Рішення

від 26.08.2024 по справі 623/4497/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 623/4497/21

Провадження № 2/638/1198/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Тимченка А.М.,

за участі секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в якому просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що матір?ю дитини ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , батьком - ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.10.2019р., мати дитини ОСОБА_3 померла. З моменту смерті матері дитини ОСОБА_3 , відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідач, покладених законом на батьків обов?язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Всі питання щодо виховання дитини вирішуються старшим братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні брата. Тобто батько свідомо нехтує своїми батьківськими обов?язками по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її долею, не надає матеріальної допомоги.

Також позивач зазначає, що відповідно до висновку органу опіки та піклування - Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Куньєвської сільської ради від 09 листопада 2021 року вирішено про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2021, відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. від 12.01.2022 закрито підготовче судове засідання у справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» змінено з 01 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - Дзержинському районному суду міста Харкова.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2023 року, вищевказана цивільна справа надійшла у провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова Орос О.В.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та розпорядження керівника апарату суду №02-06/128 від 22.02.2024 про повторний автоматизований розподіл справа надійшла в провадження судді Тимченка А.М. та прийнята ним до провадження відповідно до ухвали від 08.04.2024, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Позивач в судове засідання не з`явився, був викликаний в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик особи, місцезнаходження якої невідомо, також судом на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача направлялась копія ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 разом із позовною заявою та доданими до неї документами, відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав. Також відповідачу засобами поштового зв`язку було надіслано копію ухвали суду від 08.04.2024.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 , виданого Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 25.07.2006, матір?ю дитини записана ОСОБА_3 , батьком - ОСОБА_1 , реєстрація проведена відповідно до частини 1 статті 133 Сімейного кодексу України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.10.2019, виданого виконавчим комітетом Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, мати дитини- ОСОБА_3 , померла.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звертання до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою важливі правові наслідки як для батьків, так і для дітей. Тобто, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише за наявності в діях батьків вини. Ця міра застосовується судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно із висновком виконавчого комітету Куньєвської сільської ради від 09.11.2021 р. № 87, як органу опіки та піклування, дослідженого в судовому засіданні, про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого на підстав:

- копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , виданого Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 25.07.2006р.;

- копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.10.2019, виданого виконавчим комітетом Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області,

службою у справах дітей Куньєвської сільської ради встановлено, зокрема, що з моменту смерті матері дитини ОСОБА_3 , відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які (колять інтересам дитини. Відповідач, покладених законом на батьків обов?язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі питання щодо виховання дитини вирішуються старшим братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні брата.

З огляду на наведене, виконавчий комітет Куньєвської сільської ради, як орган опіки та піклування, дійшов висновку про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Жодних документів на підтвердження зазначених в акті відомостей, або додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог позивачем до суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вирішуючи цей спір, суд враховує позицією Верховного Суд у постанові від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), згідно з якою пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, відсутності його участі у вихованні дитини та її утриманні, у її фізичному та духовному розвитку, а також недоведеності того, що дитина мешкає разом із братом, відсутності довідки з місця мешкання, акту обстеження побутових умов на підтвердження того, що дитина мешкає разом із братом, суд не вбачає правових підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно доньки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

З цих підстав, беручи до уваги найвищі інтереси дитини, відсутність у неї матері, враховуючи вимоги ст. 164 Сімейного кодексу України, у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 141, 210, 247, 263-265, 354, ЦПК України, ст.ст. 150,164, 166, 181- 184 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Органу опіки та піклування Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Тимченко