Ухвала

від 20.08.2024 по справі 643/2344/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/2344/23

Провадження № 1-кп/643/74/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019221040000140 від 29.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання в якому він просив суд кримінальне провадження №420192210400000140 від 29.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України закрити на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, у зв`язку з тим, що строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру та скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 14.02.2023 по справі №643/1137/23, провадження №1-кс/643/224/23.

Клопотання обгрунтовано таким.

Сторона захисту у клопотанні висловила заперечення з приводу обгрунтованості ухвал слідчих суддів, якими було продовжено строки досудового розслідування, а саме: від 18.11.2020 по справі №643/17750/20, провадження № 1-кс/643/4727/20 продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №420192210400000140 від 29.11.2019 до шести місяців, тобто до 29.05.2021, від 24.05.2021 по справі №643/8759/21, провадження №1-кс/643/2297/21 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №420192210400000140 від 29.11.2019 до шести місяців, тобто до 29.11.2021 та від 26.11.2021 по справі №643/20813/21, провадження №1-кс/643/5137/21 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №420192210400000140 від 29.11.2019 до шести місяців, тобто до 29.05.2022, вважаючи, що вони прийняті з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, на підставі недостовірних відомостей, наданих слідчим за погодженням із прокурором, виходячи з наступного.

У кримінальній справі, що наразі розглядається судом, зазначені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України, внесені до ЄРДР 29.11.2019, внаслідок чого досудове розслідування мало бути завершене у строк до 29.11.2020.

Усі вище перелічені клопотання слідчого є абсолютно однаковими за змістом та аргументацією. Необхідність продовження строків досудового розслідування слідчий, з яким також погодився прокурор (а згодом - і слідчий суддя) кожного разу мотивував наступним чином (мовою оригіналу): «...Таким чином тільки за період 2017 року зловживаючи владою та службовим становищем, всупереч інтересам державного підприємства, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду Директора підприємства, наніс ДП «ДВ ІПМаш ім А.М. Підзорного НАН України» збитків понад 270 тисяч гривень, во відповідають великим розмірам завданої шкоди. Окремої перевірки потребують виплати на користь ОСОБА_5 з рахунків підприємства грошових коштів у період 2016 року, та за період 2018 року так як у довідці Північно-східного офісу Держаудитслужби України встановлено виплата ОСОБА_5 509,86 тис. грн. без погодження НАН України, що передбачено контрактом.

Вказане знайшло своє підтвердження в ході здійснення збору інформації Північно- східним офісом Держаудитслужби України за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, а також в ході огляду документації наданої ДП «ДВ ІПМаш ім. А.М. Підгорного НАН України».

Одночасно, згідно висновку судово-економічної експертизи №8/86СЕ-20 вбачається, що сума заподіяних збитків визначена в акті Північно-східного офісу Держаудитслужби України підтверджується у сумі 284882,85 грн.

Станом на теперішній час незважаючи на той факт, що встановлено вичерпне коло ймовірно причетних осіб, що вчинили вказане кримінальне правопорушення, та органом досудового розслідування на протязі усього часу вживаються заходи, направлені на встановлення винних осіб, жодній особі повідомлення про підозру не вручалось.

Так, станом на теперішній час, ще не допитано усіх свідків, а також не проведено увесь комплекс необхідних слідчих дій для прийняття остаточного рішення.

Для закінчення досудового розслідування необхідно провести комплекс додаткових судових експертиз та встановити ряд свідків, допитати останніх.

Вищевказані процесуальні дії не могли бути виконані та завершені раніше з об`єктивних причин, зокрема велике навантаження кримінальних проваджень, а також враховуючи специфіку розслідування злочинів даної категорії.

Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, однак їх отримання потребує додаткового часу строком не менш ніж 6 (12) місяців...»

