Ухвала

від 26.08.2024 по справі 757/37746/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37746/24-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гуртової Т. І.,

при секретарі судових засідань - Гриценко Р. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про примусове проникнення до житла боржника,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст доводів подання

У серпні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жаботинський Іван Володимирович (дали по тексту - приватний виконавець) звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , боржник), що за адресою: АДРЕСА_1 .

Подання обґрунтоване тим, що з 29.04.2024 на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 757/31896/19-ц, виданого 12.04.2023 Печерським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половини внесків до статутного фонду ТОВ «Будівельна компанія Вертикаль» та ТОВ «Журнал Думка» на загальну суму 1 025 250 грн.

Боржнику були направлені постанови про відкриття виконавчого провадження з вимогою подати декларацію про майновий стан та доходи та про накладення арешту на майно на кошти боржника, які були направлені боржникові, однак не вручені та знаходяться у точці видачі.

Також арешт був накладений на частки боржника в ТОВ «Будівельна компанія Вертикаль» та ТОВ «Журнал Думка» та направлені відповідні повідомлення з метою отримання документів фінансової звітності цих товариств, які також не отримані.

25.07.2024 приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника та опису його майна було здійснено виїзд за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 , однак жінка, яка назвалася його донькою, до квартири приватного виконавця не впустила.

З моменту винесення приватним виконавцем 08.05.2024 повідомлень про арешт майна боржника, направлення їх на адреси ТОВ «Будівельна компанія Вертикаль» та ТОВ «Журнал Думка» (з метою отримання відповідної фінансової звітності) і на теперішній час ігноруються боржником та вказаними вище товариствами рекомендована кореспонденція. Через неотримання відповідної фінансової звітності від товариств приватний виконавець не може провести незалежну оцінку часток, що належать боржнику у відповідних статутних фондах, і виконати судове рішення.

2. Явка сторін

За правилами ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Приватний виконавець у судове засідання не прибув. Разом із поданням подав заяву про розгляд справи без його участі.

Інші сторони в судове засідання не викликались з огляду на положення ч. 2 ст. 439 ЦПК України.

3. Обставини, встановлені судом

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І. В. від 29.04.2024 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 757/31896/19-ц, виданого 12.04.2023 Печерським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половини внесків до статутного фонду ТОВ «Будівельна компанія Вертикаль» та ТОВ «Журнал Думка» на загальну суму 1 025 250 грн.

Постанова рекомендованим листом за № 0503854671563 направлена боржнику та станом на 30.05.2024 перебуває у точці видачі.

Цього ж дня, 29.05.2024, приватним виконавцем накладений арешт на кошти боржника та на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою від 07.05.2024 приватним виконавцем накладено арешт на частку боржника у статутному капіталі ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль», код ЄДРПОУ 33058885, в розмірі 40 % та на частку боржника у статутному капіталі ТОВ «Журнал Думка», код ЄДРПОУ 34049096, в розмірі 2,02 %.

09.05.2024 приватним виконавцем на адресу ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль» рекомендованим листом № 0503860725292 було направлене повідомлення про арешт корпоративних прав боржника ОСОБА_1 від 08.09.2024 № 10025 з вимогою надати копії фінансової та балансової звітності за останні 3 роки. Поштове відправлення з 30.05.2024 перебуває у точці видачі/доставки.

Аналогічне повідомлення з вимогою було направлене цього ж дня рекомендованим листом № 0503860728658 на адресу ТОВ «Журнал «Думка». За відомостями офіційного сайту перевізника лист значиться також не врученим.

З доданого до матеріалів подання відео встановлено, що 25.07.2024 приватний виконавець здійснив вихід за місцем проживання боржника з метою опису квартири. Двері відчинила жінка, яка повідомила, що вона є донькою боржника та повідомила, що батько знаходиться на війні і впустити в його квартиру інших людей вона не може.

Про не допуск до квартири приватним виконавцем також складений Акт від 25.07.2024.

Інших доказів приватним виконавцем не додано.

4. Норми права, якими керувався суд при розгляді подання

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (статті 124, 129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 10 Закону № 1404-VIII визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами ч. 1, 2, 5 статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна (частина перша статті 50 Закону № 1404-VIII).

Процедура звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, врегульована нормою статті 53 Закону № 1404-VIII. Згідно з цією нормою виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З метою ефективної реалізації покладених на виконавця завдань щодо здійснення заходів примусового виконання рішень Закон № 1404-VIII наділяє його широкими повноваженнями (правами), зокрема правом звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб, та право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення (пункти 13, 4 частини третьої статті 18).

Стаття 30 Конституції України гарантує недоторканість житла, що полягає у забороні проникати до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 8 Конвенції ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (стаття 18 Конвенції).

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

5. Мотиви, якими керується суд при розгляді подання

За змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства проникнення у житло як обмеження конституційного права особи на недоторканість житла має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Аналіз положень Закону № 1404-VIII та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення до суду щодо надання дозволу на примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

За результатами дослідження матеріалів подання суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не доведено, що ним вчинявся весь комплекс першочергових дій, передбачених ст. 10, ч. 1, 2, 5 статті 48 Закону № 1404-VIII Закону, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, на грошові кошти боржника, які містяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, рухоме майно, тощо, яких виявилось недостатньо для виконання рішення суду.

З урахуванням гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла та не вчиненням приватним виконавцем усіх першочергових дій, спрямованих на виконання рішення суду, подання про примусове входження до житла боржника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258-261, 353, 439 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про примусове проникнення до житла боржника - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГУРТОВА