Рішення

від 20.08.2024 по справі 645/1116/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1116/24

Провадження № 2/645/986/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі

головуючого - судді Федорова О.В.

за участю секретаря судового засідання Федоровської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО, ЛТД»

про визнання попереднього договору недійсним та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю до «РЕТТО, ЛТД», в якій позивач просить визнати попередній договір б/н від 15.12.2021 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД» недійсним, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД» на його користь забезпечувальний платіж в розмірі 380544,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4295,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 15 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕТТО,ТЛД", було укладено попередній договір (далі за текстом Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ "РЕТТО, ЛТД" та ОСОБА_1 зобов`язалися укласти основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , протягом 30 банківських днів з моменту отримання та реєстрації ТОВ "РЕТТО, ЛТД" права власності на Квартиру. На виконання вимог п. 1.1.4. Договору щодо порядку здійснення перерахування забезпечувального платежу, Позивач сплатив на користь Відповідача грошові кошти на загальну суму 380 544,00 грн. у строк, встановлений Договором. Представник позивача направив адвокатський запит від 17.05.2023 вих. № 3-17/05-23 про надання інформації щодо процесу закінчення реконструкції житлового будинку та реєстрацію за ТОВ "РЕТТО, ЛТД", код ЄДРПОУ 14099261 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . У відповідь на адвокатський запит ТОВ "РЕТТО, ЛТД" повідомило, що призупинено діяльність ТОВ "РЕТТО, ЛТД" в частині виконання зобов`язань за укладеними попередніми договорами купівлі-продажу нерухомого майна до закінчення дії воєнного стану на території України. Позивач вважає, що відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між наявністю форс-мажорних обставин та неможливістю належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації права власності на квартиру. Позивач також зазначає, що оскільки укладений між Сторонами попередній договір купівлі-продажу нерухомості не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки сторонами не виконано вимоги закону щодо нотаріального посвідчення договору і такий договір є нікчемним, а тому не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а отже платіж ОСОБА_1 на користь ТОВ "РЕТТО, ЛТД" в розмірі 380 544,00 грн. підлягає поверненню Позивачу.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.03.2024 року провадження по справі відкрито та призначено справу в підготовче судове засідання.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.05.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Позивач та його уповноважений представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. 20.08.2024 року від уповноваженого представника позивача - адвоката Чуба С.В. до матеріалів справи надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядкуст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, які були отримані стороною відповідача, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило. Відповідач в установлений ч. 7ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані стороною позивача докази, суд встановив наступне.

Згідно зі ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

15 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕТТО,ТЛД", було укладено попередній договір /а.с. 35-37/.

Відповідно до п. 1.1. попереднього договору від 15.12.2021 ТОВ "РЕТТО, ЛТД" та ОСОБА_1 зобов`язалися укласти основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , протягом 30 банківських днів з моменту отримання коштів та здійснити реєстрацію права власності на квартиру.

Житловий будинок, який буде реконструйовано знаходиться на земельній ділянці площею 0,2186 га., кадастровий номер: 6310138500:07:023:0003 землі житлової та громадської забудови, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме № 367725683 від 28.02.2024. /а.с. 28-31/.

Відповідно до п. 1.1.4.1 попереднього договору від 15.12.2021, сторони узгодили наступний порядок перерахування забезпечувального платежу: до 17 години 00 хвилин 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 перераховує на поточний рахунок ТОВ "РЕТТО,ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи 14099261 п/р № НОМЕР_1 у АТ"ПРАВЕКС БАНК" м. Харків, МФО 380838) суму забезпечувального платежу у розмірі 380544,00 грн (триста вісімдесят тисяч п`ятсот сорок чотири грн. 00 коп.), що на дату укладання цього Договору становиться суму, еквівалентну 14 095 (чотирнадцять тисяч дев`яносто п`ять) доларів США 00 центів за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання цього Договору становить 26,9985 гривні за сто доларів США, з формулювання призначення платежу: "Сплата за квартиру будівничий АДРЕСА_4 , згідно попереднього договору б/н від 15 грудня 2021 року, ПДВ не передбачений".

На виконання вимог п. 1.1.4. попереднього договору від 15.12.2021 року щодо порядку здійснення розрахунків, Позивач сплатив на користь Відповідача грошові кошти на загальну суму 380 544,00 грн., що підтверджується:

- Квитанцією № ПН469 від 17 грудня 2021 року від ОСОБА_1 на користь ТОВ "РЕТТО,ЛТД" 195 000,00 грн. (за призначенням платежу спл. за квартиру АДРЕСА_2 ) поперед. дог. куп. прод. від 15.12.2021р. без ПДВ).

- Квитанцією № ПН262 від 20 грудня 2021 року від ОСОБА_1 на користь ТОВ "РЕТТО,ЛТД" 185 544,00 грн. (за призначенням платежу спл. за квартиру АДРЕСА_2 ) поперед. дог. куп. прод. від 15.12.2021р. без ПДВ).

Доказів виконання Відповідачем свого обов`язку з проведення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 до суду надано не було.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту укладення Сторонами Основного договору, або до повного виконання обов`язків за цим Договором.

В обґрунтування своєї позовної заяви про визнання правочину недійсним, позивач посилався на недодержання в момент вчинення правочину вимог ЦК України.У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або "вражати" договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.Усталеним у судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що "відповідно дочастини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину".

Відповідно до положеньст. 635 ЦК Українипопереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Отже оспорюваний попередній договір за своїм змістом та істотними умовами відповідає вимогамст. 635 ЦК України, а тому є попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з вимогамич.1 ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правиламист. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положеньч.1 ст. 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За правиламич.1 ст. 657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Ураховуючи вищенаведені положення цивільного законодавства у їх сукупності та взаємному зв`язку слід дійти висновку, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, а у разі недотримання цієї вимоги закону, є нікчемним.

Отже укладений між сторонами попередній договір не посвідчений нотаріально, а тому є нікчемним.

Відповідно до роз`яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За правиламист. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

В цій справі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є підставою для визнання оспорюваного договору нікчемним, визнання його недійсним не суперечить принципу диспозитивності, оскільки з позовної заяви вбачається, що позивач просив суд визнати попередній договір недійсним, а не нікчемним.

Статтею 236 ЦК Українинікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зазначені положенняст.1212 ЦК Україниє загальними щодо спеціальних, передбачених абз. 2ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Частиною 1 ст. 216 ЦК Українивстановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, відповідач зобов`язаний повернути позивачу одержані за оспорюваним правочином грошові кошти у розмірі 380 544,00 грн.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з квитанцією №8713-2664-4551-8732 року при пред`явленні позову до суду стороною позивача були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України,та у зв`язку із задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 4295,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 11, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД» про визнання попереднього договору недійсним та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір б/н від 15 грудня 2021 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД» на користь ОСОБА_1 забезпечувальний платіж в розмірі 380544,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 4295,75 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕТТО,ЛТД», код ЄДРПОУ 14099261, місцезнаходження: м. Харків, пр-т Олександрівський, буд. 61.

Повне рішення складено 26.08.2024 року.

Суддя ФедороваО.В.