Постанова

від 15.08.2024 по справі 922/4257/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Харків Справа №922/4257/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача Крукова Н.Ю., витяг з наказу №13к від 12.01.2024 року, посадова інструкція, положення;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№1823Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року у справі №922/4257/23,

за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (адреса: 61057, м.Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ 42206328),

до Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства (адреса: 61037, Харківська обл., смт. Сахновщина, вул. Шевченко, буд. 10; код ЄДРПОУ 32226924),

про стягнення 250330,72 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 року у справі №922/4257/23 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства (далі - боржник) та користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі - стягувач) 3% річних за період з 24.03.2022 по 31.07.2023 у сумі 12444,22 грн, індекс інфляції за період з червня 2022 по липень 2023 у розмірі 47142,90 грн та 2220,31 грн судового збору.

Зазначене рішення у передбаченому Законом порядку набрало законної сили.

Боржник звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою (вх.№17597 від 10.07.2024 року), в якій просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 року у справі №922/4257/23 до 07.07.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року у справі №922/4257/23 (суддя Байбак О.І.) заяву Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства (вх.№17597 від 10.07.2024 року) про відстрочення виконання судового рішення задоволено частково.

Ухвалено відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 року у справі №922/4257/23 до 17.06.2025 року. У задоволенні іншої частини заяви (вх.№17597 від 10.07.2024 року) відмовлено.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року у справі №922/4257/23 про часткове задоволення заяви Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення по справі №922/4257/23 в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, судом першої інстанції не взято до уваги, що посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки статтею 129-1 Конституції України та частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що обов`язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Скаржник вказує, що відстрочення) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Наразі позивач - ПрАТ «Харківенергозбут», не має фінансової можливості відстрочувати виконання зобов`язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким. Також, заявником (відповідачем) не надано до суду будь-яких належних доказів у підтвердження того, що у останнього у разі відстрочення виконання рішення на рік буде взагалі реальна можливість його виконати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року у справі №922/4257/23. Встановлено строк на протязі якого відповідач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4257/23.

Вказана ухвала була направлена та доставлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача 30.07.2024 року.

30.07.2024 року матеріали справи №922/4257/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 15.08.2024 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду є встановлення наявності або відсутності підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 року у даній справі.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Тобто підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №910/1180/19).

У той же час, відстрочка виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час.

Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. При цьому, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами є незмінною.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання.

Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 року №5-пр/2013 у справі №1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. На даний час воєнний стан є продовженим та триває.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 (із змінами відповідно наказу №224 від 17.08.2023 року) вся територія Красноградського району до якого входить і смт.Сахновщина до 06.09.2023 року була внесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення, вірно враховано, що у даному разі наявні загальновідомі обставини, зокрема, введення воєнного стану та постійні ворожі обстріли території України негативно вплинули на більшість суб`єктів господарювання: скоротилися обсяги товарообігу та продаж, підприємці зазнали збитків. З огляду на такі обставини, першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізування ризиків та втрат вітчизняного товаровиробника, захист населення держави і національних виробників продукції та послуг.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сахновщинське комунальне водоканалізаційне підприємство є комунальним підприємством, основним видом діяльності є: 36.00 забір, очищення та постачання води (основний). Засновником підприємства є Сахновщинська селищна рада.

Також, Сахновщинське комунальне водоканалізаційне підприємство є об`єктом критичної інфраструктури відповідно до листа Харківської обласної військової адміністрації.

Саме особливий виробничо-технологічний статус підприємства та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення регіону, обумовили віднесення його до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типом основної послуги - централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Назване підприємство створено для задоволення потреб споживачів шляхом здійснення основної діяльності у заборі, очищенні та постачанні води, і його платоспроможність залежить від надходжень грошових коштів саме від населення у вигляді оплати на надані послуги.

Звертаючись до суду з заявою про відстрочення виконання рішення позивач вказував, зокрема, що запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило його фінансовий стан.

