Ухвала

від 21.08.2024 по справі 910/10115/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.08.2024Справа № 910/10115/24

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

заяви Приватного науково-виробничого підприємства «КТК» (02091, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕРБИЦЬКОГО, будинок 1; ідентифікаційний код: 24923488) про видачу судового наказу за грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК МАШПРОМ" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯМСЬКА, будинок 41, офіс 2/1; ідентифікаційний код: 43153052) про стягнення заборгованості у розмірі 74 406,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство «КТК» звернулося у Господарський суд міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК МАШПРОМ" про стягнення частини суми попередньої оплати у розмірі 70 920,00 грн, інфляційних витрат у розмірі 3021,12 грн, 3 % річних у розмірі 1465,31 грн за Договором надання послуг (робіт) №0310/23 від 03.10.2023, витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та судового збору у сумі 302,80 грн.

21.08.2024 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ за заявою Приватного науково-виробничого підприємства «КТК» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК МАШПРОМ" частини суми попередньої оплати у розмірі 70 920 (сімдесят тисяч дев`ятсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 302 (триста два) грн. 80 коп.

Розглянувши заяву в частині стягнення з боржника 3% річних, інфляційних витрат та витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні в цій частині з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II «Наказне провадження».

Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, який укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом (стаття 154 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами вказаної статті законодавець окремо зазначає, що інфляційні нарахування та 3% річних не є заборгованістю та сплачуються виключно на вимогу кредитора.

Оскільки вимоги про стягнення з боржника інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасність виконання зобов`язань за Договором надання послуг (робіт) №0310/23 від 03.10.2023 мають розглядатись у позовному провадженні, з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав та періодів таких нарахувань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави у видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК МАШПРОМ" 3% річних та інфляційних витрат.

Крім того, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність безспірність заявлених вимог. Крім того, приписам розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви.

У статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, які у цьому випадку не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження можуть бути враховані та розподілені лише за результатами розгляду даного спору у порядку позовного провадження.

За таких обставин та враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про стягнення у порядку наказного провадження, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення витрат на правову допомогу з боржника у сумі 10 000,00 грн.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 153, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного науково-виробничого підприємства «КТК» у видачі судового наказу у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК МАШПРОМ" інфляційних витрат у розмірі 3021,12 грн, 3 % річних у розмірі 1465,31 грн за Договором надання послуг (робіт) №0310/23 від 03.10.2023, витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя М.Є.Літвінова