Рішення

від 26.08.2024 по справі 905/905/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2024 Справа №905/905/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро

до відповідача: Акціонерного товариства «Жовтнева ЦЗФ», м.Добропілля, м.Білицьке

про стягнення 90805,00 грн

без виклику представників сторін

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства «Жовтнева ЦЗФ», м.Добропілля, м.Білицьке про стягнення штрафу у сумі 90805,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній №49256464 від 13.03.2024 відповідачем невірно зазначена маса вантажу у вагоні №61322814, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 90805,00 грн, який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/905/24; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу на юридичну адресу за допомогою поштового зв`язку. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про отримання 09.07.2024 ухвали суду від 01.07.2024 відповідачем.

Ухвала суду від 01.07.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд» про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету.

Ухвала суду від 01.07.2024 про відкриття провадження була направлена сторонам справи на їх відомі електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів від 01.07.2024.

Отже сторони були повідомленні про рух справи.

19.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.07.2024, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до п.4 Правил складання актів, комерційні акти складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти у вказані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби, проте на затримані 15.03.2024 у 21:30 вагони №59672246, №61322814 по залізничній накладній №49256464 акт загальної форми та комерційний акт були складені 17.03.2024 та чи знаходились ці вагони весь цей час під охороною в жодному документі не зазначено. Зважування завантажених вагонів, здійснюється відповідачем на повірених та зареєстрованих 150 тонних тензометричних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим, але технічна похибка під час зважування вантажу можуть мати місце в роботі, але застосування до відповідача штрафу у розмірі 90805,00 грн не відповідає цілям і принципам правосуддя, несправедливо по відношенню до відповідача. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

19.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання б/н від 18.07.2024, за змістом якого останній просить зменшити розмір штрафу до однієї перевізної плати спірного вагону.

19.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення б/н від 19.07.2024 щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафу.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

13.03.2024 зі станції Родинська Донецької залізниці АТ «Жовтнева ЦЗФ» (надалі - вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №49256464 у вагоні №61322814 відправило вантаж (кам`яне вугілля) на станцію Лиман Південної залізниці.

При оформленні залізничної накладної №49256464 у вагоні №61322814 відповідачем вказано масу вантажу - 69600 кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т), заводський №1400817 ВВЭТ-150-ТД1.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

З огляду на положення статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов`язків.

Згідно з п.40 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

15.03.2024 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений акт загальної форми №0372т від 15.03.2024 в якому зазначено, що вагон №61322814 «відчеплено на ваги».

Під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №61322814 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №142 від 17.03.2024 та акт загальної форми №14/Ваги від 17.03.2024.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/21 від 17.03.2024 в розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" якого зазначено, що 17.03.2024 проводилось контрольне зважування вагону №61322814, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться вантаж «Вугілля кам`яне марки Г (Г2) (0-100)», насипом, завантаження нижче бортів на 300мм, у вологому стані, вологість - до 12%, марковано у вигляді двох поперекових смуг, ущільнено катком, вага брутто-не вказана, тара - 23000кг, вага нетто - 69600кг. При зважуванні вагона в статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням у присутності ДСЗ Опанасюка, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Рогозіної на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 31.01.2024 виявилось: вага брутто - 86700кт, тара за документом - 23000кг, вага нетто - 63700кг, що менше ваги вказаної в документі на 5900кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 10см, марковано катком поперековими борознами. Над 1 люком за рухом поїзда мається скіс вантажу довжиною-1,5 м по ширині вагону, глибиною-0,7-1,0м. Поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон бездвірний, розвантажувальні люки закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Станцією призначення Лиман Південний в розділі "Є" комерційного акту №450003/21/28 від 17.03.2024 зроблено відмітку: "Під час перевірки вантажу різниці проти даного акту не виявлено 19.03.2024".

Судом встановлено, що комерційний акт складено з дотриманням чинного законодавства.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці заводський №032, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що державна повірка ваг здійснена 31.01.2024.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) імперативно визначено частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Відповідно до частин 1, 3 статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис.

Таким чином, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Наданий в обґрунтування позовних вимог комерційний акт на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці підписали: ДСЗ ОСОБА_3, агент комерційний ОСОБА_1, агент комерційний ОСОБА_2

На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав наказ №425 від 01.09.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, за змістом якого у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи відповідальними особам, які мають право підпису комерційних актів призначено, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 та агента комерційного ОСОБА_2 .

Наказом №428 від 06.09.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у пункті 1 наказу №425 від 01.09.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти» виключено наступне речення: «- агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 »; у переліку агентів комерційних доповнено « ОСОБА_1 ».

ОСОБА_3 є заступником начальником станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.

Судом встановлено, що наказ №425 від 01.09.2023 про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти, а також посадові інструкції ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є належними доказами на підтвердження наявності у таких осіб повноважень на підписання комерційних актів.

Отже, суд встановив, що комерційний акт №450003/21 від 17.03.2024 підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, а саме п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст.37 Статуту залізниць України та п.17 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Так, статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Як вбачається з матеріалів справи правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтверджено підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складено комерційний акт.

Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом №450003/21 від 17.03.2024, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту залізниць України.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №61322814 складає 18161,00 грн.

Згідно приписів ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, до стягнення заявлений штраф у розмірі 90805,00 грн (18161,00 грн х5), що відповідає п`ятикратному розміру вказаної плати по відповідному вагону.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві не приймаються до уваги на підставі наступного.

Так, згідно п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом.

Неправильне зазначення маси вантажу відправником у накладній виявлене позивачем під час перевірки маси вантажу 17.03.2024 у вагоні №61322814, що підтверджується змістом Актів загальної форми №142 від 17.03.2024 та №14/Ваги від 17.03.2024 та комерційного акту №450003/21 від 17.03.2024, отже у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом, означений комерційний акт і був складений. Одночасно, доказів невідповідності фактичної маси вантажу масі вантажу, вказаній в залізничній накладній №49256464 внаслідок втрати (розкрадання) вантажу, відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 90805,00грн є правомірними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за невірно вказану масу, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання про зменшення суми штрафу відповідач зазначив, що застосування до відповідача штрафу у розмірі 90805,00 грн не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано, безрозсудно і несправедливо по відношенню до відповідача. Позивачем не доведено те, що йому спричинені збитки, а відтак розмір штрафу значно перевищує збитки, а наявність інших обставин, які мають істотне значення, стосується невідповідності принципам співмірності та розумності. Застосування такого розміру штрафної санкції не відповідає ступеню порушення та очевидно є надмірним тягарем для учасника у сфері перевезення залізничним транспортом.

Позивач заперечує щодо зменшення штрафу на тих підставах, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу. Відповідачем не доведено наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали йому сплатити суму нарахованих штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, необхідно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин, а також визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до статтей 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Нарахування штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п.118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. У суду відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий.

Відповідачем не доведено наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали йому сплатити суму нарахованих штрафних санкцій; не надано суду документів фінансової звітності, які б відображали загальний стан матеріального становища підприємства та його активів за певний обліковий період, що давало можливість оцінити дійсне фінансове становище відповідача та встановити наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Отже, відповідачем не надано належних доказів, що даний випадок є винятковим або наявні будь-які обставини, з якими закон пов`язує можливість зменшення нарахованих боржнику штрафних санкцій.

Суд зауважує, що особа звільняється від відповідальності у зв`язку з дією обставин непереборної сили у тому випадку, коли саме вказані обставини перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із неможливістю виконання такого зобов`язання належним чином.

В той же час, в даному випадку відповідачем порушено зобов`язання в частині зазначення у залізничній накладній недостовірних відомостей щодо маси відправленого вантажу.

Тобто, вказані обставини є наслідком суб`єктивної поведінки учасника господарських правовідносин, а не виникнення обставин непереборної сили.

Отже, господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро до Акціонерного товариства «Жовтнева ЦЗФ», м.Добропілля, м.Білицьке про стягнення штрафу в сумі 90805,00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Жовтнева ЦЗФ», м.Добропілля, м.Білицьке (85043, Донецька обл., м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, буд.1-а, код ЄДРПОУ 00176549) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 90805,00 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024.

Суддя Г.Є. Курило