеним аналізом даних, відображених у первинних документах, та реальності здійснення таких операцій (руху активу), законності походження товару та введення його в обіг встановлено відсутність законного походження товару. ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» не є власником земельних ділянок та не орендує земельні ділянки. Відсутність матеріально - технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» не є власником, орендарем, суборендарем та Іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій. У ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» відсутнє придбання: послуг оренди нежитлових, складських та виробничих приміщень; послуг оренди транспортних засобів та послуг з транспортування, перевезення, навантаження, розвантаження.

Комісією ГУ ДПС у Київській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийнято Рішення від 31.08.2021 № 75418 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД» відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 09.09.2020 № 09/09/01, видатковою накладною, ТТН та платіжним дорученням за період серпень-грудень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ» колегія суддів зазначає, що між Представництвом та ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ» укладено Договір Поставки від 08.02.2018 №75/02/18, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень - липень 2021 року ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою товару «олива», «диски», «фільтра» на загальну суму ПДВ 593481,67 грн.

Під кодом за ЄДРПОУ 41668857 в контрагентах позивача числиться ТОВ «Новатон Україна».

Між Представництвом та ТОВ «Новатон Україна» укладено Договір Поставки 08.02.2018від № 75/02/18.

З метою дослідження реальності господарських операцій встановлено відсутність технічної можливості проведення господарських операцій. В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій.

Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийнято Рішення від 08.12.2021 №104331, від 21.02.2022 № 27550 про відповідність ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Новатон Україна» відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором № 75/02/18 від 08.02.2018, додатковою угодою від 14.06.2018, видатковими накладними, ТТН, подорожніми листами вантажного автомобіля, специфікаціями та платіжними дорученнями за період квітень - серпень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «КЛІН-ТЕЧ» апеляційний суд виходить з наступного.

Встановлено, що між Представництвом та ТОВ «КЛІН-ТЕЧ» укладено Договір Поставки від 27.10.2020 № ЗП-97/10-27/10/20, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги Замовнику з контролю якості монтажних зварних з`єднань після зварювання шляхом проведення виробувань неруйнівним (ультразвуковим контролем - УЗК) методом на об`єкті: «будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь «Під`їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі) (І черга будівництва)», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги за ціною і у порядку, що передбачено цим Договором.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень - червень 2021 року ТОВ «КЛІН-ТЕЧ» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою послуг «послуги з візуально-оптичного та ультразвукового контролю зварних з`єднань металевих конструкцій прогонової будови» на загальну суму ПДВ 632695,4 грн.

З метою дослідження реальності господарських операцій встановлено відсутність матеріально-технічної можливості проведення операцій. Формування реєстраційного ліміту від ризикових підприємств.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 08.12.2021 № 104331, від 28.07.2021 № 133837 про відповідність ТОВ «КЛІН-ТЕЧ» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з контрагентом ТОВ «КЛІН-ТЕЧ» відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 27.10.2020 № ЗП-97/10-27/10/20, актами надання послуг, платіжними дорученнями за період квітень - вересень 2021 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

З матеріалів справи встановлено, що між Представництвом та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» укладено типовий для зазначеного виду діяльності Договір Поставки від 01.09.2020 № 1.

Відповідно до даних ЄРПН у період серпень - грудень 2021 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою «ґрунт» на загальну суму ПДВ 3674477 грн. Перелік зазначених податкових накладних зазначено у Додатку № 42220300/2 до Акту перевірки.

З метою дослідження реальності господарських операцій встановлено відсутність матеріально-технічної можливості проведення господарських операцій. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення господарських операцій. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні господарських операцій. Відсутність законного походження товару. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» не є власником земельних ділянок та не орендує земельні ділянки. Формування реєстраційного ліміту від ризикових підприємств.

Комісією ГУ ДПС у Київській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 08.12.2021 № 104331, від 06.10.2021 № 85649 про відповідність ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з контрагентом ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ» відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договором від 01.09.2020 № 1, видатковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями за період травень 2021 року - січень 2022 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо господарських операцій позивача з ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» встановлено, що між Представництвом та ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» укладено: Договори від 14.04.2021 № 210414-1, від 17.06.2021 № 210617-1, від 02.04.2021 № 210402-1, від 01.12.2020 № 201201-1, від 27.09.2021 № 210927-1, від 29.04.2021 № 210429-1, від 01.07.2020 № 200701-1 та відповідно долучено до перевірки Довідки про вартість виконаних будівельник робіт та витрати Форма КБЗ, Акти Форма КБ2, Акти надання послуг та платіжні доручення за період квітень 2021 року - серпень 2022 року.

Відповідно до даних ЄРПН у період квітень 2021 - червень 2022 року ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу позивача з номенклатурою послуг «монтаж котельні», «реконструкція системи гарячого водопостачання», «технічне обслуговування котельні», на загальну суму ПДВ 681 143,27 грн.

З метою дослідження реальності операцій встановлено відсутність технічної можливості проведення операцій. ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» не є власником, орендарем, суборендарем та іпотекодержателем будь-яких об`єктів нерухомого майна, що ставить під сумнів технічну можливість проведення операцій. ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» не має у власності та користуванні будь-яких транспортних засобів, що ставить під сумнів технічну можливість транспортування та перевезення, при здійсненні операцій. ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» відсутнє придбання: послуг оренди нежитлових, складських та виробничих приміщень; послуг оренди транспортних засобів та послуг з транспортування, перевезення, навантаження, розвантаження. Формування реєстраційного ліміту від ризикових підприємств.

Комісією ГУ ДПС у Львівській області відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийняті Рішення від 08.12.2021 № 104331, від 17.08,2021 № 25559 про відповідність ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідність господарських операцій з контрагентом ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» відповідає меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами від 14.04.2021 № 210414-1, від 17.06.2021 № 210617-1, від 02.04.2021 № 210402-1, від 01.12.2020 № 201201-1, від 27.09.2021 № 210927-1, від 29.04.2021 № 210429-1, від 01.07.2020 № 200701-1, довідками про вартість виконаних будівельник робіт та витрат форми КБЗ, актами форми КБ2, актами надання послуг та платіжними дорученнями за період квітень 2021 року - серпень 2022 року, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги. Видані (зареєстровані) контрагентом позивача податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Як зазначалось вище усі первинні документи, оформлені за результатами господарських операцій з контрагентами ТОВ «Гелікс Актив», ПП «ДОР МАСТЕР», ТОВ «ЕНЕРДЖ ПЛЮС», ТОВ «ЗНАКИ.УА», ТОВ «ТРАНС АТІКА», ТОВ «МВК ГРУП», ТОВ «СТОУН-ТРАНС», ТОВ «МІСТІНДУСТРІЯ», ТОВ «ІРПІНЬЕЛЕКТРОЗВ`ЯЗОК, ТОВ «ВЕСТРОАД», ТОВ «ВЕСТХЕМ ГРУП», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «УКР-БУД», ТОВ «КОМПАНІЯ АВТОПРОДУКТ», ТОВ «Новатон Україна», ТОВ «КЛІН-ТЕЧ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРВИДОБУВАННЯ», ПП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» були надані відповідачу як під час перевірки так і разом із запереченнями на акт перевірки та до суду. Вказані первинні документи відповідачем при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення враховані не були. Відповідну оцінку таким документам відповідачем надано не було, про будь-які недоліки чи недостовірні дані, що зазначені у них не зазначалось.

Стосовно посилань відповідача на те, що підставою для встановлених порушень позивача слугувала наявна у контролюючого органу податкова інформація щодо контрагента та відсутність у такого достатніх ресурсів задля проведення господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Крім того, як зазначалося вище, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до статті 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Крім того, належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Також колегія суддів зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

В той же час, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту. Тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (безтоварними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податків. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо покликань фіскального органу на те, що в контрагентів позивача кількість працюючих є недостатньою для здійснення господарської діяльності та згідно інформаційних баз ДПС вони не володіють відповідними основними засобами, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також апеляційний суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Відсутність за твердженням відповідача у контрагента власних або орендованих основних засобів не свідчить про безтоварність операцій.

До того ж, враховуючи наведені вище висновки, апеляційний суд відкидає доводи відповідача щодо дій позивача без належної обачності при виборі контрагента, тому що наявні на момент вчинення спірної господарської операції офіційні документи не давали підстав позивачу для сумнівів в законній діяльності його контрагентів.

ПК України покладає саме на контролюючий орган здійснення необхідних заходів щодо доведення тверджень, викладених в акті перевірки.

Отже податковий орган зобов`язаний самостійно встановлювати та доводити факти вчинення платником податків порушення закону, позаяк податкова інформація не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Надані позивачем до суду первинні документи складені у встановленому порядку.

Проте, в даному випадку працівники контролюючого органу жодних дій щодо встановлення вказаних обставин не здійснювали, в ході проведення перевірки запити (проведення зустрічних звірок) з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання контрагентами в ході проведення перевірки не направлялися.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.05.2019 року по справі № 820/1009/17, від 03.04.2020 року по справі № 160/4200/19, від 10.04.2020 року по справі № 440/1082/19, від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а, від 24.02.2021 року в справі № 380/215/20, від 19.08.2021 року у справі № 817/1567/18 та інших.

Так, у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 380/215/20 Верховний Суд зазначив, що «норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».

Аналогічну правову позицію і категоричність щодо «податкової інформації» висловив Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 817/1567/18, зокрема, що «висновки про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентом звітності, контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової Інформації, однак така податкова інформація, носить виключно Інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посіпається контролюючий орган».

Верховний Суд, як суд касаційної інстанції не прийняв посилання відповідача у справі № 2а-5011/12/1370 на наявну податкову інформацію про не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкову інформацію про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, зазначивши, що «така інформація не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку» (див. постанову від 13 серпня 2021 року).

В постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 816/1463/16 Верховний Суд зазначив, що «аналіз реальності господарських операцій та відповідність їх дійсному змісту повинен здійснювати на підставі первинних бухгалтерських документів, а податкова інформація щодо діяльності контрагентів платника податків не може бути беззаперечних доказом щодо порушення податкової дисципліни безпосередньо таким платником».

В свою чергу згідно позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/3364/19 (постанова від 07.07.2022) чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язку збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Висновки Акта перевірки прямо суперечать і практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

Так, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (рішення у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України») платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Апеляційний суд також враховує, що статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що відомості, які було внесено до Єдиного державного реєстру вважаються, достовірними. Якщо вони є недостовірними, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Посилання контролюючого органу на наявність прийнятих стосовно контрагента позивача рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд вважає безпідставними, оскільки вказані рішення були відсутні на момент існування спірних правовідносин та були ухвалені після вчинення відповідних господарських операцій, тому не могли бути відомі позивачу на момент здійснення таких операцій.

Рішення ж про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісія регіонального рівня приймає в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520).

Отже, включення платника податків до переліку ризикових платників податку не свідчить про нереальність здійснених ним господарських операцій та само по собі не спростовує наданої таким платником податків інформації щодо такої діяльності, як і не має прямим наслідком відмову в реєстрації чи скасування реєстрації податкових накладних складених зазначеним суб`єктом.

Наслідки подібного роду створює лише рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Своєю чергою у межах цієї справи усі податкові накладні зареєстровано в ЄРПН, а тому, з огляду на застосування положень пункту 201.16 статті 201 ПК України, для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Вказане підтверджується висновками акту перевірки.

З врахуванням усього наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірні господарські операції позивача, за якими сформовано позивачем податковий кредит у спірний період, фактично були здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану позивача, тому стверджувати про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення підстав нема, крім того відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано встановлених обставин справи.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з ПДВ за результатами взаємовідносин з його контрагентами за період, що перевірявся, а тому вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Спірні господарські операції позивача, за якими сформовано ним податковий кредит у спірний період, фактично були здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Щодо порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

В ході проведення перевірки встановлено, що на від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за звітний податковий період серпень 2022 року вплинула сума від`ємного значення попередніх періодів, яка сформована за звітні (податкові) періоди відповідно до Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2022 року.

