Рішення

від 22.08.2024 по справі 646/7322/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/7322/24

№ провадження 2/646/2790/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - Демченко І.М. за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Петропавлівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на частки в житловому будинку в порядку спадкування за законом та заповітом, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

за участю представника позивача - адвоката Маслій Т.В.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 17.06.2009 Петропавлівським сільським головою, будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_5 - 1/6, ОСОБА_4 - 1/6, ОСОБА_5 - 1/6 та ОСОБА_1 - 1/6.

Між тим, відповідно до довідки Петропавлівської сільської ради згідно погосподарської книги № 19 при виконкомі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області за 1991-1995 роки, станом на 15.04.1991 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тип двору - бувший колгоспний.

Оскільки станом на 15.04.1991 членами колгоспного двору, які не втратили право на частки в його майні, були вищевказані шість осіб , то кожен з них мав право на 1/6 частину у праві спільної власності на майно колгоспного двору - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, в свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , виданому 17.06.2009 помилково не вказані всі співвласники будинку: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яких наявні станом на 15.04.1991 в погосподарській книзі №19 при виконкомі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області за 1991-1995 роки.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак станом на 15.04.1991 вона була членом колгоспного двору та не втратила право на частку в його майні, отже це майно входить до складу спадщини після її смерті.

За життя заповіт ОСОБА_7 не складався.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2021 у справі №628/1552/21, яке набрало законної сили 30.07.2021, встановлено факт вступу в управління та володіння спадковим майном позивачем після смерті бабусі ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_1 набув право на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . За життя він склав заповіт, яким все майно заповів своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 відмовилась від спадкування після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 .

Спадкоємицею за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , є також дружина спадкодавця ОСОБА_5 , яка на день смерті чоловіка була зареєстрована та проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 ,

Спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , прийняли дружина ОСОБА_5 , як непрацездатна за віком дружина спадкодавця в порядку спадкування за законом, набувши право на 1/6 частку спадкового майна, та ОСОБА_1 , син, в порядку спадкування за заповітом, набувши право на 5/6 часток спадкового майна.

Крім того, 18.11.1997 Петропавлівською сільською радою видано державний акт на право приватної власності на землю серія ХР № 19-00-065939 на ім`я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану в с. Петропавлівка для ведення особистого підсобного господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1997 № 684.

03.03.2014 державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Гречук Є.А. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1-238, на 5/6 часток на земельну ділянку площею 5,4634 га, кадастровий номер якої 6323782000:01:000:0044, розташовану на території Ягідненської сільської Ради Куп`янського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 .

Свідоцтва про право на спадщину на частку в праві власності на житловий будинок, що належала спадкодавцю ОСОБА_6 , не видавались.

За життя ОСОБА_6 мав право на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 як член колгоспного двору, оскільки станом на 15.04.1991 був членом колгоспного двору та не втратив право на частку в його майні, тому це майно входить до складу спадщини після його смерті.

Таким чином, ОСОБА_1 набув в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_6 право на 5/6 часток від 1/6 частки (5/6*1/6 = 5/36 часток) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому його мати ОСОБА_5 набула в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 чоловіка ОСОБА_6 право на 1/6 частку від 1/6 частки (1/6*1/6 = 1/36 частки) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_1 (позивач), померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

На день смерті своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 прийняли її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 немає.

12.11.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про поділ спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1-2806, відповідно до умов якого ОСОБА_1 успадкував 1/6 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 5,4631 га, кадастровий номер якої 6323782000:01:000:0043, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - рілля, та 1/6 частку земельної ділянки загальною площею 5,4634 га, кадастровий номер якої 6323782000:01:000:0044 надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - рілля.

12.11.2021 державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1-2807, на ім`я ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право на 1/6 частку вказаного житлового будинку на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_1 звернувся до Куп`янської державної нотаріальної контори з проханням про видачу йому додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на частини житлового будинку за вказаною адресою:

- 1/6 частка - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 бабусі ОСОБА_7 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 (факт прийняття ним спадщини встановлено за рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2021 року по справі № 628/1552/21).

- 5/36 частки - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_6 ,

- 1/36 частки - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 матері ОСОБА_5 , яка померла, та мала це право в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Однак, у видачі таких свідоцтв нотаріусом відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ці частки житлового будинку на ім`я спадкодавців.

Крім того, позивач просив видати йому додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку при вищевказаному житловому будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_6 , який мав це право на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР 19-00-065939, виданого 18.11.1997 Петропавлівською сільською радою, однак у видачі свідоцтва також відмовлено, оскільки визначене в державному акті на право приватної власності на землю цільове призначення «для ведення особистого підсобного господарства» не відповідає фактичному призначенню земельної ділянки - «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» та нормам діючого Земельного Кодексу України, який не передбачає такого цільового призначення взагалі. Зазначене є підставою для скасування державного акту та його державної реєстрації.

За захистом своїх спадкових прав позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 04.07.2024 позовну заяву прийнято до провадження суддею Демченко І.М., відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.07.2024 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Маслій Т.В. про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів.

Петропавлівською сільською військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника адміністрації за наявними в матеріалах справи документами, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Ухвалою суду від 29.07.2024 підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Маслій Т.В. позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені вище.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також надали до суду заяви про розгляд справи без участі та просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив обставини та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.

Предметом позову є визнання права власності в порядку спадкування на частку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідність нормам чинного законодавства реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану в с. Петропавлівка для ведення особистого підсобного господарства, яке посвідчено Державним актом на землю серії ХР № 19-00-065939 на ім`я ОСОБА_6 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1997 № 684.

На підставі довідки Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Хзарківської області за вих № 2100 від 01.11.2021 встановлено, що за даними погосподарської книги № 19 при виконкомі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області за 1991-1995 роки, станом на 15.04.1991 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані шість осіб: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тип двору: бувший колгоспний (а.с.36).

Чинне законодавство України не містить визначення поняття "колгоспний двір". З прийняттям Закону України від 07 лютого 1991 року "Про власність", який набрав чинності 15 квітня 1991 року, колгоспний двір припинив своє існування.

Правовий статус колгоспного двору визначався Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року.

Колгоспний двір був сімейно-трудовим об`єднанням осіб, усі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно з положеннями статей 120 - 126 вказаного Кодексу володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Частка члена колгоспного двору в майні двору визначалася лише при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ); при утворенні з одного двору двох і більше дворів (поділ); при зверненні стягнення по особистих зобов`язаннях члена двору.

Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

З огляду на викладене нерухоме майно колгоспного двору належало його членам лише на праві сумісної власності та могло бути поділене між його членами відповідно до їх часток шляхом утворення нових дворів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" (далі - постанова) спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Підпунктом "а" пункту 6 постанови передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

У постанові також роз`яснюється, що положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Тобто нерухоме майно колишнього колгоспного двору належить на праві спільної сумісної власності його членам за умови, що вони не втратили право на частку в цьому майні.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 17.06.2009 Петропавлівським сільським головою, будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності по 1/6 частці кожному належить ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (а.с.30).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим 08.08.1997 року Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області.

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно встановлено, що його видано на підставі рішення виконкому Петропавлівської сільської ради за № 20 від 27.03.2009. Право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності 17.06.2009.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданим 31.10.2008 року Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, актовий запис № 52.

Державна реєстрація права власності за померлою особою неможлива, такі відомості вносяться до Державного реєстру прав лише на підставі заяви спадкоємця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть спадкодавця.

Оскільки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були членами колгоспного двору, користувалися житловим будинком та продовжували проживати у ньому, отже фактично володіли ним на праві власності, кожен з них мав право по 1/6 частині на право приватної власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині встановлення фактів належності ОСОБА_7 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_8 , права власності на 1/6 частку кожному із них в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя заповіт ОСОБА_7 не складався.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2021 у справі №628/1552/21, яке набрало законної сили 30.07.2021, та відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97967615, встановлено факт вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Тимківка Куп`янського району Харківської області, громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_4 , після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Петропавлівка Куп`янського району Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_1 набув право на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області Шаповаловою Т.Й. та зареєстрований в реєстрі за № 185, яким на випадок своєї смерті все майно, де б таке не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що належатиме йому на день його смерті і на що він за законом матиме право, заповів своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному (а.с.45).

Відповідно до довідки Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області № 2085 від 28.10.2021 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в житловому будинку була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 0,19 га, яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ХР № 19-00-065939 належить ОСОБА_6 (а.с.44).

ОСОБА_2 відмовилась від спадкування після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , що підтверджується її заявою до Куп`янської державної нотаріальної контори від 03.04.2009 (а.с.48).

Спадщину за заявами до Куп`янської нотаріальної контори після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , прийняли дружина ОСОБА_5 , як непрацездатна за віком дружина спадкодавця в порядку спадкування за законом, набувши право на 1/6 частку спадкового майна, та ОСОБА_1 , син, в порядку спадкування за заповітом, набувши право на 5/6 часток спадкового майна (а.с.46,47).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі праві та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України позовні вимоги в частині встановлення факту належності ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_9 права власності на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 чоловіка ОСОБА_6 , підлягають задоволенню.

Родинні зв`язки між ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 підтверджуються його свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , виданим 18.07.1964 Іванівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, актовий запис № 26.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 виданим 28.12.2020 року Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, актовий запис № 85.

Родинні зв`язки між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_1 підтверджуються його свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , виданим 18.07.1964 року Іванівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, актовий запис № 26.

На день смерті своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Петропавлівської сільської ради № 2084 від 20.10.2021 р.

Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 прийняли її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 немає. Інших спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 немає.

12.11.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про поділ спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1-2806, відповідно до умов договору ОСОБА_1 успадкував 1/6 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 5,4631 га, кадастровий номер якої 6323782000:01:000:0043, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - рілля, та 1/6 частку земельної ділянки загальною площею 5,4634 га, кадастровий номер якої 6323782000:01:000:0044 надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - рілля.

12.11.2021 року державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1-2807, на ім`я ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право на 1/6 частку вказаного житлового будинку на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину.

Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на частки в праві приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на 1/ 6 частку в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ; на 5/36 в поряду спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_6 ; на 1/36 частку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 матері ОСОБА_5 , підлягають задоволенню.

18.11.1997 Петропавлівською сільською радою видано державний акт на право приватної власності на землю серія ХР № 19-00-065939 на ім`я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,19 га розташовану в с. Петропавлівка для ведення особистого підсобного господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1997 № 684.

Постановою державного нотаріуса Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області від 23.11.2021 ОСОБА_1 відмовлено у виді свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку при вищевказаному житловому будинку на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ХР № 19-00-065939, оскільки визначене в державному акті на право приватної власності на землю призначення «для ведення особистого підсобного господарства» не відповідає фактичному призначенню земельної ділянки - «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» та нормам діючого Земельного Кодексу України, який не передбачає такого цільового призначення взагалі.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у праві власності на будівлю. Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Цей висновок відповідає правовій позиції, висловленій у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16.

Чинним земельним законодавством України передачі землі громадянам для ведення особистого підсобного господарства не передбачено. Статтею 121 Земельного кодексу України передбачені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

В силу ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною першою статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. За правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018, визнання недійсними державних актів на право власності на землю вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 Земельного кодексу України).

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

З копії технічного паспорту на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що його було споруджено у 1976 році, отже земельна ділянка, на якій розміщено домоволодіння знаходиться у межах населеного пункту та відноситься до земель житлової забудови, що унеможливлювало її надання для ведення особистого підсобного господарства.

Статтею 21 Земельного кодексу України визначено, що порушення порядку встановлення цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 23, 76-81, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Петропавлівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на частки в житловому будинку в порядку спадкування за законом та заповітом, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_7 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 права власності на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт належності ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_8 , права власності на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Встановити факт належності ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_9 права власності на 1/6 частку в праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 чоловіка ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , право власності на частки в праві приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- на 1/ 6 частку в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- на 5/36 в поряду спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_6 ;

- на 1/36 частку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 матері ОСОБА_5 .

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ХР 19-00-065939, виданий 18 листопада 1997 року Петропавлівською сільською радою на ім`я ОСОБА_6 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1997 № 684, скасувавши його реєстрацію за № 684 за 1997 рік в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.08.2024.

Головуючий : І.М.Демченко