Рішення

від 13.08.2024 по справі 908/1175/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/70/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024 Справа № 908/1175/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Пікалової І.С., розглянувши матеріали

за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес центр на Фортечній, 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 2 В

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Білик Н.О., самопредставництво юридичної особи, виписка з ЄДР № 500031432081 від 06.12.2023;

від відповідача: Гончар Д.В., адвокат, ордер № 1068520 від 30.07.2024;

суть спору

18.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес центр на Фортечній про внесення зміни до договору оренди землі № 201501000100284 від 01.09.2015:

- замінити сторону Орендаря за договором оренди землі №201501000100284 від 01.09.2015, виклавши його в цій частині в наступній редакції: - Найменування сторін читати в преамбулі та по всьому тексту договору та всіх додаткових угод до нього: Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес центр на Фортечній (код ЄДРПОУ 44343672; вул. Фортечна, буд. 2 В, м. Запоріжжя, 69002);

- змінити п. 6. договору оренди землі № 201501000100284 від 01.09.2015, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес центр на Фортечній, загальною площею 1,1416 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2 В, для розташування автосалону на станції технічного обслуговування, виклавши його в такій редакції: 6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 54 515 934,09 грн в цінах 2024 року;

- змінити п. 12. Договору оренди землі № 201501000100284 від 01.09.2015, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес центр на Фортечній, загальною площею 1,1416 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2 В, для розташування автосалону на станції технічного обслуговування, виклавши його в такій редакції: 12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 2 180 637,36 грн, що складає 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 справу № 908/1175/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 25.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1175/24 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/70/24. Підготовче засідання призначено на 27.05.2024 о 10:30 год. Запропоновано відповідачу подати відзив, позивачу відповідь на відзив.

27.05.2024 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов в повному обсязі не визнається відповідачем.

Ухвалою суду від 27.05.2024 відкладено підготовче засідання до 12.06.2024 о 10:00 год.

12.06.2024 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 25.07.2024 о 09:30 год. Поновлено позивачу Запорізькій міській раді строк на подачу відповіді на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду до 24.07.2024 заперечення на відповідь на відзив позивача.

Ухвалою суду від 25.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1175/24 до судового розгляду по суті на 13.08.2024 о 12:30 год.

У судовому засіданні 13.08.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу на праві власності належить об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці площею 1,1416 га. Запорізькою міською радою було прийнято рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться в користуванні відповідача повинна застосовуватися нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2016 року з урахуванням індексації. Вважає, що договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення до нього змін щодо найменування орендаря, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на наступне. Після набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, відповідач письмово звернулось до Запорізької міської ради з пропозицією внести відповідні зміни до договору оренди, а саме: замінити сторону у договорі та внести зміни в предмет договору щодо цільового використання земельної ділянки. Зазначене питання до теперішнього часу Запорізькою міською радою не вирішено. Копія нормативно грошової оцінки відповідачу не надавалась під час надсилання пропозиції про внесення змін до договору оренди та укладання додаткової угоди від 07.11.2023. В пропозиції «Про внесення змін до договору оренди землі» відсутнє посилання на відповідну нормативно грошову оцінку від 06.11.2023 як підставу внесення змін до договору. Крім того, відповідно до довідки ДПС України Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.05.2023 у відповідача заборгованість з орендної плати з юридичних осіб відсутня. Отже заявлені позовні вимоги не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.08.2024 додатково в обґрунтування заперечень щодо позову зазначив про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту.

Позивач у відповіді на відзив, на спростування міркувань та аргументів відповідача, викладених у відзиві на позову, зазначив наступне. Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради за результатами розгляду звернення відповідача повідомило останнього, що для розгляду вказаного звернення необхідно надати додаткові документи (правовстановлюючі документи на Орендаря та документи щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки). Питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки розглядається відповідним виконавчим органом Запорізької міської ради. Відповідач на пропозицію позивача внести зміни до договору оренди землі відповіді не надав. Відповідач не був позбавлений можливості самостійно отримати Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у ГУ Держгеокадастрі Запорізької області.

У судому засіданні 13.08.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено, що повний текст рішення буде складено 26.08.2024.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд установив.

01.09.2015 між Запорізькою міською радою (позивач у справі, Орендодавцем за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа плюс (як Орендарем за Договором) був укладений Договір оренди землі №201501000100284 (надалі також - Договір оренди).

Відповідно до п. 1 Договору оренди Орендодавець відповідно до рішення восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 10.04.2003 р. № 74/197 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку для розташування автосалону на станції технічного обслуговування, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2 В.

Згідно з п. 2 Договору оренди, земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.

Відповідно до п. 11. Договору оренди, він укладений до 16 червня 2033 року.

Згідно п. 6 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 17 120 232 грн 72 коп. в цінах 2015 року.

Пунктом 12. Договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 684 809,32 грн, що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2015 року.

За умовами п. 14 Договору оренди орендна плата вноситься рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок територіального Управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

Позивач повністю виконав покладені на нього зобов`язання за Договором оренди та передав Орендарю земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:013:0026, загальною площею 1,1416 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова (нова назва вул. Фортечна), 2 В, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду.

За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок територіального Управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 було оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01.01.2016.

28.11.2018 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя (далі - рішення № 26). Відповідно до додатку до рішення № 26, розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2019.

Рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 та від 30.06.2015 № 7 не скасовувалися та є чинними.

Наразі право власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на вище вказаній ділянці, належить Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес центр на Фортечній (ТОВ «Бізнес Центр на Фортечній»).

29.09.2021 відповідач звернувся до Запорізької міської ради листом вих. № 02/09-201 з пропозицією внести зміни до договору оренди землі № 201501000100284 від 01.09.2015.

10.11.2021 Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради (Управління) надано відповідь № 1974/02-03 про необхідність надання додаткових документів.

19.11.2021 ТОВ «Бізнес центр на Фортечній» надіслав на адресу Управління додаткові документи.

13.12.2021 Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради листом № 2198/02-03 повідомило відповідача про необхідність надання додаткових документів.

17.12.2021 відповідачем надіслано Управлінню копію технічного паспорту з додатками.

Листом вих. № 3350/01/01-07 від 07.11.2023 позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди до спірних пунктів. Додатком до цієї пропозиції вказано проект Додаткової угоди до Договору оренди в 2-х примірниках. Поштове відправлення, направлене позивачем відповідачу, було повернуто відправнику поштовим відділенням Укрпошти без вручення адресату.

13.05.2024 відповідач знову звернувся до Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради вих. № 02/05-2024 з проханням оформити додаткову угоду.

Щодо судового спору суд наводить наступну правову позицію.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Позивач просить внести зміни до договору оренди в частині заміни Орендаря у зв`язку із набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом Договору оренди.

Однак, відповідно до положень ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Згідно зі статтею 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Наведений висновок зроблено в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2024 № 12-66гс23.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель).

Статтею 13 Закону України Про оцінку земель встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земельнормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статті 18 Закону України Про оцінку земель, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

Частинами 1, 3, та 4 статті 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З вище наведеного слідує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 викладена правова позиція, згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України Про оцінку земель, статті 21 Закону України Про оренду землі, пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21).

Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)).

Врахувавши норми законодавства, висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у згаданій вище постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, суд дійшов висновку про те, що задоволення заявлених позивачем вимог про внесення змін до договору оренди в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за користування нею не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В даному випадку відсутній обов`язок сторін вносити зміни до Договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки, а належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем у відповідний період.

Також, з урахуванням ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається, оскільки до набувача одночасно переходить відповідне право земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна в повному обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого майна.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав у справі № 908/1175/24 не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.

На підставі викладеного, у задоволенні позову суд відмовляє.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У задоволенні позову відмовити повністю.

Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.08.2024.

Суддя І. С. Горохов