Ухвала

від 23.08.2024 по справі 208/6889/20

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 208/6889/20

№ 2/207/253/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.,

при секретарі Степанян М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Світлана-2000», третя особа: приватний нотаріус Ялова Ольга Михайлівна, ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 208/6889/20, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Світлана-2000», третя особа: приватний нотаріус Ялова Ольга Михайлівна, ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності.

23.08.2024 року в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шипіленко Р.О. було заявлено відвід судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. Бистрової Л.О. мотивуючи тим, що всупереч встановлених етичних норм та норм процесу дозволила собі фізичну суперечку з представником відповідача, тим самим продемонструвавши заінтересованість та порушення тлумачення норм права, перервала за власної ініціативи процедуру допиту позивачки ОСОБА_1 , постійно втручалась в цей процес, відкрито демонструвала роздратованість та неприкрите вороже ставлення до сторони відповідача. Всі ці дії та загалом процес у цій справі конкретно свідчить про прихильність головуючої судді Бистрової Л.О. до сторони позивача та її представника, що викликає об`єктивні сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Суд заслухавши думку сторін приходить до наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді

Частиною другою статті 36 ЦПК України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Важливо зазначити, що відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі "Білуха проти України", стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шипіленко Р.О. на порушення суддею Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Бистровою Л.О. п. 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (надалі - Бангалорські принципи поведінки судді), з таких підстав.

Так, за змістом положень п. 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об`єктивності, чесності та дотримання етичних норм, спонукає до того, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Разом з тим, заява про відвід судді не містить належних доводів та обґрунтувань, які б могли свідчити про вчинення головуючою суддею дій, що, в свою чергу, могли слугувати підставою для позбавлення її права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у даній справі.

Як слідує зі змісту заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шипіленко Р.О. про відвід судді, остання обґрунтована існуванням обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Бистрової Л.О.. Зокрема, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шипіленко Р.О. вказав, що суддя не може розглядати цивільну справу та підлягає відводу, оскільки вона заінтересована в результатах розгляду справи та є сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Вказані доводи представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шипіленко Р.О., суд вважає необґрунтованими, оскільки мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються незгоди з процесуальними рішеннями судді.

При цьому, частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд вважає, що обставини, на які посилається представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шипіленко Р.О. у заяві про відвід судді, не доводять наявності визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя підлягає відводу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40, 41 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шипіленко Р.О. про відвід судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. Бистрової Л.О. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О.Бистрова