Рішення

від 15.08.2024 по справі 902/570/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2024 р.Cправа № 902/570/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

прокурора - Кавун О.І.,

у відсутності решти учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 34, м. Хмільник, Вінницька область, 22000) в інтересах держави в особі Козятинської міської ради (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100)

до: Приватного малого підприємства "Обрій" (вул. Васьківського, 17, м. Козятин (пн), Хмільницький район, Вінницька область, 22100)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Керівником Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області подано позов в інтересах держави в особі Козятинської міської ради до Приватного малого підприємства "Обрій" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого позову прокурор вказує на систематичне невиконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки №б/н від 09.12.2005 щодо внесення орендних платежів за користування земельною ділянкою кадастровий номер 0521482800:05:002:0207, площею 1,0200 га.

Ухвалою суду від 22.05.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/570/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2024.

Під час підготовчого провадження учасникам справи надано можливість скористатися правом на подання заяв по суті спору, однак у визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 15.08.2024, про що 20.06.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 15.08.2024 з`явилася прокурор, решта повідомлених належним чином учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористалися. Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом доставки ухвали від 26.06.2024 до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідач - шляхом направлення такої ухвали на адресу місцезнаходження відповідача, що міститься в ЄДРЮОФОПГФ. При направленні судової кореспонденції відповідачу, судом враховано, що вул. Васьківського у м. Козятин перейменовано на В`ячеслава Чорновола (куди здійснювалося направлення), що підтверджується рішенням Козятинської міської ради Вінницької області 28 сесії 8 скликання за №931-VIII від 23.09.2022 (рішення знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Козятинської міської ради).

Водночас таку ухвалу, адресовану відповідачу, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/570/24 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

Прокурор заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві. Зазначила, що у прохальній частині позовної заяви допущено описку в сумі заявлених до стягнення витрат на сплату судового збору, правильним слід вважати такі витрати в розмірі 6056 грн.

Як уже зазначено судом вище, відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

09.12.2005 виконання розпорядження голови облдержадміністрації № 549 від 05.12.2005 "Про надання земельної ділянки приватному підприємству "Обрій" між Козятинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним малим підприємством "Обрій" (Орендар, відповідач) укладено Договір оренди земельної ділянки №б/н (Договір), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (комерційне використання), яка знаходиться в межах адміністративно-територіального підпорядкування Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 1,02 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 250801 (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот одна) гривня 42 коп. (п. 4 Договору).

Договір укладено строком на 50 років (п. 6 Договору від 09.12.2005).

Пунктом 7 вказаного Договору визначено, що орендна плата становить 500 грн в рік.

Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 5 числа наступного місяця на розрахунковий рахунок: Місцевий бюджет, Козятинська сільська рада, р/р 33211812500201, УДК у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО: 802015, ЗКПО: 21727769, код платежу: 13050200.

Відповідно до п. 12 Договору від 09.12.2005 земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації шляхового автосервісу.

Пунктом 25 Договору передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату у формі, яка передбачена цим договором.

У відповідності до п. 37 Договору від 09.12.2005 його дія припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання у власність орендарем земельної ділянки;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом.

Дія договору припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 30 Договору від 09.12.2005 дія цього припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 32 Договору від 09.12.2005).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 17 Договору від 09.12.2005).

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 09.12.2005 зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2006 року за № 040682800001.

За відомостями Державного земельного кадастру земельній ділянці - об`єкту оренди присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 0521482800:05:002:0207.

Факт передачі земельної ділянки у користування ПМП "Обрій" за Договором підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі об`єкта оренди від 26.01.2006.

Право оренди вказаної земельної ділянки за ПМП "Обрій" зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.02.2024 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2880871105214, номер запису про інше речове право: 53735180).

Відповідно до листів Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області від 08.12.2023 № 16501/5/02-32-13-07-08 та від 22.04.2024 № 5021/5/02-32-1307-08 за Приватним малим підприємством "Обрій" (код ЄДРПОУ623107605) рахується заборгованість з орендної плати по Козятинській об`єднаній територіальній громаді у розмірі 7782,85 грн. Крім того, підприємство упродовж 2013-2023 років не сплачує орендну плату та не звітує до Козятинської державної податкової інспекції.

Згідно листа Козятинської міської ради від 26.12.2023 за № 2127/23 Приватне мале підприємство "Обрій" упродовж 2013-2023 років не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0521482800:05:002:0207 згідно договору оренди земельної ділянки від 09.12.2005.

Відповідно до розрахунку, проведеного органом місцевого самоврядування, заборгованість по орендній платі згідно договору оренди земельної ділянки від 09.12.2005 за період з 2013 по 2023 роки із застосуванням коефіцієнта індексації складає 10 314,43 грн.

