Рішення

від 20.08.2024 по справі 922/1939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024м. ХарківСправа № 922/1939/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Гронь М.А.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 459 520,96 грн. основного боргу; 161 666,29 грн. пені; 14 927,29 грн. три проценти річних; 6 752,60 грн. інфляційних втрат. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу № 200104СТ-1061-23 від 01.07.2023.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" залишено без руху. Позивачу встановлений строк - протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Роз`яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

14.06.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд задовольнити позов частково; зменшити розмір пені на 99% або на інший розмір, який суд вважає за можливе задовольнити; розстрочити виконання судового рішення на строк 1 рік з дня ухвалення такого рішення; здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Позивачем до суду була подана відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів відповідача та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем у свою чергу до суду буди подані заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 20.08.2024 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника відповідача судом не визнавалась.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до Кодексу ГРМ Оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Оператор ГРМ, Позивач) - є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023.

Зазначену діяльність позивач здійснює відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) від 26.12.2022 №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 28.06.2023 №1131.

У спірних правовідносинах Комунальне підприємство "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (далі відповідач, споживач) має статус споживача природного газу (згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).

Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (гл. І розділ 1 Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Так, відповідачем підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 200104СТ-1061-23 від 01.07.2023.

Отже, відповідач приєднався до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 в редакції, що діяла станом на 01.07.2023 року (далі Договір).

Згідно п. 2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 6.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору).

Постановою НКРЕКП від 30.12.2023 №1944 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ "Газорозподільні мережі України" тариф на послуги розподілу природного газу для ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ встановлено у розмірі 1,99 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ), що відповідно складає 2,388 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Пункт 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачає, що для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається споживачем за його заявою.

Розрахунки для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта здійснюються виходячи з величини замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача до кінця календарного року та оплачуються споживачем рівномірними частками. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається шляхом множення тарифу на розподіл природного газу на співвідношення замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача до кількості місяців, які залишились до кінця календарного року, з урахуванням місяця, у якому здійснюється замовлення потужності.

Враховуючи умови договору та норми Кодексу ГРМ, споживачем було самостійно визначено плановий обсяг замовленої річної потужності на 2023 рік (липень-грудень), про що Оператора ГРМ повідомлено листом № 324 від 03.07.2023 (копію листа надаємо) та становило: Харківська область, смт. Краснопавлівка, мікрорайон, буд. 26а 515 900,00 м3; Харківська область, смт. Краснопавлівка, вул. Л. Українки, буд. 31б 31 378,0 м3; Харківська область, смт. Краснопавлівка, вул. Конституції, буд. 13а 32 836,0 м3; Харківська область, смт. Краснопавлівка, вул. Конституції, буд. 2а 2 385,0 м3; Харківська область, с. Миколаївка, вул. Джека Алтаузена, буд. 2а 19855,0 м3; Харківська область, с. Катеринівка, вул. Слобожанська, буд. 18 825 м3; Харківська область, с. Катеринівка, вул. Слобожанська, буд. 16 8 850,0 м3; Харківська область, с. Єлизаветівка, вул. Студентська, буд. 17 15 250,0 м3; Харківська область, с. Катеринівка, вул. Шкільна, буд. 18 32 450,0 м3. Загалом: 659 729 м3.

Отже, відповідно, місячний обсяг замовленої потужності у 2023 році складав 109 954,83 м3.

Згідно п. 6.8. Типового договору розподілу природного газу надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі вищевикладеного та умов договору, сторонами було складено та підписано акти наданих послуг за 2023 рік:

- № УХФ00000254 від 31.07.2023 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у липні 2023 року склав 109 954,84 м. куб., вартість наданих послуг складає 262 572,16 грн.;

- № УХФ00001816 від 31.08.2023 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у серпні 2023 року склав 109 954,84 м. куб., вартість наданих послуг складає 262 572,16 грн.;

- № УХФ00003172 від 30.09.2023 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у вересні 2023 року склав 109 954,84 м. куб., вартість наданих послуг складає 262 572,16 грн.;

- № УХФ00004668 від 31.10.2023 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у жовтні 2023 року склав 109 954,84 м. куб., вартість наданих послуг складає 262 572,16 грн.;

- № УХФ00006624 від 30.11.2023 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у листопаді 2023 року склав 109 954,84 м. куб., вартість наданих послуг складає 262 572,16 грн.;

- № УХФ00008085 від 31.12.2023 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у грудні 2023 року склав 109 954,84 м. куб., вартість наданих послуг складає 262 572,16 грн.

Згідно п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

Така інформація для споживачів, що не є побутовими надається шляхом розміщення її у актах приймання-передачі природного газу за вересень поточного року.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу від 30.09.2023 позивачем за замовченням споживачу була встановлена величина річної замовленої потужності на 2024 рік в об`ємі 1 387 045,32 м3, та, відповідно 115 587,12 м3 величина замовленої потужності на місяць.

На підставі вищевикладеного та умов договору, сторонами було складено та підписано акти наданих послуг у 2024 році:

- № УХФ00000680 від 31.01.2024 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у січні 2024 року склав 115 587,12 м. куб., вартість наданих послуг складає 276 022,04 грн.

- № УХФ00002232 від 29.02.2024 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у лютому 2024 року склав 115 587,11 м. куб., вартість наданих послуг складає 276 022,02 грн.

- № УХФ00004453 від 31.03.2024 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у березні 2024 року склав 115 587,11 м. куб., вартість наданих послуг складає 276 022,02 грн.

- № УХФ00005907 від 30.04.2024 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у квітні 2024 року склав 115 587,11 м. куб., вартість наданих послуг складає 276 022,02 грн.

Відповідно до п. 6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно умов договору, позивачем у повному обсязі виконуються зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу.

Проте, відповідач свої зобов`язання з оплати за надані позивачем послуги з розподілу природного газу виконував неналежним чином, здійснював щомісячні оплати невчасно та у неналежному розмірі, внаслідок чого станом на 20.05.2024 утворилася заборгованість в сумі 1 459 520,96 грн., що підтверджується Актом звірки №496 взаємних розрахунків за період з 01.07.2023 по 20.05.2024.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором позивачем останньому до стягнення нараховані також 161 666,29 грн. пені, 14 927,29 грн. трьох процентів річних та 6 752,60 грн. інфляційних втрат.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з пунктом 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Разом з тим, як зазначалося вище по тексту рішення відповідачем у справі заявлені клопотання про зменшення пені та розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування заявлених клопотань відповідач вказує на наступне.

КП "Тепловодосервіс" є підприємством житлово-комунального господарства, яке надає послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення споживачам різних категорій: 8 котелень, що експлуатуються, забезпечують виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії споживачам смт Краснопавлівка, с. Катеринівка, с. Миколаївка, с. Єлизаветівка Лозівської міської територіальної громади. Таким чином, постачається тепло до 2034 квартир багатоповерхових будинків, 2 лікувальних закладів, 2 дошкільних закладів, 4 шкіл, 3 бюджетних установ, які приєднані до теплових мереж підприємства. Підприємством надаються послуги централізованого водопостачання та водовідведення споживачам квартир багатоповерхових будинків та приватного сектору смт Краснопавлівка - 3075 абонентам. Підприємство також забезпечує централізованим водопостачаням с.Тихопілля, с.Мальцівське, с.Смирнівка, с.Благодатне, с.Браїлівка, с.Олександрівка, с.Н-Краснопавлівка, с.Новоіванівка, с. Бунакове Лозівської міської територіальної громади 1082 абонента. Підприємство надає послуги по утриманню багатоповерхових будинків та прибудинкової території смт Краснопавлівка та смт Орілька 50 будинків. Виконуються роботи по обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем водопостачання та водовідведення, проводиться заміна пошкоджених каналізаційних та водопровідних труб у підвальних приміщеннях будинків та квартирах абонентів. Також підприємством надається послуга з управління побутовими відходами по населеним пунктам смт Краснопавлівка, смт Орілька, с. Чернігівське, с. Садове, с. Перемога, с. Полтавське, с. Герсеванівка, с. Смирнівка, с. Браїлівка, с. Єлизаветівка Лозівської міської територіальної громади.

