Рішення

від 21.08.2024 по справі 703/2774/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2774/24

2/703/1096/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Крамної Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ротмістрівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Плоске Смілянського району Черкаської області у віці 87 років помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20 грудня 2021 року складено відповідний актовий запис за №927, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

За життя, ОСОБА_2 , на підставі рішення Ковалиської сільської ради від 06 листопада 2001 року №20-3, набув у приватну власність земельну ділянку площею 1,28 гектарів в межах згідно з планом, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006318 від 27 лютого 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №307.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0001890772023 від 15 вересня 2023 року, Управлінням Держземагентства у Смілянському районі 21 жовтня 2013 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1.2840 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0596, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Ковалиха Смілянського району Черкаської області та, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006318, що виданий Ковалиською сільською радою 27 лютого 2002 року, належить ОСОБА_2 .

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 20 грудня 2021 року відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку.

23 жовтня 2014 року ОСОБА_2 складено заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за №556, згідно якого земельну ділянку, площею 1,28 гектара, розташовану на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області і передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006318, виданого 27 лютого 2002 року на підставі рішення Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області №20-3 від 06 листопада 2001 року, заповів ОСОБА_1 , 1966 року народження.

Позивач ОСОБА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , постійно проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1920 Відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_2 , до складу якої входить вищевказана земельна ділянка, яку останній заповів позивачу, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші особи до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті останнього не зверталися.

З метою юридичного оформлення спадкового майна та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори, однак Листом №178/01-16 від 24 лютого 2024 року Смілянською державною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Одночасно повідомлено, що нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо не подано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на вказане спадкове домоволодіння, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

В судове засідання позивач не з`явився, однак його представник подав до суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі та без участі позивача. Водночас, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, однак 05 серпня 2024 року до суду надійшла заява останнього з клопотанням про розгляд справи без участі представника сільської ради, в якому вказано про визнання позовних вимог.

Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення по справі.

За ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та враховуючи визнання позову відповідачем, ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

У відповідності з ч.1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Плоске Смілянського району Черкаської області у віці 87 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20 грудня 2021 року складено відповідний актовий запис за №927, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.12).

Померлий ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , про що 02 квітня 1966 року в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №72, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Північною селищною радою Сніжненського району Донецької області 02 квітня 1966 року (а.с.13).

За життя, ОСОБА_2 , на підставі рішення Ковалиської сільської ради від 06 листопада 2001 року №20-3, набув у приватну власність земельну ділянку площею 1,28 гектарів в межах згідно з планом, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006318 від 27 лютого 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №307 (а.с.14).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0001890772023 від 15 вересня 2023 року, Управлінням Держземагентства у Смілянському районі 21 жовтня 2013 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1.2840 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0596, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Ковалиха Смілянського району Черкаської області та, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006318, що виданий Ковалиською сільською радою 27 лютого 2002 року, належить ОСОБА_2 (а.с.15).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 20 грудня 2021 року відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Відповідно до ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

23 жовтня 2014 року ОСОБА_2 складено заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за №556 (а.с.18).

Як вбачається з вищевказаного заповіту, ОСОБА_2 , розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок його смерті робить таке розпорядження: земельну ділянку, площею 1,28 гектара, розташовану на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області і передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006318, виданого 27 лютого 2002 року на підставі рішення Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області №20-3 від 06 листопада 2001 року, заповів ОСОБА_1 , 1966 року народження.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , постійно проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1920 Відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради (а.с.19).

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_2 , до складу якої входить вищевказана земельна ділянка, яку останній заповів позивачу, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від прийняття спадщини.

З метою юридичного оформлення спадкового майна та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат», неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Листом №178/01-16 від 24 лютого 2024 року Смілянською державною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Одночасно повідомлено, що нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо не подано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання (а.с.20).

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи відсутність у позивача ОСОБА_1 оригіналу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яка входить до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а також відмінність зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 від місця проживання спадкодавця ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, позивач ОСОБА_1 , прийнявши спадщину шляхом постійного проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позбавлений об`єктивної можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвати право власності на спадкове майно у позасудовому порядку, в зв`язку з чим вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно.

На стягненні із відповідача понесених судових витрат позивач не наполягав.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392,1217, 1218, 1223, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1,2840 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0596, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с. Ковалиха Черкаського (раніше Смілянського) району Черкаської області, яка, на підстав Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 006318 від 27 лютого 2002 року належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня завершення розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Ротмістрівська сільська рада, 20726, Черкаська область, Черкаський район, с. Ротмістрівка, вул.. Михайлівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 26359075.

Повний текст рішення виготовлено 26.08.2024.

Головуючий: Ю. В. Крива