Рішення

від 26.08.2024 по справі 922/2334/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2334/21 (922/1897/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Близнюки" про розірвання договору, що розглядається в межах провадження по справі № 922/2334/21 про банкрутство Т без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2021 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія - Близнюки", код ЄДРПОУ 35462911, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", в тому числі й забезпечених заставою майна боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича та призначено проведення попереднього засідання суду на 06.10.2020.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Софія - Близнюки" було здійснено 19.08.2021 за № 67081 на офіційному веб-сайті ВГСУ, в якому встановлений граничний строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

Так, на адресу господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом встановлений в оголошенні строк надійшли заяви від 17 кредиторів.

Ухвалою суду від 20.12.2022 в попередньому засіданні суду судом були розглянуті вказані заяви з грошовими вимогами до боржника та прийняті відповідні рішення щодо їх обґрунтованості; зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду

31.05.2024 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх. № 1897) в якій позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 14 листопада 2014 року, кадастровий номер 6320686300:02:001:0477, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія - Близнюки", код ЄДРПОУ 35462911.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2024 позовна заява (вхідний номер 1897/24) в межах справи про банкрутство №922/2334/21 (922/1897/24) передана на розгляд судді Кононовій О.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою від 18.06.2024 суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 1897/24 від 31.05.2024) та надав позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надання суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

08.07.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 17380) про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачка на виконання ухвали суду від 18.06.2024 надала суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви.

Ухвалою від 19.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду, а докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.

Встановив позивачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 календарних днів з дня його отримання. Копію відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач зобов`язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відповіді на відзив до суду, а докази надіслання надати суду разом із відповіддю на відзив.

Встановив відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив - 5 календарних днів з дня її отримання. Зобов`язав відповідача надіслати (надати) заперечення та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такого заперечення до суду. Докази такого надіслання надати суду.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов або будь яких письмових пояснень щодо своєї правової позиції на протязі тривалого часу суду не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача.

Проте, зазначена ухвала, направлена на адресу ТОВ "Софія - Близнюки" повернута на адресу суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, відповідно ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Проте відповідач ТОВ "Софія - Близнюки" не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали господарського суду Харківської області по цій справі були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників у справі про її розгляд.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на день розгляду справи по суті від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

14.11.2014 між позивачем - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія-Близнюки», код ЄДРПОУ 35462911, з зареєстрованим місцезнаходженням: Харківська обл., Близнгоківський р-н, с. Софіївка Перша, був укладений Договір оренди землі б/н, площею 5,4002 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0477.

19.11.2014 на підставі Договору оренди землі б/н від 14.11.2014 (далі - Договір оренди землі) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена державна реєстрація іншого речового права - права оренди ТОВ "Софія-Близнюки" земельної ділянки, площею 5,4002 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0477, про що вчинено запис про інше речове право № 17334976.

За умовами підпункту 3.1 Договору оренди землі, договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

За приписами підпункту 2.4. Договору оренди землі, грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, визначений законодавством, при цьому зміни до цього договору не вносяться.

Пунктами 4.1 - 4.5 Договору оренди передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою складає 3% від грошової оцінки землі.

Відповідно до підпункту. 4.3. Договору оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки: щорічно.

Згідно підпункту.10.2 пункту 10 "Права та обов`язки орендаря" Договору оренди землі, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

До матеріалів справи доданий витяг № НВ-6300388402024 від 17.05.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 6320686300:02:001:0477, відповідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 177 505,15грн., отже орендна плата за рік з урахуванням п. 2.4 договору становить 5 325,15 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення власних обов`язків орендаря, передбачених підпунктами 4.1, 2.4, 4.3, 10.2 Договору оренди землі, не вчиняє жодних дій, направлених на внесення на користь позивача та одночасно орендодавця орендної плати за користування земельною ділянкою протягом періоду: 2021 - 2024 років, тобто чотирьох років поспіль.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Саме такий правовий висновок зроблено у Постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року по справі № 183/3993/16.

Отже, якщо у договорі оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щороку за весь рік оренди земельної ділянки, то систематичність її несплати матиме місце у випадку порушення такого зобов`язання хоча б за два роки.

За змістом ст.611 ЦК України, правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом.

Згідно до ст.77 ЦПК України, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності ст.81 ЦПК України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження спростування позовних вимог, а саме, щодо належного виконання умов договору оренди стосовно виплати орендної плати із зазначенням її розміру, строків, порядку її внесення. Крім того, суд зазначає, що неотримання орендної плати позбавило позивача права отримати прибуток на який вона розраховувала, що свідчить про істотне порушення умов договору та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди.

В підтвердження відсутності оплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, позивачка надала суду відомості ГУ ДПС у Харківській області від 08.04.2024 за № 2027-24-01629 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.04.2024, з яких не вбачається інформації щодо отримання ОСОБА_1 будь-яких виплат від ТОВ "Софія - Близнюки".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати орендної плати понад два роки, суд вважає повністю доведеним факт систематичної несплати ТОВ "Софія - Близнюки" орендної плати за договором оренди землі від 14.11.2014, що є підставою для його розірвання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є достатньо обґрунтованими, законними, підтверджені належними доказами, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія -Близнюки" код ЄДРПОУ 35462911 (адреса: 64871, Харківська область, Лозівський район, с. Софіївка Перша) про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 14.11.2014 площею 5,4002 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0477, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія - Близнюки", код ЄДРПОУ 35462911.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Близнюки" код ЄДРПОУ 35462911 (адреса: 64871, Харківська область, Лозівський район, с. Софіївка Перша) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення направити сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" серпня 2024 р.

Суддя О.В. Кононова