Ухвала

від 21.08.2024 по справі 523/14003/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14003/23

Провадження №2/523/1825/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді- Аліної С.С.

при секретарі-Могили А.С.,

представника позивача адвоката Карпової О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Карпової О.В. про прийняття уточненої позивної заяви по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )про розірванняшлюбу таподіл майнаподружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Від представника позивача - адвоката Карпової О.В. надійшло письмове клопотання про прийняття уточненої позивної заяви по справі, а саме просить суд:

-Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 червня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 673.

-Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_4 .

-Припинити право власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) право власності на !6 частки квартири АДРЕСА_2 .

-Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на % частки квартири АДРЕСА_2 .

-Припинити право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 к ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) право власності на частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

-Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя за кожним по 1/2 частці майнових прав на паркомісце у підземному паркінгу за адресою АДРЕСА_4 , що придбані за Договором асоційованого членства ОК «САНСІТІ», ЄДРПОУ 40693369. м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33.

- Визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми виключно за бажанням дітей згідно графіка:

-Понеділок з 16 год.00 хв. по 18 год. 00 хв.;

-Середа з 16 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв.;

-Субота з 12 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв.

-Після досягнення молодшого сина, ОСОБА_6 , 5 річного віку, старшого сина, ОСОБА_5 - 10 річного віку, ОСОБА_2 зможе забирати дітей на цілий день з ночівлею від п`ятниці 18.00 до суботи 18.00. А також на тиждень канікул в липні. Перший тиждень липня (від 9.00 год. 00 хв. до понеділка до 18.00 неділі). Батько дітейзустрічається завждиз двомадітьми одночасно,виключення,коли хтосьз дітейхворіє.Забирає іприводить дітей ОСОБА_7 біля дому,де мешкаютьдіти змамою абоу іншомумісці завчаснопогодженому (школа,гурток).В жодномуразі ОСОБА_8 не заходитьдо ОСОБА_9 тадітей,до місцяде вонипроживають.Якщо часзустрічей збігаєтьсяз часомдодаткових занять,або гуртківу дітей,ти ОСОБА_10 ,має відвести/забратидітей назаняття,і втой день ОСОБА_8 може провестиз дітьмибільше часу(стільки,скільки тривализаняття).Під часперебування дітейз батьком, ОСОБА_8 не може:уживати алкоголі(міцний,слабий,пиво,інші алкогольніенергетики)та палитив присутностідітей.Під чассвяткових днів ОСОБА_8 може зустрічатисяз дітьмина другийдень свят.(26грудня,2січня,8січня,другий деньВеликодня,19квітня (деньнароджена ОСОБА_2 )24червня (день ОСОБА_11 ),24жовтня (деньнароджена ОСОБА_12 )від 9:00до 18:00,якщо цене заважаєшкільним заняттям.Перші дні свят, дні народження дітей, та інші святкові дні діти проводять з мамон А саме: 24,25, грудня, 1, 6, 7 січня, перший день Великодня, 13 червня (день народжена бабусі), 23 червня (день ОСОБА_11 ), 26 липня (день народженн ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження ОСОБА_12 ).

-Стягнути з відповідача витрати на судовий збір на користь позивачки.

-Стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн, витрат на проведення оцінки майна - 3000 грн на користь позивачки.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представника позивача - адвокат Карпова О.В. в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання та просила про його задоволення з підстав викладених у уточненій заяві.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо заяви про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2ст.49 ЦПК України, ерім прав та обов`язків, визначених устатті 43 цього Кодексупозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третястатті 49 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що «зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей13,175,197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимогистатті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті».

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, устатті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

ВС неодноразово наголошував на тому, що лише до закінчення підготовчого засідання позивачі можуть збільшити або зменшити позовні вимоги, змінити предмет або підставу позову.

Щодо уточнення до позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 49 ЦПК Українивизначено процесуальні права та обов`язки сторін. Частиною другою цієї статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених устатті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

На підставівикладеного,та керуючись ст. ст.49, 197, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Карпової О.В. про уточнення позовних вимог по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 21.08.2024 року.

Суддя: Аліна С.С.