Ухвала

від 26.08.2024 по справі 908/2206/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.08.2024 Справа № 908/2206/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОННА КОМПАНІЯ «ТРАНССИСТЕМА» (вул. Чигоріна, буд. 18, оф. 225, м. Київ, 01042), представник позивача: адвокат Андрощук Сергій Васильович

до відповідача-1: Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, стр. 1, м. Москва, 119049)

до відповідача-2: Держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знам`янка, буд. 19, м. Москва, 119019)

про стягнення 220 207,44 доларів США

ВСТАНОВИВ:

20.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 15.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОННА КОМПАНІЯ «ТРАНССИСТЕМА» до відповідача-1: Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, відповідача-2: Держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 150600,00 доларів США реальних збитків та 69607,44 доларів США упущеної вигоди.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2206/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з таких підстав.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він є власником вагонів №№ 52370731, 53143491, 56133457, 56439334, 56565450, 56663586, які з 24.02.2022 не може використовувати/розпоряджатися. Всі вагони позивача перебувають або на тимчасово окупованій території України, або на території, де ведуться бойові дії, інформації про стан вагонів немає, починаючи з 20-25.02.2022. Місце останньої дислокації вагонів або Донецька або Придніпровська залізниця, згідно повідомлення АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Обгрунтовуючи підстави звернення до Господарського суду Запорізької області позивач зазначає, що всі вагони позивача перебувають, у т.ч. в Запорізькій області, відтак, позов заявляється з використанням положення ч. 815 ст. 29 ГПК України.

Суд зазначає, що ч. 815 ст. 29 у Господарському процесуальному кодексі України відсутня.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, для спорів про відшкодування шкоди, заподіяної майну, встановлено альтернативну підсудність (підсудність за вибором позивача), а саме: наведеною нормою процесуального закону встановлено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається з позовних матеріалів, а саме: з відповіді слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області від 06.03.2024, залізничний вагон № 56439334, що був захоплений незаконними збройними формуваннями Російської Федерації, знаходився на території м. Маріуполь. За цим фактом відомості внесені 02.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052770000078.

АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» листом повідомила адвоката С. Андрощука про дислокацію вагонів №№ 52370731, 53143491, 56133457, 56439334, 56565450, 56663586 станом на 23.02.2024, згідно якого вагони знаходяться на станціях: № 52370731 Вел.-Анадоль Донецької залізниці, № 53143491 Інженер Придніпровської залізниці, № 56133457 Волноваха Донецької залізниці, № 56439334 Маріуполь-Сорт Донецької залізниці, № 56565450 - Вел.-Анадоль Донецької залізниці, № 56663586 Мелітополь Придніпровської залізниці.

Таким чином, шкода майну (вагони №№ 53143491, 5666358) заподіяна на території Запорізької області, а шкода майну (вагони №№ 52370731, 56133457, 56439334, 56565450) на території Донецької області.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

На підставі зазначеного можна виокремити такі складові поняття «суд, встановлений законом», як: інституційна, процесуальна та компетенційна. При цьому порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.

Під час здійснення судочинства суд у своїй діяльності повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції з розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Позивачем помилково об`єднано позовні вимоги про стягнення шкоди, яка була заподіяна в різних місцях (областях України), на території яких розповсюджується юрисдикція як Господарського суду Запорізької області, так і Господарського суду Донецької області.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Господарським процесуальним законодавством не передбачено права та обов`язку суду самостійно роз`єднати позовні вимоги, які стосуються також територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд також позбавлений можливості надіслати позовні матеріали за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Донецької області, оскільки шкода за двома вагонами заподіяна на території Господарського суду Запорізької області.

Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 29, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву (вих. № б/н від 15.08.2024) ТОВ «ВАГОННА КОМПАНІЯ «ТРАНССИСТЕМА» з доданими до неї документами повернути позивачу.

Оскільки позовна заява (вих. № б/н від 15.08.2024) надійшла до суду в електронному вигляді, суд не здійснює її повернення позивачу в паперовому вигляді.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Ухвала складена та підписана 26.08.2024.

Суддя О.В. Ярешко