Так, Сахновщинське комунальне водоканалізаційне підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою населення за надані послуги, що в свою чергу і призвело до прострочення виконання зобов`язання перед стягувачем зі сплати вартості спожитої електроенергії та нарахування останнім за допущені прострочення відповідних санкцій які були стягнуті рішенням господарського суду від 07.06.2024 року по даній справі.

Відповідно до довідки боржника від 08.07.2024 року №86, заборгованість населення перед підприємством за надані послуги становить: на кінець 2021 року - 222,5 тис. грн; на кінець першого кварталу 2022 року - 392,6 тис. грн; на кінець другого кварталу 2022 року - 441,1 тис. грн; на кінець третього кварталу 2022 року - 413,9 тис. грн; на кінець першого кварталу 2023 року - 357,3 тис. грн; на кінець другого кварталу 2023 року - 492,4 тис. грн; на кінець третього кварталу 2023 року - 443,9 тис. грн; на кінець четвертого кварталу 2023 року - 429,8 тис. грн; на кінець першого кварталу 2024 року - 436,9 тис. грн; за другий квартал 2024 року - 399,0 тис. грн.

Фінансової звітності мікро підприємництва та звіту про фінансові результати за 2022-2023 роки, а також 1-й квартал 2024 року вбачається, що підприємство боржника перебуває у скрутному матеріальному становищі, його збиток від підприємницької діяльності за звітний період склав 4081,2 тис. грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року по справі №520/16653/21 надано Сахновщинському комунальному водоканалізаційному підприємству відстрочку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року у про стягнення штрафу в сумі 290608,49 грн. до 27.11.2024 року. При наданні відстрочки суд також керувався обставинами скрутного матеріального становища Сахновщинського комунального водоканалізаційного підприємства що зумовили неможливість виконання рішення без надання такої відстрочки.

У той час боржник у суді першої інстанції зазначав, що завдяки наданій відстрочці, зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року у справі №520/16653/21 вже частково виконано, а більша частина присудженого штрафу вже виплачена до бюджету.

У випадку покладання на боржника обов`язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення в розмірі 61807,43 грн може призвести до вкрай негативних наслідків для боржника, оскільки скрутне фінансове становище підприємства боржника створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ селища Сахновщина послугами водопостачання та водовідведення, а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.

Необхідно врахувати, що виконання умов укладеного між сторонами договору про закупівлю (постачання) електричної енергії (ВЦ) №75468 від 31.01.2022 року припав на період повномасштабного вторгнення на територію України. Однак, не зважаючи на зазначені обставини, станом на час подання позовної заяви в межах даної справи, боржник свої зобов`язання з оплати спожитої електроенергії виконав, хоча і допустив прострочення їх виконання, за які стягувач нарахував санкції, які в подальшому і були стягнуті рішенням від 07.06.2024 року по даній справі за період з 24.03.2022 року по 31.07.2023 року, тобто саме з початку введення в Україні воєнного стану.

Таким чином, предметом стягнення за рішенням у даній справі не є сума основного боргу за спожиту електричну енергію, а нараховані в зв`язку з простроченням її оплати інфляційні та 3% річних.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, надання відстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу прийняв до уваги обставини, які ускладнюють виконання судового рішення на даний час загроза банкрутства базового підприємства з централізованого водопостачання та водовідведення у регіоні і можливі у зв`язку з цим негативні наслідки, як для навколишнього природного середовища, так і для споживачів житлово-комунальних послуг.

При цьому, матеріали справи не містять та стягувачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.

На думку суду апеляційної інстанції, заходи з примусового виконання рішення не призведуть до його реального та швидкого виконання в натурі, а лише погіршать і без того скрутне майнове становище підприємства та створять реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, з доведенням до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення, що матиме надзвичайні наслідки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна надто тривалою та бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. «Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Колегія суддів вважає, що відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

У цій справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.

Оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, про часткове задоволення заяви і надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 року до 17.06.2025 року і це не порушує принципу збалансованості інтересів сторін.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року у справі №922/4257/23 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 86, 129, 240, 269, 271, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року у справі №922/4257/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.08.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук