Окрема думка

від 19.08.2024 по справі 335/6656/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.08.2024 Справа № 335/6656/24

ОКРЕМА ДУМКА

судді Запорізького апеляційного суду

ОСОБА_1

у справі № 11-п/807/187/24

19 серпня 2024 року м.Запоріжжя

19 серпня 2024 року ухвалою колегії суддів Запорізького апеляційного суду задоволено подання Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя і матеріали за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення направлені на розгляд Жовтневого районного суду м.Запоріжжя.

Задовольняючи подання Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, судова колегія виходила з того, що скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосується дій судді цього суду ОСОБА_3 .

Суддями цього суду, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 подано заяви про самовідвід, які були задоволені.

У судді ОСОБА_12 не розпочався період повноважень.

Судді ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не є слідчими суддями.

Згідно з протоколом про неможливість розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 року зазначено, що призначення не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Отже, наявні об`єктивні обставини, які перешкоджають у вказаному суді сформувати склад суду для розгляду скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Запорізької обласної прокуратури.

Будучи незгодним з цим судовим рішенням, висловлюю свою окрему думку з тих підстав.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до статті 8 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою. Водночас частиною п`ятою цієї ж статті обумовлено, що справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ, як передбачено частиною другою статті 18 та частиною п`ятою статті 128 зазначеного Закону, визначають збори суддів місцевого суду шляхом прийняття відповідного рішення.

Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями та порядок здійснення автоматизованого розподілу судових справ регламентовані Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС), затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).

Так, пунктом 1 Розділу VII Положення про АСДС визначено, що збори суддів відповідного суду визначають спеціалізацію кожного судді суду відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА України (наказ ДСА України від 21.12.2018 № 622 (зі змінами, внесеними наказом ДСА України від 30.04.2020 № 209, погодженими рішенням Ради суддів України від 24.04.2020 № 26)).

Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Натомість, обов`язкове запровадження спеціалізації суддів у місцевих загальних та апеляційних судах визначено лише для розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Одночасно, судді з такою спеціалізацією не звільняються від виконання обов`язків судді відповідної інстанції, проте, здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення. Крім того, судді однієї спеціалізації не обмежені розглядати лише конкретні категорії справ.

Одночасно, частиною 3 статті 35 КПК України не передбачене врахування спеціалізації судді при визначенні складу судової колегії для розгляду конкретного кримінального провадження. Відтак процесуальних підстав для заявлення самовідводів суддями інших спеціалізацій, які включені до складу колегії у конкретній справі, не існує.

Окрім того, передавання кримінальної справи до іншого суду не є гарантією того, що в тому суді, до якого її буде передано, можна буде утворити судову колегію для конкретного провадження з суддів, що входять до складу певної спеціалізації.

Підпунктом 2.3.10 пункту 2.3. Положення про АСДС (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58) встановлено, що збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

Водночас, підпунктом 2.3.21 пункту 2.3 Положення про АСДС передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Це означає, що в суді, в якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли її застосування неможливе, автоматизований розподіл судових справ повинен здійснюватися між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації. Іншими словами, застосовується принцип універсальності суддів, які можуть бути залучені до розгляду будь-якого провадження, яке відповідає предмету відання загального суду.

При застосуванні правил внутрішньої спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає можливість здійснення ним правосуддя у будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком тих випадків, що прямо передбачено законом).

Можливість запровадження спеціалізації суддів у місцевих загальних судах ґрунтується виключно на необхідності оптимізації роботи суду щодо розгляду конкретних категорій справ, і не може перешкоджати здійсненню кримінального провадження судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, та бути підставою для передачі кримінальних проваджень до інших судів.

Отже, оскільки в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя, відповідно до змісту подання, наразі фактично мають повноваження зі здійснення правосуддя 16 суддів, з яких лише 9 суддів мають об`єктивні підстави для неможливості розгляду даного провадження, зокрема, з підстав задоволення заявлених ними самовідводів, а один суддя не має повноважень, підстав для задоволення подання суду першої інстанції про передачу провадження на розгляд іншого суду не вбачається, оскільки в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя не було вичерпано всі можливості для формування складу суду для розгляду скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Запорізької обласної прокуратури.

Суддя ОСОБА_1