Однак, при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, а також із реєстром матеріалів досудового розслідування, який разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні №420192210400000140 від 29.11.2019 надійшов на розгляд суду, стороною захисту встановлено, що через відсутність належного судового контролю з боку слідчого судді Московського районного суду м.Харкова тричі відбулося незаконне продовження строків досудового розслідування на підставі недостовірних відомостей, наданих слідчим за погодженням з прокурором.

Так, 07.04.2020 органом досудового розслідування отримано згідно до супровідного листа Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №19/121/8-6031-2020 висновок судово-економічної експертизи №8/86СЕ-20 від 03.04.2020 (том №3 а.с.98-124), який згодом було покладено у основу повідомлення 06.02.2023 ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу та накладання арешту на його особисте майно.

Згодом, 22.04.2020 слідчий своїм рапортом долучив до матеріалів кримінального провадження роздруковану із веб-порталу постанову КМУ від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (том №3 а.с.125-130).

Після 22.04.2020 рух кримінального провадження №420192210400000140 від 29.11.2019 згідно наданих стороні захисту матеріалів здійснювався наступним чином:

16.11.2020 складено клопотання слідчому судді про продовження строків досудового розслідування (том №3 а.с. 131-133)

18.11.2020 постановлена ухвала слідчого судді Московського районного суду м.Харкова про продовження строків досудового розслідування до шести місяців, тобто до 29.05.2021 (том№3 а.с. 135)

19.05.2021 складено клопотання слідчому судді про продовження строків досудового розслідування (том №3 а.с. 138-140)

24.05.2021 постановлена ухвала слідчого судді Московського районного суду м.Харкова про продовження строків досудового розслідування до шести місяців, тобто до 29.11.2021 (том №3 а.с. 141)

24.11.2021 складено клопотання слідчому судді про продовження строків досудового розслідування (том №3 а.с. 142-144)

26.11.2021 постановлена ухвала слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2021 про продовження строків досудового розслідування до шести місяців, тобто до 29.05.2022 (том №3 а.с. 146)

18.01.2023 - повістка ОСОБА_5 про виклик до слідчого з метою проведення процесуальних дій (том №3 а.с. 147);

06.02.2023 - вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, допит підозрюваного (том №3 а.с.191-197);

10.02.2023 стороні захисту вручене клопотання від 10.02.2023 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (том №3 а.с. 204-209);

13.02.2023 постановлена ухвала слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (том №3 а.с. 211-215);

10.02.2023 складено клопотання про арешт особистого майна ОСОБА_5 (том №3 а.с.222-227);

14.02.2023 постановлена ухвала слідчого судді про арешт особистого майна ОСОБА_5 (Том №3 а.с.229-323);

24.02.2023 допит свідка ОСОБА_7 (том №3 а.с.236-238);

24.02.2023 допит свідка ОСОБА_8 (том №3 а.с.239-241;

17.03.2023 допит підозрюваного ОСОБА_5 , повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, повідомлення про завершення досудового розслідування(том №4 а.с.23-62)

24.03.2023 вручення стороні захисту обвинувального акту.

Таким чином, докази, які згодом були покладені у основу повідомлення 06.02.2023 ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочинів, вже були здобуті органом досудового розслідування станом на 22.04.2020 і об`єм цих доказів після 22.04.2020 будь-яким чином не змінився.

Загалом у період із 22.04.2020 по 18.01.2023, тобто на протязі майже 33 (тридцять три) місяців орган досудового розслідування не призначив жодної експертизи, не отримав жодного висновку експерта, не скерував жодного запиту в порядку ст.93 КПК України, не допитав та не намагався допитати жодного свідка, не надав жодного доручення оперативному підрозділу в порядку ст.40 КПК України, не проводив НСРД, передбачені главою 21 КПК України, не закривав кримінальне провадження, не зупиняв досудове розслідування у відповідності до ст.280 КПК України, не оголошував ОСОБА_5 у розшук, тобто самоусунувся від реалізації своїх повноважень щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За таких обставин, можливо дійти висновку про відсутність у органу досудового розслідування законних підстав для звернення до слідчого судді з клопотаннями від 16.11.2020, 19.05.2021 та 24.11.2021 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, а також про відсутність належного судового контролю з боку слідчого судді, який задовольнив ці клопотання попри їхню очевидну протиправність та необґрунтованість.

На підставі викладеного, ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова:

від 18.11.2020 по справі №643/17750/20, провадження № 1-кс/643/4727/20,

від 24.05.2021 по справі №643/8759/21, провадження № 1-кс/643/2297/21

від 26.11.2021 по справі №643/20813/21, провадження № 1-кс/643/5137/21 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №420192210400000140 від 29.11.2019 постановлені з істотними порушеннями вимог закону, передбачених ч.4 ст.295-1 КПК України, є незаконними та необгрунтованими, внаслідок чого у кримінальному провадженні, що наразі розглядається судом, строк досудового розслідування закінчився 29.11.2020.

Таким чином, сторона захисту вважає, що слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні №420192210400000140 від 29.11.2019, проведені після 29.11.2020, зокрема повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочинів, вручення йому обвинувального акту є недійсними, а кримінальне провадження підлягає закриттю судом у підготовчому судовому засіданні.

По епізоду за ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 інкриміновано складання в період із січня по грудень 2018 року включно наказів про власне преміювання.

Відповідно до санкції ч.1 ст.366 КК України, у випадку доведення вини ОСОБА_5 , йому загрожує максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, внаслідок чого згідно ст.12 КК України (в редакції станом на 01.01.2019) зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України (в редакції станом на 01.01.2019) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Таким чином, станом на 01.01.2021 спливли строки давності, протягом яких ОСОБА_5 можливо було б у законний спосіб притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.366 КК України.

Тобто, вручення 17.03.2023 моєму, підзахисному повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України, відбулося в порушення приписів ст.49 КК України.

Законом України № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження, про що подав письмові заперечення, з огляду на таке.

Відповідно до ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_9 від 18.11.2020 клопотання слідчого, погоджене прокурором, було задоволено та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 29.05.2021.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 від 24.05.2021 клопотання слідчого, погоджене з прокурором, було задоволено та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 29.11.2021.

Також, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_11 від 26.11.2021 клопотання слідчого, погоджене з прокурором, було задоволено та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 29.05.2022.

Водночас КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.

Крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

Тобто, саме за слідчим суддею визначено повноваження визнати клопотання про продовження строків досудового розслідування протиправним та необгрунтованим.

Варто зауважити, що під час розслідування строки жодного разу не було порушено, а клопотання про продовження строків звертались до суду у визначений термін, в межах наявного строку досудового розслідування.

Таким чином, трьома слідчими суддями Московського районного суду перевірялась правомірність та обґрунтованість клопотань звернутих до суду. При цьому до вказаних клопотань додавались відповідні копії матеріалів, які вивчались та стали підставою прийняття відповідних рішень.

Прокурор вважає, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, з моменту внесення відомостей до ЄРДР та до моменту направлення обвинувального акту до суду, не було порушено, а його продовження відбувалося невизначених КПК України підставах та порядку.

Стосовно твердження сторони захисту про закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за епізодом, передбаченим ч. 1 ст. 366 КК України необхідно зазначити, що строк давності - це передбачений ст. 49 Кримінального кодексу України (далі - КК) певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Так, інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, фактично способом вчинення іншого інкримінованого злочину, передбаченого ст. 191 КК України та утворює ідеальну сукупність.

Кримінальне провадження закривається, відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

При цьому, процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288Кримінального процесуального кодексу України; далі - КПК).

Обвинувачений може не погодитися на звільнення від кримінальної відповідальності - в такому випадку судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

Обвинувачений або його захисник також із власної ініціативи можуть звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження через звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності (ч. 4 ст. 286 КПК).

У відповідь на письмові заперечення захисником була подана до суду відповідь на заперечення прокурора, суть яких зводиться до такого.

Сторона захисту не заперечує, що орган досудового розслідування у строки, визначені КПК України, звертався до слідчого судді Московського районного суду м.Харкова з клопотанням про продовження строків досудового розслідування, проте вимушена зазначити, що прокурором жодним чином не спростовано доводи клопотання захисника щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження.

Зокрема, прокурором не наведеного жодного контр-аргументу щодо існування наступних обставин:

через відсутність належного судового контролю з боку слідчого судді Московського районного суду м.Харкова тричі відбулося незаконне продовження строків досудового розслідування на підставі недостовірних відомостей, наданих слідчим за погодженням з прокурором.

у зазначеному кримінальному -провадженні проводилися слідчі дії та ухвалювалися процесуальні рішення в період з моменту внесення відомостей до ЄРДР (тобто із 29.11.2019) по 22.04.2020 включно.?

докази, які згодом були покладені у основу повідомлення 06.02.2023 ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочинів, вже були здобуті органом досудового розслідування станом на 22.04.2020, тобто до моменту звернення органу досудового розслідування до слідчого судді з клопотанням про продовження строків досудового розслідування, і об`єм цих доказів після 22.04.2020 будь-яким чином не змінився.

в період із 22.04.2020 по 18.01.2023, тобто на протязі майже 33 (тридцять три) місяців, орган досудового розслідування не призначив жодної експертизи, не отримав жодного висновку експерта, не скерував жодного запиту в порядку ст.93 КПК України, не допитав та не намагався допитати жодного свідка, не надав жодного доручення оперативному підрозділу в порядку ст.40 КПК України, не проводив НСРД, передбачені главою 21 КПК України, не закривав кримінальне провадження, не зупиняв досудове розслідування у відповідності до ст.280 КПК України, не оголошував ОСОБА_5 у розшук, тобто самоусунувся від реалізації своїх повноважень щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За таких обставин, можливо дійти висновку про відсутність у органу досудового розслідування законних підстав для звернення до слідчого судді з клопотаннями від 16.11.2020, 19.05.2021 та 24.11.2021 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, а також про відсутність належного судового контролю з боку слідчого судді, який задовольнив ці клопотання попри їхню очевидну протиправність та необґрунтованість.

Після цього прокурором були подані письмово до суду додаткові заперечення, які він обгрунтував наступним.

У цілому глава 24 КПК України не містить визначеного переліку умов за яких приймається рішення про відмову чи задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінюють кожний доказ. Кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Твердження сторони захисту про незаконність прийнятих рішень про продовження строків досудового розслідування через те, що усі докази, які були покладені у обвинувачення, були отримані до моменту продовження строків досудового розслідування, жодним чином не вказує на їх не законність та відсутність підстав для прийняття рішення про продовження строків досудового розслідування у такому кримінальному провадженні.

Станом на теперішній час, а саме: 01.01.2024, набув чинності Закон України від 08.12.2023 № 3509-ІХ, яким ч. 1 ст. 219 КПК України викладено у редакції: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом », змінивши попереднє формулювання, що було викладене у редакції «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом...»

Вказане прямо передбачено пунктом 20-8 розділу XI "Перехідні положення" вказаним законом викладено таким чином, що положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції вказаного Закону України застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом України.

01.04.2024 Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного суду, за результатами розгляду касаційної скарги на вирок у кримінальному провадженні, було прийнято постанову (справа №178/50/20, провадження №51-2713 км23) у який визначено, що відповідно до Закону України від 08.12.2023 № 3509-ІХ положення ч. 1 ст. 219 КПК України застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд у яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, з огляду на те, що матеріали кримінального провадження №42019221040000140 від 29.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України скеровані 27.03.2023 до Московського районного суду м.Харкова для розгляду по суті та судовий розгляд справи не завершено, то у вказаному кримінальному провадженні застосовуються положення ст. 219 КПК України, які викладено в редакції Закону України від 08.12.2023 № 3509-ІХ.

Сторона захисту у судовому засіданні підтримала своє клопотання про закриття кримінального провадження, а прокурор заперечував проти його задоволення.

Представник потерпілого погоджувався з думкою прокурора.

Суд дослідивши клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження разом з доданими до нього матеріалами, вислухавщи думку сторін кримінального провадження та представника потерпілого, дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження, у тому числі, у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. За цією нормою закону, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КПК України не відноситься до тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України).

01.01.2024 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» № 3509-ХІ від 08.12.2023 року, який змінив порядок обчислення строків досудового розслідування.

Зазначеним законом внесені зміни, зокрема в ст. 219 КПК України. Ч.2 ст. 219 КПК України та абзац 18 ч. 1 ст. 284 КПК України виключено.

У попередній редакції ч. 1 ст. 219 КПК України визначала, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 КПК України до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

У новій редакції ч. 1 ст. 219 КПК України визначила, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Крім того, Перехідні положення чинного КПК, а саме п. 20-8, містять наступну норму: положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України"Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України"Про Внесення змін до Кримінального Процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України Щодо посилення самостійності Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури".

Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України, з огляду на розмір санкції у вигляді штрафу який перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та передбачає інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (ч. 2, 4 ст. 12 КК України) є нетяжким злочином, а не кримінальним проступком.

Кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 06.02.2023 року. Обвинувальний акт направлений до суду 27.03.2023 року, тобто в межах двох місяців з моменту повідомлення особі про підозру.

Станом на 01.01.2024 року у даному кримінальному провадженні судовий розгляд не завершено.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливими для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 17 грудня 2015 року № 5-205кс15, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 937/2480/20.

Ураховуючи вищенаведені положення процесуального закону, суд вважає, що при вирішенні даного клопотання мають застосовуватися норми, які діють на момент його розгляду.

Суд зазначає, що зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КПК України та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).

Відтак вимоги Закону № 3509-IX від 08.12.2023 року є складовою кримінального процесуального законодавства України, які слід застосувати з тією особливістю, які прямо ним визначені.

Закон №3509-IX від 08.12.2023 року є обов`язковим для виконання, та має застосовуватися як такий, який був прийнятий пізніше та, з урахуванням ст. 5 КПК України, діє на момент прийняття процесуального рішення. Станом на момент розгляду клопотання, пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України діє та не визнаний за рішенням Конституційного Суду України неконституційним, а тому підстави для його не застосування відсутні.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження відсутні і підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 14.02.2023 по справі №643/1137/23, провадження №1-кс/643/224/23.

Порушення вимог кримінального процесуального закону щодо продовження строків досудового розслідування до повідомлення особи про підозру оцінюється судом у встановленому законом порядку під час судового розгляду.

Крім того, суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку з тим, що спливли строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Стосовно твердження сторони захисту про закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за епізодом, передбаченим ч. 1 ст. 366 КК України необхідно зазначити, що строк давності - це передбачений ст. 49 Кримінального кодексу України (далі - КК) певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Суд погоджується з доводами прокурора, про те що інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, фактично способом вчинення іншого інкримінованого злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Кримінальне провадження закривається, відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Підставами для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України; далі - КПК).

Обвинувачений може не погодитися на звільнення від кримінальної відповідальності - в такому випадку судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Ані в клопотанні захисника про закриття кримінального провадження, ані в судовому засіданні, обвинувачений не висловлював своєї згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до обвинувального акта, обставин які б помякшували покарання ОСОБА_5 під час досудового розслідування встановлено не було. Судовий розгляд даного кримінального провадження ще не розпочато, порядок дослідження доказів судом не встановлювався.

Обвинувачений або його захисник не позбавлені можлиовсті звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження через звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності (ч. 4 ст. 286 КПК), але до суду таке клопотання не надходило.

Керуючись ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення, відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України.

Повний текст ухвали складений та проголошений 26.08.2024 року о 16 годині 15 хвилин.

Суддя - ОСОБА_1