Відповідно до даних декларації з ПДВ за серпень 2022 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 13.10.2022 № 9208232009) перевіркою встановлено, що р. 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» складає 1581323659 гривень; р. 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту» складає 1573643867 гривень.

Контролюючим органом встановлено, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2022 року (від 12.09.2022 № 9179916630), яким збільшено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 792547746 грн., внаслідок чого зменшено р. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 792547746 гривень.

Тобто, за даними позивача (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 12.09.2022 № 9179916630): р. 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за звітний податковий період серпень 2022 року становить 788775913 гривень; р. 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за звітний податковий період серпень 2022 року становить 781096121 гривень; р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за звітний податковий період серпень 2022 року становить 781096121 гривень.

У зв`язку з тим, що після подання уточнюючого розрахунку за звітний податковий період липень 2022 року (від 12.09.2022 № 9179916630), значення рядка 21 декларації не вплинуло на значення рядка 18 декларації за серпень 2022 року (по даним платника, позивач відповідно до п.5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» значення графи 6 рядка 21 на суму зменшення 792547746 грн, уточнюючого розрахунку (від 12.09.2022 № 9179916630) враховано у рядку 16.2 декларації за вересень 2022 року (в якому подано уточнюючий розрахунок).

З урахуванням поданого уточнюючого розрахунку (від 12.09.2022 № 9179916630) за звітний податковий період липень 2022 року та відображення його показників у р. 16.2 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» податкової декларації за звітний податковий період вересень 2022 року вказують на те, що р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного» за серпень 2022 року, за даними платника, становить 781096121 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем у звітній декларації з ПДВ за травень 2021 року самостійно не відображено від`ємне значення попереднього періоду (р. 16.1) в сумі 978460432 грн., що призвело до сплати у звітному податковому періоду в сумі 1200480 гривень.

Дане невідображення позивачем було виправлено шляхом подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до звітного податкового періоду травень 2021 року, якими збільшено р. 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» та р. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за травень 2021 року всього на загальну суму ПДВ 976893039 гривень.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II ПК України)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II ПК України.

Пунктом 1 розділу IV Порядку № 21 встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пункту 5 підрозділу II «Податковий кредит» розділу V Порядку № 21 у рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем в порушення пункту 5 розділу V Порядку № 21 не відображено у р. 16.2 звітної декларації з ПДВ за вересень 2021 року показники уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.09.2021 № 9286781813, яким збільшено р. 21 за травень 2021 року в сумі 177929698 гривень.

Відповідно до Порядку № 21 виправлення помилок за вересень 2021 року можливо шляхом подання уточнюючого розрахунку до цього періоду, а суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення необхідно відобразити у звітному періоді, у якому буде подано такий уточнюючий розрахунок.

Включення позивачем у р. 16.2 декларації з ПДВ за звітний податковий період грудень 2021 року суму збільшення від`ємного значення (89 938 798 грн) за серпень 2021 року, за результатами поданого уточнюючого розрахунку від 20.12.2021 №9401462921, є безпідставним, що в порушенні пункту 198.6 статті 198 ПКУ призвело до завищення р.16.2 податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 89938798 гривень.

Включення позивачем у р. 16.2 декларації з ПДВ за звітний податковий період грудень 2021 року суму збільшення від`ємного значення (89524960 грн) за вересень 2021 року, за результатами поданого уточнюючого розрахунку від 30.12.2021 № 9401462908, є також безпідставним, що в порушенні пункту 198.6 статті 198 ПКУ призвело до завищення р.16.2 податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 89524960 гривень.

За даними Акта перевірки, позивачем, в порушення пункту 5 розділу VI Порядку № 21, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до звітного податкового періоду червень 2021 року (від 30.12.2021 № 9401462928), що призвело до завищення р.16.2 податкового кредиту декларації з ПДВ за звітний податковий період грудень 2021 року на суму 33333 гривень.

Завищення р. 16.2 податкового кредиту декларації з ПДВ за звітний податковий період грудень 2021 року, який складається у тому числі з уточнюючих розрахунків (від 30.12.2022 року №№ 9401462908, 9401462921, 9401462928), також підтверджується даними за результатами проведення перевірки.

Також, за результатами проведеної перевірки встановлено, що р. 21 за звітний податковий період жовтень 2021 року складає 283529611,2 грн, який відповідно до розділу П «Дані платника» додатка 4 акта перевірки було враховано при перенесені до р. 16.1 декларації з ПДВ за листопад 2021 року.

Позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до звітного податкового періоду жовтень 2021 року (від 30.12.2021 № 9401462836), яким збільшено р. 21 звітної декларації на суму 400000000 гривень.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено завищення Представництвом р. 16.2 податкового кредиту декларації з ПДВ за звітний податковий період грудень 2021 року на суму 400000000 гривень.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що позивачем порушено норми підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та Порядку № 21, внаслідок чого завищено податковий кредит всього на загальну суму 614069116 грн.

Щодо вищенаведених порушень, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Порядку № 21 Податкова декларація з податку на додану вартість (надалі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» ПК України подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України.

Згідно з пункту 4 розділу І Порядку № 21 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Згідно з розділом IV Порядку № 21у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставками 7% і 14%, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст.197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв`язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без податку на додану вартість (рядок 10.4) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2 та 11.3), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2).

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (Таблиця 3 (Д2) (Додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст.56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 розділу V Порядку № 21 якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до ст.200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (Додаток 3) та (Д4) (Додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (Додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (Додаток 3) та (Д4) (Додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Згідно з підпунктом 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

До матеріалів справи позивачем долучено копії Податкових декларацій з ПДВ та Уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 та такі складені у відповідності до вимог Порядку № 21 та ПК України.

В Податкових деклараціях з ПДВ позивачем за період з 01.04.2021 по 31.12.2021, в тому числі за грудень 2021 року, правильно відображено результат декларування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у рядках 16, 17 та 21.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку № 21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п.50.1 ст.50 розділу II Кодексу.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 21 у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Порядку № 21 у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 21 у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Згідно з пунктом 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п.50.1 ст.50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Згідно з пунктом 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Згідно з пунктом 7 розділу VI Порядку № 21 платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п.50.1 ст.50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які подані позивачем за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 заповненні у відповідності до вимог ПК України та Порядку № 21.

Отже, підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року результат декларування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у рядках 16, 17 та 21 відображено правильно.

Вказане підтверджується Висновком експертного дослідження від 19.04.2023 № 7194/23-72 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІДСЕ) за результатами проведення економічного дослідження, який долучено позивачем до матеріалів справи.

Щодо витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено 04.05.2024 із доказами їх понесення в суді першої інстанції.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії наступних документів: Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23 до Договору про надання юридичної (правової) допомоги від 31.12.2021 № 001; Додатку № 2 до Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23 до Договору про надання юридичної (правової)допомоги від 31.12.2021 № 001; акту від 30.04.2024 № 01-001-01/23 виконаних робіт (наданих послуг) на суму 500000,00 грн; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 380/13261/23, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 14.07.2003 № 369; довіреності від 30.12.2021.

Відповідно до умов Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23 до Договору про надання юридичної (правової) допомоги від 31.12.2021 № 001, укладеного між позивачем та адвокатським бюро Олексія Балабанова, в особі адвоката Балабанова Олексія Валерійовича, адвокат зобов`язується за завданням (замовленням) Клієнта надати останньому Правову Допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському Бюро зазначену допомогу (пункт 1 Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23).

Згідно з пунктом 2 Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23 загальний зміст Правової Допомоги за цим Договором:

2.1.вивчення та правовий аналіз представленої Клієнтом інформації (документів та інших відомостей), пов`язаної та/або необхідної для виконання п. 2.2. цього Договору;

2.2.представництво інтересів Клієнта і комплексне ведення справи, по оскарженню результатів перевірки, проведеної на підставі направлень від 26 жовтня 2022 року, виданих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, за результатами якої складено Акт від 26.12.2022 під № 1613/Ж5/31-00-04-02-04/26579227 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРЕДСТАВНИЦТВА «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИКІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (код за ЄДРПОУ 26579227) з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року (вх. №9187143264 від 19.09.2022) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків», в т.ч., але не виключно, складення і подання заперечень на висновки акту перевірки, збір додаткової інформації тощо;

2.3.надання консультацій, роз`яснень та рекомендацій з будь-яких питань правового характеру, пов`язаних із виконанням п. 2.2. цього Договору;

Відповідно до пункту 3 Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23 правова допомога надається Адвокатом на платній основі; за надання Правової Допомоги, обумовленої п.п. 2.1. - 2.3. цього Договору, Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському Бюро Гонорар, визначений Сторонами додатково.

За цим Договором Клієнт зобов`язаний відшкодувати Адвокатському Бюро всі фактичні витрати, здійснення яких необхідні для виконання цього Договору. Відшкодування витрат здійснюється в спосіб, передбачений для сплати Гонорару. В частині відшкодування витрат дія цього Договору розповсюджується на правовідносини, що виникли до його укладення, але пов`язані із предметом дорученого (пункт 4 Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23).

Зі змісту Додатку № 2 до Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23 до Договору про надання юридичної (правової)допомоги від 31.12.2021 № 001 слідує, що правова допомога надається Адвокатом на платній основі; за надання Правової Допомоги, обумовленої п.п. 2.1. - 2.3. цього Договору, Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському Бюро Гонорар:

500000 (п`ятсот тисяч) грн. за комплексне ведення справи (в т.ч. складення заяв по суті, інших заяв, клопотань, пояснень, участь в судових засіданнях, збір інформації, тощо) в суді першої інстанції,

Достатнім підтвердженням факту надання правової допомоги і обов`язком Клієнта оплатити її є складення між Сторонами акту про надані послуги (пункт 4 Додатку № 2 до Додаткового Договору від 26.01.2023 № 001-01/23).

Згідно з актом від 30.04.2024 № 01-001-01/23 виконаних робіт (наданих послуг), підписанням цього акту уповноважені представники Замовника (Клієнта) і Виконавця (Адвокатського Бюро) стверджують про те, що Адвокатським Бюро було надано правову допомогу Клієнтові, яка полягає в:

вивченні та правовому аналізі представленої Клієнтом інформації (документів та інших відомостей), пов`язаної та/або необхідної для виконання п. 2.2. Додаткового Договору і вказаного Додатку до нього;

представництві інтересів Клієнта і комплексному веденні справи № 380/13261/23 по оскарженню податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.03.2023 № 446/Ж10/31-00-04-02-04/26579227, яким, на підставі Акту перевірки від 26.12.2022 під № 1613/Ж5/31-00-04-02-04/26579227 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРЕДСТАВНИЦТВА «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИКІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (код за ЄДРПОУ 26579227) з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року (вх. №9187143264 від 19.09.2022) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків», зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в декларації за серпень 2022 року на суму 781 096 121 грн.;

наданні консультацій, роз`яснень та рекомендацій з будь-яких питань правового характеру, пов`язаних із виконанням п. 2.2. Додаткового Договору і вказаного Додатку до нього.

Загальна вартість наданої Клієнтові юридичної допомоги згідно умов Додаткового Договору і зазначеного Додатку до нього становить 500000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування колегія суддів, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний суд враховує, що представником позивача був виконаний значний обсяг роботи у справі, який полягав у підготовці адміністративного позову, опрацюванні та долученні доказів у великому обсязі, які в вплинули на вирішення справи на користь позивача.

Разом з тим, виходячи з обставин справи і предмету спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір витрат, присуджений судом першої інстанції, не завищено та він не суперечить принципу розумності.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційних скаргах обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення від 30 квітня 2024 року та додаткове рішення від 21 травня 2024 року Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/13261/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення лише з підстав та у випадках, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді А. Р. Курилець В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 23.08.24


Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	22.08.2024
Оприлюднено	26.08.2024
Номер документу	121183841
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Братичак Уляна Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.08.2024 по справі 380/13261/23ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/13261/23

Постанова від 22.08.2024

Постанова
від 22.08.2024 по справі 380/13261/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД