Ухвала

від 22.08.2024 по справі 320/21836/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа №320/21836/23

адміністративне провадження №К/990/27186/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов в частині,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати в частині протиправним та скасувати пункт 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження:» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) « 27 м (Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» та ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», з урахуванням вимог пам`яткоохоронного законодавства, із дотримання нормативних побутових i протипожежних розривів, забезпеченням нормативної освітленості та інсоляції приміщень об`єкта та суміжної забудови.)»;

- визнати в частині протиправним та скасувати в пункті 5 (планувальні обмеження) розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) вимоги викладені: - в абз. 1 «земельні ділянки знаходяться в межах центральної планувальної зони, центрального історичного ареалу (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва»; - в абз. 2 «проектну документацію розробляти з урахуванням положень наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва». Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності).»;

- визнати пункт 1 (гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) в наступній редакції - « 3 умовною висотою понад 73,5 м, в тому числі житлових будинків умовною висотою до 100 м включно та громадських будівель умовною висотою до 150 м включно.»;

- додати в кінці пункту 2 (максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки) розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) абзац в наступній редакції: «Функціональний склад елементів комплексу уточнити за завданням на проектування складених з урахуванням містобудівних умов та обмежень. Відсоток забудови земельної ділянки, розміщення об`єкта проектування та елементів прибудинкової території, проїздів визначити з урахуванням положень ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.»;

- визнати пункт 3 (максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови) «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу №234 від 25.04.2023) в наступній редакції - «У разі розміщення житлового фонду розрахункову щільність населення для земельних ділянок прийняти відповідно до додатку В.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій.».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, позов задоволено.

15.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій заявник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліку шляхом сплати судового збору. Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету заявника 30.07.2024 о 23 год 15 хв, отже, в силу приписів абз. 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, вважається врученою 31.07.2024. Таким чином, останнім днем на усунення недоліку касаційної скарги було 12.08.2024.

В межах встановленого Судом строку, 09.08.2024, заявник касаційної скарги усунув її недолік - надав платіжну інструкцію на підтвердження сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для Департаменту, як учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України), оскільки оскаржуваними судовими рішеннями фактично дозволено будівництво об`єктів умовною висотою понад 73,5 м, в тому числі житлових будинків умовною висотою до 100 м включно та громадських будівель умовною висотою до 150 м включно в межах історичного ареалу м. Києва, що є грубим порушенням вимог чинної містобудівної документації на місцевому рівні. Також, на думку заявника, оскаржувані судові рішення легалізують порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства щодо охорони культурної спадщини та існуючих планувальних обмежень, що призведе до хаотичної забудови історичного центру Києва дисгармонійними висотними будівлями. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково (підпункт «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України), оскільки спір щодо містобудівних умов та обмежень, котрі визначають параметри забудови земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти культурної спадщини, очевидно не вбачається простим чи малозначним або таким, для якого пріоритетним є швидке його вирішення. При цьому предмет спору стосується інтересів територіальної громади, які полягають в забезпеченні охорони нерухомих пам`яток, з чого вбачається, що дана справа мала б розглядатись за правилами загального позовного провадження (покликається на постанови Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №826/10888/18, від 18.05.2023 у справі №640/10811/19 та від 12.12.2023 у справі №640/10893/22).

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме: вимог

ст. 5 та ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, а також ст. 6 та ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III. Вказує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах 31.01.2023 у справі №640/8728/21, а також в постановах Верховного Суду від 14.02.2023 у справі №640/24975/21, від 21.03.2023 у справі №640/16819/21, від 16.04.2024 у справі №640/30349/21, від 27.06.2023 у справі №640/27822/20, 01.07.2021 у справі №640/14207/19.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду в даній справі.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №320/21836 є оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та посилання у касаційній скарзі на наявність обставин, визначених підпунктами «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23.

Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/21836/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов в частині.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали. Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя С.Г. Стеценко