Рішення

від 12.08.2024 по справі 908/3864/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/312/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 Справа № 908/3864/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Пікалової І.С., розглянувши матеріали

за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий дім", 69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 107

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

суть спору

29.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий дім" про:

- внесення змін до п. 6 договору оренди землі від 28.05.2015 № 201501000100158, речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 02.02.2015 року за № 8620668, виклавши його в такій редакції: "6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 13 412 551,80 грн (тринадцять мільйонів чотириста дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 80 коп.) в цінах 2020 року.";

- внесення змін до п. 12 договору оренди землі від 28.05.2015 року №201501000100158, речове право на земельну ділянку зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 02.02.2015 року за № 8620668, виклавши його в такій редакції: "12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 509 006,34 грн (п`ятсот дев`ять тисяч шість гривень 34 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 справу № 908/3864/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

09.01.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3864/23. Присвоєно справі номер провадження 15/312/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2024.

05.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

06.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діловий Дім" надійшла зустрічна позовна заява про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

06.02.2024 постановлено ухвалу про повернення зустрічного позову, з підстав пропуску строку для подання зустрічного позову.

Ухвалою суду від 06.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 12.03.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3864/23 до судового розгляду по суті на 11.04.2024 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 11.04.2024 зупинено провадження у справі № 908/3864/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 914/2848/22 за позовом Східницької селищної ради до Приватного підприємства фірма "Курорт-сервіс" про визнання укладеною додаткової угоди від 02.09.2022 до договору оренди землі від 06.09.2004 № 04.04.439.00669 за касаційною скаргою Приватного підприємства фірма "Курорт-сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2023.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024 ухвала Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 у справі № 908/3864/21 залишена без змін.

Великою Палатою Верховного Суду завершений перегляд в касаційному порядку справи № 914/2848/22 і за наслідками перегляду прийнята постанова від 05.06.2024, якою, задовольнивши касаційну скаргу Приватного підприємства "Курорт-Сервіс", постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.04.2023 у справі № 914/2848/22 скасовані і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Ухвалою суду від 01.08.2024 поновлено провадження у справі№908/3864/23 з 12.08.2024. Судове засідання призначено на 12.08.2024 о 12:30 год.

У судове засідання 12.08.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказує на те, що на підставі укладеного 28.05.2015 з відповідачем Договору оренди землі № 201501000100158, відповідачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,2796 га. Запорізькою міською радою було прийнято рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться в користуванні відповідача повинна, застосовуватися нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2016 року з урахуванням індексації. Вважає, що договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення до нього змін щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що ним самим вживались заходи щодо внесення змін до договору оренди в частині визнання нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати з урахуванням актуальної нормативної оцінки орендованої земельної ділянки. Однак досягнути домовленості з позивачем з цього питання відповідачу не вдалось у позасудовому порядку. Вважає, що позов безпідставний та просить відмовити в його задоволенні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

28.05.2015 між Запорізькою міською радою (позивач у справі, Орендодавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діловий дім" (відповідач у справі, як Орендар за Договором) був укладений Договір оренди землі № 201501000100158 (надалі також - Договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди, Орендодавець відповідно до рішення п`ятдесят сьомої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 25.04.2015 № 85/169 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку для розташування адміністративно - торгового будинку, автосалону і часовні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 2 договору оренди, земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.

Відповідно до п. 11. договору оренди, він укладений до 20 січня 2052 року.

Згідно з п. 6 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6 950 800,08 грн в цінах 2015 року.

Пунктом 12. договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 278 032,00 грн, що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2015 року.

За умовами п. 14 договору оренди орендна плата вноситься рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок територіального Управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

Позивач повністю виконав покладені на нього зобов`язання за договором оренди та передав Орендарю земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:014:0081, загальною площею 0,2796 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач прийняв вказану земельну ділянку в оренду.

За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок територіального Управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 було оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01.01.2016.

14.12.2015 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони внесли зміни до п. п. 1, 8 - щодо цільового призначення земельної ділянки, яке визначили як "для розташування адміністративно-торгового будинку", а також п. 12 - щодо орендної плати, який виклали в наступній редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 208 524 грн 00 коп. (двісті вісім тисяч п`ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.), що складає 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2015 року".

28.11.2018 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя (рішення № 26). Відповідно до додатку до рішення № 26, розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2019.

Рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 та від 30.06.2015 № 7 не скасовувалися та є чинними.

Листом вих. № 2415/01/01-07 від 27.09.2023 позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди до спірних пунктів. Додатком до цієї пропозиції вказано проект додаткової угоди до Договору оренди в 2-х примірниках.

Відповіді на пропозицію позивач не отримав від відповідача.

У свою чергу відповідач листом вих. № 5 від 24.11.2023 надав відповідь на пропозицію позивача щодо внесення змін до п. п. 6, 12 договору оренди, якою надіслав витяг НВ-2300097722023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.11.2023 для здійснення більш коректного розрахунку орендної плати на момент підписання додаткової угоди.

У подальшому листом вих. № 12 від 28.12.2023, у доповнення до листа № 5 від 24.11.2023, відповідач направив позивачу підписану і оформлену належним чином зі своєї сторони додаткову угоду до Договору оренди у двох екземплярах та розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку до Договору оренди , що проведена станом на 01.01.2023 відповідно до витягу НВ-2300097722023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.11.2023.

Відповідні на свій лист вих. № 12 від 28.12.2023 відповідач від позивача не отримав.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Наведений висновок зроблено в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2024 № 12-66гс23.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частинами 1, 3, та 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З вище наведеного слідує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 викладена правова позиція, згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21).

Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)).

Врахувавши норми законодавства, висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у згаданій вище постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, суд дійшов висновку про те, що задоволення заявлених позивачем вимог про внесення змін до договору оренди в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за користування нею не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В даному випадку відсутній обов`язок сторін вносити зміни до Договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки, а належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем у відповідний період

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав у справі № 908/3864/23 не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.

На підставі викладеного, у задоволенні позову суд відмовляє.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У задоволенні позову відмовити повністю.

Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.08.2024.

Суддя І. С. Горохов