Справа №760/16466/24 2/760/9309/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І. А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішень державних реєстраторів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішень державних реєстраторів, у якому просить:
-визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,06 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2623840080000), кадастровий номер: 8000000000:72:317:0037, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни);
-визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,06 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2623918480000), кадастровий номер: 8000000000:72:317:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни);
-витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:72:317:0037, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2623840080000);
-витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:72:317:0043, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни) (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2623918480000);
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64531550 від 18.08.2022 року 10:32:39, ОСОБА_3 , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ;
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64533739 від 18.08.2022 року 11:44:24, ОСОБА_4 , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17 вимога про визнання права власності на майно є майновою, оскільки пов`язана з підтвердженням права власності на майно.
При зверненні до суду позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 15 142,00 грн. за дві позовні вимоги майнового характеру та 2422, 40 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Як встановлено судом, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру - про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, та чотири вимоги немайнового характеру - про витребування майна із чужого незаконного володіння, та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно було доплатити судовий збір у сумі 2422, 40 грн. - за дві вимоги немайнового характеру про витребування майна із чужого незаконного володіння, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;
Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;
З огляду на наведене, позов підлягає залишенню без руху.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішень державних реєстраторів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: І.А.Усатова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2024 |
Оприлюднено | 27.08.2024 |
Номер документу | 121196681 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Усатова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні