Ухвала

від 19.08.2024 по справі 757/13765/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13765/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42017150000000092, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 42017150000000092 від 05.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваних законом державним інтересам та інтересам окремих юридичних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за таких обставин.

Слідчий з особливо важливих справ відділу організації досудових розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_6 , будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог п. 28 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012, п.п. 2, 7, 8 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 р. № 1340, без створення комісії, здійснення попередньої оцінки вартості кукурудзи, складання комісією акту опису, оцінки та передачі майна, 15.03.2017 на протязі доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, за адресою: м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6 в приміщенні Головного управління ДФС у Миколаївській області, одноособово прийняв рішення та 04.04.2017 в денний час доби за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1 на території «Чорноморського суднобудівного заводу» складське приміщення №2 (26) одноосібно передав речові докази - кукурудзу у кількості 1232,2 тонн на зберігання та для подальшої реалізації ТОВ «Базука».

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_6 через несумлінне ставлення до них, відсутності попередньої оцінки кукурудзи комісією та контролю за її продажем, службові особи ТОВ «Базука» самостійно провели оцінку вартості вилученої кукурудзи, згідно якої її вартість нібито становить 1 355 284 грн., при цьому таку оцінку здійснено без доступу до вилученої кукурудзи, її огляду та за заниженими якісними характеристиками.

В подальшому, через неналежне виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_6 , службові особи ТОВ «Базука» 11.04.2017 через Товарну Біржу «Українська Універсальна Товарна Біржа» здійснили реалізацію вказаної кукурудзи за заниженою вартістю, а саме за 1 395 942,52 грн. ТОВ «Вікос-Юг» (код ЄДРПОУ 38442699), з яких 24.04.2017 службовими особами ТОВ «Базука» до державного бюджету перераховано 1 163 285,43 грн.

В той же час, реальна вартість вилученої ОСОБА_6 кукурудзи у кількості 1232,2 тонн становила 5 865 678,63 грн., що на 4 702 393,20 грн. більше ніж сума, за яку її було реалізовано.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, державі в особі Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області, спричинено тяжкі наслідки, у вигляді ненадходження 4 702 393,20 грн. від реалізації речових доказів кукурудзи у кількості 1232,2 тонн у кримінальному провадженні № 32017150000000012 від 30.01.2017, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Адвокат ОСОБА_5 через канцелярію суду звернулася із клопотанням про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. В клопотанні адвокат зазначила, що згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке відбулося у період з 30.01.2017 по 09.03.2017. Обвинувальний акт вручено ОСОБА_6 09.06.2022. Згідно з вимогами ст. 12 КК України визначено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України (у редакції, чинній на час його вчинення), за ступенем тяжкості є злочином невеликої тяжкості. Так, в клопотанні захисник зазначила, що, на даний час та на час вручення обвинувального акту, минуло більше 5 років, що є підставою для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримала у повному обсязі та просила задовольнити. Окрім того, в судовому засіданні адвокатом долучено довідку про те, що ОСОБА_6 станом на 04.07.2024 незнятої чи непогашеної судимості не має.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, проте просив клопотання адвоката задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Судом роз`яснені обвинуваченому правові наслідки закриття кримінального провадження із заявленої підстави, наголошено, що він має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_6 вказав, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, здійснення судового розгляду в загальному порядку він не бажає, така позиція є добровільною.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника, вважав його обґрунтованим. Також прокурором повідомлено суду, що речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Представник потерпілого ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.

Вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у період з 30.01.2017 по 04.04.2017.

Санкція ч. 2 ст. 367 КК України станом на час інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення і на час постановлення ухвали передбачала та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час діяння) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018) нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, діяння, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, на час події було злочином середньої тяжкості, на день розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності відноситься до нетяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час події), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час події), становить п?ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Отже, як і в разі застосування норм Кримінального кодексу України в редакції, що діяла на час вчинення діяння, так і в разі застосування Кримінального кодексу України в редакції станом на день постановлення ухвали, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - п`ять років.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к, матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.

Захист зазначає, що ОСОБА_6 в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності нового злочину не вчинив, про що надає довідку №ВР-004075039 від 04.07.2024. Прокурор щодо вказаних обставин в судовому засіданні не заперечував.

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення, з приводу якої ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України, мала місце у період з січня по квітень 2017. Обвинувальний акт у даному провадженні складений 09.06.2022 та надійшов до суду 10.06.2022. Відтак, на час надходження обвинувального акта до суду, а відтак і на даний час, сплинув передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п?ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим, суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Питання про порядок розподілу судових витрат, в тому числі на залучення експертів на стадії досудового розслідування, у разі закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, вирішено Верховним Судом.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення експерта саме стороною захисту.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, т. 17 КПК України).

В такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, таких витрат.

Що ж стосується стягнення судом саме процесуальних витрат за проведення експертиз, то важливе значення у механізмі їх розподілу в кримінальному провадженні набуває питання про те, хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась, а також чи входить проведення експертизи до сфери службових обов`язків залученого експерта, чи є експерт співробітником державних експертних установ.

Отже, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.

З урахуванням вищенаведеного, положень ч. 1 ст. 126 КПК України, суд надходить до висновку про необхідність віднесення процесуальних витрат за залучення експерта на стадії досудового розслідування в сумі 46 322 грн. 33 коп. на рахунок держави.

Речові докази у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 42017150000000092, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Процесуальні витрати за залучення експерта на стадії досудового розслідування в сумі 46 322 грн. 33 коп. - віднести на рахунок держави, а саме:

- 692 грн. 00 коп. на проведення Миколаївським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової комп`ютерно-технічної експертизи згідно висновку № 262 від 01.12.2017;

- 6864 грн. 80 коп. на проведення Миколаївським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи, згідно висновку № КСЕ 19/115- 21/11700 від 20.09.2021;

- 12081 грн. 28 коп. на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової почеркознавчої експертизи, згідно висновку № 30982/30983/21-32 від 10.02.2022;

- 18305 грн. 28 коп. на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової почеркознавчої експертизи, згідно висновку № 26085/19-53/3940/20-72 від 13.05.2020;

- 6006 грн. 00 коп. на проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно висновку експерта № 18-185/186 від 14.12.2018;

- 2372 грн., 88 коп. на проведення Миколаївським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи, згідно висновку експерта № 09/3-289 від 25.09.2017.

Речові докази у кримінальному проваджені відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1