Тобто КП "Тепловодосервіс" забезпечує всі категорії споживачів (населення, бюджетні установи, юридичні особи, фізичні особи-підприємці) багатьма видами житлово-комунальних послуг: централізоване теплопостачання, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, управління багатоквартирними будинками, управління побутовими відходами та здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії серії АВ №582541 на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та ліцензії серії АВ № 582515 на провадження господарської діяльності господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення. 28.06.2015 року набрав чинності Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності", відповідно до п. 6 ст. 21, ст. 7 зазначеного закону ліцензії, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти. Ліцензії на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими), тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом, централізоване водопостачання та водовідведення, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими.

З початку опалювального періоду 2023/2024 років, відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №896 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" (далі Постанова №812), КП "Тепловодосервіс" придбавало природний газ у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на умовах, визначених Постановою №812. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №407, дію Постанови №812 продовжено до 31.08.2024.

Постанова № 812 визначає механізм розщеплення коштів виробника теплової енергії та їх використання через казначейські рахунки шляхом встановлення чіткої пропорції розподілу коштів на рахунках підприємства: 65% коштів, що надійшли з поточних банківських рахунків КП "Тепловодосервіс", гарантовано перераховуються на рахунок ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг, і лише 35% коштів залишаються для потреб підприємства на небюджетному казначейському рахунку.

Застосування в опалювальному періоді 2023/2024 років механізму розщеплення коштів підприємства та їх використання через казначейські рахунки безпосередньо вплинуло на виникнення заборгованості КП Тепловодосервіс станом на 28.06.2024 за воду, що закупляється, перед КП Харківводоканал 1 568 023,94 грн, за електричну енергію перед ПрАТ Харківенергозбут в сумі 127 514,98 грн, послуги з розподілу природного газу перед АТ Оператор газорозподільної системи Харківгаз в сумі 468 028,51 грн. Заборгованість по виплаті заробітної плати складає 898 000 грн. Додатково виникли борги і по іншим складовим тарифу.

Продовження дії Постанови №812 до 31.08.2024 викликає серйозне занепокоєння, оскільки в міжопалювальному періоді, коли підприємство не постачає теплову енергію для опалення, на його поточні рахунки можуть надходити кошти лише в погашення заборгованостей. Але ж і вони розподіляються в затвердженій Постановою №812 пропорції. Таким чином, для технічної підготовки обладнання та мереж до наступного опалювального періоду, для недопущення його зриву через борги перед постачальником електричної енергії, газо- та електророзподільними організаціями у КП "Тепловодосервіс" залишаються лише 35% коштів від теоретично можливої оплати.

Станом на 28.06.2024 переплата перед ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг складає 348 497,36 грн і буде тільки зростати, адже розщеплення продовжується до 31.08.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812, але ймовірно, що дія постанови може бути знов продовжена.

Водночас як ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг, так і ТОВ Газорозподільні мережі України входить до Групи Нафтогаз, інтереси яких співпадають з інтересами АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, засновником та єдиним акціонером якого є держава.

КП Тепловодосервіс включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за заборгованістю, утвореною станом на 01.06.2021, що підтверджується листом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 14570/25/10-23 від 31.08.2023 року. Укладено договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ із АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України: №303/1/1730-РЗ від 26.10.2024 на суму 5 262 000 грн шляхом розстрочення на 72 календарних місці з актом звіряння розрахунків та графіком погашення; №303/2/1730-РЗ від 26.10.2024 на суму 737 196, 99 грн шляхом розстрочення на 72 календарних місці з актом звіряння розрахунків та графіком погашення.

Оскільки КП Тепловодосервіс не в змозі самостійно здійснювати погашення даних заборгованостей, Лозівською міською радою Харківської області частоко надається допомога на погашення заборгованості шляхом спрямування фінансової підтримки на безповоротній основі на здійснення фінансово-господарської діяльності комунальному підприємству Тепловодосервіс Лозівської міської ради Харківської області на часткове погашення заборгованості за минулий бюджетний період, що виникла за спожитий природний газ перед АТ НАК Нафтогаз України, відшкодування якої не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2022 № 977 Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік та на наступні роки для погашення заборгованості з різниці в тарифах, за рахунок коштів бюджету Лозівської міської територіальної громади:

- в сумі 250 000,00 грн рішення Лозівської міської ради Харківської області від 08.09.2023 №1469 Про спрямування фінансової підтримки КП Тепловодосервіс міської ради на безповоротній основі для здійснення фінансово - господарської діяльності із сайту Лозівської міської ради;

- в сумі 239 550,00 грн - рішення Лозівської міської ради Харківської області від 29.02.2024 №1730 Про спрямування фінансової підтримки КП Тепловодосервіс міської ради на безповоротній основі для здійснення фінансово-господарської діяльності із сайту Лозівської міської ради;

- в сумі 239 550,00 грн - рішення Лозівської міської ради Харківської області від 20.06.2024 №1943 Про спрямування фінансової підтримки КП Тепловодосервіс міської ради на безповоротній основі для здійснення фінансово-господарської діяльності із сайту Лозівської міської ради.

КП Тепловодосервіс має податковий борг, сума якого станом на 04.06.2024 становить 700 420,89 грн, що підтверджується податковою вимогою ГУ ДПС у Харківській області від 05 червня 2024 року №0005700-1309-2040 та детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги.

Також у Відповідача наявна невідшкодована державою заборгованість з різниці в тарифах, яку на теперішній час затверджено у розмірі 11 920 769 грн, що підтверджується протоколами засідань територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Харківської обласної військової адміністрації: протокол №1 від 04.11.2022; протокол №2 від 19.12.2022; протокол №3 від 23.03.2023; протокол №8 від 07.08.2023; протокол №9 від 13.11.2023; протокол №10 від 21.03.2024 та довідкою до розрахунку різниці в тарифах з постачання теплової енергії по КП Тепловодосервіс Лозівської міської ради Харківської області. Згідно умов Постанови КМУ № 1403 дана сума першочергово пiде на погашення заборгованості перед ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.

Крім цього, Відповідач перебуває у зоні можливих бойових дій відповідно до наказу Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у зв`язку із близькістю лінії фронту та можливими повітряними атаками на майно споживачі категорії населення не здійснюють або здійснюють частково оплачу за житлово-комунальні послуги. А відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року №206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. Також під час виконання судових наказів довгий час була заборона на відкриття виконавчих проваджень, а наразі виконання судових рішень ускладнюється тим, що не може бути здійснено звернення на пенсії та тим, що споживачі можуть частково зняти арешт з рахунку на суму двох мінімальних заробітних плат.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань; при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру нарахованих штрафу пені на 50 % відсотків і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд враховує, що в силу закріплених у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року в справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року).

У рішенні по справі Савіцький проти України від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції.

Водночас розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов власне для подальшого виконання рішення суду, виконання боржником зобов`язань перед стягувачем.

З огляду на зазначене, дослідивши матеріали справи, оцінивші доводи відповідача та враховуючи існування надзвичайних обставин в Україні через військову агресію рф проти України, введення у зв`язку з цим воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення та надати розстрочку виконання рішення суду строком на шусть місяців..

Суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, мікрорайон, будинок 16, код ЄДРПОУ 37346355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 45051254) - 1 459 520,96 грн. заборгованості, 80 833,15 грн. пені, 14 927,29 грн. три проценти річних 6 752,60 грн. інфляційних втрат та 19 714,41 грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду на шість місяців та виконувати його наступним чином: до 20.09.2024 - 263 624,74 грн., до 20.10.2024 - 263 624,74 грн., до 20.11.2024 - 263 624,74 грн., до 20.12.2024 - 263 624,74 грн., до 20.01.2025 - 263 624,74 грн., до 20.02.2024 - 263 624,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 45051254).

Відповідач - Комунальне підприємство "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, мікрорайон, будинок 16, код ЄДРПОУ 37346355).

Повне рішення підписано 26 серпня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова