Рішення

від 23.08.2024 по справі 735/1025/24

КОРОПСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 735/1025/24р.

Провадження по справі № 2/735/264/2024р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 серпня 2024 року смт. Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Короп в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Коропський ВДВС у Новгород Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки адвокат Зощенко В.В., що діє від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про припинення стягнення аліментів з позивачки на користь відповідача на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за судовим наказом Коропського районного суду Чернігівської області від 23.01.2024 року, звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

Ухвалою судді від 30 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились, проте представник позивачки - адвокат Зощенко В.В. надав заяву про розгляд справи без участі позивачки та представника. Позов підтримують та просять задовольнити. На заочний розгляд справи згодні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подавав, у зв`язку з чим суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 25.06.2008 року розірвано.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 25).

Судовим наказом Коропського районного суду Чернігівської області від 23.01.2024 року стягнуто із боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі (однієї чверті) заробітку платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 23.05.2024 року визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 03.07.2024 року за період травень - червень 2024 року заборгованість боржника зі сплати аліментів становить 5 090,50 грн.

Положеннями статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За умовами ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За умовами ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611св22)).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, оскільки за рішенням суду від 23.05.2024 року, син сторін проживає разом із позивачкою, відтак наявні підстави звільнення останньої від сплати аліментів на утримання сина на користь відповідача у зв`язку зі зміною обставин, у зв`язку чим суд приходить до висновку про припинення стягнення з позивачки на користь відповідача аліментів на утримання дитини.

Вирішуючи вимогу позивачки про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, суд виходить з положень ч. 2 ст. 197 СК України, згідно з якими за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Суд погоджується з доводами позивачки про те, що проживання дитини разом з нею є тією істотною обставиною, яка звільняє її від сплати заборгованості за аліментами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачкою при поданні позову в частині припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах понесено витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 462,40 грн, а позов задоволено, відтак такі необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить із наступного.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Судом встановлено, що між позивачкою та адвокатом Зощенко В.В., 29.11.2023 року було укладено Договір про надання правової допомоги.

Як вбачається з Акту виконаних робіт адвокатом від 18.07.2024 року на виконання вищевказаного Договору адвокатом були надані послуги згідно переліку на загальну суму 5000 грн. (а.с. 16).

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими, а відтак такими, що відповідають принципам розумності та справедливості.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд також виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Відтак, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Разом з тим, відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, попри ту обставину, що він мав можливість в належний спосіб розпорядитися своїми процесуальними правами. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 141, 197 Сімейного кодексу України, статтями 13, 81, 89, 133, 137, 273, 263 - 265, 284 - 289, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), які стягуються на підставі судового наказу, виданого 23.01.2024 року Коропським районним судом Чернігівської області у справі № 735/71/24 на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 15.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах з 23.05.2024 року, які стягуються на підставі судового наказу, виданого 23.01.2024 року Коропським районним судом Чернігівської області у справі № 735/71/24 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 15.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 2 462,40 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн, а всього на загальну суму 7 462, 40 (сім тисяч чотириста шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто Коропським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.А. Балаба