Рішення

від 19.08.2024 по справі 335/6648/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6648/24 2/335/2522/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Шевченко К.В,, представника позивача: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кравченко Юрія Вікторовича до Смирновської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Смирновської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Смирновської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається, у тому числі із земельно: ділянки, площею 12,31 га, що розташована на території Титовської сільської раді: Пологівського (до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 - Куйбишевського) району Запорізької області, кадастровий номер 2322787800:03:001:0107, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 068348, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області 18.02.2005. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 3158.На час відкриття спадщини ОСОБА_3 була зареєстрована у селі Титове Пологівського району Запорізької області, яке з 03.03.2022 тимчасово окуповане російською федерацію. ОСОБА_3 мала статус внутрішньо переміщеної особи і фактично перебувала за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району 30.08.2022 за № 2330-5002065922.

ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. 15.02.2016 за р. № 376, згідно з яким все їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла позивачці, ОСОБА_2 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Про існування вказаного вище заповіту ОСОБА_2 дізналася у травні 2024 року, коли перебирала особисті папери спадкодавиці. За життя ОСОБА_3 , яка була бабою позивачки, про наявність заповіту її не повідомила. На початку червня 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Воробйова М.Д. задля отримання консультації з питань прийняття спадщини. Під час консультації приватний нотаріус повідомив ОСОБА_2 про пропуск нею строку для прийняття спадщини та вказав на необхідність звернутися до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Воробйовим М.Д. 03.06.2024 за№ 77180423.

Позивачці про заповіт, складений на її ім`я, за життя спадкодавиці нічого не було відомо. Про його наявність вона дізналася після встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Наведене унеможливило вчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Зазначена вище причина пропуску строку є поважною та такою, що пов`язана з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За таких обставин позивачка звертається до суду із цим позовом.

За таких обставин, з урахуванням відсутності інших спадкоємців за заповітом та спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, відповідачем у справі є територіальна громада за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк у 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у вказаній справі у порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 09.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено вказану справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та визначити позивачу додатковий строк на подання заяви на прийняття спадщини. Вказала, що позивач є онукою ОСОБА_3 , не є спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці які би прийняли спадщину відсутні. Позивачці про заповіт, нічого не було відомо. Про його наявність вона дізналася після встановленого законом строку для прийняття спадщини, коли разом із матір`ю передивлялися папери, які належали бабусі. Мати позивача заяву про прийняття спадщини не подавала. Після того як стало відомо про заповіт, мати позивача вважає, що бабуся висловилася у заповіті щодо бажання залишити спадщину онуці.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилися, повідомлений належним чином, відзив на позов подано до суду не було.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77, 81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є онукою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується: свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 20.08.1953, з якого слідує, що матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_3 ; свідоцтвом про укладення шлюбу (повторне) від 04.06.2024, з якого слідує, що дошлюбним прізвищем ОСОБА_5 було - ОСОБА_6 ;свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , з якого слідує, що ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (нині ОСОБА_8 ) ; свідоцтвом про одруження № НОМЕР_3 від 08.08.1998 року з якого слідує, що дошлюбним прізвищем ОСОБА_2 було- ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_3 була зареєстрована у селі Титове Пологівського району Запорізької області, яке з 03.03.2022 тимчасово окуповане російською федерацію. ОСОБА_3 мала статус внутрішньо переміщеної особи і фактично перебувала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району 30.08.2022 за № 2330-5002065922.

Факт відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 12.10.2023, актовий запис № 2612.

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається, у тому числі із земельної ділянки, площею 12,31 га, що розташована на території Титовської сільської раді: Пологівського (до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 - Куйбишевського) району Запорізької області, кадастровий номер 2322787800:03:001:0107, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 068348, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області 18.02.2005. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 3158.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. 15.02.2016 за р. № 376, згідно з яким все їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла позивачці, ОСОБА_2 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

На початку червня 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Воробйова М.Д. задля отримання консультації з питань прийняття спадщини. Під час консультації приватний нотаріус повідомив ОСОБА_2 про пропуск нею строку для прийняття спадщини та вказав на необхідність звернутися до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Воробйовим М.Д. 03.06.2024 за№ 77180423.

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину до нотаріуса не зверталися.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1. ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, закон гарантує спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Аналіз частини третьої статті 1272 ЦК України свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. З ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

До таких правових висновків неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема у постановах у справах № 450/1383/18 від 31.01.2020, № 589/1863/13-ц від 12.04.2021, №686/8011/18 від 28.07.2021.

При цьому об`єктивними, непереборними, істотними труднощами є такі обставини, що не залежать від волі особи, є надзвичайними і невідворотними і які унеможливлюють учинення спадкоємцем передбачених законом дій, спрямованих на прийняття спадщини.

Зокрема, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними причинами пропуску строку визнаються, наприклад: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, потрібно, серед іншого, враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Принцип свободи заповіту полягає, зокрема, в необхідності поваги до волі заповідача та обов`язковості її виконання.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19, від 14 червня 2023 року у справі № 292/564/22, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_2 не є спадкоємцем першої черги за законом, і про існування вказаного вище заповіту ОСОБА_2 дізналася у травні 2024 року, коли перебирала особисті папери спадкодавиці, що не спростовано відповідачем. Матеріали справи не містять відомостей про дотримання нотаріусом Закону України «Про нотаріат», пункту 2.2 глави 9, пунктів 2.2 і 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 в частині вчинення дій для розшуку спадкоємця, зокрема й засобами публічного оголошення або повідомлення у пресі, якщо йому не було відомо місце проживання місце проживання або місце роботи спадкоємця.

Таким чином, позивачці про заповіт, складений на її ім`я, за життя спадкодавиці нічого не було відомо. Про його наявність вона дізналася після встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, а саме приблизно через місяць після спливу строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Наведене унеможливило вчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Зазначена вище причина пропуску строку є поважною та такою, що пов`язана з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, суд також враховує ту обставину, що пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

За таких обставин, з урахуванням відсутності інших спадкоємців за заповітом та спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, належним відповідачем у справі є територіальна громада за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, зокрема те, що вона не є спадкоємцем першої черги, не знала про заповіт на своє ім`я і дізналася про нього вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, нотаріус про заповіт позивача не повідомив, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті баби і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кравченко Юрія Вікторовича до Смирновської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Смирновської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19.08.2024 року. Повне судове рішення складено 26.08.2024 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова