Рішення

від 12.08.2024 по справі 611/411/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/411/24

Провадження № 2/611/155/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

08 серпня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретарів Ведмідь І.В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вм.Барвінковевпорядку спрощеногопозовногопровадженняцивільну справузапозовом ОСОБА_1 , в інтересахякої дієадвокат Мякота Тетяна Миколаївна до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про стягнення заборгованості з орендної плати,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мякота Т.М., звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кад.№6320483500:03:000:0018, площею 11, 2734 га, розташованої на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Барвінківська» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі, про що вчинено запис від 20 серпня 2012 року за № ХР632040004003617.

Відповідно до п.8 Договору договір укладено строком на 10 років.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану №2145-ІХ було внесено ряд змін у сфері регулювання земельних правовідносин під час воєнного стану, а саме передбачено, якщо строк дії договорів оренди/емфітевзису/суперфіцію/земельного сервітуту ту щодо земель сільгоспризначення закінчився після введення воєнного стану/24.02.2022 року/, вони вважаються автоматично поновленими на один рік без волевиявлення сторін внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

05 липня 2023 року на адресу відповідача позивачем була направлена заява претензія про повернення земельної ділянки та виплату орендної плати, проте станом на 01.04.2024 жодної відповіді на заяву відповідач не надав.

Станом на 01.04.2024, як вказує представник позивача, орендна плата, всупереч п.п.9-11 Договору оренди, не виплачена, не здійснені перерахування податкових зобов`язань за договором оренди до бюджету. Будь які листи від СТОВ АГРОФІРМА «Барвінківська» чи повідомлення з приводу невиплати орендної плати за 2022, 2023 роки не надходили.

Посилаючись на викладене, вказуючи на п. п. 14, 28, 39, 40 Договору оренди, враховуючи,що СТОВ АГРОФІРМА « Барвінківська» належним чином не виконало своїх зобов`язань за договором та не здійснило виплату орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022-2023 роки у визначені договором терміни з урахуванням її індексації, та перерахування податкових зобов`язань за договором оренди до бюджету, просить стягнути з відповідача невиплачену оренду плату з урахуванням індексів інфляції, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 36421,32 грн.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, заявила клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Судові повістки, відповідно до вимог п. 2 ч.7ст.128 ЦПК України, надсилалися у встановленому законом порядку. Відповідач повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Беручи до уваги ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положеньст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядкустатті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст.223 ЦПК України.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вививчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно з ч. 1ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимогст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.2ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 3ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписамистатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Стаття 76 ЦПК Українипередбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другоїстатті 78 цього ж Кодексуобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 11,3734 га, кадастровий номер 6320483500:03:000:0018, розташована на території Іванівсьокої сільської ради Барвінківського району Харківської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 №744490, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №101, виданого Барвінківською райдержадміністрацією.

Між ОСОБА_1 та СТОВ АФ «Барвінківська» було укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 20 серпня 2012 року в управлінні Держкомзему у Барвінківському районі за № ХР 6320400040033617.

Відповідно до п.8 Договору, договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності повідомлення орендаря і письмових заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору строк дії дійсного договору підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктами 9-11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації, що становить 10003,81 грн. за 2012 рік. За домовленістю між орендодавцем та орендарем, орендна плата може бути виплачена у натуральній формі або в якості надання послуг (виконання робіт). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня розрахункового року.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення, що визначено п.14 Договору .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 337578891 від 30 червня 2023 року, у якій відображено актуальну інформацію про об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, кадастровий номер 6320483500:03:000:0018, розташовану на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, вбачається, що у Державному реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію іншого речового права про право оренди земельної ділянки, відомості про суб`єкта речового праваТОВ «Барвінківська агро», строк дії 10 років, дата закінчення дії - 14 серпня 2032 року, підстава внесення записурішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2021 року. Документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі б/н від 20.08.2012; рішення Б22/1, виданий 25 серпня 2022 року ТОВ «Барвінківська Агро»; розподільчий баланс, з додатками б/н від 25 серпня 2022 року виданий СТОВ Агрофірма «Барвінківська»; рішення 220825-Б, виданий 25.08.2022 СТОВ Агрофірма «Барвінківська».

Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, належної позивачу, за 2022 рік суд зазначає наступне.

Частиною 1ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст.617 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда земліце засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно дост.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістомст.15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землюце платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннямист. 24 Закону України «Про оренду землі»передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Як вже встановлено судом, відповідно до п. 9 договору оренди землі сторонами погоджено, що орендна плата вноситься в розмірі 4 % від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю між орендодавцем та орендарем, орендна плата може бути виплачена у натуральній формі або в якості надання послуг (виконання робіт). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня розрахункового року.

Судом, виходячи із розрахунку нарахування та виплати орендної плати, беручи до уваги розмір орендної плати обумовлений сторонами у Договорі, а саме - 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору з урахуванням індексів інфляції, з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за 2022 рік за Договором у загальному розмірі 17459,26 грн.

Розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати, наданий представником позивача відповідачем не спростовано.

Щодо вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат, а також трьох процентів річних від простроченої суми, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч.1ст. 611 ЦК Українивизначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 549 ЦК України, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідачем порушено строки виплати орендної плати, тому в силу вимог вищевказаних норм Закону та обов`язку, передбаченого п. 14 Договору, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню три відсотки річних від простроченої суми, що становить 654,36 грн., а також пеня за 2022 рік у загальному розмірі 796,14 грн. та інфляційні втрати 1111,48 грн.

Судом встановлено, що розрахунок наданий відповідачем здійснено вірно, відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, , враховуючи заборгованість за орендною платою за 2022 рік та п. 14 Договору, яким визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення орендної плати за користування земельної ділянки з СТОВ АФ «Барвінківська» за 2023 рік, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині у зв`язку з наступним.

Як вже встановлено судом, 25 серпня 2022 року згідно з розподільчим балансом ТОВ «Барвінківська Агро» було передано право користування, земельною ділянкою, належною позивачу, про що було здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме змінено орендаря зі СТОВ АФ «Барвінківська» на ТОВ «Барвінківська Агро», відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 337578891 від 30.06.2023.

Отже, з 2023 року належним користувачем і стороною договору оренди є саме ТОВ «Барвінківська Агро», на яке з цього часу покладено обов`язок нараховувати та сплачувати позивачеві орендну плату.

За положеннями статей17,18,20 Закону «Про оренду землі»в редакції, що діяла на час укладення Договору, передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положеньст.125 ЗК України, в редакції, чинній на момент укладення договору оренди та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (стаття 30 Закону «Про оренду землі»тастаття 651 ЦК України).

Згідност. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно дост. 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.8 Договору, договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності повідомлення орендаря і письмових заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору строк дії дійсного договору підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивачем не надано доказів, які підтверджували, що на виконання п.8 Договору відповідачу були надані письмові заперечення щодо продовження строку дії дійсного договору.

Копію листа повідомлення, який надано представником позивача разом із позовною заявою суд до уваги не приймає, оскільки беззаперечно встановити факт отримання його СТОВ Агрофірма «Барвінківська» не є можливим, будь яких відміток щодо того ким його отримано лист не містить.

З врахуванням встановлених обставин у справі та наявних матеріалів, суд приходить до переконання, що враховуючи відсутність повідомлення орендаря і письмових заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору строк дії договору був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, укладеним між позивачем та СТОВ АФ «Барвінківська». Доказів, які б підтверджували зворотне позивачем надано не було.

Відповідно до п.38 Договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

СТОВ АФ Барвінківська було реорганізоване шляхом виділу з нього ТОВ «Барвінківська Агро.

Відповідно до ч.1ст.109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Судом встановлено, що право оренди земельної ділянки за Договором б/н від 2012, укладеним між позивачем та СТОВ АФ «Барвінківська», відповідно до затвердженого розподільчого балансу, перейшло до ТОВ «Барвінківська Агро», а отже перейшли і обов`язки та права орендаря, в тому числі щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою з 2023 року, належною позивачу, враховуючи що право оренди земельної ділянки ТОВ «Барвінківська агро» було зареєстровано наприкінці 2022 року.

Відповідно ч. 2ст. 48 ЦПК Українипозивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістомст. 51 ЦПК Україниналежними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст. ст.51,175 ЦПКна позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положеньст. 51 ЦПК Українита з урахуванням ч. 5ст. 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1ст. 189 ЦПКта іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномустаттею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Позивач не скористався правом звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за користування земельної ділянки за 2023 рік, належної позивачу, за Договором оренди від 20 серпня 2012 року, заявлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості всього задоволено на 54,97%

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути понесені позивачем судові витрати частково у розмірі 665,80 грн.

Щодо стягнення з СТОВ АФ «Барвінківська» на користь позивача судових витрат, пов`язані з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує положення ч. 5ст. 137 ЦПК України, відповідно до якого відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Аналогічні висновки містяться і у Постановах Верховного Суду від 29.03.2018 року № 907/357/16 та від 18.12.2018 року у справі № 910/4881/18).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь відповідача судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою в розмірі 17000 грн., які підтверджено Договором про надання правової допомоги №56/23 від 14 червня 2023 року, актом приймання передачі наданих послуг від 17 квітня 2024 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №10/2024.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі відмовлено повністю, а у задоволенні вимог про стягнення заборгованості відмовлено частково, суд стягує з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 344,90 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересахякої дієадвокат Мякота Тетяна Миколаївна до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про стягнення заборгованості з орендної плати,- задовольнити частково.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», місцезнаходження: вул. Дальницька, буд. 46, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38072129, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованість з орендної плати за 2022 рік у розмірі 17459 (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 26 копійок , пеню за невиплату орендної плати за 2022 рік у розмірі 796 (сімсот дев`яносто шість) гривень 14 копійок, три проценти річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у розмірі 654 (шістсот п`ятдесят чотири) гривні 36 копійок , інфляційні втрати у розмірі 1111 (одна тисяча сто одинадцять) гривень 48 копійок, а всього 20021 (двадцять тисяч двадцять одна) гривня 24 копійки.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», місцезнаходження: вул. Дальницька, буд. 46, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38072129, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 80 копійок.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», місцезнаходження: вул. Дальницька, буд. 46, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38072129, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9344 (дев`ять тисяч триста сорок чотири) гривні 90 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 12 серпня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв