Ухвала

від 26.08.2024 по справі 917/520/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 серпня 2024 року м. Харків Справа №917/520/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Гетьман Р.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (вх.№2008П від 19.08.2024) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24 (м. Полтава, суддя Паламарчук В.В., повний текст ухвали складено та підписано 14.08.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012», м. Полтава,

до боржника Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича», с.Вирішальне, Сергіївська ТГ, Миргородський район, Полтавська область,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.04.2024 відкрито провадження у справі №917/520/24 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» (с.Вирішальне, Сергіївська ТГ, Миргородський район, Полтавська область, 37325, код ЄДРПОУ 00729557); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012» (вул. Європейська 57, м.Полтава, Полтавська область, 36000; код ЄДРПОУ 38019547) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» в розмірі 11 268 231,24 грн а також 30 280,00 грн - судового збору та 63 900,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому, сплачених при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича.

13.06.2024 до Господарського суду Полтавської області від розпорядника майна Терещенка О.В. надійшло клопотання про зняття арештів з рухомого та нерухомого майна, а також розрахункових рахунків Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» (вхід.№8411).

29.07.2024 до Господарського суду Полтавської області від розпорядника майна надійшли уточнення до клопотання про зняття арештів (вхід.№10257), згідно яких уточнено рахунки та виконавче провадження в межах якого накладено арешт на майно та грошові кошти боржника. Постанови про накладення арештів долучено в якості додатків до уточнення до клопотання. Разом з тим, розпорядник майна просив суд здійснювати розгляд клопотання без його участі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» арбітражного керуючого Терещенка О.В. про зняття арештів (вхід.№8411 від 13.06.2023) по справі №917/520/24, з урахуванням уточнень (вхід. №10257 від 29.07.2024).

Державне підприємство «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, перебуванням апелянта/боржника у банкрутстві та арештом його всіх рахунків та майна, відстрочити сплату судового збору до розгляду справи по суті; поновити строк для подачі апеляційної скарги та прийняти її до розгляду; скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання розпорядника майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» арбітражного керуючого Терещенка О.В. про зняття арештів (вхід. №8411 від 13.06.2023) по справі №917/520/24, з урахуванням уточнень (вхід.№10257 від 29.07.2024); прийняти нове рішення про задоволення заяви/клопотання розпорядника майна Терещенка О.В. про зняття арешту з коштів та майна боржника, а саме скасувати:

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт коштів боржника від 21.07.2023 згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА « адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557;

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт коштів боржника від 28.08.2023 згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунку(ах)/ електронному(их) гаманці(ях): UA363203710000000260073064300, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунку(ах)/електронному(их) гаманці(ях), що має(ють) спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА « адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557;

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт коштів боржника від 28.08.2023 згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунку(ах)/ електронному(их) гаманці(ях): UA913314890000000002600814015; UA663314890000000026045581575; UA893314890000000026044581576, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунку(ах)/електронному(их) гаманці(ях), що має(ють) спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА « адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557;

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт майна боржника від 26.10.2023 згідно якої накладено арешт на все нерухоме майно та накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА « адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

По-перше, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі №915/955/15.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 прийшла до висновку, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

У даному випадку апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд», тому, враховуючи вищенаведене, за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн*0,8). Однак доказів відповідного до суду не надав.

Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті, яке мотивовано відсутністю коштів для сплати судового збору, перебуванням апелянта/боржника у банкрутстві та арештом його всіх рахунків і майна.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Близька за змістом правова позиція щодо застосування положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №906/979/20, від 21.12.2021 у справі №913/104/21, від 20.07.2022 у справі №4/30.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Отже, єдиною підставою за якою суд має право (однак не зобов`язаний) відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є врахування судом майнового стану заявника.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від поданих доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі №686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Тобто, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової неспроможності сплатити передбачений законом розмір судового збору.

Водночас, скаржником ні в апеляційній скарзі, ні окремим клопотанням не надано жодних доказів на підтвердження факту неспроможності сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Суд вказує, що саме лише порушення справи про банкрутство апелянта не підтверджує відсутність можливості по виконанню обов`язку зі сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Крім того, скаржник не надав будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття останнім всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи, підтвердженим належними доказами.

Оскільки апелянтом не обґрунтовано та не надано належних доказів наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору, що, як наслідок, є недоліком апеляційної скарги та потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі - 2422,40 грн.

По-друге, відповідно до п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно зі ст.259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства, склад учасників розгляду спору визначається до Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 41 ГПК України встановлено, що у справах про банкрутство склад учасників визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Як вбачається із матеріалів скарги, на підтвердження направлення апеляційної скарги з додатками учасникам справи про банкрутство (неплатоспроможність) скаржником додано квитанції про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012» (ініціюючий кредитор) та арбітражному керуючому Терещенко Олександру Васильовичу.

Разом з цим, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а саме: Фонду державного майна України, Національній академії аграрних наук України, Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОТАКТ» та ОСОБА_1 .

Отже, для усунення вказаного недоліку апелянт має надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками вищевказаним учасникам провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з урахуванням положень ст.259 ГПК України.

Відповідно частини 2 статті 260 до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме, апелянт повинен докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та докази направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (вх.№2008П від 19.08.2024) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд».

Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

4.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

5.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

6.Звернути увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Суддя Р.А. Гетьман