Ухвала

від 29.07.2024 по справі 766/11962/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/11962/24

н/п 2/766/11323/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

29.07.2024 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа Перша Херсонська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у липні 2024 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеним позовом в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, накладений на підставі постанови державного виконавця на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 який помер.

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 року передано Головуючому судді 25.07.2024 року.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Як вбачається з доданих до позову документів, позивач вказує, що боржник помер, і, при прийнятті спадщини за померлим було виявлено обтяження на житловий будинок.

Згідно з ч.3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З доданого до позовної заяви листа ВДВС вбачається про накладення державним виконавцем арешту, на майно належне позивачу, в рамках виконавчого провадження в якому вона не є боржником.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016№ 5 спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей15,16 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакціїЗакону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Позивач сам вибирає, який позов пред`явити до суду. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

Позивачем у якості відповідача зазначено Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), разом з тим в порушення 175ЦПК Українине вказано зміст позовних вимог щодо цього відповідача, в чому саме полягає матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Оскільки позивачем не ставиться питання про визнання права власності на арештоване майно, а лише вимога про зняття з нього арешту, боржник помер, то належним відповідачем у даній справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа Перша Херсонська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяЯ. В. Шестакова