Систематична несплата Приватним малим підприємством "Обрій" орендних платежів слугувала підставою для звернення прокурора в особі Козятинської міської ради із відповідним позовом до суду про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Положеннями частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України та частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу приписів частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного не внесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 20.06.2019 у справі № 383/708/16-ц, від 30.06.2020 у справі № 484/3514/17, від 04.12.2019 у справі № 318/433/18, що підставою до розірвання договору є систематична несплата орендної плати (два і більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не в повному обсязі, тобто як невиконання так і неналежне виконання умов договору є підставою до його розірвання.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова ВП ВС від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Як визначено п. 9 Договору орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 5 числа наступного місяця. При цьому за умовами п. 25 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату в формі, яка передбачена цим договором.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем допущено несплату орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2013-2023 років. Зокрема, інформацією Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вих. № 16501/5/02-32-13-07-08 від 08.12.2023 та вих. № 5021/5/02-32-1307-08 від 22.04.2024) підтверджено що за ПМП "Обрій" (код ЄДРПОУ623107605) рахується заборгованість з орендної плати по Козятинській об`єднаній територіальній громаді у розмірі 7782,85 грн. Крім того, підприємство упродовж 2013-2023 років не сплачує орендну плату та не звітує до Козятинської державної податкової інспекції (а.с. 50-51,74-75).

Наявність заборгованості відповідача за Договором за період 2013-2023 років підтверджується змістом листа Козятинської міської ради від 26.12.2023 за № 2127/23 з додатком відповідного розрахунку (а.с. 44-45, 47). Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не доведено.

Внаслідок вказаних обставин позивач як нинішній Орендодавець значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору і йому завдається цим матеріальна шкода, при цьому несплата відповідачем орендних платежів є тривалим порушенням, тобто носить систематичний характер.

З врахуванням наведеного сам по собі факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є підставою до розірвання договору, незважаючи на те, чи така заборгованість була виплачена в подальшому. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 04.12.2019 у справі № 318/433/18.

Відтак, позовна вимога про розірвання Договору оренди земельної ділянки №б/н від 09.12.2005 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Козятинській міській раді, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Окрім того, пунктом 17 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В свою чергу, позовна вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання Договору. Оскільки суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання Договору оренди, тому обґрунтованим є висновок про задоволення позову у частині зобов`язання відповідача повернути територіальній громаді спірну земельну ділянку (подібні висновки викладено у постанові ВПВС від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20).

Отже, вказана позовна вимога підлягає задоволенню як похідна від розірвання Договору оренди.

Окрім того, щодо вимоги повернути земельну ділянку Козятинській міській раді, враховуючи, що Орендодавцем при укладенні Договору виступала Козятинська районна державна адміністрація, суд бере до уваги Козятинська міська рада Хмільницького району Вінницької області відповідно до пп.. 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч. 1 ст. 122 ЗК України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки. Так, 11.01.2021 за Козятинською міською радою проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0521482800:05:002:0207 площею 1,02 га (номер відомостей про речове право: 537334928, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2880871105214), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 20-21).

Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Козятинської міської ради, суд враховує таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці європейського суду з прав людини.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначено зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою здійснення представництва інтересів держави у суді Вінницькою обласною прокуратурою у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Козятинську міську раду про намір звернутися із відповідним позовом до суду (лист вих. №56-1438вих-24 від 08.05.2024).

Такому повідомленню передував ряд запитів Вінницької обласної прокуратури на отримання інформації з метою з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Доказів реагування Козятинської міської ради на повідомлення прокуратури в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" матеріали справи не містять.

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Водночас протягом розгляду даної справи Козятинська міська рада не заперечила щодо здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором та не повідомила про намір самостійно звернутися з позовом до суду.

Отже, наявні підстави вважати, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з мотивів наведених вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову повністю на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 6056 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 09.12.2005, укладений щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521482800:05:002:0207 між Козятинською районною державною адміністрацією та Приватним малим підприємством "Обрій" (вул. Васьківського, 17, м. Козятин (пн), Хмільницький район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 23107605).

3. Зобов`язати Приватне мале підприємство "Обрій" (вул. Васьківського, 17, м. Козятин (пн), Хмільницький район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 23107605) повернути Козятинській міській раді Хмільницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 23063121) земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521482800:05:002:0207 площею 1,0200 га, яка розташована на території Козятинської територіальної громади Хмільницького району, передану в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки №б/н від 09.12.2005, укладеного з Козятинською районною державною адміністрацією.

4. Стягнути з Приватного малого підприємства "Обрій" (вул. Васьківського, 17, м. Козятин (пн), Хмільницький район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 23107605) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 6056 грн - витрат на сплату судового збору.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати Приватному малому підприємству "Обрій" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, решті учасникам справи - до Електронних кабінетів ЄСІТС та на адресу електронної пошти Вінницької обласної прокуратури - sekretariat@vin.gp.gov.ua.

Повне рішення складено 26 серпня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ПМП "Обрій" - вул. Васьківського (В`ячеслава Чорновола), 17, м. Козятин (пн), Хмільницький район, Вінницька область, 22100.