Ухвала

від 26.08.2024 по справі 482/1602/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.08.2024

Справа № 482/1602/24

Номер провадження 1-кс/482/455/2024

УХВАЛА

Іменем України

26 серпня 2024 року місто Нова Одеса

Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області клопотання начальника Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152020000025 від 26.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.242 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання начальника Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152020000025 від 26.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.242 КК України про накладення арешту на врожай (кукурудзи), який зростає на земельній ділянці з кадастровим номерами 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га, розташованої в межах Новоодеської міської ради, яку орендує ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання вказано, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що на підставі розпорядження Новоодеської районної державної адміністрацієї від 22.09.2010року №650-р було затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду земельну ділянку громадянину ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для рибогосподарських потреб, риборозведення) загальною площею 154,8831 га., в тому числі 8,3131 га під гідротехнічними спорудами, 146,5752 га під штучними водосховищами із земель дежавної власності не переданих у власність або не наданих у користування (землі водного фонду) в межах території Новоодеської міської ради.

За договором від 03.06.2011 № 683 передано в оренду ОСОБА_4 земельну ділянку 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для рибогосподарських потреб, риборозведення ) строком на 25 років.

Згідно з пунктом 5 Договору оренди, земельна ділянка та водний об`єкт, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню.

Пунктами 14-16 Договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення: землі водного фонду.

Умови збереження стану об`єкту оренди: використовувати за цільовим призначенням, дотримуватися вимог протиерозійної організації території; здійснювати комплекс заходів щодо охорони орендованих земель згідно з чинним законодавством, контроль орендодавця за станом використання земельної ділянки орендарем.

Пунктом 29 Договору встановлені обмеження щодо використання земельної ділянки, зокрема заборона розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив.

За змістом п.31 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

У ході досудового розслідування встановлено, що вказані ділянки використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства від 29.09.2023 у наслідок використання земельної ділянки 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га для вирощування сільськогосподарських культур становить 18600 гривень.

Згідно протоколу огляду від 25.07.2024 встановлено, що на земельній ділянці 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га призначених для рибогосподарських потреб, ОСОБА_4 , здійснює вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення відшкодування заподіяних державі збитків, припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, є достатньо підстави для накладення арешту на врожай (кукурудзи), який зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га розташованої в межах Новоодеської міської ради.

Відомості за даним фактом 26.07.2023 внесені до ЄРДР за №42023152020000025.

Посилаючись навищевикладене, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно з метою запобігання приховування, втрати, знищення речових доказів.

Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, матеріалами клопотання вбачається, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 242 КК України.

Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за №42023152020000025 від 26.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України.

В ході огляду 25.07.2024 встановлено, що на земельній ділянці 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га призначених для рибогосподарських потреб, ОСОБА_4 , здійснює вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи.

Під час огляду речі, майно не вилучалися.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером: 4824810000:01:005:0008, площею 154,8883 га, цільове призначення землі водного фонду, власником якої є орган державної влади, Новоодеська районна державна адміністрація, на підставі договору оренди землі від 03.06.2011 року №683 передано в оренду строком до 27.11.2036 року, з правом пролонгації ОСОБА_4 .

У клопотанні прокурором ставиться питання про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 - врожай (кукурудзи), з метою збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч.ч.2, 3ст.170 КПК Українимайно, яке відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Також при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Системний аналіз положень процесуального закону з врахуванням принципу змагальності свідчить, що особа, яка подає клопотання про арешт майна повинна довести, навівши достатні та переконливі підстави за якими критеріями майно щодо якого ставиться питання про арешт відповідаєст.98 КПК України, і що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні.

Також згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу щодо певного обмеження в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідност.223 КПК Українислідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 листопада 2019 року (провадження №51-10433 кмо 18, справа №420/1667/18) імперативність п.6 ч.2ст.242 КПК Українищодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на Розрахунок розміру шкоди зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства від 29.09.2023 року, який виконано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області). Підставою проведення розрахунку є лист Миколаївської окружної прокуратури від 18.09.2023 за №50/3-5470 вих.-23.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди зумовленої забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства від 29.09.2023 внаслідок використання земельної ділянки 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га для вирощування сільськогосподарських культур становить 18600 гривень.

До документів, із врахуванням вимогст.99 КПК України, можуть належати серед іншого й висновки ревізій та акти перевірок, а не розрахунок.

Положення ст.ст.9,93 КПК Українимістять загальні норми, що передбачають засаду законності та регулюють порядок збирання доказів у кримінальному провадженні, при цьому вказані норми, як власне й інші нормиКПК України, не передбачають повноважень прокурора залучати інспектора, який виконує та складає розрахунок, до участі у кримінальному провадженні.

Відповідно дост.94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Також прокурором у клопотанні не вказано, яким критеріям речового доказу, визначеного положеннямист.98 КПК України, відповідає майно, що саме врожай кукурудзи має довести або спростувати, які сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.242 КК Українина ньому збереглись отже, прокурором не доведено яку саме інформацію як речовий доказ містить врожай кукурудзи і на яких підставах прокурор вказує про необхідність накладення арешту на врожай (кукурудзи), який зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 розташованої в межах Новоодеської міської ради, яку орендує ОСОБА_4 .

Також прокурором не доведено наявність ризиків приховування, втрати, знищення речових доказів, а саме врожаю кукурудзи та яким чином накладення на нього арешту дозволить досягти дієвості кримінального провадження за ч.1 ст.242 КК України, санкція якої не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації, що також не відповідає меті застосування забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.11ст.170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування передачі майна.

При оцінці поданих прокурором доказів слідчий суддя також враховує, що обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в кримінальних провадженнях, слід віддати перевагу стандарту поза розумним сумнівом перед стандартом баланс ймовірностей.

Також станом на час розгляду клопотання жодній особі у кримінальному провадженні не оголошено про підозру, цивільний позов жодною з осіб, в тому числі і прокурором, не заявлений, а визнання стороною обвинувачення врожаю соняшника речовим доказом у кримінальному провадженні не може бути єдиною умовою для накладення на нього арешту, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

За таких обставин на даному етапі досудового розслідування встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності власника та володільця майна не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства, не відповідає законним критеріям та відповідності верховенства права, і буде надмірним втручанням у права власника, за відсутності належного обґрунтування необхідності такого обмеження в законному праві на володіння майном.

Відповідно до ч.1ст.173 КПК Українислідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1ст.170 цього Кодексу.

За даних обставин клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170-173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання начальника Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152020000025 від 26.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.242 КК України про накладення арешту на врожай (кукурудзи), який зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га розташованої в межах Новоодеської міської ради, яку орендує ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя ОСОБА_1