Ухвала

від 26.08.2024 по справі 293/1234/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/1234/24

Провадження № 2/293/529/2024

УХВАЛА

26 серпня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до

1. ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

2.Черняхівської селищної ради (адреса місця знаходження: майдан Рад 1, с-ще Черняхів Житомирський район Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)

3. Житомирської районної державної адмінстрації (адреса місця знаходження: вул. Лесі Українки 1, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 04053476)

про визнання незаконним та скасування розпорядження щодо затвердження технічної документації встановлення меж у натурі земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та їх обтяжень та визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

06.08.2024 адвокат Колосінський І.А. як представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Черняхівської селищної ради, Житомирської районної державної адмінстрації за змістом якої просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж у натурі (на місцевості) спірної земельної ділянки та передачі її у власність гр. ОСОБА_3 ;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,74 га, кадастровий номер 1825684000:01:000:0454, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 27 квітня 2021 року, орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) ОСОБА_4 , Черняхівська державна нотаріальна контора, Черняхівський районний нотаріальний округ, Житомирська область, номер запису 41714455;

- припинити усі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки площею 3,6203 га, кадастровий номер 1825684000:01:000:0454, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Черняхівської селищної ради Житомирської області;

- визнати за гр. ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825684000:01:000:0454, що розташована на території Забрідської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.

Так, за приписами п.5 ч.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає, що є власником земельної ділянки 1825684000:01:000:0454 площею 2,74 га за виданим державним актом серії ЖТ №076244.

Однак за допущеної помилки в Розпорядженні голови Черняхівської райдержадміністрації від 18 березня 2004 року № 120 та у Державному акті про право власності на земельну ділянку серія ЖТ №076245, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області на ім`я ОСОБА_3 власником належної їй ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_3 , проте доказів наявної допущеної помилки як у розпорядженні так і в державному серія ЖТ №076245 не зазначає та таких доказів до позову не додає.

Зокрема, не зазначає в чому саме полягає така помилка та у зв`язку з цим незаконність такого розпорядження.

Крім того, позивач взагалі не наводить обґрунтувань того, що саме на підставі розпорядження №120 за яким виготовлено та здійснено державну реєстрацію державного акта на ім`я ОСОБА_3 допущено помилку як в розмірі земельної ділянки так і в кадастровому номері цієї земельної ділянки, зважаючи на наданий позивачем додаток до розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації від 18.03.2004 №120 щодо визначеного розміру земельних ділянок за особами, які набули таке право.

Водночас вказаний акт серії ЖТ №076245 на ім`я ОСОБА_3 , на який позивач здійснює посилання, взагалі до позову не додає.

Разом з тим, позивач в прохальній частині позову заявляє клопотання про витребування від Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (вулиця Лесі Українки, буд. 1, м. Житомир, Житомирська область, 10003), яка

є правонаступником Черняхівської районної державної адміністрації Житомирськоїобласті, копію Розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області від 18 березня 2004 року № 120 з усіма додатками.

Відповідно чч. 1,2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Дослідивши зміст клопотання позивача про витребування доказів, суд встановив, що таке не відповідає п. 4 ч.2 ст. 84 ЦПК України.

Позивач не вказує про вжиті заходидля отриманняцих доказівсамостійно,докази вжиттятаких заходівта (або)причини неможливостісамостійного отриманняцих доказів,зважаючи на те, що копію такого розпорядження додає до позову, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені такого клопотання.

Водночас суд звертає увагу позивача, що в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою виправлення помилки можливо, зокрема, у судовий спосіб, який передбачає звернення з позовом до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, а не визнання за ним права власності, яке відповідно є йому належним за тим чи іншим правовстановлюючим документом, яким і є наявний у позивача державний акт.

Обов`язково необхідно вказати в заяві, якими доказами підтверджується той факт, що у державному акті на земельну ділянку дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб. А також письмові докази на підтвердження того, що допущена помилка.

Окремо щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, то слід зауважити, що позивач взагалі не обґрунтовує таких вимог та, зокрема, не ставить питання про скасування того чи іншого документа на підставі якого проведено державну реєстрацію прав.

Суд вказує, що в силу положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті мають технічний характер, спрямований на виконання встановленого цим Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, проте не мають самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються на підставі наданих державному реєстратору відповідних правовстановлюючих документів, що містяться в реєстраційній справі.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав або про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Отже, в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини та відповідно не долучені такі до позовної заяви.

Водночас в порушення норм п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить змісту позовних вимог до кожного з відповідачів.

Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав і обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус відповідачів за позовними вимогами, позивач не зазначила та жодним чином не обґрунтувала, якими саме діями чи бездіяльністю кожного із зазначених відповідачів порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які її права, як позивача.

Крім того у порушення вказних норм п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач не зазначила та жодним чином не обґрунтувала заявлений нею зміст позовних вимог у визначений спосіб.

Суд зауважує,що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права

Відповідно до п.п 6,7 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися. Таких відомостей позов не містить.

Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Однак, позовна заява не містить повного переліку, доданих до позову документів.

Крім тогодо позовноїзаяви позивачемне доданийдокумент, що посвідчує їїособу.

Також у порушення п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України не заначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140,00 грн., а позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1211,20 грн.

Відповідно до ч.3ст.6Закону України"Просудовий збір" заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачем відповідно до платіжної інструкції 0.0.3802559719.1 від 05.08.2024 сплачено судовий збір у розмірі 2424,00 грн, обґрунтовуючи сплату судового збору у такому розмірі як за вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову 47193,31 грн та за вимоги немайнового характеру, а саме про скасування державної реєстрації, в той час як у позові позивач ставить окрім цієї немайнової вимоги ще дві вимоги немайнового характеру, які не оплачені судовим збором.

Отже, позивач при звернені до суду в порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за вимоги немайнового та майнового характеру.

Щодо визначеної ціни позову, то суд зазначає про таке, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Відповідно до доданої до позову інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку зазначено про нормативно грошову оцінку ділянки станом 25.09.2023, в той час як позов поданий 20.08.2024.

Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Отже позивачу слід зазначити ціну позову на день подання позовної заяви та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

Окрім того, здійснити доплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі по 1211,20 грн за кожну вимогу.

Серед іншого, у позові позивач заявляє клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростем».

Заприписами ч.ч.4,5ст.53ЦПК України визначено,що узаявах прозалучення третіхосіб ів заявахтретіх осібпро вступу справуна стороніпозивача абовідповідача зазначається,на якихпідставах третіхосіб належитьзалучити доучасті усправі.

При цьому в заяві не зазначено на яких підставах належить залучити таких третіх осіб до участі у справі та на які права та обов"язки останніх вплине чи може вплинути рішення суду у даній справі.

Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін.

Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб`єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.

Заразом, суд звертаєувагу позивачащодо прохальної частини позовної заяви, яка викладена не у повній мірі та, зокрема, містить розбіжності у розмірі спірного майна за заявленими вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд наголошує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачам строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У клопотанні ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Черняхівської селищної ради, Житомирської районної державна адмінстрації про визнання незаконним та скасування розпорядження щодо затвердження технічної документації встановлення межу натурі земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та їх обтяжень та визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху.

3. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання нею цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали та доплати судового збору за вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову та за дві вимоги немайнового характеру.

4. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки:

https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана: 26.08.2024

Суддя Людмила ЛОСЬ