Рішення

від 17.12.2007 по справі 16-11-02/3668

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16-11-02/3668

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

"17" грудня 2007 р.                                                                Справа №  16-11-02/3668

Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Спаських Н.М. , при секретарі судового засідання Волна С.В. ,  за участю представників сторін :

позивача:Толюпа В.М. –адвокат за довіреністю,

першого відповідача: Геращенко М.В.- за довіреністю,

від другого відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Лікувально-оздоровчого закладу "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок"  до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Компанія  "ТІСА-Агро" та до Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Міжгір'я     про  визнання договору недійсним,   

                                                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав № 72 від 15.12.2005 року укладеного між відповідачами по справі з мотивів невідповідності його вимогам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.10.2006 року по справі № 02/3668 позов було задоволено повністю і вказаний договір визнано недійсним. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2007 року дане рішення було залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2004 року рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. При повторному розгляді справи суду слід з'ясувати які права позивача порушені оскаржуваним договором та врахувати фактичні обставини, встановлені рішенням по справі № 11/1651.

При повторному розгляді справи представник позивача притримувався позиції, викладеної у позові та просив його повторно задовольнити.

Представник першого відповідача проти позову заперечив з мотивів, що при укладенні договору ВСК "Міжгір'я" мало повний обсяг процесуальної правоздатності на укладення цього договору і перший відповідач став належним власником корпоративних прав у підприємстві позивача.

Представник другого відповідача в засідання жодного разу не з'явився, причини неявки не відомі.

При повторному розгляді справи судом було встановлено наступне:

Згідно пояснень до позовних вимог, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15.12.2005р. між сторонами по справі  з підстав, що ВСК "Міжгір'я" не було засновником оздоровчого закладу "Світанок" і  не мало права продавати долю в статутному фонді цього підприємства.  До цього ж, не було виконано і  вимоги статті 362 ЦК України про переважне право  інших співвласників  на придбання частки у праві спільної часткової власності.     

Представник позивача у судовому засіданні пояснив,  що позивач не просить застосувати  правові наслідки визнання договору недійсним в зв'язку з тим, що ВСК “Міжгір'я” в травні 2006 року повернув ТОВ "Компанія  "ТІСА-Агро" кошти в сумі 1000 грн. ( а.с. 59), як розрахунок за спірним договором, а переоформлення корпоративних прав в установленому порядку не проводилося.

Для обґрунтування свого порушеного права позивач вказує на те, що  поданим позовом захищаються права оздоровчого закладу "Світанок" на свої майнові права та інтереси, оскільки згідно спірного договору продавалася частка у його статутному фонді разом з правами управління. За доводами позивача, продаж було здійснено не уповноваженою особою та без згоди всіх співвласників позивача ( пояснення від 07.12.2007 року).

З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2005 року ВСК “Міжгір'я” в особі голови правління Буряченка В.В. (як продавець) та ТОВ “Компанія “ТІСА-Агро” в особі Козловського А.Ф.  (як покупець) уклали договір купівлі-продажу № 72 корпоративних прав. За змістом його договору продавець продав, а покупець купив право власності частки  у статутному фонді Лікувально-оздоровчого закладу " Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок" (Емітента), включаючи права на управління, отримання відповідної частки  прибутку, а також активів у разі ліквідації його відповідно до чинного законодавства (корпоративне право) - п. 1.1. договору.   

          Предметом продажу виступила недержавна частка у розмірі 4,23% у статутному фонді позивача по справі. Продаж здійснюється за 1 000,00 грн. ( п. 1.2 та 1.3. договору).   

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу. У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець продає, а покупець приймає і зобов'язується оплатити майно(товар) на умовах договору.

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару.

Суд вважає,  що ВСК “Міжгір'я” було неналежним продавцем корпоративних прав, виходячи з такого:

Спірний договір купівлі-продажу було укладено 15.12.2005 року. Станом на цей період діє статут лікувально-оздоровчого закладу "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок" в редакції від 07.05.2003 року ( а.с.. 18). Статут затверджено зборами уповноважених представників господарств-учасників згідно протоколу № 1 від 21.04.2003 року. Позивачем було надано суду це протокол в копії, згідно якого вбачається, що протокол не містить переліку господарств-учасників оздоровчого центру "Світанок". В протоколі лише констатовано, що всього уповноважених  - 20 осіб, на зборах присутні 17 осіб.

          В статуті позивача відсутній перелік назв підприємств його учасників та розмір їх часток.  У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року визначено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства (редакція цієї статті дії з 07.03.2002 року). Організаційно-правова форма санаторію також не визначена, хоча вона близька до товариства з обмеженою відповідальністю.

          У відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

            Таким чином, склад  учасників та засновників санаторію "Світанок" може бути доведений лише даними статуту цього підприємства.

         В справі мається  аудиторський звіт від 10.10.2003 року, яким визначено, що частка держави в майні санаторію "Світанок" становить 55,05%, а частка недержавних власників - 44,95%.

 Суд вважає, що сторони не надали в справу належно допустимих документів про розподіл часток серед недержавних засновників санаторію "Світанок" станом на 17 липня 2003 року та станом на час укладення спірного договору.

Наявний у справі протокол загальних зборів учасників санаторію "Світанок" від 15.10.2004 року ( а.с. 96) свідчить про розподіл 100%-ї частки недержавної власності у майні санаторію, при тому що вона у відповідності до аудиторського висновку складає лише 44,95%. Суд вважає, що це потягло математичну помилку у визначенні часток кожного засновника. При цьому в статуті підприємства відсутні дані про склад засновників.

Це в свою чергу знецінює предмет спірного договору, оскільки розмір проданої частки визначений невірно.

У всякому разі єдиним належно допустимим доказом засновництва та володіння часткою в майні підприємства є лише положення статуту підприємства, які пройшли реєстрацію в установленому порядку.  

          Відповідно до статуту лікувально-оздоровчого закладу "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок", зареєстрованого у Черкаській районній державній адміністрації 11.12.1998р. та перереєстрованого 07.05.2003р., заклад створено засновниками  на міжгосподарській основі шляхом добровільного об'єднання  власного майна і коштів, коштів централізованого фонду соціального страхування членів колективних сільськогосподарських  підприємств, внесків коштів державного бюджету, державних підприємств, установ, міжгосподарських організацій з колективною формою власності ( п. 1.5.).

Згідно положень п. 4.3. статуту позивача, розмір пайових внесків визначається зборами уповноважених представників господарств-учасників. Право розпорядження своїм майном і коштами належить лише органам управління позивача ( п. 4.10). Згідно п. 6.1, 6.4. вищим органом управління позивача є збори уповноважених представників,  які обираються учасниками-дольовиками строком на 3 роки, рішення щодо змін в статуті приймаються зборами уповноважених більшістю голосів, якщо присутніми на зборах є не менше 75 % уповноважених представників. Згідно п. 1.12. статуту вихід учасників із членів закладу вирішується зборами уповноважених представників-учасників.

За доводами першого відповідача, співзасновниками  санаторію "Світанок" є сільськогосподарські підприємства Смілянського району.

На зборах  недержавних засновників (учасників) санаторію господарств Смілянського району 17 липня 2003 року (протокол а.с. 57) було вирішено питання про визначення  засновником лікувально-оздоровчого закладу "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок" від імені господарств-засновників Смілянського р-ну -- одного господарства - ВСК "Міжгір'я", якому було передано функції по управлінню часткою майна санаторію “Світанок”.  

Із вказаного протоколу не вбачається, які господарства були присутні на зборах і в матеріалах справи немає первинних документів про їх зв'язок з підприємством позивача.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що за змістом вказаного протоколу від 17.07.2003 року ВСК "Міжгі"я" було передано лише функції по управлінню часткою майна в санаторії "Світанок" від імені господарств Смілянського району.

В спірному ж договорі ВСК "Міжгі"я" виступило одноосібним власником частки в статутному фонді позивача. В п. 2.12. спірного договору також було обумовлено, що для передачі корпоративного права ВСК "Міжгі"я" подасть загальним зборам учасників санаторію "Світанок"  заяву про вихід  з складу учасників.  

За змістом протоколу від 17.07.2003 року ВСК “Міжгір'я” не набуло прав володіння, користування та розпорядження часткою (прав власника), тим більше не набуло права подавати заяву про вихід зі складу учасників санаторію "Світанок"  від імені господарств Смілянського району.

В матеріалах справи відсутні докази того, що протокол від 17.07.2003 року з боку ВСК “Міжгір'я” було реалізовано ще якимось чином крім укладення спірного договору.

           У відповідності до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року  саме державна реєстрація засвідчує настання фактів, які передбачені цим Законом і потребують внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

             У відповідності до ч. 3 ст. 29 цього ж Закону, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

          Відповідачі по справі не довели, що внаслідок передачі ВСК "Міжгір"я" прав засновника підприємства-позивача було внесено відповідні зміни до статутних документів санаторію "Світанок" .

Отже, суд приходить до висновку, що ВСК “Міжгір'я” не володів правами продавця частки в статутному фонді санаторію "Світанок", не був вказаний серед засновників позивача згідно статуту, а отже і не мав права нею (часткою) розпоряджатися.

В матеріалах справи мається рішення господарського суду Черкаської області по справі № 11/1651 від 31.03.2006 року  за позовом ВСК “Міжгір'я” до ТОВ "Компанія "Тіса-Агро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав № 72 від 15.12.2005 року ( а.с. 71).  Рішенням по даній справі у задоволенні позову було відмовлено повністю, оскільки ВСК “Міжгір'я” було визначено як належного власника корпоративних прав. За даними діловодства суду апеляційна скарга на нього була повернута позивачу і рішення набрало  законної сили. В касаційну інстанцію рішення не оскаржувалося.

Факти про набуття ВСК “Міжгір'я” права власності на частку в статутному фонді позивача згідно рішення по справі № 11/1651 не підтверджуються первинними доказами, які зібрані по даній праві.

Протокол зборів від 15.10.2004 року, на який є посилання в рішенні по справі № 11/1651 не містить згадки про перехід права власності на частку в майні санаторію "Світанок" до ВСК “Міжгір'я” ( а.с. 96). Дані цього протоколу, що ВСК “Міжгір'я” є засновником санаторію "Світанок" не підтверджуються даними статуту цього підприємства.

Як було викладеного вище, єдиним допустимим доказом участі в підприємстві та володінні часткою,  є дані статуту підприємства.

Крім того, суд враховує факт, що 19 травня 2006 року платіжним дорученням № 85 ВСК “Міжгір'я” повернув ТОВ "Компанія "Тіса-Агро" 1000,00 грн. коштів за продані майнові права згідно спірного договору, погодившись з його недійсністю.

          Суд вважає, що уклавши спірний договір,  ВСК “Міжгір'я”  вчинив правочин з перевищенням повноважень. Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В матеріалах справи мається протокол зборів недержавних учасників санаторію "Світанок" від 21.02.2006 року ( а.с. 30), який було прийнято ще до прийняття рішення по справі № 11/1651 і не було враховано при розгляді цієї справи. Згідно протоколу від 21.02.2006 року, на яких був присутній голова ради сільськогосподарських товаровиробників Смілянського району, було ухвалено вважати договір передачі корпоративних прав  санаторію "Світанок" в розмірі 4,23% недійсним, оскільки господарства-дольовики району не давали на це згоди.

Таким чином даний протокол свідчить про те, що спірний договір не було погоджено господарствами Смілянського району, а тому він ніяких прав та обов'язків його учасникам не дає.   

У статуті  лікувально-оздоровчого закладу "Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок"  не встановлено можливість продажу частки у статутному фонді без повідомлення інших засновників (учасників).  В будь-якому випадку у разі продажу частки у праві спільної часткової власності продавець зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку,  як то вимагається в статті 362 Цивільного кодексу України. Суду не подано доказів такого повідомлення  про продаж частки у статутному фонді санаторію.

Суд вважає,  що позивач має право на звернення до суду із позовом про визнання спірного договору недійсним, оскільки він є власником майна, переданого йому до статутного фонду учасниками і продаж часток в майні повинен здійснюватися лише в порядку, передбаченому чинним законодавством та статутом підприємства. Підприємство повинно забезпечити гарантії своїм засновникам на збереження їх майна та статутного порядку управління підприємством, упередити факти захоплення підприємства з боку третіх осіб.

Згідно п. 1.5. статуту позивача,  санаторій "Світанок" було створено для організації оздоровлення працівників учасників санаторію та членів їх сімей. Створене господарствами підприємство представляє інтереси всіх його учасників та зобов'язане захищати їх у відповідності до статуту.

Відповідно до статті 55 Конституції України  кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних   посягань.

Згідно ст. 215 ч. 3 ЦК України,  якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін чи інша заінтересована особа заперечує  його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

За таких обставин суд вважає,  що позов є обґрунтованим,  тому підлягає до задоволення. Договір купівлі-продажу  корпоративних прав № 72 від 15 грудня 2005 року слід визнати недійсним з моменту його укладення.

При прийнятті даного рішення суд базується на встановлених при розгляді справи  фактах, що ВСК  “Міжгір'я”  не є засновником санаторію "Світанок", оскільки це не визначено статутом позивача ( а інші докази є недопустимі), ВСК  “Міжгір'я” також не є власником проданої ним частки в статутному фонді   санаторію "Світанок", не мав права розпорядження нею, уклав спірний договір купівлі-продажу з перевищенням своїх повноважень і дана угода не була погоджена з боку господарств Смілянського району, від імені яких діяв ВСК "Міжгір"я".

        На підставі ст. 49 ГПК України  судові витрати повністю покладаються на  обох відповідачів і відшкодовуються ними позивачу порівну.     

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.  Визнати недійсним договір  купівлі-продажу № 72 корпоративних прав  від 15 грудня 2005 року,  укладений  ВСК  “Міжгір'я”  та ТОВ “Компанія “ТІСА-Агро”.  

3.  Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ТІСА-Агро” (18003, м. Черкаси, вул. Р. Люксембург, 177,  ідентифікаційний  код 30344168) на користь лікувально-оздоровчого закладу " Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок"  (19624, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, ідентифікаційний  код 05390572)  витрати на сплату державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.  Стягнути із  виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір'я” (20700, Черкаська область, Смілянський район, с. Плескачівка, ідентифікаційний  код 03791798) на користь лікувально-оздоровчого закладу " Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок"  (19624, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, ідентифікаційний  код 05390572)  витрати на сплату державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.                                                        

Суддя                                                                                                             Спаських Н.М.